30 вересня о 18:00Вебінар: Використання нестандартних завдань у навчанні природничих дисциплін

Сценарій Аби грати сонце не закрили

Про матеріал
Тема. Аби грати сонце не закрили. Мета: повторити, збагатити й закріпити знання, вміння та навички учнів з основ правознавства; сприяти формувнню правової свідомості підлітків; удосконалювати вміння логічно мислити, аргументовано висловлювати свою думку; виховувати доброзичливість, людяність, тактовність і відповідальність. Учитель: Сьогодні ми поговоримо про необхідність дотримання паравомірної поведінки. Адже саме вашу поведінку допомагають контролювати вчителі, ваші батьки, школа. Незабаром ви підете в самостійне доросле життя, у якому доведеться орієнтуватися самим. І не завжди поруч знайдуться добрі люди, що допоможуть. Можуть зустрітися і такі, що, навпаки, затягнуть у злочинну трясовину, або доведуть до лави підсудних. А причини можуть бути різними. Сьогодні спробуємо поговорити про це: про ті спокуси, які виникають у житті, а в молоді тим більше, про життєві ситуації, які можуть виникнути, та як з них виходити, щоб не мати проблем із законом. Запрошую до розмови наших ведучих. І ведучий: Так, ми живемо в досить цікавий і, водночас, складний час. Час, сповнений великих спокус і великих можливостей. Із розповідей моїх батьків я зрозуміла, що їм хоч і було теж нелегко, але вони своє майбутнє, можна сказати, могли наперед прорахувати: школа, інститут, трудовлаштування за державним направленням, одруження, сім’я, діти... ІІ ведучий: Правильно. І ось за всіма їхніми проблемами не так чітко, як зараз, вимальовувася проблема грошей. І навчання, і лікування, і задоволення багатьох інших потреб – усе це частково брала на себе держава. А сьогодні незаперечним фактом є те, що без грошей багатьох життєвих проблем просто не вирішити. Наприклад, щоб закінчити навчання у вузі, одних лише знань не досить. Потрібні ще й гроші, наявність певної їх суми. І ведучий: Так, і якщо довгий час нашим батькам намагалися втлумачити, що „гроші – не головне”, то сьогодні правда життя якраз показує зворотнє. ІІ ведучий: Давайте не будемо вдаватися в глибокі філософські роздуми з цього приводу. Мабуть, присутні згодяться з тим, що сьогодні нікому не хочеться бути бідним, а навпаки жити забезпечено. І ведучий: Тепер я розумію, чому наш учитель Людмила Іванівна одного разу попросила написати в анкеті, яку ми маємо найбільшу спокусу або бажання в житті. ІІ ведучий: І які ж маємо відповіді? Учитель: А підсумки та результати анкетування нам повідомить аналітичний центр. Він, до речі, нам сьогодні дасть ще не одну інформацію. Аналітики: 1) Бажання багатьох учнів нашого класу цілком природні. Більшість із них хочуть жити добре, забезпечено, мріють стати багатими: - мати все: гроші, квартиру, машину, цікаву роботу; - мати лише красивий одяг, гроші; - мати багато грошей. 2) Є бажання бути щасливими (але не без грошей знову ж); мати міцне здоров’я. Усе це зрозуміло. Бажань своїх не треба приховувати. Але як їх задовольнити? Учень із залу: А я хочу сказати, що не тільки в моїх товаришів чи в мене є бажання мати все необхідне. У одному з січневих номерів газети „Україна молода” мою увагу привернув надрукований лист одного з читачів. Як на мене, то в ньому є відчай. Ось послухайте (учень зачитує лист): „Пишу до редакції не випадково, бо вже не можу витримати. Скрізь потрібні гроші, гроші, гроші. Мені всього 16 – вік руху, швидкості. І як хочеться часом сісти на мопед чи мотоцикл та й проїхатися з вітерцем. Але це лише мрії... У мене одна мама, вона не в силі придбати його. Із заздрістю дивлюся, як інші хлопці їздять. Буває, стоїш, спостерігаєш,а вони глузують: „Твоя мама, певне, велика скнара, якщо не хоче купити тобі бодай міні-мотика. Він коштує всього 280 гривень”. Що ви скажете з приводу цього? Учень: Звичайно, мудрість життя полягає зовсім не в тому, щоб свідомо збіднювати своє життя і відмовлятися від тих радощів і спокус, які воно нам може запропонувати. Іноді приємніше і зручніше їздити автомобілем, ніж ходити пішки, бути гарно вдягненим, а не носити лахміття, мати пристойну квартиру, а не просто ліжко чи куток у гуртожитку. Я навряд чи взяв би приклад з Діогена, котрий, бажаючи продемонструвати своє презирство до зовнішніх благ, волів жити в діжці. І ведучий: Так, а я б не хотіла, як Сократ в усі пори року ходити в одному і тому ж одязі й босоніж. Вчитель: Це ж було в Греції, де тепло. У нас ще й пори року цього не дозволять. Гаразд, а що нам скажуть правознавці? Запрошуємо до розмови правознавців. Правознавці: 1) Наявність грошей вирішує багато сучасних проблем. Однак не треба забувати про те, що гроші, усі предмети розкоші не можуть бути об’єктами, навколо яких здійснюється незаконна діяльність. Ми маємо на увазі те, що крім бажань і спокус є ще закони, які визначають поведінку особи – правомірну чи протиправну. 2) І способи незаконного збагачення чи здобуття злочинним шляхом грошей визначаються Кримінальним кодексом України, як злочинними, і тягнуть за собою юридичну відповідальність. Як ось у цьому випадку. Учитель: Я пропоную вам прослухати звукового листа із місць позбавлення волі. Автор його – бувший учень однієї із шкіл. Звертається до старшокласників тієї школи, у якій колись навчався. І хоча він вчився не в нашій школі, але його слова, я думаю, зацікавлять вас (учні слухають магнітофонний запис): „Думаю, що ці слова будуть почуті учнями – старшокласниками школи, у якій колись навчався і я. Ніколи особливо не задумувався над своїми вчинками. Тому часто робив, що хотів. Ось і того злополучного дня... Зустрів на вулиці чоловіка. Не думав, що робив. Потрібні були гроші, щоб розважитись... Я не тільки відібрав у нього гаманець, а ще й жорстоко побив. Бив чоловіка, а він безпомічний, скривившись від болю, мовчав. Я розумів, що роблю щось не те. Літню людину бив ногами... Потім я втік, бо злякався, а коли прийшов до тями, хотів повернутися, віддати гаманець і допомогти потерпілому. Але подумав: „Та все пройде, не знайдуть”. Знайшли, та ще й дуже швидко – за 2 години. І ось тепер я тут. Хочу, щоб мій плачевний досвід став уроком іншим. Перш ніж здійснювати щось подібне, подумайте про свою совість, про тих, кому ви завдаєте шкоди. Знайте про неминучість покарання і невідворотність відповідальності за скоєні злочини... Шкода, що це я зрозумів занадто пізно...” Учитель: Звичайно, ці слова не викликають у нас захоплення. Які ваші думки, роздуми з приводу почутого? Учень: Я думаю, що життя – це безцінний дар, який людина отримує при своєму народженні. Але як вона зуміє розпорядитися цим даром, залежить від неї самої. Учениця: Саме тому, що життя має величезну цінність, не потрібно обмінювати його на щось менш цінне, у тому числі й на задоволення. Як ось у цьому випадку. Кращі молоді роки або частину їх провести за гратами... Це не приваблює. Учень: Я теж думаю, що зруйноване життя – надто дорога ціна за будь-які насолоди, здобуті незаконним шляхом. Учитель: А хіба хтось із нас застрахований від того, що ми можемо або самі потрапити в якусь незвичну ситуацію, або бути її очевидцем. Спробуємо відтворити деякі ситуації. Можливо, ви вже бачили щось подібне, але не надавали цьому особливого значення. Подивіться сценки-епізоди, а потім дайте їм оцінку. Сценки-епізоди. 1. Старшокласник вимагає гроші в молодших за віком школярів. 2. Група хлопців, погрожуючи ножем, знімають зі школяра нову куртку і шапку. 3. Циганка-шахрайка вимагає в дівчини гроші та прикраси і втікає. ІІ ведучий: Як бачимо, ситуації досить знайомі. І декому можуть здатися зовсім невинними. Але чи так це насправді. Давайте знову запросимо до розмови правознавців і попросимо їх дати правову оцінку побаченому. Правознавці: Усі дії, спрямовані на заволодіння чужим майном чи грішми, заради власних потреб, мають протиправний характер. Вони кваліфікуються чинним законодавством як злочин, і особи, що їх вчиняють, несуть кримінальне покарання. Як вам відомо, кримінальна відповідальність за всі злочини настає з 16-ти років, а за особливо тяжкі злочини – із 14-ти років. Кримінальний Кодекс України визначає, що в першій ситуації маємо справу з діями, що кваліфікуються як грабіж (так, здавалося б, зовсім проста ситуація), у другому випадку – розбій, бо застосовано холодну зброю для погроз, у третьому – шахрайство. Крім цих незаконних способів збагачення, закон визнає також і такі, як: крадіжка (таємне викрадення), розкрадання. А ще страшніше, коли при досягненні злочинної мети доходить до особливо небезпечних дій, таких як вбивство людини або нанесення тяжких тілесних ушкоджень. Усі ці дії, випадки можуть на певний час закрити сонце для тих, хто їх вчинив. Їх чекають місця позбавлення волі на певний строк. (Правознавці прикріплюють біля частини сонця за гратами таблички з написами – крадіжка, грабіж, розбій, шахрайство, розкрадання). Аналітики: 1) Ми хочемо доповнити правознавців. Трішки статистики. Кримінальна статистика свідчить, що третю частину всіх злочинів здійснюють особи у віці до 18 років, тобто неповнолітні. І хоча наші закони гуманні та діють діякі обмеження щодо відповідальності неповнолітніх, однак це не означає, що відповідальності можна уникнути. 2) А за даними судової статистики 70% усіх злочинів неповнолітні здійснюють групою. Отже, зв’язок із сумнівними компаніями теж може привести на лаву підсудних. Учитель: Отже, який же висновок ви зробили для себе з почутого і побаченого? Як ви вважаєте, чи можна заробити гроші та вирішити ряд проблем, які від них залежать? Учні дають приблизно такого змісту відповіді: Учень: Я вважаю, що коли в людини немає духовних інтересів, то з’являються інші – негідні. Такі як, лихослів’я, наркоманія, випивка тощо. Учениця: Я думаю, що чесна праця дасть змогу заробити гроші, придбати все необхідне. Тільки тоді запанують задоволення та спокій. І проблем із законом не буде. Учень: Знання сьогодні теж велика цінність. Їх ніхто не зможе відібрати. Знання, інтелект не вимагають від людини особливих фізичних зусиль. А навпаки знання всіх нормативних норм – це спосіб мати непогані матеріальні можливості для задоволення потреб і благ. (Учні прикріплюють із протилежного боку малюнки, де сонце усміхається, таблички з написами: чесна праця, знання, інтелект). Учитель. Наша сьогоднішня зустріч дає впевненість, що ми живемо у правовій державі, де мешкає більшість законослухняних громадян. В усякому разі хочеться на це сподівтися! До нових зустрічей!
Перегляд файлу

Тема. Аби грати сонце не закрили.

Мета: повторити, збагатити  й закріпити знання, вміння та навички учнів з основ правознавства; сприяти формувнню правової свідомості підлітків; удосконалювати вміння логічно мислити, аргументовано висловлювати свою думку; виховувати доброзичливість, людяність, тактовність і відповідальність.

Учитель: Сьогодні ми поговоримо про необхідність дотримання паравомірної поведінки. Адже саме вашу поведінку допомагають контролювати вчителі, ваші батьки, школа.  Незабаром ви підете в самостійне доросле життя, у якому доведеться орієнтуватися самим. І не завжди поруч знайдуться добрі люди, що допоможуть.

 Можуть зустрітися і такі, що, навпаки, затягнуть у злочинну трясовину, або доведуть до лави підсудних. А причини можуть бути різними.  Сьогодні спробуємо поговорити про це: про ті спокуси, які виникають у житті, а в молоді тим більше,  про  життєві ситуації, які можуть виникнути, та як з них виходити, щоб не мати проблем із законом.

 Запрошую до розмови наших ведучих.

 І ведучий: Так, ми живемо в досить цікавий і, водночас, складний час. Час, сповнений великих спокус і великих можливостей.

 Із розповідей моїх батьків я зрозуміла, що їм хоч і було теж нелегко, але вони своє майбутнє, можна сказати, могли наперед прорахувати: школа, інститут, трудовлаштування за державним направленням, одруження, сім’я, діти...

ІІ ведучий: Правильно. І ось за всіма їхніми проблемами не так чітко, як зараз, вимальовувася проблема грошей. І навчання, і лікування, і задоволення багатьох інших потреб – усе це частково брала на себе держава.

 А сьогодні незаперечним фактом є те, що без грошей багатьох життєвих проблем просто не вирішити. Наприклад, щоб закінчити навчання у вузі, одних лише знань не досить. Потрібні ще й гроші, наявність певної їх суми.

І ведучий: Так, і якщо довгий час нашим батькам намагалися втлумачити, що „гроші – не головне”, то сьогодні правда життя якраз показує зворотнє.

ІІ ведучий: Давайте не будемо вдаватися в глибокі філософські роздуми з цього приводу. Мабуть, присутні згодяться з тим, що сьогодні нікому не хочеться бути бідним, а навпаки жити забезпечено.

І ведучий: Тепер я розумію, чому наш учитель Людмила Іванівна одного разу попросила написати в анкеті, яку ми маємо найбільшу спокусу або бажання в житті.

ІІ ведучий: І які ж маємо відповіді?

Учитель: А підсумки та результати анкетування нам повідомить аналітичний центр. Він, до речі, нам сьогодні дасть ще не одну інформацію.

Аналітики: 1) Бажання багатьох учнів нашого класу цілком природні. Більшість із них хочуть жити добре, забезпечено, мріють стати багатими:

  •  мати все: гроші, квартиру, машину, цікаву роботу;
  •  мати лише красивий одяг, гроші;
  •  мати багато грошей.

 

2) Є бажання бути щасливими (але не без грошей знову ж); мати міцне здоров’я. Усе це зрозуміло. Бажань своїх не треба приховувати. Але як їх задовольнити?

Учень із залу: А я хочу сказати, що не тільки в моїх товаришів чи в мене є бажання мати все необхідне. У одному з січневих номерів газети „Україна молода” мою увагу привернув надрукований лист одного з читачів. Як на мене, то в ньому є відчай. Ось послухайте (учень зачитує лист):

 „Пишу до редакції не випадково, бо вже не можу витримати. Скрізь потрібні гроші, гроші, гроші. Мені всього 16 – вік руху, швидкості. І як хочеться часом сісти на мопед чи мотоцикл та й проїхатися з вітерцем. Але це лише мрії... У мене одна мама, вона не в силі придбати його. Із заздрістю дивлюся, як інші хлопці їздять. Буває, стоїш, спостерігаєш,а вони глузують: „Твоя мама, певне, велика скнара, якщо не хоче купити тобі бодай міні-мотика. Він коштує всього 280 гривень”.

 Що ви скажете з приводу цього?

Учень: Звичайно, мудрість життя полягає зовсім не в тому, щоб свідомо збіднювати своє життя і відмовлятися від тих радощів і спокус, які воно нам може запропонувати. Іноді приємніше і зручніше їздити автомобілем, ніж ходити пішки, бути гарно вдягненим, а не носити лахміття, мати пристойну квартиру, а не просто ліжко чи куток у гуртожитку.

 Я навряд чи взяв би приклад з Діогена, котрий, бажаючи продемонструвати своє презирство до зовнішніх благ, волів жити в діжці.

І ведучий: Так, а я б не хотіла, як Сократ в усі пори року ходити в одному і тому ж одязі й босоніж.

Вчитель: Це ж було в Греції, де тепло. У нас ще й пори року цього не дозволять. Гаразд, а що нам скажуть правознавці?

  Запрошуємо до розмови правознавців.

Правознавці: 1) Наявність грошей вирішує багато сучасних проблем. Однак не треба забувати про те, що гроші, усі предмети розкоші не можуть бути об’єктами, навколо яких здійснюється незаконна діяльність. Ми маємо на увазі те, що крім бажань і спокус є ще закони, які визначають поведінку особи – правомірну чи протиправну.

2) І способи незаконного збагачення чи здобуття злочинним шляхом грошей визначаються Кримінальним кодексом України, як злочинними, і тягнуть за собою юридичну відповідальність. Як ось у цьому випадку.

Учитель: Я пропоную вам прослухати звукового листа із місць позбавлення волі. Автор його – бувший учень однієї із шкіл. Звертається до старшокласників тієї школи, у якій колись навчався. І хоча він вчився не в нашій школі, але його слова, я думаю, зацікавлять вас (учні слухають магнітофонний запис):

 „Думаю, що ці слова будуть почуті учнями – старшокласниками школи, у якій колись навчався і я. Ніколи особливо не задумувався над своїми вчинками. Тому часто робив, що хотів. Ось і того злополучного дня... Зустрів на вулиці чоловіка. Не думав, що робив. Потрібні були гроші, щоб розважитись...

 Я не тільки відібрав у нього гаманець, а ще й жорстоко побив.  Бив чоловіка, а він безпомічний, скривившись від болю, мовчав. Я розумів, що роблю щось не те. Літню людину  бив ногами... Потім я втік, бо злякався, а коли прийшов до тями, хотів повернутися, віддати гаманець і допомогти потерпілому. Але подумав: „Та все пройде, не знайдуть”. Знайшли, та ще й дуже швидко – за 2 години. І ось тепер я тут. Хочу, щоб мій плачевний досвід став уроком іншим. Перш ніж здійснювати щось подібне, подумайте про свою совість, про тих, кому ви завдаєте шкоди. Знайте про неминучість покарання і невідворотність відповідальності за скоєні злочини... Шкода, що це я зрозумів занадто пізно...”

Учитель: Звичайно, ці слова не викликають у нас захоплення.

        Які ваші думки, роздуми з приводу почутого?

Учень: Я думаю, що життя – це безцінний дар, який людина отримує при своєму народженні. Але як вона зуміє розпорядитися цим даром, залежить від неї самої.

Учениця: Саме тому, що життя має величезну цінність, не потрібно обмінювати його на щось менш цінне, у тому числі й на задоволення.

 Як ось у цьому випадку. Кращі молоді роки або частину їх провести за гратами... Це не приваблює.

Учень: Я теж думаю, що зруйноване життя – надто дорога ціна за будь-які насолоди, здобуті незаконним шляхом.

Учитель: А хіба хтось із нас застрахований від того, що ми можемо або самі потрапити в якусь незвичну ситуацію, або бути її очевидцем.

 Спробуємо відтворити деякі ситуації. Можливо, ви вже бачили щось подібне, але не надавали цьому особливого значення. Подивіться сценки-епізоди, а потім дайте їм оцінку.

 Сценки-епізоди.

1. Старшокласник вимагає гроші в молодших за віком школярів.

2. Група хлопців, погрожуючи ножем, знімають зі школяра нову куртку і шапку.

3. Циганка-шахрайка вимагає в дівчини гроші та прикраси і втікає.

ІІ ведучий: Як бачимо, ситуації досить знайомі. І декому можуть здатися зовсім невинними. Але чи так це насправді. Давайте знову запросимо до розмови правознавців і попросимо їх дати правову оцінку побаченому.

Правознавці: Усі дії, спрямовані на заволодіння чужим майном чи грішми, заради власних потреб, мають протиправний характер. Вони кваліфікуються чинним законодавством як злочин, і особи, що їх вчиняють, несуть кримінальне покарання. Як вам відомо, кримінальна відповідальність за всі злочини настає з 16-ти років, а за особливо тяжкі злочини –  із 14-ти років. Кримінальний Кодекс України визначає, що в першій ситуації маємо справу з діями, що кваліфікуються як грабіж (так, здавалося б, зовсім проста ситуація), у другому випадку – розбій, бо застосовано холодну зброю для погроз, у третьому – шахрайство.

 Крім цих незаконних способів збагачення, закон визнає також і такі, як: крадіжка (таємне викрадення), розкрадання. А ще страшніше, коли при досягненні злочинної мети доходить до особливо небезпечних дій, таких як вбивство людини або нанесення тяжких тілесних ушкоджень. Усі ці дії, випадки можуть на певний час закрити сонце для тих, хто їх вчинив. Їх чекають місця позбавлення волі на певний строк. (Правознавці прикріплюють біля частини сонця за гратами таблички з написами – крадіжка, грабіж, розбій, шахрайство,  розкрадання).

Аналітики: 1) Ми хочемо доповнити правознавців. Трішки статистики. Кримінальна статистика свідчить, що третю частину всіх злочинів здійснюють особи у віці до 18 років, тобто неповнолітні. І хоча наші закони гуманні та діють діякі обмеження щодо відповідальності неповнолітніх, однак це не означає, що відповідальності можна уникнути.

2) А за даними судової статистики 70% усіх злочинів неповнолітні здійснюють групою.

 Отже, зв’язок із сумнівними компаніями теж може привести на лаву підсудних.

Учитель: Отже, який же висновок ви зробили для себе з почутого і побаченого? Як ви вважаєте, чи можна заробити гроші та вирішити ряд проблем, які від них залежать?

 Учні дають приблизно такого змісту відповіді:

Учень: Я вважаю, що коли в людини немає духовних інтересів, то з’являються інші – негідні. Такі як, лихослів’я, наркоманія, випивка тощо.

Учениця: Я думаю, що чесна праця дасть змогу заробити гроші, придбати все необхідне. Тільки тоді запанують задоволення та спокій. І проблем із законом не буде.

Учень: Знання сьогодні теж велика цінність. Їх ніхто не зможе відібрати. Знання, інтелект не вимагають від людини особливих фізичних зусиль. А навпаки знання всіх нормативних норм – це спосіб мати непогані матеріальні можливості для задоволення потреб і благ.

(Учні прикріплюють із протилежного боку малюнки, де сонце усміхається, таблички з написами: чесна праця, знання, інтелект).

Учитель. Наша сьогоднішня зустріч дає впевненість, що ми живемо у правовій державі, де мешкає більшість законослухняних громадян. В усякому разі хочеться на це сподівтися! До нових зустрічей!

doc
Додав(-ла)
Бойко Людмила
Пов’язані теми
Правознавство, 9 клас, Сценарії
До підручника
Основи правознавства 9 клас (Васильків І.Д., Кравчук В.М.)
Додано
29 вересня 2019
Переглядів
306
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку