Саморегуляція.Способи подолання негативних емоцій. Моделювання ситуацій подолання негативних емоцій.

Назва заходу: Саморегуляція. Способи подолання негативних емоцій. Моделювання ситуацій подолання негативних емоцій.

Мета заходу: Сформувати у дітей розуміння негативних емоцій, навчити розпізнавати їх у себе та інших, а також опанувати прості й ефективні способи їх безпечного вираження та подолання.

Завдання МК:

Пізнавальна:

ознайомити дітей із поняттям негативних емоцій (злість, страх, сум, образа) та причинами їх виникнення

Розвивальна:

розвивати вміння розпізнавати свої емоції, називати їх і говорити про них

Соціальна:

формувати навички конструктивної поведінки у складних емоційних ситуаціях

Практична:

навчити дітей конкретних способів подолання негативних емоцій (дихальні вправи, переключення уваги, рухова активність)

Виховна:

виховувати емоційну культуру, доброзичливість та повагу до почуттів інших

Цільова група: 9-10 років

Необхідні матеріали: картки з малюнками моря, погоди, аркуші А-5,стікери, кольорові олівці, додаток 3 «Колеса емоцій», додаток 4 «Компас емоцій», кольорові наліпки, пляшка, вода, блистівки, скотч,аркуші- шаблон щоденника, ватман.

Активності

• “ Знайомство.”

• “Правила команди”

• «Мій настрій — це море…»

• Арт-вправа з елементами пантоміми «Як говорять мої емоції.»

• «Буря в пляшці»

• «Дихання хвилею»

• «Ліхтарик сміливості» (малюнок символа сміливості)

• Театр емоцій. Обговорення у колі

• «Щоденник емоцій»

• «Скарб мого корабля»

Хід тренінгу

1Активність. «Знайомство»(5хв)

-Добрий день, діти! Рада вас бачити. Скажіть, а ви любите подорожувати?

А куди ви любите подорожувати найбільше?

Сьогодні я вас запрошую у незвичайну подорож- морську. Ми вирушаємо у мандрівку океаном наших емоцій.

У кожного є свій внутрішній океан: іноді він спокійний і лагідний, а іноді хвилюється, здіймає бурі та шторми. Негативні емоції - це як шторм, але ми можемо навчитися керувати своїм кораблем навіть під час сильних хвиль.

Сьогодні ми дізнаємося:

• Як розпізнавати свої емоції

• Як заспокоювати «внутрішню бурю»

• Як долати негативні емоції.

На борт нашого корабля піднімається чудова команда.(Діти називають себе, обирають професію і наклеюють стікер на зображення корабля)

1.Капітан-приймає важливі рішення

2.Штурман- прокладає маршрут, працює з картами

3.Матрос-виконує важливі роботи на палубі

4.Лоцман-допомагає проводити корабель у складних місцях

5.Боцман-керує роботою матросів

6.Механік-відповідає за двигуни і техніку

7.Електрик- ремонтує електрообладнання

8.Радист-забезпечує зв`язок із берегом

9.Кок-кухар

10.Лікар-надає мендичну допомогу

11.Рятувальник- відповідає за безпеку людей

12.Помічник капітана- допомагає керувати судном

13.Вахтовий офіцер-слідкує за порядком і курсом корабля

14.Кермовий-керує штурвалом

15.Сигнальник-передає сигнали прапорцями чи світлом

(ІТ-спеціаліст- обслуговує комп ютери та системи, моторист- працює з двигунами)

2.Правила команди

- «Як ви думаєте, що потрібно кораблю, щоб не потонути?»

( «міцний корпус», «дружна команда», «капітани», «вітрила», «руль»).

Під час діалогу з дітьми фасилітатор обводить частини корабля, які називають діти

або домальовує їх.

- «А що потрібно, щоб усім на борту було добре?»( «дружба», «підтримка», «чесність», «повага»).

- «Ось бачите, корабель — як наша команда. Якщо ми дружні й уважні одне до одного, то

наша подорож буде цікавою та безпечною, навіть, якщо на морі буде шторм, наша команда зможе його витримати. Для цього нам потрібно навчитися чути себе й чути інших.

Бо коли ми розуміємо свої емоції, нам легше бути спокійними, добрими й дружніми. У кожного з нас є свої думки, свій настрій і свій темп — і це добре. На нашому кораблі

всі важливі, тому давайте домовимось про кілька простих правил, щоб усім було комфортно».

( Фасилітатор дає дітям кольорові стікери . Слухайте мої питання, відповідайте на них

та пропонуйте свої правила по черзі, піднімаючи руку».

(Діти по черзі вигадують правила. Якщо складно, фасилітатор допомагає запитаннями)

● «Що допоможе нам почуватися безпечно?»

● «Що зробить наш корабель веселим і дружнім?»

● «Як ми зрозуміємо, коли хтось потребує підтримки?»

● «Як поводиться справжній друг на кораблі?»

Приклади дитячих правил (що варто підтримати):

● «Слухаємо, коли хтось говорить.»

● «Не сміємось із чужих помилок».

● «Говоримо від себе — «я думаю», «я відчуваю»».

● «Підтримуємо один одного, коли важко».

● «Кожен має право мовчати».

● «Поважаємо чужі речі й простір».

● «Дякуємо після вправи».

(Кожне правило діти записують та приклеюють на корабель. )

Примітка для фасилітатору: Не забудьте проговорити з дітьми правило «СТОП».

Тож піднімаємо вітрила- наша подорож починається

3.Вправа «Мій настрій — це море…»

(Діти сидять в колі)

- Як і море, наш настрій змінюється. І це нормально. Важливо навчитися його помічати і заспокоювати свої «хвилі».

-Яке зараз ваше море?

( Діти обирають картинку з морем і показують рухами. Тут кожен показує, що відчуває. Тут немає «правильно» чи «неправильно». Можна рухатись, як хочеться, можна просто спостерігати. Головне — слухати своє тіло).

• Спокійне, тихе, штильове-тихо рухають руками;

• хвилююче, неспокійне, бурхливе-плавні рухи сильнішої амплитуди;

• штормове, розгніване, люте, буремне-активні, сильні рухи.

фасилітатор підмічає: «Бачите, як емоції рухаються разом із тілом?

Коли тіло прокидається — настрій теж стає легшим.

Примітка. Якщо діти показують дуже активні рухи, то в кінці ми їх заспокоюємо.

-А тепер давайте зробимо наше море спокійнішим (повільний вдих та видих-рухи руками стають плавними_)

4.Арт-вправа з елементами пантоміми «Як говорять мої емоції.» 10хв

Учасники та фасилітатор сидять у колі,

Вступне слово

- Зараз я хочу запросити вас у маленьку таємну подорож всередину себе. Там, глибоко у нас, живе справжній світ — світ емоцій. Уявіть, що всередині вас живе команда — точно як на великому кораблі! І кожна емоція має свою, дуже важливу роль.

Задачі

Я покажу вам зараз ці ролі, а ви спробуйте запам’ятати рухи і потім показати мені, або, що ще цікавіше, вигадайте свій особистий рух для цієї емоції. Отож, починаємо.

Радість — це наш капітан, який сміливо веде вперед. (Керуємо кермом)

Сум — це той, хто сидить біля борту й тихо дивиться у далечінь. (Дивиться у далечінь)

Злість — сильний матрос,який завжди охороняє корабель.( Руки в боки у позі охоронця)

Страх — пильний дозорний, що каже: «Обе-реж-но!». (Руки складаємо, як себе обіймаємо)

А любов — це той добрий вітер, який наповнює вітрила (Дуємо у вітрило). Уявіть цей корабель у своєму серці.

-Хто там зараз керує?

-Яка емоція сьогодні найголовніша?»

(Діти показують рухом чи жестом свої головні емоції)

Підсумок.У кожного в нас є свої емоції, і це нормально. Головне, що ви їх помітили і зрозуміли. Кожна емоція важлива, бо показує, що відбувається всередині нас і чого нам зараз потрібно.

5.«Буря в пляшці»(10 хв)

Вступна бесіда

-Юні моряки, насувається буря! Хвилі здіймаються, вітер дме, корабель хитає…А ви відчуваєте, як прискорилося серцебиття, м`язи напружилися? Це наші емоції. Щоб побачити, як виглядає буря в середині нас, у нас є чарівна пляшка.

Демонстрація. Заповнюємо пляшку водою(3\4), додаємо трохи клею (2-3ст.л.), насипаємо блискітки, барвник. Закручуємо кришку і струшуємо.

Придивіться: вода і блискітки всередині-це наші емоції. Коли ми сердимося, лякаємося, хвилюємося-вони крутяться, як хвилі під час бурі. Ставимо пляшку і спостерігаємо, як «буря» поступово заспокоюється. Так і ми можемо навчитися заспокоювати та впливати на свої бурхливі емоції.

6.Вправа «Дихання хвилею»(5хв)

Бесіда

-Друзі, ми щойно побачили, як виглядає справжня буря. Але навіть після сильнішого шторму настає штиль. Зараз навчимося дихати так, як океан, коли він спокійний.

-Сядьте зручно, випряміть спинку, покладіть одну руку на живіт, а іншу на груди. Закрийте очі, якщо вам так комфортніше.

Початок хвилі (вдих). Уявіть, що ваш вдих - це морська хвиля, яка м`яко накочується на берег. Повільно носом вдихайте так, щоб спочатку піднявся живіт, а потім- грудна клітка. Затримайте подих на одну секунду, а потім видихаємо через рот зі звуком «Ш-Ш-Ш-Ш »

Уявіть, як хвиля відходить від берега, забираючи з собою тривогу, втому… «Коли тобі неспокійно, пригадай свою хвилю. Просто вдихни і видихни, і вона допоможе тобі згадати спокій»

7.«Ліхтарик сміливості» (10 хв) (малюнок символа сміливості).

Вступна бесіда

-Сонце сідає за обрій. Насувається ніч. А чи боїтеся ви темряви? Розігнати її нам допоможе світло сміливості-унікальне, яскраве, тільки ваше. Уявіть, що в ваших руках з`являється маленький ліхтарик. Якого він кольору? Яке світло він випромінює? Яка в нього форма?

А тепер відтворимо його на папері. Ми станемо художниками-сміливості. В середині ліхтарика напишіть: «Я можу», «Я впораюсь», «Я сміливий\смілива»

Після того, як закінчите, покажіть ліхтарики один одному, створюємо сяйво сміливої команди.

8. Театр емоцій.(10хв) Обговорення у колі

Вступна бесіда

-Наша команда подолала темряву, але ми всі далеко від берега і щоб не загубитися потрібен ….компас!

Не простий компас, а особливий-компас емоцій. Він нам допомагає орієнтуватися не лише на морі, а й у наших почуттях. Саме з цим компасом емоцій ми будемо пізнавати свої почуття, щоб легко знаходити дорогу навіть у сильний шторм. (Показує компас емоцій)

Завдання

«А тепер уявіть, що кожна емоція ожила! Може, ваша радість — це пташка, яка літає над морем? А злість — буря з вітром і громом? А сум — спокійна хвиля, яка ховає перлини під водою? А збентеження — легкий туман, що огортає все довкола?

Оберіть одну емоцію зі свого компаса й покажіть, як вона говорить: голосом, рухом, обличчям чи словами». Діти по черзі демонструють, фасилітатор м’яко підтримує, жартує, хвалить за оригінальність.

Висновок

-Коли ми слухаємо свої почуття, ми стаємо капітанами власного корабля. Емоції — це наші помічники, які показують, куди краще плисти. Коли ми показуємо емоцію тілом – вони ніби виходять з нас, і нам стає легше. Не тримайте негативні емоції, їх можна прожити безпечно через рух.

9.«Щоденник емоцій»(5хв)

Вступна бесіда

-На кожному кораблі є вахтовий журнал.в ньому моряки записують, що відбувається під час їхньої зміни. Це допомагає команді не загубитися та пам`ятати про важливе.

Емоції — це наші важливі сигнали. Вони підказують нам, що відбувається всередині. Наприклад, коли ти відчуваєш злість, можливо, хтось порушив твої межі. Коли сумно — це означає, що твоєму серцю потрібна підтримка. Коли радісно — це час ділитися позитивом! Пам’ятаєте, ми говорили про те, що ми не можемо контролювати хвилі, але можемо керувати своїм кораблем?»

-Уявіть, що кожного дня ви — капітан власного емоційного корабля. Ранок може бути як спокійне море. Потім подув сильний вітер — можливо, ви поспішали до школи. Далі була справжня буря — наприклад, контрольна робота. А потім знову з’явилося сонце — це час, проведений з друзями. Ваш щоденник — це ваш особистий вахтовий журнал, де ви будете позначати всі хвилі своїх емоцій. І коли ви навчитеся читати його, жодна буря не застане вас зненацька, ви завжди будете готові до будь-яких викликів».

Завдання. Сьогодні я хочу запропонувати вам дуже цікаве завдання, яке допоможе краще пізнати себе.

( Фасилітатор роздає листки шаблону «Щоденника емоцій» та надає інструкції)

-Перед вами «Щоденник емоцій». Він розрахований на тиждень, але я прошу вас спробувати спостерігати за собою хоча б три дні. Ваше завдання — просто помічати, які емоції ви відчуваєте протягом дня: коли ви смієтесь, коли сердитесь, коли сумуєте або дивуєтесь. Не потрібно нічого вигадувати — просто фіксуйте те, що відбувається з вами, записуючи або замальовуючи це у щоденнику. Давайте спробуємо заповнити перший рядок прямо зараз, разом. Наприклад, сьогодні у нас середа (фасилітатор обирає необхідний день тижня). Зараз я відчуваю радість, тому записую у свій щоденник «радість». У наступному стовпчику «Подія, яка викликала емоцію» — я запишу «тренінг у школі». Потім я можу намалювати колір або емоджі, який нагадує мені про мої відчуття. Спробуйте, будь ласка! Якщо виникнуть питання, я поруч і готовий допомогти».

( Діти пробують заповнити свої щоденники. Фасилітатор ходить між ними і надає індивідуальну допомогу.

Підсумок

-Важливо: це завдання не для оцінок. Ніхто не буде його перевіряти. Це щоденник призначений виключно для вас, це ваша особиста, конфіденційна карта. Він допоможе вам краще зрозуміти себе. Адже коли ми розуміємо свої емоції, вони перестають керувати нами — ми самі тримаємо штурвал свого корабля. Як ви бачите, щоденник розрахований на те, що ви можете записати дві найсильніші емоції за кожен день. Якщо емоцій буде більше, ви можете просто малювати їх кольором або робити позначки. Якщо менше — це також ваше право, заповнювати щоденник так, як ви відчуваєте».

(Фасилітатор робить паузу, дивиться на дітей.)

«Пам’ятайте, емоції — як хвилі: вони приходять і йдуть, але кожна несе важливу інформацію. Отже, готові вирушити у цю захопливу подорож самопізнання?..

10.«Скарб мого корабля»(10 хв)

Вступне слово.

-Сьогодні наш корабель пережив багато різних хвиль — ми знайомилися з емоціями, створювали свої компаси, прислухалися до серця. Кожен із вас — справжній мандрівник. І, як після будь-якої подорожі, настав час знайти свій скарб — те, що ви сьогодні відкрили для себе».

Заповнення карток.

( Фасилітатор роздає учасникам стікери або вирізані картки у формі скриньки чи мушлі)

-На цій мушлі або у вашій уявній скриньці напишіть або намалюйте одне важливе відкриття, яке ви сьогодні зробили. Це може бути щось нове, що ви зрозуміли про свої емоції, про інших людей або про себе.

• Всі почуття потрібні.

• Я вмію заспокоїтися, коли глибоко дихаю.

• Мені стає легше, коли я говорю про свій настрій

(Учасники виходять до ватману з кораблем, за бажанням, озвучують своє відкриття, а потім розміщують свої мушлі чи картки на ватмані).

Підсумок

Тепер усі ваші скарби разом — це справжня сила нашої команди. Вони стануть чудовою підтримкою у наступних подорожах вашого емоційного корабля».

Примітка для фасилітатора:

● Не випитуємо і не коментуємо відповіді — просто дякуємо.

● Якщо хтось не хоче говорити — це нормально. Достатньо, щоб дитина відчула, що її приймають.