Самостійна робота старшокласників

Самостійна робота учнів ліцею - це особливо організована діяльність, що включає у свою структуру такі компоненти, як:

• з'ясування мети  поставленого навчального завдання;
• чітке й системне планування самостійної роботи;
• пошук необхідної навчальної й наукової інформації;
• освоєння інформації і її логічна обробка;
• вироблення власної позиції;
• подання, обґрунтування й захист отриманого результату;
• проведення самоаналізу й самоконтролю.

Починати роботу в рамках поставленої мети  викладач повинен з діагностування  рівня знань учнів і формування емоційно-позитивного відношення в учня до предмету, до себе й своєї діяльності. Для цього у вересні проводиться вхідне тестування, за допомогою якого з'ясовується рівень володіння теоретичним матеріалом і практичними навичками. Потім складається план корекційної роботи з усунення прогалин. Щоб просування вперед було більш ефективним необхідно усвідомлене прагнення випускників до самовдосконалення своїх знань. Для цього розробляються тести по розділах математики на відпрацьовування основних формул, визначень і властивостей. Учні працюють із цими тестами й здійснюють самоперевірку по ключах або взаємоперевірку без ключів, з наступною перевіркою правильності відповідей викладачем. Щоб учень працював чесно, без списування, не оцінюється цей вид роботи оцінкою, а тільки фіксується кількість правильних відповідей і динаміку просування в оволодінні теоретичними знаннями.

Далі, на наступному етапі, викладач подбає про створення умов для систематичної  пошукової учбово-пізнавальної діяльності учнів й їхньої адекватної самооцінки  в ході процесу навчання на основі самоконтролю й самокорекції.  Викладач повинен виступати в ролі партнера учня,  створювати умови,  у яких учні можуть розвивати власні можливості. Учитель не повинен боятися показати, що він не знає всього на світі , тому, також як і діти, має право на помилку. Новий матеріал необхідно викладати із прийомами дослідження, що стимулює самостійність мислення, застосовувати проблемні методи навчання, що виробляє й закріплює практичні навички самостійної роботи й розвиває творчу самостійність.

На заключному етапі навчання необхідно створити умови для самостійної пізнавальної активності учнів, їхній індивідуально-творчій діяльності й остаточному формуванню самостійної діяльності. Максимальна кількість часу на цьому етапі повинна приділятись на самостійну роботу, з можливістю перевірити правильність виконання завдань по еталонній роботі або кінцевій відповіді. Самостійна робота учнів припускає різні види групової й колективної роботи, у процесі якої викладач працює з декількома учнями індивідуально. Як може будуватися групова робота, наприклад, по темі «Використання декількох прийомів при розв’язуванні рівнянь і нерівностей». Робота складається із трьох етапів:

1. Група із чотирьох учнів ділиться на пари, кожна з яких розв’язує своє рівняння або нерівність;
2. Пари перебудовуються й у нових парах учні обмінюються між собою розв’язками й здійснюють взаємоперевірку, відповідають один одному на виниклі питання;
3. Розв’язування  під керівництвом викладача рівняються з еталонними, при цьому обговорюються наступні питання:
   • яким вимогам відповідає еталонна робота;
   • у чому причини помилок;
   • що потрібно зробити, щоб їх виправити?

Очевидно, що в ході самоосвіти відбувається збагачення індивідуального досвіду учнів. Вони не просто засвоюють інформацію, а суб'єктивно перетворюють її, внутрішньо переробляють, наповнюючи значимим для себе змістом. 

Застосування цих методів показано в конспекті уроку по темі «Використання декількох прийомів при розв’язку логарифмічних рівнянь» (Додаток ).