Самоаналіз уроку з образотворчого мистецтва у 2 класі

Самоаналіз уроку з образотворчого мистецтва у 2 класі,

проведеного вчителем Попфалуші О.А.

Вони говорять, що я не можу бігати,

але я можу дивитися.

                                   Вони говорять, що я не вмію розмовляти,

                                          але я можу слухати.

                               Вони говорять, що я не можу будувати,

     але я можу задіяти уяву.

                           Вони говорять, що я не можу читати,

              але я можу слухати розповіді.

                                   Вони говорять, що я не можу багато чого,

               але я можу піднятися в гори…

        Якщо ти мені допоможеш.

Тара Нікольсон

Тема уроку. Розширення уявлень про симетричну форму та роль осі симетрії в її побудові. Поєднання силуетної форми та декору. Аплікація «Янгол  Золотокучерик».

Мета:
навчальна: надавати учням початкові відомості про симетричну форму; навчати знаходити вісь симетрії та визначати її роль; продовжувати вивчати особливості паперової пластики; ознайомлювати з поняттям витинанка; формувати в учнів навички роботи з паперовою формою;
розвивальна: формувати у дітей образне, логічне, просторове мислення, уміння сприймати; вчити розрізняти та аналізувати характерні особливості паперової пластики; розвивати дрібну моторику руки;
виховна: виховувати в учнів інтерес до звичаїв і традицій свого народу; розвивати естетичне сприйняття навколишнього світу; стимулювати розвиток допитливості, любов до рідної Батьківщини, патріотизм.

Оснащення
візуальний ряд: репродукція картини О.Гапчинської «Я навчилася робити свято»; малюнки, присвячені Різдву, янголи; вироби паперової пластики та витинанки; презентація до уроку.
музичний ряд: музичні композиції на тему Різдва;
обладнання: ТЗН;
матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець; гумка; кольоровий і білий папір; клей ПВА; ємності для клею і води; пензлик для клею; ножиці; кольорові олівці; наліпки; бісер; кольоровий папір; серветки; клейонка.

Тип уроку: комбінований урок; урок закріплення умінь і навичок.

Методи і засоби роботи: евристична бесіда; практична робота на базі засвоєного матеріалу.

Особливість уроку : навчання в класі дитини з ООП (нозологія – ДЦП, слабозорість)

У 2 класі навчається 24 учні. 11 дівчаток і 13 хлопчиків з них 1 дитина з ООП. Діти активні, уважні. Більшість з них вміють сконцентруватися на виконанні завдань, але швидко і втомлюються. Тому потребують зміни видів діяльності, ознайомлення із цікавою інформацією, виконання письмових завдань тощо. Через це виклад нового матеріалу я дозувала, змінювала види роботи, використовувала кінезіологічні вправи для активізації учнів та вправи на заспокоєння, коли вони починали відволікатися.

Зміст, мета і тип даного уроку повністю відповідають вимогам оновленої навчальної програми. Це шостий урок з теми «Мова скульптури, архітектури й декоративно прикладного мистецтва» , під час якого діти отримують початкові відомості про один з видів ДПМ – витинанку. Для дитини з ООП тема уроку та завдання  були модифіковані - частково підготовані індивідуально з врахуванням особливостей психофізичного розвитку, а окремі – виконував разом з учнями.

При проведені уроку я дотримувалася загально дидактичних вимог: намагалася визначити оптимальний зміст уроку відповідно до вимог шкільної програми, враховуючи підготовку учнів; вибрала найбільш раціональні методи, прийоми і засоби навчання, що могли забезпечити пізнавальну активність і творчий розвиток учнів.

На мою думку, обраний тип і структура уроку відповідають його цілям і завданням. Раціонально виділене місце на уроці для активізації навчальної діяльності учнів (гра «Асоціативний куб»), вивчення нового матеріалу відбувалося і формі повідомлення нових знань через пергляд  відеофрагментів та повідомлення, які закріплювалися практичними вправами (гра «Впізнай за силуетом», «Доповни малюнок». Між етапами уроку були плавні переходи. Для кращого виконання роботи показала як потрібно виконувати роботу – всі етапи, потім закріпила, опитавши учнів. Було проведено інструктаж з техніки безпеки при користуванні ножицями та клеєм, слідкувала за дотриманням правил і під час виконання самостійної творчої роботи. Під час виконання всіх етапів, підходила до дитини з ООП.

Для розкриття нового матеріалу були вибрані такі

- методи навчання : демонстративний, наочний, практичні та евристична бесіда;

- методи викладання: інформаційно-повідомляючий; пояснювальний; спонукаючий;

- методи роботи учнів : практична робота на базі засвоєного матеріалу, творчий;

 - принципів навчання: науковість; доступність; наочність; проблемність; самостійність і активність учнів; системність і послідовність; врахування індивідуальних особливостей учнів (робота з дитиною з ООП);  диференціація; стійкість засвоєння знань, умінь і навичок; зв’язок навчання з життям ( на основі народознавчого матеріалу); єдність освітніх, розвиваючих, виховних функцій навчання.

Вибір методів, прийомів і засобів навчання повною мірою відповідають змістові навчального матеріалу.

 Урок повністю відповідає віковим особливостям учнів.

Найголовніше, на мою думку, те, що учні показали вміння та навички щодо виконання завдання, свідченням стали виготовлені кінцеві роботи. Дитина з ООП виконувала схожі завдання, які були частково модифіковані або адаптовані з врахуванням нозології.

А саме :

- методи навчання : демонстративний та наочний ( я показувала силуети – учень вгадував, наочно демонструвала алгоритм виконання аплікації), практичні (для закріплення симетрії – відтворив другу частинку сніжинки , учень сам складав послідовність аплікації) та евристична бесіда (опитування під час уроку про святого Миколая, про традиції родини…) ;

- методи викладання: інформаційно-повідомляючий (аналіз картини О.Гапчинської «Я навчилася робити свято», перегляд відеофрагмента; ;

- методи роботи учнів : практична робота на базі засвоєного матеріалу (виконувала аплікацію з готових шаблонів так як дуже важко користується ножицями, але я запланувала для нього окрему вправу – різання, надрізання, щоб він набував практичних вмінь, тренував руку.), творчий (учень самостійно прикрашав аплікацію);

 - принципів навчання: врахування індивідуальних особливостей учнів (робота з дитиною з ООП);  диференціація; зв’язок навчання з життям ( на основі народознавчого матеріалу); єдність освітніх, розвиваючих, виховних функцій навчання.

Враховуючи темп діяльності учня – завдання для нього підібрала спрощені (модифіковані), а для учнів – складніші, для виконання яких потрібно було більше часу. Це дало змогу учню завершувати роботу разом з іншими учнями і плавно переходити до наступного етапу уроку.

Дивлячись на особливості емоційної сфери учня, в якого може часто змінюватися настрій та бажання працювати – постійно підбадьорювала його та заохочувала словесно. Це дало свій результат – учень без емоційного напруження працював весь урок.

Проте, в цьому  став і мій недолік - під час уроку спостерігається надмірна увага до учня- це може негативно вплинути і на інших учнів.

Взаємодія «вчитель –учень» відбувалася добре – учень слухав моє пояснення, виконував завдання, був налаштований на працю.

Тісною була також співпраця з асистентом вчителя, яка допомагала дитині з ООП в той час, коли я працювала з усіма учнями. Асистент добре розуміла, що потрібно виконувати та вміло допомагала дитині, володіла знаннями про можливості учня, тому підтримувала його, коли це було необхідно. Учень слухав асистента та охоче працював. Взаємодія «вчитель-асистент» відбувалася добре так як асистент вчителя зразу реагував на завдання, що виконувалися і допомагав дитині. Ефективно було організовано самостійну роботу учнів для того, щоб працювати з дитиною з ООП а той час асистент спостерігав за роботою класу.

«Учень- учень»- учні класу допомагали прикрашати Артему Янгола, підбирали блискітки, дощик…. Йому це подобалося.

Всі діти почувалися співавторами уроку, були активними й відповідальними, виявляли взаєморозуміння й взаємопідтримку, були товариськими, толерантно ставляться до «особливого» учня.

 Структура уроку відповідала його типу. Саме така структура уроку була, на мою думку, раціональною для розв’язання цих завдань.

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів відбувалася протягом всього уроку, була спрямована на розвиток в учнів інтересу до навчання, потреби у різноманітних знаннях, та прогнозування на перспективу – говорила про те, що детальніше вивчатимуть у старших класах.

На уроці домінували колективна та самостійна форми навчання. Учні працювали творчо і тому досягли певних результатів. Школярі оволоділи такими способами особистісного розвитку: умінням спілкування, співпраці і взаємодопомоги, самодисципліни, визначення завдання та його виховання, рефлексії тощо. Настрій учнів на уроці був піднесений. Перевантаження учнів я не відчула.  Діти  достатньо були завантажені роботою і в результаті отримали радісне відчуття успіху.  На уроці виявлялися взаєморозуміння, доброзичливість, взаємопідтримка учнів між собою та вчителя й учнів.

  Стиль взаємодії та спілкування з учнями був дружній, партнерський. Це сприяло встановленню на уроці сприятливої психологічної атмосфери, спонукало на досягнення високих результатів.

   Відхилень від плану не було. Поставлені завдання вдалося реалізувати повністю. Вважаю,  що мета уроку була досягнута і результати роботи учнів дають підстави це стверджувати.

  У повній мірі реалізовані цілі. Раціонально використано час на уроці для всіх етапів. Були дотримані правила педагогічного такту, етики, норми стосунків учителя й учнів.

  Вправно були заохочені індивідуальні здобутки в навчанні кожного учня під час вербального оцінювання за допомогою «цукерок». Всі учні отримали задоволення від сюрпризу в кінці уроку та щиро відгукнулися надіслати свої роботи у зону АТО.

  Атмосфера уроку сприяла школярам повністю показати свої знання, вміння і навички. Урок проходив у класній кімнаті, де створено усі необхідні умови для вдалого проведення уроку.

Вважаю, що урок проведено методично правильно.

Урок сприяв здійсненню в процесі оволодіння знаннями саморозвитку, самоосвіти, самовираженню кожного учня незалежно від статусу, розвиткові його мислення, емоційної сфери, збагаченню особистого досвіду.