Сценарій 100-річного ювілею школи

СЦЕНАРІЙ

заходу, присвяченого 100-річному ювілею Германівської  ЗОШ

І-ІІІ ступенів імені братів Гетьманів.

Старшокласники зустрічають гостей, дарують магнітик на згадку.. Звучить музика про школу.

    На сцені – учні 8 клвсу виконують танець «Привітальний»з синьо-жовтими полотнами під фанфари..  В кінці танцю учні з полотен  утворюють коридор через який виходять ведучі(2 дорослих і 2 першокласників). Потім на всю сцену роблять прапор України виходить шкільний хор.

Вед. 1- Добрий день, любі гості,

             Хто приїхав чи прийшов.

             Хто рідненьку нашу школу

             Поздоровить час знайшов!

          У ранковій тиші чути кроки –

                Це до знань крокують школярі.

                        День за днем,  і ось уже 100 років

                        Наша школа сяє на землі.

В.2.          У холодні зими, теплі літа,

                          Незважаючи на владу і на час,

                         Рідна школа променями вмита

                         Зустрічає усмішкою нас.

В.1.        І до неї з щирими серцями

 Кожен повертає у думках.

 Школа сумуватиме за нами,

                        З плином часу повставатиме в серцях,

                         Наших те, що в школі в нас заклали,

                         І нехай мина не перший рік,

                         Школярі дорослими вже стали,

                         Все-одно до неї на поріг

                         Повернуться ті, кого зростили

                         У цих стінах рідні вчителі.

                         Школа – невичерпний сховок сили,

                        Й наша школя сяє на землі.

В.2.           День за днем , і ось вже 100 років…

                         Школа відзначає ювілей

                         У ранковій тиші чути кроки,

                         І ці кроки з серця до дітей.

В.1.  Урочистості, присвячені ювілею школи, оголошуються відкритими!

(звучить гімн Укараїни, гімн школи)

В.3.              Де сьогодні ювілей?

В.4.               Це у нашій школі!

В.3.                  Зустрічають всі гостей?

В.4.               Це у нашій школі!

В.3.                  Де директор молодий?

В.4.               Це у нашій школі!

В.3.                  Де у всіх співа душа? } 2.р.

В.4.               Це у нашій школі! } 2.р.

В.4.             Тема творчості живе?

В.3.                Це у нашій школі!

В.4.          Школа славою пливе?

В.3.                В цілому районі.

В.4.             Де фантазії політ?

В.3.             Це у нашій школі!

В.4.            А кому уже 100 літ? } 2.р.

В.3.              Звісно, нашій школі! } 2.р.

В.4.           В житті школи вагома нині дата

                               В цей прекрасний осінній день

                               Ми хочемо голосно сказати:

Разом:                   Наша школа святкує 100 літній ювілей!!!

В.1.                     Ювіляру вклонімося низько

                              Сто троянд ти прийми від усіх.

                              Хто далеко живе і хто близько

                              Хто навчався у стінах твоїх.

Учні   виносять на сцену  корзину з квітами  і  написом  «Зі 100 – річчям!»

(Під музику зходять з сцени учасники хору, учні, які тримали прапор).

 

В.2.  За довгих 100 років наша школа випустила в широкий життєвий шлях десять поколінь учнів, в її стінах працювало декілька поколінь  вчителів і в різні періоди очолювало  13 директорів. І так уже повелося в Україні, що свято завжди розпочинає господар, який зустрічає гостей і запрошує їх до своєї господи.

        Сьогодні господарем нашої школи є  представник  молодого  покоління вчителів – Мазуренко Ірина Василівна.

        То ж  надаємо  їй  право розпочати свято. 

В.1.                Шановний наш директоре!

                              Командуйте парадом!

                              Почути ваше слово –

                              Завжди усі ми раді!                     

(Виступ директора школи.   Представлення почесних гостей.)

                                

В.2.    Ми раді вітати у залі почесних гостей, ветеранів педагогічної праці, вчителів, працівників школи, випускників, батьків, учнів.

В.1.            Вітаємо всіх присутніх в залі.

                          Дякуємо вам, що на свято до нас прийшли,

                          Тепло своїх сердець з собою принесли.

Танець «Ласкаво просимо»  у виконанні вихованців 5 класу. По закінченні  танцю на сцену виносять коровай.

 

В.1.:    Прийміть цей коровай, який випечений на мудрості вчителів ветеранів, на  натхненні і творчості нинішнього покоління педагогів, на турботі і надії наших випускників, на різнобарв’ї молодості і талантів наших учнів.

В.2. Український коровай просимо прийняти _______________________   

Під час вручення короваю  звучить пісня  «Зеленеє жито». Виступ  почесного гостя

Пісня про школу.

 

В.1.Для початку декілька слів про нашу  іменинницю.

В.2.   Ім’я – Германівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів  імені братів журналістів Гетьманів.

В.1.     Дата народження – 1 листопада 1919 року.

В.2.   Місце проживання – село Германівка.

В.1.    Батьки – адміністрація школи.

В.2.  Хрещені  батьки – Германівська сільська рада та відділ освіти Обухівської районної державної адміністрації.

В.1.   Сімейний стан –  Мати - героїня.

В.2.   Діти – усі хлопчики та дівчатка які навчалися, навчаються і будуть навчатися в ній.

В.1.       Девіз нашої ювілярки  –

Разом:          Пишайся школою і зроби все, щоб вона пишалася тобою.

В.2. Ось і познайомилися з іменинницею.  А тепер -  вітання на її честь. Запрошуємо до слова начальника відділу освіти Обухівської районної державної адміністрації …

Виступ гостя.

Танець (Черевички)

(ІСТОРІЯ НАРОДЖЕННЯ ШКОЛИ)

В.1.  А зараз – коротко про історію народження нашої школи.

В.2.  До революції Германівка була багатим  і влаштованим містечком, з хорошим промислово-технічним оснащенням. В 1907-1908 роках на кошти поміщиків Севрюків  в Германівці було збудовано богодільню на 50 осіб жіночої статі з сімей «благородного  походження». Проіснувала богодільня до  жовтня  1917 року.   А в тяжкому, розтерзаному, анархічному 1919 році  невелика купка свідомих і активних громадян, за ініціативи талановитого організатора, сільського активіста Івана Кириловича Войтенка, знайшли мужність і безприкладну наполегливість, щоб без будь-якої офіційної допомоги, на доброхітні внески свідомої людності і своєю особистою працею охоронити, перебудувати, відремонтувати і виготовити  весь шкільний інвентар, щоб уже 1 листопада 1919 року в  Германівці відчинила двері наша школа.

В.1.  Послухайте, будь-ласка, як  ці події з гумором  описані у вірші  «Богодільня».

 

Учень.1.

Богадєльня

Що таке школа? Велика то хата,

Де можуть навчатись і хлопці і дівчата.

Тьоті і дяді наук там навчають,

Нерви залізні, напевне, всі мають

Колись у тій хаті

Бабусі жили жіночої статі,

Багатого роду, старенькі на вроду,

Мабуть, що покинули рідні їх діти,

Тож привезли їх в Германівку жити

У них грошеняток доволі водилось

Тому у тій хаті вони опинились

Не покладаючи сили і рук

Строїв ту хату поміщик Севрух

Сам із дружиною був він з Сущани

Горе у них: діточок, бач, не мали

То бог так карав за гріхи там якісь,

Що в юності , мабуть, творили колись.

І щоб гріхи свої замолити,

Вони багодєльню рішили зробити

Жилось бабусям у тій хаті нівроку:

Не мали ніяких турбот і мороки,

Смачне вони їли, їх смачно поїли,

В них коні були, їх гуляти возили.

Водили до лісу, на річку, на став

Аж поки сімнадцятий рік не настав.

І ту багадєльню взяли і закрили

А в хаті останній нашу школу відкрили.

 

В.2. Шкільний дзвінок. Жоден день в школі неможливо уявити без нього. Дзвінком починається і закінчується урок, шкільний день, навчальний рік. Як символ школи передається він з рук в руки, з покоління в покоління.

       100 років тому, шкільний дзвінок сповістив про відкриття нової школи і про початок першого навчального року в стінах  нашої школи.

       Почуємо, друзі, сріблястий голос  шкільного дзвоника. Це він нас повертає у ваше шкільне дитинство, у ваші шкільні роки, до шкільного порогу.

       Право надати цей дзвінок надається колишньому директору школи …                   та учню 1 класу

 

(Звучить пісня «Перший дзвоник пролунає») під яку лунає шкільний дзвінок. По завершенню слово каже колишній директор.

Земля в ілюмінаторі (Пісня)

Село в ілюмінаторі,

Село в ілюмінаторі,

Де ми з тобою вчились і росли

Тут хата батька і матері,

Тут хата батька і матері

Вони прийдуть в космічні наші сни

Наш космодром Германівка,

Наш космодром Германівка

І звідки нам летіти у світи,

А наша альма- матінка,

А наша альма-матінка

Зори незгасно, школо, нам зори

Десь на шляху Чумацькому,

Десь на шляху Чумацькому,

Космічний пил зіб’ємо з шпоришів

І дякуєм всевишньому,

І дякуєм всевишньому,

Що він в дорогу нас благословив

І на космічній швидкості

І на космічній швидкості

Ми понесем наш синьо-жовтий стяг

В безмежний простір вічності,

В безмежний простір вічності

По тернами усипаних шляхах.

 

(Виходять на сцену  учні з квітами і розказують вірші)

Учень 2.

Вірш про Войтенка І.К.

Уже століття разом з нами школа,

В ній навчались прадіди й батьки,

І буяють, як завжди довкола

Яблуневий сад, квітки, квітки, квітки.

У роки роки нас, пам’яті верни,

Коли під небом школа стала,

Щоб вчилися сільські в ній малюки,

Щоб юнь завзята виростала

Назад в століття зробим крок,

Коли у перше продзвенів дзвінок,

Коли побігли вперше на урок,

І перший вчитель привітав діток

Криваве двадцяте століття

Криваві стежки, хрести,

Жах голокостів, гіркі голосіння

В пам’яті завжди нащадкам нести.

А він плекав про школу мрію

Він нею марив день при дні

В негоду, в спеку, в снігові завії,

Вона приходила у сни.

Іван Кирилович Войтенко

В рік бунтівний і анархічний

Цю школу від розрухи врятував!

І нам у спадок передав

Щоб в ній життя буяло вічне.

 

Учень 3.

І.К.Войтенку

Чолом тобі, Іване, Кириловий сину,

Що мудрість ти мав, і бажання, і силу

В час бунтів кривавих, повстань, революцій

Школу відкрити без всяких ілюзій

Щоб діти Германівки світлі і чисті

В стінах її мали змогу учиться.

І виростали в ній мужні і горді

Германівки древній славні кагорти

Чолом тоді, Іване, Кирилович сину,

Знаєм: чекав на таку ось годину,

Щоб разом відзначить шкільне довголіття,

Перше її, не останнє, століття

Чолом тобі Іване, Кириловий сину,

Любить над усе ти учнівську родину.

Немарний твій шлях у нашім ріднім селі,

Доземний уклін за турботи твої

У пам’яті нашій твій погляд привітний,

Поставимо свічку ми пам’яті світлій.

Чолом тобі, Іване, Германівський сину,

Пам'ять про тебе ніколи не згине.

 

В.1.     Протягом  всіх років добре трудилися педагоги.

                     Хороших людей випускали в широкий світ життя.

В.2. Серед випускників нашої школи є доктори наук, полковники, письменники, лікарі, вчителі, артисти, майстри спорту, агрономи, інженери, шофери, токарі, штукатури, електрики, доярки, механізатори, юристи і так далі.

 

В.1. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2000 року Германівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів присвоєно ім’я братів Гетьманів – Івана та Михайла. Пам’ять про двох випускників, синів-патріотів, які багато зробили для соціально-економічного, культурного й духовного розвиткунашого краю.

 

В.2.Право покласти квіти   до могил  братів Гетьманів та І. К. Войтенку надається

__________________________________________________________________

 

Квіти виносять під пісню у виконанні випускника школи

 

В.1. Слово  для привітання надається (випускнику школи, який розкаже трохи історії про школу)

Виступ гостя.

 

В.2.  Протягом багатьох років у нашої ювілярки було багато друзів, спонсорів, які, на жаль, сьогодні  не змогли приїхати. Це:  (перелік прізвищ).

    

В дарунок для них звучить пісня

 

 

В.1.:  Слово  для привітання надається_____________________________

_

Виступ гостя.

Пісня.

В.1.                           Відлітають за обрій роки,

                                 Помахавши нам крилами долі,

                                 Зібралися разом усі земляки,

                                 Пригадаємо юність у школі.

 

В.2.     .                    Все, що рідним було,

                                 Що життя нам дало,

                                 Найдорожчі згадаєм обличчя,

                                 Те найкраще село,

                                 Що у світ провело,

                                 А сьогодні дітей своїх кличе.

 

В.1.                           Пригадаємо рідний поріг,

                                 Сад в цвіту на подвір’ї шкільному,

                                 Хай багато на світі доріг,

                                 Та одна лиш — до рідного дому.

 

В.2.      .                    Пригадаєм дитинства балки,

                                 І любові найперші стежини.

                                 Поспілкуємося, земляки —

                                 Ми ж усі з однієї родини!

 

Виступ від випускників школи.

Концертний номер від випускників.

 

 

В.1. На жаль, плин часу незворотній і швидкий, а життя таке коротке. Сьогодні хочеться згадати тих вчителів, які відійшли у Вічність, залишивши по собї добрі спогади.

В.2.                   Вони не зайдуть, усміхаючись у класи.

                                    Їх вічність невблаганна забрала від нас,

                                    Хоч їх не повернеш, навічно прекрасні

                                    Їх душі у пам’яті, в наших серцях.

В.1.  На жаль, не змогли прийти сьогодні ті, хто вирушив у дорогу, з якої немає вороття, залишивши по собі тихий смуток непоправної втрати.

       Вшануємо пам’ять всіх, хто відійшов за межу життя, дорогих серцю людей, хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання.

 (На екрані  на фоні свічки пишуться прізвища вчителів).

 

 В.1.  Сьогодні на святі присутні ті, хто впродовж багатьох років працювали вчителями у нашій школі. Віддавали розум, серце, душу і здоров’я своїм вихованцям.

В.2.                      В Країні Знань навічно ви зостались.

                               Бо свої долі дітям віддали.

                                Нас гідними зростити намагались.

                                За це доземно дякуємо ми.

 

В.1.   Шановні вчителі, які на заслуженому відпочинку, щиро дякуємо вам за довгі роки сумлінної праці.

В.2.                      На світі безліч тягнеться доріг

                               Одні – як мудрість, інші – в терен-цвіті.

                               А поміж них крізь промені проліг

                              До школи шлях, що найкоротший в світі.

В.1.               Скромно і велично, тихо і дзвінко

                              Йшли ви крізь роки – в надії й журбі.

                              Згадайте ж тепер ваші перші роки

                              В Германівській школі, такій дорогій.

 

В.2.   До слова запрошуємо вчителя________________________________

 

Виступ директора, вручення подяк вчителям пенсіонерам

 

В  .1.         Хай минають вас кривди і біль,

                             Хай здоров’я росою іскриться

                             Ви для нас, дорогі вчителі –

                             Ідеали в країні дитинства

В.2.  Прийміть в дарунок пісню.

Пісня.

В.1.      Талановиті учні, тому що навчаються у талановитих вчителів.

В.2.   У нашому залі присутні вчителі, які продовжують сіяти добре, вічне, розумне…

       Сьогодні вони розпочали новий навчальний рік у своєму неспокійному житті.

В.1  Тож зустрічайте, на сцені вчителі Германівської школи…

(Вчителі танцюють танець з рушниками в кінці  якого виходять учні 1 і 2 класу  з кульками в супроводі 2 класоводів. В дітей на кульках напис : « З   ЮВІЛЕЄМ,  ШКОЛО!»

 

1. Дорогі гості. У вас всіх святкові й урочисті лиця

І радісно стурбовані серця.

Сьогодні свято, 100 річчя

Матуся школа наша відміча.

2.  Століття пролетіло

           Немов тривожний сон,

           Були у ньому радість

           І смуток, і любов,

3. Була у ньому пісня

          Із печаллю пополам,

          Була синам молитва

          Й прокляття ворогам

4. Було і жарко й морозно,

          І дощики й гроза,

          І били друзі горщики,

          Й  котилася сльоза

 

5. Усе пережила ти

          І знову розцвіла,

         Любима наша школо,

          І мати, і сестра.

6. Школа – наша берегиня.

Найрідніша стежка до мети.

Там, де двір широкий,

Там, де небо синє,

Час веселим дзвоником летить.

    7.  А школа – це не лічені книжки,

          Задачі і постійні запитання,

          Уроків кольорові пелюстки.

          Твоє і однокласників навчання.

8. А школа, ніби казка чарівна,

Яка ласкаво двері відчиняє.

Веде у світ туди, де таїна,

І у життя велике і безкрає.

     9.  Моя школа – рідне коло

          вчителів і друзів.

          Я не спізнююсь ніколи

          й на відмінно вчуся.

      10.  Я люблю усі предмети,

           навіть математику.

           Особливо з інтернетом

           я люблю займатися.

     11.  Є гуртки і кабінети,

          ще й розваги різні.

           Як же можна не любити

           свою школу рідну?

  12.  Школо! З сторіччям тебе ми вітаємо!

           Від душі ми усі побажаємо.

           Процвітання, краси і добра.

           Щоб ти довго і творчо жила.

    13.  Щоб всміхалось щасливе майбутнє

           І було все в тобі незабутнє.

           Першовересень діток стрічав,

           А останній-завжди проводжав.

    14.  І на многії літа здоров’я

           В Україні, багатій і вольній.

           Вчителям, дітлахам і батькам,

           І натрудженим кожним рукам!

    15.  Земний уклін тобі, о школо-мати!

           Всім мудрим вчителям усіх часів

           Клянемось в душах вічно зберігати

           Той доброти вогонь в вас горів.

    16.  Я складаю шану рідній школі

           У думках і мріях, діях і піснях,

           Ти стоїш в житті на видноколі,

           Як маяк, що визначає шлях!

(під музику   виносять святковий торт)

Танець дітей  (самокати, ролики…)

В.1.                 Здається, все: шкільні минули дні.

                         Урок останній більше не почнеться;

                         До нас дитинство вже не повернеться,

                         Воно пішло. І ми тепер самі.

В.1.               Пішло дитинство тихо й назавжди,

                         Як перші букви, перші теореми,

                         Як формули, задачі і поеми,

                         Шкільної крейди на руці сліди.

В.1..            Були і бал, і музика, і сміх,

                         І щастя у очах ще несерйозних.

                         А завтра прокидались ми  дорослі,

                         Щоб підкорить вершини в світі  всі.

В.2.  Зустрічайте випускників нашої школи - ансамбль «Барвінок».

Виступ ансамблю.

 

В.1.:   Свої вітання нашій ювілярці дарують вчителі та учні Германівської гімназії.

Виступ гімназії.

 

Ве.2. На сцену запрошуються учні Германівської дитячої школи мистецтв.

Виступ школи мистецтв.

В.1.     Скільки хлопців і дівчат

                        Вийшло з стін її, її дверей!

                        Германівська школа нині

                        Відзначила сторічний ювілей.

В.2.      У святковім убранні вона –

                        Класи, й коридори, і фойє.

                        А в дворі берізка, мов весна,

                        Око завжди радує моє.

В.1.   Тут зібрався із усіх усюд,

                        Із доріг далеких і не дуже,

                        Зовсім юний і поважний люд,

                        Ті, кому це свято небайдуже.

В.2.     І нехай не всіх впізнали ви,

                            І нехай не всі впізнали вас –

                            Це нічого. Добре, що прийшли

                            Ви на зустріч в школу, в рідний клас.

В.1  .    Повертайтесь у будь-який час,

                            Не забуде вона вас ніколи,

                            Двері завжди відкриє для вас.

В.2. Повертайтесь до рідної коли,

                            Щоб в дитинство своє зазирнуть,

                            Щоб, хоч в пам’яті роки минулі

                            На хвилинку назад повернуть.

 

Фінальна  пісня. (В кінці  пісні на сцену виходять всі учасники заходу).

Ведуча:             На цьому наше свято закінчене. До нових зустрічей.