Самостійна робота як форма активізації творчо - пізнавальної діяльності учнів на уроках історії

Про матеріал

Самостійна робота учнів – діяльність, спрямована на оволодіння навчальним матеріалом або його застосування, що відбувається без участі вчителя. Для цього в учнів слід формувати узагальнені прийоми побудови дій, виробляти уміння керувати своєю діяльністю. Все це допомагає надалі успішно здійснювати самоосвітню діяльність. Навички і вміння самостійної роботи в учнів формуються не самі по собі, а в результаті спеціально організованих вправ, що органічно включаються у навчальний процес. Тому все більше уваги приділяю методам навчання, які в основу навчально-виховного процесу ставлять діяльність учня, спрямовують його пізнавальну активність, самостійність, розвивають мислення та надають широкі можливості для інтелектуального, морального, духовного розвитку.

Перегляд файлу

Самостійна робота як форма активізації

творчо - пізнавальної діяльності учнів на уроках історії

Визначальним аспектом сучасної методики вивчення історії є особистість учня з його інтересами і проблемами, індивідуальними здібностями та можливостями, з рівнем сформованості знань, умінь і навичок. Проте, на мою думку, традиційні завдання шкільної освіти у вигляді знань, умінь, навичок сьогодні недостатні, адже сучасне суспільство потребує особистостей, здатних практично вирішувати різноманітні професійні та життєві проблеми.

Я завжди задумувалась яким має бути учень? Таким, що має високий рівень знань і може вільно висловлювати свої думки, вміє систематизувати явища і факти? На моє переконання, учень має вміти вчитись, і тоді завжди зможе зорієнтуватись у потоці безконечної інформації, вибрати з неї основне, застосувати у життєвій нестандартній ситуації. Тому його слід навчити вчитися. Уроки історії повинні вчити «… не того, як жити за нею, а як учитись у неї»,- писав В.Ключевський. Я підтримую тих практиків, які підкреслюють важливість здобування знань учнями, розуміючи, що без цього неможливі ні розвиток мислення, ні творчих здібностей, ні історичної свідомості в цілому. «Поганий учитель викладає істину, а гарний учитель вчить її шукати самостійно»,- писав А.Дістервег. Тому формування навиків самостійної роботи учнів, формування вміння самостійно оволодівати і розпоряджатися знаннями є одним із найважливіших завдань вчителя історії. «Якщо учень у школі не навчиться сам нічого творити, то і в житті він буде тільки наслідувати, копіювати», - говорив Л.Толстой

Практична діяльність моя дає можливість виділити такі основні аспекти, що сприяють ефективності самостійної роботи учнів:

підготовка учнів до виконання завдань самостійного характеру;

чітка постановка завдань для учнів;
завдання і запитання для самостійної роботи, ступінь їх складності відповідають віковим можливостям учнів;
диференціація завдань для самостійної роботи;
системність і послідовність застосування видів самостійної роботи в процесі навчання на всіх його етапах;
урізноманітнення і взаємозв'язок різних видів самостійної роботи учнів на уроці;
взаємозв'язок класної і домашньої самостійної роботи.

Розвитку у школярів самостійності в пізнавальній діяльності сприяє робота з підручником. Метою мого дослідження є розробка різних окремих видів самостійної роботи з підручником і рекомендацій щодо їх використання в процесі навчання історії. Можу стверджувати, що проблема «Самостійна робота як форма активізації творчо - пізнавальної діяльності учнів на уроках історії» сформована часом та суспільством і потребує не тільки дослідження, а й напрацювань можливих щляхів її вирішення. Ця проблема є актуальною, оскільки:

види самостійної роботи формують в учнів здібності розбиратися в сутності явищ, причинно-наслідкових зв`язків, закономірностей тощо;
сприяють розвитку мовлення, що дозволяє в різних формах подавати зміст (складання плану, тез, конспекту, таблиці тощо), розвитку пізнавальних здібностей учнів: уваги, пам`яті, мислення;
формують вміння самостійно вивчати історичні джерела, використовувати знання і вміння на практиці;
формують вміння правильно організовувати власну діяльність.

Я вважаю, що найдосконаліший, найсучасніший підручник сам по собі, без викладача не забезпечить бажаних результатів навчання. Тому роль підручника розглядаю з таких позицій: «Що і як подано?», «Чому саме це подано?», «Чому саме так подано?», «Що і як з поданого в підручнику потрібно використати безпосередньо, а що у зміненому вигляді?» Розробила методичні рекомендації щодо роботи з підручником на уроці.(Додаток 1). З досвіду роботи можу зазначити, що систематичне використання різних прийомів самостійної роботи з підручником, підвищує ефективність процесу навчання, сприяє підвищенню рівня навченості учнів.

Як відомо, підручник складається з тексту, ілюстративного матеріалу, питань і завдань, відомостей довідкового характеру. Всі ці компоненти можна використовувати на будь-якому етапі навчання (вивчення нового, повторення, закріплення і т.д.). Важливим є враховування вікових особливостей учнів. Так, у 7 класі я вчу учнів розуміти текст підручника, ілюстрації, складати таблиці, схеми, працювати над поняттями, привчаю вести власний словничок, застосовувати та пояснювати на прикладах поняття, характеризувати і оцінювати діяльність державних діячів, виявляти відмінності в їхній політиці, співставляти факти підручника з першоджерелом, аналізувати події, явища, факти.

Я пропоную до використання різні види самостійної роботи з підручником. Насамперед, це знаходження відповідей у тексті підручника на поставлені вчителем запитання, чи питання, наведені в кінці параграфа.

У 7 класі активно застосовую коментоване читання тексту, читання тексту підручника після обговорення якогось питання, читання тексту параграфа по частинах для виділення головного або складання планів. Під час цього методу я ставлю запитання «Про що йдеться в цьому абзаці?», «Який заголовок можна придумати для цього уривку?», «Яку фразу (речення) в цьому абзаці ви пропонуєте підкреслити як головну? Чому?». Цей шлях приводить до поділу тексту на частини і складання плану. Під час такого читання розвивається слухове і зорове сприйняття змісту, його запам`ятовування та усвідомлення. Методичний прийом реалізується в тому, що поєднуються два види читання: вибіркове й абзацами, після чого відбувається обговорення прочитаного, читання супроводжує словникова робота, а завершує узагальнююча бесіда. Систематично працюючи над виділенням основного, я вчу учнів виділяти головне, коротко формулювати його. Також на уроках практикую постановку проблемного завдання, яке учні вирішують під час вибіркового читання тексту параграфа.(Додаток 6) Це прискорює роботу і забезпечує осмислене сприйняття матеріалу, його аналіз.

Як різновид коментованого читання використовую методичний прийом Ривіна, що має свій алгоритм реалізації: учні уважно читають текст, виокремлюють ключові слова і словосполучення і з`ясовують їхнє значення, складають речення з ними для передавання основного сюжету тексту, підбирають запитання до тексту. Читання завершує узагальнююча бесіда. Перед читанням також ставлю 1-2 прості запитання або пропоную нескладне завдання, які допомагають з`ясувати мету читання, звернути увагу на основні складові змісту. Обов`язково ставлю запитання після читання. Найдоречнішими є такі: «Про що прочитали?», «Про що дізналися з тексту?», «Які події (постаті, історико-географічні назви, історико-культурні пам`ятки) згадуються в тексті?», «Які слова з прочитаного є для вас новими?» тощо. Цей метод вчить виділяти відомості історичного характеру.(Додаток 8)

Для активного сприйняття і запам`ятовування тексту використовую метод заповнення пропусків у тексті. Цей прийом є своєрідним редагуванням тексту, який сприяє активному сприйняттю та запам`ятовуванню написаного. Учні читають текст. Далі вчитель дає учням скопійований текст з пропусками основних історичних категорій. Учні, коментуючи, відновлюють первинний зміст тексту. (Додаток 11)

Можливий ще один варіант завдання. Спочатку учні отримують текст, з яким знайомляться, а потім отримують аналогічний текст, де вже умисно зроблені помилки чи пропуски дат подій, понять, прізвищ й імен постатей, назв історико-географічних об`єктів тощо. У ньому школярі мають виправити допущені помилки, заповнити пропуски.(Додаток 25)

Третій варіант цього прийому передбачає ознайомлення учнів з певним текстом. Далі пропоную учням два аналогічних тексти. У першому – пропущені основні історичні категорії: події, поняття, імена й прізвища персоналій, назви історико-географічних об`єктів тощо. У другому тексті – причини й наслідки, ознаки, зміст домовленостей, характеристики персоналій тощо. Завдання школярів – відновити повноту інформації, використовуючи обидва тексти.

При роботі над текстом підручника формую навички складання плану, тез до нього.(Додаток 10) Для цього знайомлю школярів із пам`ятками для роботи з текстом підручника. (Додаток 16, 36)

У виборі методу навчання, керуюся принципом «від простого до складного». Тому поступово переходжу до застосування інтерактивного конспектування (інтерактивних нотаток). Інтерактивне конспектування сприяє активному сприйняттю, осмисленню та запам`ятовуванню написаного. Методичний прийом реалізовується в кілька кроків. На першому – учні читають текст. Далі роблять умовні позначки олівцем на берегах. Наприклад, «V» – інформація відома; «!» - інформація важлива для запам`ятовування; «?» - інформація потребує уточнення, додаткового опрацювання.(Додаток 13)

Продуктивним є щоденник подвійних нотаток. У процесі ведення щоденника подвійних нотаток учні активно сприймають, осмислюють та запам`ятовують написане. Спочатку учні читають текст. Далі ділять сторінку зошита на дві колонки, де зліва записують уривок тексту, що їх вразив, зацікавив, а справа – свій коментар. Роботу завершує узагальнювальна бесіда. (Додаток 23)

Цілком можливим є варіант використання підручника як джерела першопочаткового ознайомлення з новим навчальним матеріалом. Найлегше всього організовувати роботу над матеріалом підручника, якщо він достатньо конкретно і яскраво викладений в підручнику. Не обов`язково все пояснюю сама. Клас може заслухати якогось із своїх товаришів, який підготував уривок із книги для читання або самостійно прочитати відповідний матеріал в підручнику. (Додаток 12) Проте в цих випадках метою є не тільки засвоєння фактів, але й осмислення їх. Для цього до читання перед учнями ставиться питання, розкриття якого вони повинні знайти в підручнику або в повідомленні.

Робота з підручником допомагає реалізовувати також принцип розвивального навчання, зокрема зазначений вид навчальної діяльності розвиває увагу учнів. Ось один з прийомів. Після пояснення нового матеріалу пропоную учням прочитати параграф в підручнику і відповісти, про що я не розповіла і які повідомила їм нові знання( у порівнянні з тими, які є в тексті відповідного параграфа), або завдання на доведення. Наприклад, довести на основі тексту підручника, документа, ілюстрації, що запровадження християнства Володимиром Великим мало важливе позитивне значення для Київської Русі.(Додаток 10)

Робота з текстом підручника, яка закріплює пояснення мною нового матеріалу, може завершуватися складанням таблиць (хронологічних, синхроністичних, порівняльних)(Додатки 3, 5, 6, 9, 12, 26, 32, 35) , схем (Додаток 31). Учні тренуються у відборі матеріалу, в складанні точних формулювань, складають кістяк основних фактів, що полегшує запам`ятовування. Такий метод виробляє вміння користуватися матеріалом підручника не в тій послідовності, в які він викладений в параграфі, вміння швидко знайти і вибрати те, що відноситься до певного питання.

До підручника я звертаюся і тоді коли роблю висновки. Спочатку повідомляю, що під висновками розуміється найголовніше, подібне, спільне чи різне, що міститься в матеріалі, який вивчається. Учні створюють нове судження на базі одного чи кількох попередніх. Після цього вони порівнюють свої висновки з висновками підручника. В подальшому вони роблять висновки уже по цілій темі, добирають у підручнику докази до сформульованого вчителем висновку або до якогось судження. (Додатки 14, 20)

Щоб повністю використати весь ресурс підручника, організовую самостійну роботу з ілюстративним матеріалом підручника. Це:

знаходження відповідей на питання, пов'язані з ілюстративним матеріалом;
робота з малюнком, схемою, діаграмою за планом, запропонованим вчителем;
складання розповіді за ілюстраціями; (Додаток 20, 24)
пояснення сюжету ілюстрації; (Додаток 25)
порівняти документ та ілюстрацію (Додаток 7, 24)

Самостійну роботу учнів над ілюстраціями підручника я організовую так, щоб вона була різноманітною - це і уявні екскурсії до тієї чи іншої країни на основі ілюстрацій підручника і використання для порівняння двох або кількох ілюстрацій і інші форми роботи. Основною умовою самостійної роботи учнів з ілюстраціями є вміле поєднання слова вчителя з текстом підручника і малюнком. (Додаток 24, 34)

Урок історії сьогодні неможливо уявити без писемних історичних джерел, документів. Вивчення історії – це не лише вивчення фактів, а й активний процес, у якому учні мають працювати з цілою низкою джерел. Історичний документ є основою для того, щоб розвивати вміння учнів критично аналізувати текст, навички оцінювання суспільних явищ і процесів, життєвих, соціальних , інформаційних навичок. І тому при викладанні історії основну увагу я приділяю тому, щоб вивчення учнями цього предмета перетворювалося на дослідження . Такий підхід продуктивніший, він спонукає учнів до творчої розумової діяльності. Крім того робота над документами є початком ще одного виду діяльності учнів – дискусії, бо ж оцінка змісту часом буває різною. Тому, на мою думку, така форма продуктивніша. Роль документальних матеріалів у вивченні історії дуже велика. Завдання учителя полягає в тому, щоб дати учням можливість доторкнутися до першоджерела, наблизити їх до минулого, дати їм відчути в цьому джерелі пульс історії, відчути мову, дух епохи, створити яскраві образи минулого. Найактивніше самостійна робота при дослідженні історичного джерела відбувається в старших класах. Проте я розробила методичні рекомендації як підготувати учнів до роботи з історичним джерелом на уроках історії в 6-7 класах .(Додаток 2) Щоб самостійна робота з писемними джерелами була результативнішою, пропоную навчити учнів користуватися пам’яткою – інструкцією (Додаток 37), яка допомагає результативно працювати з інформаційними джерелами. Систематичне використання пам’яток сприяє формуванню відповідних умінь і навичок.

Опрацювання первинних письмових джерел призводить до формування в учнів різних поглядів на окрему історичну подію, чи процес. Можливість порівняти тексти, написані в той час учасниками, очевидцями, коментаторами, з текстами складеними істориками формує цілісні уявлення про певну подію чи епоху.(Додатки 10, 15, 17, 23) Я вважаю, що саме такий підхід до використання джерел надає роботі на уроці практичного значення , адже учнів необхідно навчити саме аналізувати , щоб вони могли не тільки шукати в документі підтвердження знань, ідей, тверджень, а й інтерпретувати, тлумачити інформацію, що містить джерело. Використовую самостійну роботу учнів з документом, як засіб підкріплення основних положень підручника; виявлення в документі нових фактів, осіб, зв`язків, які доповнюють вже отримані учнем знання; використання документу як основного джерела інформації. (Додатки 10, 15, 17, 22, 24, 27, 29, 33, 34)

Отже , працюючи з писемними джерелами на уроці я завжди ставлю такі завдання перед учнями :

- характеризувати явища і процеси суспільного життя, встановлювати зв'язок між подіями і явищами;

- знаходити інформацію , аналізувати та оцінювати її;

- формулювати, висловлювати та доводити власну думку, робити вибір і пояснювати позицію, вести дискусію;

- розмірковувати, спілкуватись, співпрацювати у навчанні, розв’язувати проблеми.

Ще одним із важливих видів самостійної роботи, яка сприяє розвитку логічного мислення, усного і писемного мовлення, творчості, активності і самостійності учнів є ведення словника. При вивченні історії учням доводитися мати справу з великою кількістю слів і виразів, без правильного розуміння яких, не можна засвоїти історичного матеріалу. Для підвищення активності й самостійності на уроках історії мною використовуються такі форми самостійної словникової роботи:

самостійне з’ясування значення слова за допомогою словників, енциклопедій, довідників; (Додаток 8)
складання усно, а потім письмово оповідань-мініатюр із відомими вже словами й термінами;
добір слів й термінів, що стосуються певної теми, розділу. (Додаток 9, 14,18)

При вивченні теми використовую карти, вміщені у підручнику. Одним з найважливіших напрямків у роботі з картою, вважаю, є навчання школярів умінню орієнтуватися в ній. Воно включає вміння читати карту (визначати географічне положення, окремі історичні факти, регіони розселення народів, торгівельні шляхи, зміни в кордонах країн тощо), пошук потрібних об'єктів, правильний показ на основі точних орієнтирів і словесне їх обговорювання. Корисним методичним прийомом у моїй роботі є «подорож по карті»: пропоную рухатися за течією річок, перетинати країни і континенти, плисти в морях і океанах. Найважливішим умінням, крім орієнтування, є читання історичної інформації в самій карті, бо вона є важливим і особливим джерелом знань про минуле. На основі інформації, що витягується з карти, вчу дітей аналізувати, порівнювати карти і виконувати завдання. (Додатки 4, 19, 31) Наприклад, порівняти карти «Київська держава за князювання Володимира і Ярослава» , «Київська держава за князювання Ярославичів» та визначте, які зміни відбулися в території і територіальному устрої держави, зовнішній політиці, економіці, інші нові явища.

Можливим є повне самостійне вивчення теми уроку за підручником. У такому випадку я пропоную план вивчення нового матеріалу, питання і завдання, коротко розкриваю основні положення, які учні повинні самостійно засвоїти.

Самостійну роботу з підручником я активно використовую і при роботі в групах.(Додатки 28, 30) Щільно з цим видом роботи на уроках я зіткнулася, коли брала участь у міжнародному проекті «Думати демократично: права людини у змісті навчальних програм». В результаті спільної роботи були вироблені альтернативні форми та методи роботи на уроці, де діти мають змогу проаналізувати історичні факти в рамках захисту людської гідності, прояву недискримінації, рівності всіх людей.

Таким чином, при роботі з підручником в учнів слід сформувати такі вміння:

виділяти найголовніше у тесті, переказувати його;
навчитися складати план параграфа;
використовувати в переказі декілька джерел знань;
підбирати докази до сформованого вчителем висновку;
працювати з термінами і поняттями;
співставляти факти підручника з першоджерелом, розвивати і поглиблювати зміст підручника матеріалами додаткової літератури.

Своїм досвідом ділюся з колегами школи, міста. Працюю з молодими вчителями.

Список використаної літератури:

Александров А. Й. Самостоятельная работа учащихся при изучении истории. М., 1964. - С.124
Баханов К.О. Методичний посібник з історії України. 7 клас. Традиції та інновації у навчанні історії в школі. – К.: Генеза, 2001. – 296 с.: іл.
Баханов К.О. Традиції та інновації в навчанні історії в школі: Дидактичний словник-довідник. – Запоріжжя: Просвіта, 2002. – 108 с.: іл.
Баханов К.О. Лабораторно-практичні роботи з історії України (методичний посібник для вчителів) – К.: Генеза, 1996 . – 208 с.
Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі: Монографія. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – 160 с.: іл.
Вагин А.А. Методика преподавания истории в средней школе, М., «Просвещение», 1968, 430 с.
П.С. Лейбенгруб. Дидактические требования к уроку истории в средней школе; 1957; 159 с.
Майборода В.К. Самостійна робота з історії учнів 5-6-х кл. К., 1975. - С.30.
П.Й.Пидкасистый, М.Л.Портков. Искусство преподавания. Первая книга учителя.-М.:Изд-во «Российское педагогическое агентство», 1998.-184 с.
Пидкасистый П.Й. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении. М., 1980. - С.23.
Пометун О. Методика навчання історії в школі/О.І.Пометун, Г.О.Фрейман- К.: Генеза, 2005.- 328 с.
Пометун Е.И. Познавательная самостоятельность в работе над понятиями. Преподавание истории в школе,. 1986. - № 2.
А.И.Стражев. Методика преподавания истории, М., 1964, «Просвещение», 285 с.

ДОДАТОК 1

Рекомендації

щодо організації роботи учнів з підручником

Знайомство з структурою підручника

(Знайомство учнів з підручником слід починати з характеристики його хронологічних рамок, структури підручника, особливості його побудови, знайомства з різними видами тексту, питаннями і завданнями, а також з ілюстраціями і учбовими картами. Пояснити, що підручник складається з параграфів, які поділені на пункти з назвами-ліхтариками. Ознайомити учнів з назвами і змістом пізнавальних рубрик та завдань до них. Наголосити, які знання, вміння і навички учні здобудуть працюючи з кожною рубрикою.)

Загальні прийоми роботи з підручником

(Для організації ефективної роботи учнів вчитель пропонує учням прочитати весь параграф і скласти загальне уявлення про описані в ньому події і явища. Уважно розглянути карти, схеми, ілюстрації і завдання до них. Особливу увагу потрібно звернути на виділені в підручнику факти, висновки, ідеї. Завдання вчителя – привчити учнів виділяти незрозумілі місця тексту, невідомі їм терміни, шукати їм пояснення, звертаючись до вчителя чи до словників. Для кращого засвоєння змісту параграфа вчити складати план, підготувати відповіді на запитання і завдання, які розташовані в кінці параграфа.)

Діяльність вчителя з підручником на різних етапах уроку

Починаючи вивчення нової теми, учитель повинен оголосити її назву, звернути увагу учнів на відповідний параграф, його структуру і підзаголовки. У такий спосіб учні знайомляться з планом вивчення нового матеріалу.
Під час систематизації й узагальнення нових знань і умінь відбувається повторення важливих частин і розділів підручника, конспектування узагальнюючих розділів підручника, підготовка відповідей за основними запитаннями вивченого матеріалу, складання порівняльних характеристик, схем, таблиць, підготовка доповідей, рефератів.
На етапі узагальнення нових знань і умінь під керівництвом учителя учні створюють нове судження на базі одного чи кількох попередніх. Після цього вони порівнюють свої висновки з висновками поданими у підручнику. Учні також можуть добирати за допомогою тексту підручника докази до сформульованих учителем чи учнями висновків або до якогось судження.
Найбільше учні працюють над текстом підручника під час виконання домашнього завдання, інструктаж до якого учитель виголошує на уроці. Обов`язковою складовою домашнього завдання для всіх учнів є параграф, робота з картою, хронологією, поняттями тощо.

Формування умінь і навичок при роботі з підручиком

(Учителю слід сформувати в учнів такі вміння: навчити виділяти найголовніше в параграфі, використовувати в переказі параграфа декілька джерел знань, складати план параграфа, застосовувати різні види наочності, підбирати докази до сформованого вчителем висновку, працювати з термінами і поняттями, складати план-конспект кількох тем, співставляти факти підручника з першоджерелом, розвивати і поглиблювати зміст підручника матеріалами додаткової літератури)

ДОДАТОК 2

Методичні рекомендації як підготувати учнів до роботи з історичним джерелом на уроках історії в 6-7 класах:

Характеристика історичного джерела

Що являє собою даний історичний документ.
Коли і ким він був складений.
Про що учні можуть дізнатися з даного історичного документа, для з'ясування яких питань вони можуть до нього звертатися.

Робота над текстом документа

Розбір документа самим учителем (вчитель сам читає і веде коментований розбір історичного документа, а учні стежать за поясненням по тексту і слухають його коментарі. Огляд документального уривка самим учителем може здійснюватися і постановкою питань по документу перед усім класом чи короткою аналітико – узагальнюючою бесідою.
Розбір документа самим учнем під безпосереднім керівництвом самого вчителя (клас залучається до роботи над документом шляхом постановки питань і участі учнів у бесіді).
Самостійна робота учнів по документу за завданням вчителя (спочатку учитель допомагає учням розібратися в конкретній ситуації, з якою пов'язане створення даного документа і яка в ньому відображена; далі вчитель ставить запитання, відповідь на яке потрібно знайти, вивчивши документ).
Самостійна домашня робота по документу за завданням вчителя (на домашнє завдання можуть бути дані завдання різного характеру: підготовка невеликих повідомлень, твір або розповідь на підставі наявного в підручнику документального матеріалу).

Вироблення в учнів відношення до джерела

У поясненні вчителя обов'язково повинні міститися посилання на цитований документ, щоб підтвердити важливість документа для вивчення певної історичної події.
Вчитель має виробляти в учнів відношення до джерела, як свідчення, що відображає реальні події, що відбувалися в житті людей.
Визначається інтерес учнів до історичного документу, як до джерела нових знань про недавнє і далеке минуле.
Вчитель має вчити порівнювати свої знання про історичну подію (факт) з інформацією, яку містить джерело.
Критично ставитись до інформації, що несе автор джерела.

ДОДАТОК 3

Тема уроку: Вступ

Мета:

ознайомити учнів з видами історичних джерел та їх характеристикою;

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

називати види джерел до історії середньовіччя;
розрізняти історичні джерела за видами;

характеризувати історичні джерела;
удосконалити навички роботи з історичними таблицями.

Учитель пропонує учням прочитати пункт підручника «Джерела вивчення середньовічної історії» і заповнити таблицю «Історичні джерела епохи середньовіччя»

Писемні	Речові	Усні

ДОДАТОК 4

Тема уроку: Слов`яни під час Великого переселення народів

Мета:

охарактеризувати розселення слов`янських племен під час Великого переселення народів;
сприяти усвідомленню учнями того, що слов`яни є нашими предками;
розвивати вміння знаходити потрібну інформацію при роботі з картою і текстом параграфа.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

показувати на карті основні напрями розселення слов`ян;
розрізняти західних, південних і східних слов`ян і місця їх розселення;
називати до якої гілки слов`ян відносяться українці;
порівнювати територію розселення слов`ян - предків українців з територією сучасної держави Україна;
називати сусідів східних слов`ян;
описувати географічне розташування Києва;
визначати вплив географічного розташування Києва на перетворення його на столицю східних слов`ян.

Робота з картою (ст.11)

Виконати завдання:

назвати три групи слов`ян;
яка з груп слов`янських племен є безпосередніми предками українського народу;
назвати східнослов`янські союзи племен;
назвати політичні союзи східних слов`ян, що сформувалися на етнічних теренах України;
на території якого племінного княжіння виник Київ;
чим вигідне географічне розташування Києва;
назвати сусідів східних слов`ян.

Завдання: співставити текст підручника, де описано розселення політичних союзів слов`ян на етнічній території України з картою.

ДОДАТОК 5

Тема уроку: Київська держава за перших князів

Мета:

охарактеризувати правління перших князів, аналізувати їхню діяльність, визначати внесок кожного в становлення Київської держави;
розвивати вміння давати стислу характеристику історичним діячам.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

називати хронологічні межі тривалості правління Олега та Ігоря;

характеризувати правління перших князів;
порівнювати їхню зовнішню і внутрішню політику;
давати оцінку і значення внеску кожного з перших князів в становлення Київської держави;

Вибіркове читання тексту підручника. Учні в парах читають текст, на полях ставлять літеру «З», якщо в тексті йдеться про зовнішньополітичну діяльність князя, або літеру «В», якщо наголошено на його внутрішній політиці.

Заповнити таблицю «Перші князі Київської Русі»

Ім`я князя	Роки правління	Внутрішня політика	Зовнішня політика

Завдання:

що було спільного у зовнішній політиці Олега та Ігоря?
дайте власну оцінку досягненням та прорахункам дипломатії Ольги та Святослава.

ДОДАТОК 6

Тема уроку: Київська держава за перших князів

Мета:

охарактеризувати внутрішню політику князя Ігоря;
навчити працювати з візуальними та історичними джерелами, вміщеними в підручник;
розвивати вміння давати стислу характеристику і оцінку діяльності історичного діяча.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

називати дату (рік) укладення угоди з Візантією Ігорем;

називати умови угоди з Візантією Ігоря (944 р.);

давати оцінку внеску зовнішній політиці князя Ігоря.

Проблемне питання. У чому полягають причини повстання древлян у 945 році?

Опишіть що зображено на мініатюрі на ст.18? Знайти в тексті параграфа опис даної події. Порівняти його з текстом історичного джерела «Нестор Літописець про повстання древлян у 945 р.»

Завдання.

Придумайте заголовок до мініатюри.
Скласти коротке оповідання про повстання древлян.

ДОДАТОК 7

Тема: Київська Русь за князювання Ольга і Святослава

Мета:

розвивати в учнів вміння аналізувати і порівнювати візуальне джерело і текст параграфа.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

описувати зовнішній вигляд Святослава;
порівнювати опис зовнішнього вигляду Святослава в тексті із зображенням в ілюстрації.

Розгляньте ілюстрацію на ст.26 та двома-трьома реченнями опишіть зовнішній вигляд князя Ярослава.
Прочитайте джерело «Візантійський історик Лев Діакон про зовнішній вигляд Святослава» і порівняйте, чи відповідає опис Святослава у джерелі його намальованому портрету?

ДОДАТОК 8

Тема: Суспільно-політичний устрій Київської Русі

Мета:

охарактеризувати склад і заняття населення Київської Русі;
розвивати вміння аналізувати історичні факти, узагальнювати їх і робити висновки;
розвивати вміння працювати з текстом підручника й отримувати необхідну інформацію.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

називати основні верстви давньоруського населення ІХ-Х ст. та визначати їх місце на соціальній драбині;
застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «бояри», «дружина», «смерди»;
характеризувати заняття основних станів Київської Русі;
порівнювати процес формування середньовічних суспільних станів у Київській Русі та в західноєвропейських країнах;

При вивченні теми використовую методичний прийом Ривіна. Учні об`єднаються в 4 групи і самостійно читають пункту параграфу «Склад і заняття населення». Виділяють нові слова і словосполучення, з`ясовують значення виділених слів і словосполучень, записуючи їх в словничок. З ними вони складають речення, передаючи основний сюжет тексту. По завершенні роботи представники від кожної групи на дошці роблять підсумковий запис. Групи обговорюють і фіксують спільні погляди і записують кінцевий варіант в зошити.

Завдання: якої соціальної групи населення не склалося у Русі, на відміну від західноєвропейських країн? Чому?

ДОДАТОК 9

Тема:Узагальнення знань за темою «Виникнення та розвиток Київської Русі»

Мета:

повторити та узагальнити матеріал, вивчений учнями з теми «Виникнення та розвиток Київської Русі»;
розвивати вміння робити висновки, узагальнення, порівняння;
допомогти учням осягнути, що українська історія є частиною всесвітньої історії.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

повторити матеріал із теми «Виникнення та розвиток Київської Русі»;
виділяти головні події Київської Русі в ІХ-Х ст.;
давати оцінку цим подіям для розвитку Русі;
наводити приклади зростання могутності та міжнародного авторитету Київської Русі;
встановлювати хронологічну послідовність правління князів Київської Русі;
навчитися робити висновки, узагальнення, порівняння;

Заповнення хронологічної таблиці з теми

Дата	Князь	Подія	Значення події

Завдання:

Які події, на вашу думку, справили найбільший вплив на процес формування і становлення Русі? Яку роль в цьому відіграли князі?
Робота в групах Кожен учень по черзі має назвати одне поняття, термін, подію, що стосується теми уроку. Перемагає той ряд, що правильно створив ланцюг.

На домашнє завдання учні отримують завдання заповнити синхроністичну таблицю

Події всесвітньої історії	Рік	Події в Україні

ДОДАТОК 10

Тема:Київська Русь за часів князювання Володимира Великого

Мета:

охарактеризувати внутрішньо- та зовнішньополітичне становище в Київській Русі за правління князя Володимира;
визначити передумови та значення запровадження християнства як державної релігії;
розвивати в учнів навички роботи з історичними джерелами, уміння аналізувати матеріал, робити висновки, визначати значення історичних подій, місце історичних діячів в історичному процесі.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

пояснити поняття «хрещення Русі»;
називати рік хрещення Русі;
визначати передумови й історичне значення запровадження християнства;

оцінити роль князя Володимира як державного діяча в процесі християнізації Русі;
удосконалити навички роботи з джерелами інформації, уміння аналізувати матеріал, робити висновки, висловлювати власну точку зору.

При вивчення пункту плану «Прийняття християнства» учні працюють за схемою:

Передумови прийняття християнства;

(Робота з історичними джерелами вміщеними в підручнику на ст.21 - №1, ст. 28 - №1, ст.49 – №1. Порівняти зміст історичних джерел і відповісти на питання:

Коли відбулися перші спроби хрещення Русі?
Чому княгиня Ольга вирішила прийняти християнство, але не наважилася поширити нову релігію в Київській Русі?
Які методи використовував Володимир Великий щодо запровадження християнства в Русі? Чому?

Причини прийняття християнства (за допомогою тексту підручника);
Історичне значення прийняття християнства (складання тез за текстом підручника).

Запитання: які наслідки для подальшої долі Київської Русі мало прийняття християнства?

ДОДАТОК 11

Тема. Київська Русь за часів правління князя Ярослава Мудрого

Мета:

охарактеризувати культурно-освітню і церковну діяльність князя Ярослава Мудрого;
навчитися давати характеристику історичним діячам і визначати їхнє місце в історичному процесі;
розвивати в учнів навички роботи з джерелами інформації та на їх основі робити певні висновки про історичні події.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

називати пам`ятки архітектури, збудовані за часів правління Ярослава Мудрого;
пояснити поняття «місто Ярослава»;
характеризувати вклад Ярослава Мудрого в поширення писемності і освіти, його церковну діяльність ;

удосконалити навички роботи з текстом підручника, уміння аналізувати матеріал.

При вивченні пункту плану «Культурно-освітня та церковна діяльність князя Ярослава Мудрого» використовую прийом редагування тексту. Після вибіркового читання тексту підручника, учні самостійно заповнюють пропуски в тексті.

«Заложив Ярослав головний в`їзд до Києва - … з надбрамною кам`яною церквою Благовіщення Богородиці. Заложив потім церкву … , премудрості Божої, після того, як на околицях Києва в … р. вщент розгромив печенігів. При митрополичому Софійському соборі діяла заснована Ярославом перша державна …, яка налічувала 960 книг. Після цього він звів храм Святого Георгія та церкву … . У 1051 р. на схилах … засновується відомий нині у всьому світі … монастир. В тому ж році за розпорядженням Ярослава Мудрого митрополитом «Київським та всея Русі» вперше обирається русич … , який написав знаменитий твір … , присвячений Володимиру Великому.»

Завдання:

Передати текст прочитаного трьома реченнями.

ДОДАТОК 12

Тема. Політичний, соціальний устрій та господарське життя Київської Русі

Мета:

- формувати в учнів знання про соціальний устрій та господарське життя Київської Русі наприкінці Х – у першій половині ХІ ст. ;

- удосконалювати навички роботи з джерелами інформації, уміння аналізувати історичні факти, узагальнювати матеріал, робити висновки.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

пояснювати зміст понять: «рядович», «закуп», «челядин», «холоп»;
називати основні верстви давньоруського суспільства;
називати обов`язки боярина щодо закупа та рядовича; смерда, закупа та рядовича щодо боярина; челядина чи холопа щодо боярина;
характеризувати господарське життя кожної соціальної групи населення Київської Русі;
встановити відмінності у правах і обов`язках князів і бояр, міщан, смердів, холопів та челяді;
удосконалити навички роботи з текстом підручника, уміння аналізувати історичні факти, узагальнювати матеріал, робити висновки.

На попередньому уроці окремі учні отримали завдання підготувати повідомлення, використовуючи текст підручника, вміщені в нього історичні джерела, додаткову інформацію, про повсякденне життя й обов`язки певного стану. Під час виступу учнів, решта школярів заповнюють таблицю:

Соціальний

стан

Місце в суспільстві

Головні заняття

Обов`язки

Завдання:

- назвіть соціальні верстви суспільства часів Київської Русі;

- виявіть спільні риси між суспільством Київської Русі та середньовічного Заходу;

- порівняйте соціальний устрій Київської Русі ІХ-Х ст. та Х-ХІ ст. Які зміни в соціальній структурі суспільства відбулися? Чому?

Домашнє завдання

Скласти порівняльну таблицю «Становище різних верств населення Київської Русі»

Група

населення

Чим володіли?

Наскільки були

вільні?

Чи розпоряджалися

результатами своєї праці?

ДОДАТОК 13

Тема. Культура Київської Русі

Мета:

- формувати в учнів знання про розвиток культури Київської Русі: писемності, освіти, наукових знань, літератури, музичної творчості, скульптури та архітектури;

- розвивати в учнів уміння аналізувати історичні факти на основі джерел інформації, а також давати стислу характеристику пам`яткам культури;

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

називати пам`ятки літератури та мистецтва Київської Русі Х-ХІ ст.;
пояснювати поняття : «старослов`янська мова», «книжкова мініатюра», «візантійський стиль»;
характеризувати давньоруське книгописання, словесну творчість, архітектурне, образотворче та музичне мистецтва;

виділяти і описувати основних досягнень культури Київської Русі наприкінці Х- у першій половині ХІст.;
виділяти головне, аналізувати історичні факти, визначати їхнє значення, давати їм оцінку;

Самостійна робота учнів з підручником. Використовується метод інтерактивного конспектування.

Текст «Досягнення культури Київської Русі наприкінці Х- у першій половині ХІст.»

Умовні

позначки

Запитання:

- Хто став автором першого оригінального руського твору?

- Хто відкрив першу школу в Києві?

- Яку роль київські князі відіграли в розвитку культури на Русі?

- Який найдавніший літопис зберігся до нашого часу? Хто є його автором?

- Які особливості розвитку руської архітектури?

Домашнє завдання.

Заповнення таблиці «Розвиток культури Київської Русі»

Галузь культури	Характерні риси	Найвідоміші пам`ятки

ДОДАТОК 14

Тема. Узагальнення знань за темою «Київська Русь наприкінці Х- у першій половині ХІ ст.»

Мета:

- повторити та узагальнити матеріал про Київську Русь в період правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого;

- розвивати вміння узагальнювати та систематизувати матеріал, робити висновки, порівнювати, висловлювати власну точку зору;

- поглиблювати вміння працювати з історичними джерелами, термінами і поняттями.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

систематизувати матеріал про внутрішню і зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого;
оцінювати діяльність князів періоду розквіту Київської Русі;
робити висновки про значення їхньої діяльності і порівнювати вплив їхньої політики на подальший розвиток держави;
висловлювати власну точку зору про князювання Володимира та Ярослава ;
працювати з термінами і поняттями.

Заповнення порівняльної таблиці правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого

Критерії порівняння	Володимир Великий	Ярослав Мудрий
Внутрішня політика: - реформи; - досягнення в сфері культури;
Зовнішня політика:
Значення діяльності

Історики називають роки правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого періодом найвищого розквіту Київської Русі.

Завдання: за текстом підручника дібрати докази до сформульованого твердження у формі плану.

Домашнє завдання.

Робота з історичними термінами та поняттями.

Виписати з тексту параграфів вивченої теми терміни і поняття за такими критеріями:

- економічні;

- суспільні;

- політичні;

- духовно-культурні.

ДОДАТОК 15

Тема. Київська Русь за наступників Ярослава.

Мета:

- формувати в учнів уявлення про внутрішньополітичне становище Київської Русі за правління Ярославичів;

- удосконалити вміння аналізувати й узагальнювати, порівнювати фактичний матеріал, установлювати причинно-наслідкові зв`язки;

- розвивати навички роботи з історичними джерелами.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

застосовувати та пояснювати на прикладах термін «роздробленість», «тріумвірат Ярославичів», «отчина»;
називати хронологічні межі політичної роздробленості;
визначати причини політичної розробленості Київської Русі;
обгрунтовувати мету скликання з`їзду князів у Любечі;
називати основні рішення Любецького з`їзду;
пояснювати вислів: «Кожен хай держить отчину свою»;
давати власну оцінку ухвалам Любецького з`їзду князів;
з`ясовувати значення Любецького з`їзду князів для подальшого розвитку Русі;
аналізувати й узагальнювати фактичний матеріал, установлювати причинно-наслідкові зв`язки;
вміти працювати з історичними джерелами.

Робота з історичним джерелом «Ухвала Любецького з`їзду князів 1097 р.» (ст.84)

Учні роблять аналіз історичного джерела, використовуючи пам`ятку (додаток 38) і виконують завдання:

- за яких історичних обставин відбулася історична подія?

- які події безпосередньо їй передують;

- які групи людей були задіяні в його роботі?

- якими мотивами було викликано скликання з`їзду?

- яку роль в ньому відіграв Володимир Мономах, і якими мотивами це було викликано?

- які причини і мета скликання з`їзду князів?

- основні рішення з`їзду;

- наслідки з`їзду: позитивні і негативні;

- який вплив мала ця подія на інші сфери людського життя?

- як з`їзд вплинув на подальший розвиток подій в державі?

- чи був можливим інший перебіг події?

- як би ви себе повели в цій ситуації?

Актуалізація знань учнів.

Робота з історичним джерелом «Політичний заповіт Ярослава Мудрого» (ст.57) – до чого закликав своїх синів Ярослав Мудрий?

Завдання:

- Що спільного в меті проголошеного заповіту Ярослава Мудрого і скликанні з`їзду князів у Любечі?

- Порівняти два способи престолонаслідування - «по-старшинству» і «отчинного», в чому їхні недоліки?

- Дайте власну оцінку даним історичним подіям.

ДОДАТОК 16

Тема. Київська Русь за наступників Ярослава

Мета:

- формувати в учнів уявлення про внутрішньо- та зовнішньополітичне становище Київської Русі за правління Ярославичів;

- удосконалювати вміння аналізувати й узагальнювати, установлювати причинно-наслідкові зв`язки;

- удосконалювати навички роботи з текстом підручника.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

характеризувати становище в Київській Русі після смерті Ярослава Мудрого;
пояснювати передумови, причини і наслідки повстання киян 1068 року;
називати склад учасників повстання і їх цілі;
аналізувати й узагальнювати, установлювати причинно-наслідкові зв`язки;

Самостійна робота з підручником при вивченні пункту плану «Повстання киян 1068 р.» Учні аналізують повстання за пам`яткою:

1.Визнач причини повстання.

2.Як розпочалось повстання:

- що послужило приводом до нього?

- хто був його керівником?

- яким був склад повстанців?

3. Хід повстання:

- дії повстанців;

- вимоги, цілі, програма дій;

4. Як завершилось повстання? Вкажіть причини перемоги (чи поразки) повсталих.

5. Які результати та наслідки повстання тобі відомі.

ДОДАТОК 17

Тема. Київська Русь за Володимира Мономаха.

Мета:

- визначити причини роздробленості Київської Русі, її сутність;

- розвивати в учнів уміння працювати з джерелами інформації, аналізувати історичний матеріал.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

пояснювати поняття «удільні князівства» та «колективний сюзеренітет»;

пояснювати причини і сутність політичної роздробленості Київської Русі;
називати удільні князівства, що утворилися на території сучасної України;
синхронізувати явища, що відбувались на території України з аналогічними в Європі.
аналізувати історичні факти та події.

Прочитати пункт параграфа «Утворення удільних князівств» і заповнити таблицю «Причини роздробленості Київської Русі»

Причини:	Зміст
Політичні
Економічні
Соціальні

Самостійно прочитати документ «Анонім. «Слово про князів»:

- На які причини роздробленості вказує Анонім в документі?

- Порівняйте зміст історичного джерела з текстом підручника. Чи збігається думка Аноніма з авторами підручника?

- Як ви розумієте вислів Аноніма: «Збагніть, князі, свою велич і честь свою!»? Свою думку обґрунтуйте.

Домашнє завдання.

Визначити спільні причини розпаду Київської Русі з причинами розпаду європейських держав. Виділити особливості, які відрізняли занепад Київської Русі і європейських держав.

Заповнити таблицю «Роздробленість Київської Русі та європейських держав»

Спільні причини розпаду	Особливості занепаду Київської Русі	Особливості занепаду європейських держав

ДОДАТОК 18

Тема. Політичний і соціально-економічний розвиток Київського, Чернігово-Сіверського та Переяславського князівств у середині ХІІ – першій половині ХІІІ ст.

Мета:

- визначити особливості політичного і соціально-економічного розвитку Київського, Чернігово-Сіверського та Переяславського князівств;

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

називати найбільші удільні князівства та міста, що стали їх політичними центрами (столицями);
називати дати (рік) захоплення Києва дружиною Андрію Боголюбського, походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича проти половців, першої письмової згадки назви «Україна»;

характеризувати географічне положення князівств;
називати особливості політичного і соціально-економічного розвитку князівств в період розробленості;
виробити навички самостійної роботи в групах, вміння порівнювати;
удосконалити навички самостійної пошукової роботи, роботи з історичними джерелами.

Завдання: вказати аргументи, що доводять переваги кожного князівства.

На попередньому уроці учні об`єдналися у три групи. Кожна група отримала завдання підготувати проекти за темою: «Політичний та соціально-економічний розвиток Київського (І група), Чернігово-Сіверського (ІІ група) та Переяславського князівств (ІІІ група)». Учні працювали за заздалегідь отриманим планом характеристики князівства:

- географічне положення і територія;

- політичний розвиток;

- розвиток господарства;

- торговельні зв`язки;

- розвиток міст;

- розвиток культури.

Узагальнююче обговорення завдання, поставленого на початку уроку.

ДОДАТОК19

Мета:

- визначити особливості географічного і соціально-економічного розвитку Київського, Чернігово-Сіверського та Переяславського князівств;

- розвивати в учнів вміння складати порівняльні таблиці, робити узагальнення, висновки.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

називати найбільші удільні князівства та міста, що стали їх політичними центрами (столицями);
називати дати (рік) захоплення Києва дружиною Андрію Боголюбського, походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича проти половців, першої письмової згадки назви «Україна»;

характеризувати географічне положення князівств;
формулювати зв`язок між географічним положенням та економічним, господарським, політичним розвитком князівств;
порівнювати розміри князівств;
складати і заповнювати порівняльні таблиці.

Самостійно працюючи з картою, вміщеною в підручнику на с.94 та текстом підручника учні заповнюють порівняльну таблицю.

Критерії для порівняння	Київське князівство	Чернігово-Сіверське князівство	Переяславське князівство
Географічне положення(на якому березі Дніпра знаходилось, сусідство зі Степом, сусідні держави, які племінні союзи заселяли цю територію в минулому)
Природні умови (рельєф, клімат, річки)
Найбільші міста
Висновок (як географічне положення князівства впливало на економічний, політичний розвиток князівства)

ДОДАТОК 20

Тема. Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств

Мета:

- охарактеризувати зовнішню і внутрішню політику князя Ярослава Осмомисла;

- удосконалити навички роботи з джерелами інформації, уміння аналізувати матеріал, робити висновки, визначати місце особистості в історичному процесі.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

називати хронологічні межі князювання Ярослава Осмомисла;

розповідати про державно-політичну діяльність Ярослава Осмомисла;
аргументувати судження: «За правління Ярослава Осмомисла спостерігається піднесення Галицького князівства»;
визначати морально-духовні цінності тогочасної людини;
удосконалити навички роботи з джерелами інформації, уміння аналізувати матеріал, робити висновки.

Самостійна робота. Прочитайте текст параграфа, що стосується Ярослава Осмомисла та історичне джерело «Слово о полку Ігоревім про постать Ярослава Осмомисла» і складіть складний план.

Домашнє завдання.

Внаслідок мудрої політики Ярослава Галицьке князівство перетворилося на одне з наймогутніших у Русі.

Завдання: доберіть докази до сформульованого висновку або спростуйте його.

ДОДАТОК 21

Тема. Розвиток культури Київської Русі в період роздробленості

Мета:

- охарактеризувати стан розвитку архітектури Київської Русі в період феодальної роздробленості;

- розвивати в учнів уміння працювати з джерелами інформації.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

називати знані пам`ятки архітектури другої половини ХІ- першої половини ХІІІ ст.;

описувати на конкретних прикладах видатні пам`ятки архітектури;
удосконалити навички роботи з різноманітними джерелами інформації.

Випереджувальне завдання. Використовуючи додаткову інформацію, скласти характеристику архітектурної споруди другої половини ХІ- першої половини ХІІІ ст. Київської Русі за планом:

• Назва споруди (попередня і сучасна).

• Її призначення (початкове і сучасне).

• Опис об’єкта (автор, дата спорудження, з яких матеріалів виготовлений).

• Опис внутрішнього інтер’єру споруди.

• Джерела відомостей про пам’ятник.

• Збереженість будівлі (стан пам’ятника і навколишньої території, дата ремонту, реставрації).

Завдання. Визначити характерні риси архітектури даного періоду. Встановити відмінності у розвитку архітектури з попереднім періодом.

ДОДАТОК 22

Тема. Утворення Галицько-Волинської держави

Мета:

- охарактеризувати процес становлення та зміцнення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича;

- розвивати вміння складати історичний портрет і давати оцінку діяльності історичному діячеві, аналізувати історичні факти, робити висновки і узагальнення.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «Галицько-Волинська держава»;
вказувати хронологічні рамки правління Романа Мстиславовича;
називати дату (рік) об`єднання Романом Мстиславовичем Галицького і Волинського князівств в одну державу;

характеризувати процес становлення Галицько-Волинської держави;
характеризувати внутрішню і зовнішню політику Романа Мстиславовича;

давати оцінку діяльності Романа Мстиславича;
складати історичний портрет історичного діяча, аналізувати історичні факти, робити висновки, узагальнення.

Самостійно опрацювати джерело ст.123 «Невідомий літописець про Романа Мстиславича».

Завдання.

Як наведений уривок характеризує князя Романа як людину і як воїна?

Складіть історичний портрет Романа Мстиславича, використовуючи матеріал підручника та історичне джерело, користуючись пам`яткою. (Додаток 36) Дайте власну оцінку діяльності князя Романа.

ДОДАТОК 23

Тема. Монгольська навала на українські землі

Мета:

- формувати в учнів уявлення про монголо-татар та їхню навалу на українські землі;

- розвивати вміння знаходити необхідну інформацію в різних джерелах для пояснення історичних явищ та подій, давати їм оцінку, висловлювати власну думку.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «монголо-татари», «Золота Орда», «золотоординське ярмо»;
називати дати битви на р.Калка, оборони Києва від монголів;
називати руські князівства, що стали об`єктом завоювань монголо-татар;
називати факти героїчного опору русичів монгольській навалі;
знаходити необхідну інформацію в різних джерелах для пояснення історичних явищ та подій.

Використовую прийом ведення щоденника подвійних нотаток.

Завдання: самостійно опрацювати текст історичних джерел «Літописець про оборону Києва в 1240 р.» та «Повідомлення папського посла до Золотої Орди Плано де Карпіні про спустошення монголами Русі (1246р.)», вміщених у підручник , і заповнити щоденник подвійних нотаток.

Тема: «Монгольська навала на українські землі»

Текст «Героїчна боротьба русичів з монголами»

Коментар учня

Завдання.

Поміркуйте, які причини поразки руських дружин? За яких умов у русичів був шанс здобути перемогу над монголо-татарами?

ДОДАТОК 24

Тема. Галицько-Волинська держава за князя Данила Галицького

Мета:

- характеризувати зовнішньополітичне становище Галицько-Волинської держави за князя Данила Галицького, розкривши його відносини з Золотою Ордою;

- навчити учнів аналізувати історичні факти та події, давати стислу характеристику історичним діячам;

- розвивати вміння аналізувати історичні джерела, ілюстрації для складання характеристики історичного діяча, порівнювати зміст історичного джерела із зображенням ілюстрації.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

характеризувати відносини Данила Галицького з Золотою Ордою;
називати мету і результати поїздки Данила в ставку Батия;
визначати особливості залежності галицько-волинських земель від Золотої Орди;
оцінювати Данила Романовича як особистість і державного діяча;
аналізувати історичні джерела, ілюстрації, порівнювати зміст історичного джерела із зображенням ілюстрації.

Порівняти документ «Літописець про поїздку Данила Галицького до Батия в 1245-1246 рр.» та ілюстрацію в підручнику на ст.131.

- Чи одну й ту саму подію вони характеризують? Яку?

- Дайте оцінку вчинку Данила Галицького. Чи можна стверджувати, що він проявив мужність і розважливість? Чому?

- Чому «честь татарська» була для князя «лихіша від лиха»?

Домашнє завдання.

Придумати оповідання за ілюстрацією підручника, використовуючи текст підручника і джерела «Літописець про поїздку Данила Галицького до Батия в 1245-1246 рр.» за планом:

а) мета візиту до Золотої Орди;

б) перебування в ставці Батия;

в) результат візиту.

ДОДАТОК 25

Тема. Галицько-Волинська держава за князя Данила Галицького

Мета:

- характеризувати внутрішню та зовнішню політику Данила Галицького;

- розвивати вміння працювати з історичним текстом.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

називати дати (рік) коронації Данила, першої письмової згадки про Львів;
називати держави, з якими князь Данило воював, відстоюючи незалежність держави;
пояснювати поняття «Королівство Руське»;

характеризувати заходи, до яких вдавався Данило Романович, щоб зміцнити свою державу;
аналізувати і запам`ятовувати історичний текст.

Учні отримують текст №1 і уважно вивчають його зміст. Потім цей текст замінюється текстом №2, у якому учні мають заповнити пропуски.

Текст №1

«Князь Данило успадкував владу від свого батька Романа Мстиславича. Непокірні бояри чинили опір князівській владі. Тривали час Данило та його брат Василько боролися за повернення батьківського престолу. У 1239 р. йому вдалося повернути князівський трон. Князь Данило зробив чимало корисних справ для зміцнення Галицько-Волинської держави. Він створив добре навчене військо, підкорив собі колишню столицю Київської Русі – місто Київ , завдав поразки рицарям – хрестоносцям під Дорогочином, збудував фортечні укріплення, заснував ряд міст. Одне із цих міст, засноване в 1256 р., він назвав на честь свого старшого сина Лева. Місто Холм Данило перетворив на столицю своєї держави. У 1245 р. здобув блискучу перемогу в битві з угорським військом поблизу Ярослава. Не маючи достатніх сил боротися із військами Золотої Орди, Данило був змушений поїхати на переговори до хана Батия, який видав йому ярлик на князювання. Головною метою всього його життя було звільнення від золотоординського ярма. У 1253 р. в місті Дорогочин Данило був коронований як король Галицько-Волинської держави. Помер у 1264 р. у своєму улюбленому місті Холм».

Заповніть пропуски в тексті.

Текст №2

«Князь Данило успадкував владу від свого батька … . Непокірні … чинили опір князівській владі. Тривали час Данило та його брат … боролися за повернення батьківського престолу. У … р. йому вдалося повернути князівський трон. Князь Данило зробив чимало корисних справ для зміцнення … держави. Він створив добре навчене … , підкорив собі колишню столицю Київської Русі – місто … , завдав поразки рицарям –хрестоносцям під … , збудував фортечні укріплення, заснував ряд міст. Одне із цих міст, засноване в … р., він назвав на честь свого старшого сина … . Місто … Данило перетворив на столицю своєї держави. У 1245р. здобув блискучу перемогу в битві з угорським військом поблизу … . Не маючи достатніх сил боротися із військами Золотої Орди, Данило був змушений поїхати на переговори до хана … , який видав йому … на князювання. Головною метою всього його життя було звільнення від … ярма. У … р. в місті … Данило був коронований як король Галицько-Волинської держави. Помер у … р. у своєму улюбленому місті …».

Завдання:

Поставте 2-3 питання до наведеного тексту.

ДОДАТОК 26

Тема. Розпад Королівства та його загибель

Мета:

- охарактеризувати соціально-економічне та політичне становище Галицько-Волинської держави за наступників Данила Галицького;

- розвивати уміння давати коротку характеристику історичним діячам;

- удосконалювати вміння виділяти головне, робити узагальнення.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

називати дату (рік) утворення Галицької митрополії;

називати князів - Даниловичів в хронологічній послідовності;
називати державно – політичні здобутки та прорахунки наступників Данила;
характеризувати заходи, до яких вдавалися Даниловичі аби втримати могутність Галицько-Волинської держави;

визначати значення правління спадкоємців князя Данила;
давати характеристику історичним діячам;
виділяти головне, робити узагальнення.

Узагальнення та систематизація знань учнів.

Заповнити таблицю «Здобутки та прорахунки політики останніх галицько-волинських правителів»

Здобутки	Прорахунки

Запитання:

- У чому виявилося складність становища Галицько-Волинської держави наприкінці ХІІІ – на початку ХІУ ст.?

ДОДАТОК 27

Тема. Культура Галицько-Волинської держави

Мета:

- формувати в учнів уявлення про розвиток літописання Галицько-Волинської держави;

- удосконалювати вміння працювати з підручником, джерелами, робити висновки, визначати значення історичних явищ.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

Називати дату (століття) створення Галицько-Волинського літопису;

визначати головну ідею Галицько-Волинського літопису;
встановлювати історичне значення цього літопису;
працювати з підручником, джерелами, робити висновки.

Особливості розвитку літописання. Галицько-Волинський літопис.

Порівняти виклад фактів щодо Галицько-Волинського літопису у тексті підручника з джерелом на ст.147 «Думка вченого про Галицько-Волинський літопис».

Дати відповідь на питання:

- Коли було створено Галицько-Волинський літопис?

- Із яких частин складався літопис?

- Про що він нам розповідає?

- Яка головна ідея цього літопису?

- Чому автор джерела вважає, що історична наука має відмовитися від традиційного погляду на Галицько-Волинський літопис як хронологічний звід записів-статей за роками?

- У чому полягає відмінність даного літопису від більшості інших давньоруських літописів?

- У чому полягає його історичне значення?

ДОДАТОК 28

Тема. Узагальнення знань за темою «Галицько-Волинська держава»

Мета:

- Охарактеризувати соціально-економічний та політичний розвиток Галицько-Волинської держави;

- Навчити давати оцінку діяльності історичної особи;

- Розвивати вміння узагальнювати та систематизувати матеріал, робити висновки, висловлювати власну точку зору.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

характеризувати соціально-економічний та політичний розвиток Галицько-Волинської держави;
встановлювати витоки і зв`язки Галицько-Волинської землі з Київською Руссю;
давати коротку характеристику діяльності князів Галицько-Волинської держави;
узагальнювати та систематизувати матеріал, робити висновки, висловлювати власну точку зору.

Учні об`єднані в групи. Кожна група отримує сформульований вчителем висновок і отримує завдання дібрати докази-тези до сформульованих висновків з тексту підручника.

І-група : Період князювання Данила Романовича – це період розквіту Галицько-Волинської держави.

ІІ-група : Галицько-Волинська держава – правонаступниця Київської Русі. Відповідь обґрунтуйте.

ІІІ-група : Завоювання монголами Русі – закономірний процес. Спростуйте це твердження або обґрунтуйте фактами.

Кожна група в кінці робить висновок. Розв’язуємо методом «Прес» на поставлене на початку уроку кожній групі завдання:

Я вважаю, що ...

Тому, що ...

Наприклад ...

Отже, (тому), я вважаю...

ДОДАТОК 29

Тема. Входження українських земель до складу Литви і Польщі

Мета:

- характеризувати умови Кревської унії, наслідки її укладення для українських земель;

- удосконалювати вміння аналізувати матеріал, робити висновки, порівняння, узагальнення;

- удосконалювати вміння отримувати необхідну інформацію з історичних джерел.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «унія»;
називати дати (рік) укладення Кревської унії і Городельського привілею;
визначати наслідки укладення Кревської унії для українських земель;
порівнювати становище українських земель у складі Великого князівства Литовського до і після укладення Кревської унії і Городельського привілею;
аналізувати матеріал, робити висновки, порівняння, узагальнення.

Працюємо з тексом параграфа і джерелом на ст.162 «Городельський привілей (1413) про пільги католикам у Великому князівстві Литовському.

Заповнити порівняльну таблицю «Кревська і Городельська унії»

Критерії для порівняння	Кревська унія	Городельська унія
Дата укладення
Основні положення
Наслідки унії для:
1. Литви
2. Польщі
3. України

Запитання. Чи сприятливими були рішення обох уній для українських земель? Чому?

ДОДАТОК 30

Тема. Початок литовського та польського панування на українських землях

Мета:

- охарактеризувати процес вступу Волині, Київщини, Чернігово-Сіверщини та Поділля до складу Литовської держави, а Галичини – до складу Польщі;

- визначати характер Литовсько-Руської держави;

- розвивати в учнів уміння узагальнювати матеріал, працювати з історичними джерелами і на їх основі робити певні висновки.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «Литовсько-Руська держава», «кріпацтво»;
пояснювати вислів «Старого не змінювати, нового не вводити»;

характеризувати процес вступу українських земель до складу Литовської держави та Польщі в ХІУ ст.;
описувати становище українських земель в складі Литви і Польщі;
порівнювати становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та Польського королівства;
аналізувати матеріал, робити висновки, узагальнення.

Організація роботи учнів по вивченню теми.

Групова робота з використанням методу «Ажурна пилка»

Учні об’єднуються у «первісні» групи. Кожна група вивчає одне з питань теми, використовуючи інструктивні картки і підручник.

1-а група. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за Галицько-Волинські землі.

2-а група. Входження українських земель до складу Литовської держави.

3-я група. Особливості становища українських земель у складі Литовської держави.

4-а група. Встановлення влади Польщі у Галичині.

5-а група. Становище українських земель у складі Польщі.

Інструктивна картка № 1

Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за Галицько-Волинські землі .

1) Хто здійснив спробу захопити Галичину після смерті Юрія-Болеслава ІІ?

2) Хто такий Дмитро Детько?

3) Коли, чому та на які частини розпалося Галицько-Волинське князівство? (карта - ст.158)

4) Які держави претендували на Галицько-Волинські землі? Чиї шанси, на вашу думку, були найкращими? Чому?

Інструктивна картка № 2

Входження українських земель до складу Литовської держави .

1) Причини поширення впливу Литви на українські землі?

2) Які території Південно-Західної Русі відійшли до Литви за Ольгерда?

3) Яка подія сталася у 1362 р.? У чому її значення?

Інструктивна картка № 3

Особливості становища українських земель у складі Литовської держави. .

1) Яким принципом керувалися литовські князі, поширюючи свою владу на землі Південно-Західної Русі? Поясніть цей принцип.

2) Доведіть,чи дотримувалися литовці цього принципу, чи ні. Чому?

3) Оцініть становище українських земель у складі Литовсько-Руської держави.

Інструктивна картка № 4

Встановлення влади Польщі в Галичині .

1) Якого року Казимиру ІІІ вдалося встановити свою владу в Галичині?

2) Як було врегульовано суперечності між Угорщиною та Польщею через Галичину?

3) Як закінчилася боротьба за Волинь між Польщею та Литвою?

Інструктивна картка № 5

Становище українських земель у складі Польщі .

1) На яких умовах Галичина увійшла до Польщі? Що таке автономія?

2) Які зміни відбулися у Галичині після входження краю до Польщі?

3) Оцініть становище українських земель у складі Польщі?

Далі учні створюють вторинні групи, у кожну з яких входить по одному учню з первинної групи. Учні обмінюються набутою інформацією за принципом «Навчаючи - вчуся».

ДОДАТОК 31

Тема. Українські землі в складі Угорщини, Молдавії та Московської держави. Крим і українське Причорномор`я.

Мета:

- охарактеризувати становище українських земель під владою іноземних держав, а саме: Закарпаття у складі Угорщини, Буковини в складі Молдавії, Криму в складі Кримського ханства та Чернігово-Сіверщини в складі Московської держави;

- розвивати в учнів уміння аналізувати матеріал, робити висновки, складати хронологічні схеми.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

називати хронологічні рамки перебування українських земель у складі Угорщини, Молдови, Московського царства, існування Кримського ханату;
називати дати (рік) утворення Кримського ханату та переходу цієї держави у васальну залежність від Османської імперії, спустошення Києва ордами Менглі-Гірея, битви під Оршею, поділу Закарпаття між Трансильванією і Священною Римською імперією;
називати українські землі, які входили до складу Угорщини, Молдови та Московського царства;
пояснювати поняття: «Кримський ханат», «ясир»;

характеризувати становище українських земель під владою іноземних держав;
порівнювати становище українських земель у складі Угорщини, Молдови та Московського царства;
складати хронологічні схеми;
робити висновки.

Згідно плану уроку вивчається:

Закарпаття у складі Угорщини.
Буковина у складі Молдавії.
Крим і Кримське ханство.
Чернігово-Сіверські землі під владою Москви.

За допомогою учителя, користуючись текстом підручника, учні складають схему «Вступ Закарпаття до складу Угорщини»

ХІІ ст. – активне проникнення угорців у Закарпаття, через віддаленість від центру Київської Русі - ХІІІ ст. – загарбання угорськими феодалами частини Галицько-Волинської держави у т.ч. Закарпаття - кінець ХІУ ст. – угорський король передав місто Мукачеве з округою литовському князеві Федору Коріатовичу - Початок ХУ ст. – після смерті Федора Коріатовича Закарпаття остаточно закріплене у складі Угорщини.

Завдання. Скласти кілька запитань товаришеві по парті.

Далі учні самостійно складають відповідні схеми.

Завдання.

Заповніть пропуски в таблиці, використовуючи карту в підручнику на ст.158

Назви українських земель	Держава, у складі якої вони перебували
Литва
	Галичина, зах.Поділля
	Чернігово-Сіверщина
Королівство Угорщина
	Буковина

ДОДАТОК 32

Тема. Соціальна структура українського суспільства в другій половині ХІУ - першій половині ХУІ ст.

Мета:

- характеризувати соціальну структуру українського суспільства в другій половині ХІУ- першій половині ХУІ ст.;

- розвивати вміння працювати з таблицями, узагальнювати фактичний матеріал, робити порівняння.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

пояснювати поняття: «українська шляхта», «магнати»;

називати основні стани українського суспільства і характеризувати їхнє становище;
пояснювати роль князівської верстви у збереженні традицій державності на українських землях;
визначати зміни, які відбулися в соціальній структурі України;
працювати з таблицями, самостійно укладати їх, узагальнювати матеріал, робити висновки.

Самостійна робота з підручником. Заповніть таблицю «Соціальна структура українського суспільства в ХІУ-ХУІ ст.»

Назва верстви	Характеристика
Князі
Магнати
Пани
Бояри
Шляхта
Духовенство
Міщани
Козаки
Селяни

Завдання:

- назвати основні стани населення в Україні в ХІУ-ХУІ ст.

- які стани населення належали до привілейованих верств населення?

- яку роль к збереженні традицій державності на українських землях відігравали князі? В чому особлива роль князя Костянтина Острозького?

- порівняйте соціальну структуру українського суспільства ХІУ-ХУІ ст. і періоду Київської Русі. Зробіть висновки.

-порівняйте соціальну структуру українського суспільства ХІУ-ХУІ ст. із соціальною структурою населення середньовічної Європи. Зробіть висновки.

Історичний диктант.

Дайте відповідь «так» чи «ні» на поставлені запитання.

Магнати – це великі землевласники, представники давніх князівських або боярських родин.
Перший Литовський статут закріплював привілеї шляхти.
Зем`янами називали найбідніших селян.
Католики зазнавали утисків на українських землях.
У Польщі православні мали рівні права з католиками.
Князі мали право утримувати власне військо.
Шляхта мала великі привілеї в Литві та Польщі.
Пан володів землею, що отримав у спадок, а не тією, яку отримав за службу.
Панцерні бояри носили панцирі.

ДОДАТОК 33

Тема. Господарське життя в Україні в другій половині ХІУ – першій половині ХУІ ст.

Мета:

- характеризувати розвиток ремесла на українських землях у другій половині ХІУ – першій половині ХУІ ст.;

- розвивати в учнів уміння працювати з документами, аналізувати їх, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

застосовувати та пояснювати поняття «цех», «статут», «магдебурзьке право»;
характеризувати стан розвитку ремесла;
описувати становище українських ремісників в містах;

працювати з джерелами інформації, робити висновки, узагальнення, визначати причинно-наслідкові зв`язки.

Ознайомтеся з історичними джерелами, вміщеними в параграфі на ст.184. Виконайте завдання:

- визначте головну ідею змісту документів;

- законспектуйте джерела у вигляді окремих цитат.

Запитання:

- У чому полягали обмеження прав львівських міщан?

- Як і чому цехи дбали про престиж своїх членів?

- Як ви думаєте, чому були введені такі цехові обмеження, які регулювали не тільки якість і кількість виробленої продукції?

- Визначте, яким цехам належали знаки, зображені на ілюстрації на ст.179?

ДОДАТОК 34

Тема. Культурне життя в другій половині ХІУ – першій половині ХУІ ст.

Мета:

- характеризувати особливості українського містобудування і архітектури в другій половині ХІУ - першій половині ХУІ ст.;

- розвивати в учнів вміння здобувати знання з історичних джерел, аналізуючи й узагальнюючи матеріал, давати стислу характеристику пам`яткам культури.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

характеризувати особливості українського містобудування і архітектури;
удосконалити вміння здобувати історичні знання з різноманітних джерел інформації, давати стислу характеристику пам`яткам культури.

Використовуючи текст параграфа й джерела на ст.190 «Вчений про основні принципи розбудови міст», «Опис сутківецької церкви Покрови Богородиці», ілюстрації в параграфі визначити основні риси розвитку української архітектури в ХІУ-ХУІ ст. Про що вони промовляють?

Запитання.

Із ХІУ ст. внутрішня забудова українських міст, особливо в Західній Україні, стала дуже щільною. Поясніть, із чим це було пов`язано?
Поясніть, чому українські храми і монастирі ХІУ-ХУІ ст. набувають оборонного характеру?
Поміркуйте, як використання стінобитних машин вплинуло на фортифікаційне будівництво?
Вкажіть ознаки готичного стилю в українській архітектурі даного періоду. Чому вони з`являються? Відповідь обґрунтуйте.

Домашнє завдання.

Напишіть розповідь про відвідини Львова мандрівником із Західної Європи. На що б ви звернули увагу? Назвіть схожі та відмінні риси цього міста від західноєвропейського.

ДОДАТОК 35

Тема. Узагальнення знань за темою «Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (друга половина ХІУ-ХУІст.)»

Мета:

- повторити і узагальнити матеріал про соціально-економічне та політичне становище українських земель під владою Литви та Польщі;

- удосконалювати уміння аналізувати, узагальнювати матеріал, робити висновки.

Після уроку учні зможуть:

Визначати соціально-економічне та політичне становище українських земель під владою Литви та Польщі;
Удосконалити уміння аналізувати, узагальнювати матеріал, робити висновки.

Заповнити порівняльну таблицю «Становище українців у Литві та Польщі в ХІУ-ХУІ ст.»

Характеристика	Литва	Польща
Економічний розвиток
Політичні зміни
Становище православної віри
Розвиток культури
Висновки

Заповнити таблицю «Україна і світ у ХІУ-ХУІ ст.»

Період	Україна: основні події	Світ: основні події
Друга половина ХІУ ст.
Перша половина ХУ ст.
Друга половина ХУ ст.
Перша половина ХУІ ст.
Друга половина ХУІ ст.

ДОДАТОК 36

Пам`ятка щодо характеристики історичної особи

(складання історичного портрету)

1. ЯК ВІДБУВАЛОСЯ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ІСТОРИЧНОГО ДІЯЧА?

(Встанови, коли та в якій країні жив історичний діяч. Де навчався та в якому середовищі зростав? Вкажи історичні умови, на тлі яких він розгортав свою діяльність. Як формувалися його погляди?)

2. ОСОБИСТІ ЯКОСТІ Й РИСИ ХАРАКТЕРУ.

(Опиши його зовнішність, характер. Що, на твою думку, вплинуло на формування його особистості? Як особисті якості діяча впливали на його діяльність? Які з його особистих якостей тобі подобаються, а які ні?)

3. ДІЯЛЬНІСТЬ ІСТОРИЧНОГО ДІЯЧА.

(Охарактеризуй основні справи його життя. Які успіхи і невдачі були у його справах? Які верстви населення підтримували його діяльність, а які-ні, та чому? Які були наслідки його діяльності: для сучасників; для нащадків? Визнач його оточення (хто був другом, а хто ворогом і чому). Яке твоє особисте ставлення до історичного діяча? Які його вчинки варто наслідувати, а які ти не схвалюєш?)

4. ОСНОВНІ НАСЛІДКИ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ.

(Результати діяльності історичного діяча очима сучасників та істориків. Дай власну оцінку його діяльності. Вкажи основні наслідки його діяльності. Вияви вплив конкретної історичної особи на окремі галузі життя чи суспільно-політичні процеси. Як ти ставишся до засобів, якими він прагнув досягти мети? )

ДОДАТОК 37

Пам’ятка для роботи з історичним джерелом

ВИЗНАЧЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ ТЕКСТУ (Хто автор, його походження, професія, місце у суспільстві, політичні погляди тощо. Автор був очевидцем того, що відбулося? Коли написаний текст? Це повний текст чи фрагмент? Якою була причина створення документа? Який привід для його створення? Для кого написаний?)

ЗМІСТ ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА (Прочитай текст історичного докумета. Визнач подію, про яку мовитьcя у тексті. Визнач причини цієї події, вкажи її дату. Які факти наведені в документі? Де відбулися описані події? Назви імена історичних осіб, згаданих у тексті. Як автор пояснює причини, викладає хід і визначає значення історичних подій? Які загальні ідеї викладено? Що можна довідатися про ситуацію (епоху) з цього документа? Виділи в тексті головне і другорядне. Уточни значення незнайомих слів.)

ДОСТОВІРНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ ТЕКСТУ (Чи був присутній автор під час події, котру описує, чи взяв інформацію з первинних джерел? Коли написано документ: відразу чи багато пізніше самої події? Чиї інтереси виражає автор? До чого він закликає і що засуджує? Як автор ставиться до описуваних подій та їхніх учасників? Чи можна уважати документ достовірним і неупередженим? Чи віриш в правдивість написаного?)

ВИСНОВКИ(Вислови власну думку щодо даного історичного джерела. Порівняй свої знання про історичну подію (факт) з інформацією, яку містить джерело. Визнач наслідки цієї події для подальшого перебігу українського історичного процесу.)

doc

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Возна Ірина Василівна

Пов’язані теми

Історія України, Методичні рекомендації

Додано

18 квітня 2018

Переглядів

2856

Оцінка розробки

Відгуки відсутні