САМОБУТНІЙ ХАРАКТЕР ПАМ’ЯТКИ ДАВНЬОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ – «СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ»

Самобутній характер пам’ятки Давньої української літератури – «Слово о полку Ігоревім»

Урок української літератури

Мітюхіна н.в., методист комунальної установи

«сккадовський районний методичний кабінет»

Тема: самобутній характер пам’ятки Давньої української літератури – «Слово о полку Ігоревім».

Мета: інтегруючи матеріали літератури, історії, живопису, узагальнити вивчений матеріал, удосконалювати вміння виразного читання, декламування, створення власних усних та письмових висловлювань, розвивати навички критичного мислення, аналізу та синтезу матеріалу, виховувати  патріотизм,культуру мовлення, повагу до історичного надбання свого народу.

Науково-методичне забезпеченн: ілюстрації до «Слова…», книга зі змістом (хрестоматія), підручники, виставка книг різних років видань, перекладів, переспівів, презентація, індивідуальні друковані матеріали: тест на встановлення відповідності.

Тип уроку: узагальнення та систематизація вивченого.

Перебіг уроку

1.                Організація класу, активізація уваги учнівського колективу.

Слово вчителя.

Перед тим як розпочати урок, потрібно налаштуватись на роботу. Я - вчителька, я - особистість, моє завдання вчити вас. А хто є кожен із вас у класі? (відповіді учнів, звернення до таблиці «Я» (аутотренінг). До прикладу

2.                Оголошення теми, мети, навчальних завдань уроку.

Навчальні завдання:

1. Перевірити знання змісту твору.

2. З’ясувати історичний контекст існування твору.

3. Критично осмислювати вчинки персонажів та перебіг подій.

4. Самостійно створювати усні та письмові висловлювання.

5. Аналізувати висловлювання однокласників, аргументувати власну думку.

3.                Вступне слово про особливість «Слова…». Перегляд презентації (підготовлена учнями або вчителем).

Є твори, що залишають зірковий слід в історії літератури. Запитай будь-кого з дорослих людей, чи знає він про «Слово», і кожен скаже – «так», навіть зачитає напам’ять уривки. А твір дійсно незвичайний, він переносить нас в ті далекі часи, коли тільки зароджувалася велика держава Київська Русь. У «Слові…» присутні елементи двох жанрів: прози й поезії. Перші видавці визначили його як Героїчну пісню, Сучасники – як Поему (поетичність метафор і порівнянь, ритмічна будова значної частини тексту, багата символіка) або Повість. Сучасні вчені відзначають, що тут наявні яскраво виражені епічні елементи, сильний ліричний струмінь, ритмізована мова, своєрідна композиція, що дає підставу вважати цей оригінальний високохудожній твір Героїчною поемою.

 Багато матеріалу було нами опрацьовано, з’ясуємо, що ви запам’ятали з історичних та літературних довідок.

4.       Швидкісне опитування (speed-сveshens).

1.           Пам’ятка якого періоду літератури?
2.           Рамки періоду?
3.           До якого літературного стилю відносимо?
4.           Хто знайшов твір?
5.           Яку роботу провів?
6.           Для кого було зроблено копію?
7.           Скільки примірників надруковано?
8.           Скільки примірників збереглось?
9.           Чому вчені піддають сумнівам справжність твору?
10.       Жанр твору?
11.       Чи реальні події змальовані?
12.       Автор твору?

5.       Робота  аналітичного характеру.

Ви сказали, що твір – пам’ятка давньоруської літератури. Отже він близький до УНТ, адже стоїть у витоках зародження української літератури.

Проаналізуйте, які ознаки «Слова» близькі до УНТ, доведіть висловлену думку.

1. Близько до дум (ритмічна проза, строфоїдна будова).
2. Виконується речитативом(протяжне промовляння-проспівування, чергування співу та декламування).
3. Розділи близькі до плачу-голосіння-жанру усної народної творчості.
4. Близькі до пісенних прославлянь – «слов».
5. Багатство літературних тропів(епітети, постійні епітети порівняння,             метафори, гіпербола, уособлення).

6.         Вправа на встановлення відповідності.

Визначення літературного тропа (Визначає форму проведення учитель: учень біля дошки, коментування, погодження або спростування відповідей; індивідуальна робота, коментування, погодження, спростування; робота в парах).

7.       Робота із текстом твору (логічно-текстова відповідність).

Учитель  зачитує описову ситуацію,  учні ілюструють змістом твору.

1.      Метафоричний образ творення пісні.
2.      Монолог воєначальника, упевненого у силі, хоробрості й злагодних діях воїнів.
3.      Астрономічне явище, яке відбулося у квітні 1185 року.
4.      Передчуття силами природи страшної поразки Ігоревого війська.
5.      Змалювання гіперболізованої сили билинно-казкового богатиря.
6. Метафоричний образ загибелі молодшого сина та онука Ігоря.
7. Мудре слово одного із князів про необхідність злагоди між князями.
8.      Основне на усній народній творчості голосіння у творі.

8.          Вправа «перекладач».

Учитель зачитує уривки старослов’янською мовою. Діти зачитують відповідні українською, декламують напам’ять.

9.         Робота індивідуально-творчого характеру.

На вашу думку, які образи найяскравіші? Чому? (Аргументована стисла відповідь).

Вживання в образ. Виступи дітей в образах героїв:

1. Ігор, який повернувся з полону.
2. Ярославна.
3. Святослав.
4. Всеволод.
5. Земля Руська.
6. Автор.

           Іти обирають одну із тем, створюють власне письмове висловлювання від імені першої особи, озвучують написане, передаючи засобами виразного читання особливості емоцій обраного образу.

10.         Мандри картинною галереєю.

Уявіть, що ви екскурсовод, проведіть екскурсію картинною галереєю(ілюстрації до твору).

Проблемне запитання. Як автор ілюстрацій використав колір для передачі глядачеві настрою героїв, передчуттів, ставлення до подій?

11.       Підсумок-сенкан.

Що таке сенкан?

Друга назва поетичної форми? (Синквейн)

Має довільну чи сталу структуру?

Будова форми? (1 рядок – іменник, 2 – 2 прикметники, 3 – 3 дієслова, 4 – речення, 5 – іменник-синонім до 1)

Напишіть кожен свій сенкан про одного з героїв, про сам твір, можливо, про міфологічні чи астрономічні образи.

До прикладу.

Земля.

Руська, рідна.

Оберігає, попереджає, сумує.

Рідна ненька воїнам-дружинникам.

Батьківщина.

12.     Оцінювання з коментуванням.

13.     Заключне слово вчителя, подяка за урок.

            14.     Домашнє завдання: повторити вивчений матеріал, підготуватися до контрольної роботи «Давня українська література»