Сценарій "Аліса в Країні Мрій"

 

Аліса в країні мрій

Дійові особи:

Аліса – дівчинка, учениця 6-7 класу

Капелюшок – дівчинка-модниця або хлопчик у креативному капелюшку

Кіт – Баюн – м’яка іграшка, що ожила (можна використовувати елементи

                       лялькового театру, а може бути живий персонаж)

Ліса Аліса, Кіт Базіліо, Кікімора І, Кікімора ІІ, Кікімора ІІІ, Чорна Шахова Королева, Біла Шахова Королева, Відьма, Мері Попінс, Шапокляк, Пеппі Довга Панчоха, Попелюшка, Кощей, Привид – казкові герої

 Оформлення сцени – величезний екран на всю задню стіну, декорації-слайди, на шторах – записки, на авансцені стілець, біля нього іграшка-Кіт

 Дія І

Декорація кімнати дівчинки

Голос із-за сцени (можливо, класний керівник) – Завтра з мамою в школу!!!

Вилітає портфель, виходить обурена Аліса

Аліса – За що? Я ж нічого нікому не зробила. Вигадали кучу правил – «Те не роби», «Туди не ходи». «Так не одягайся»… А нам, учням їх виконувати потрібно. А що я зробила? Чим я погана. Уроки вивчила. Ну… не всі, але ж майже всі. Навіть «вісім» за вірш отримала. І контрольну написала. Так, трошечки списала. Але…трошечки. А хто не списує? Всі списують. Навіть відмінники. 

Ну, пограла на фізиці з телефоном. Чого було фізичці галас піднімати? А саме прикре, що виявилося, що у мене немає друзів. Однокласники напали на мене на класних зборах: спізнююсь, не ношу шкільної форми, граюся з телефоном… Я їм так і сказала. Вони тепер мені не друзі. Друзі ніколи не будуть такого говорити.  І вони думають, що я їм це пробачу, що коли-небудь прийду на допомогу. Не дочекаються!

Піду до іншої школи? А що це змінить?.. Там такі ж правила. Або ще гірші. От якби б хто-небудь мені дав відповідь як краще зробити… Дома нікого нема.

Ходить по квартирі, знімає записки вад батьків

Аліса – «Полий квіти»… «Помий посуд» … «Купи хліб»… «Не ходи на вулицю, поки не вивчиш уроки», «Одягни шапку». Знову правила!

 Як би батьки зі мною спілкувалися, якби я не вміла читати? Я ж їх ніколи не бачу. Вони «заняті дорослі люди», вони «на роботі». А-а-а,залишали б повідомлення на голосову пошту?.. Нікому я не потрібна. От би потрапити у таку країну, де немає нічого ось цього ( обводить кімнату руками) – образ, повчань, завдань, записок…У країну, де немає правил!  Я б залишилася там навіки. І ніколи б сюди не повернулася.

Сідає на стілець, говорить до іграшкового котика.

Аліса – Тільки ти мене завжди слухаєш. Тільки ти мене розумієш. Тільки в тебе для мене завжди є час. От тільки порадити ти не можеш, бо не вмієш говорити.

 

Дія ІІ

Із куліси виходить Капелюшок

 

Капелюшок – Як це не вміє.  Усі зайці вміють розмовляти.

Аліса – Хто тут?

Капелюшок – А ти мене не впізнаєш?

Аліса – Я вперше тебе бачу.

К апелюшок– Неправильна відповідь.( в сторону ) Невже всі люди такі неуважні? (до Аліси) Ти ж кожного дня бачиш мене у дзеркалі.

Аліса – У дзеркалі я бачу себе. А ти на мене не схожа.

Капелюшок – ( в сторону ) Невже всі люди так довго думають? ( до Аліси ) Але ж крім тебе у дзеркалі іще щось видно.

Аліса – Звісно видно, але…

Капелюшок – Досить, мені набридло чекати, доки ти додумаєшся. Я – твій капелюшок.

Аліса – Що? Це ж маячня. Такого не буває.

Капелюшок – Мабуть, сьогодні я розчаруюся в людях. Невже всі люди не мають фантазії та уяви.Це ж жах!

Кіт – Не кричи на нашу дівчинку. Вона не винна, що вперше спілкуеться із власною шляпкою. Вона ж іще така маленька, золотенька наша.

Аліса – Ніяка я не маленька. Я вже школярка – відмінниця. І я знаю, що капелюшки не розмовляють, не ходять не… А ти хто такий?

Кіт – Я твій Кіт-баюн. Ти вже стільки років засипаєш разом зі мною.

Аліса – Стоп,  стоп. Це прикол? Мене що знімають на камеру?

К апелюшок– Тяжкий випадок – повна відсутність віри у дива…

Аліса – Які дива? Капелюшки і зайці не живі! Вони не… 

Кіт – Як не живі? Я ж знаю кожний твій сон, я сумую разом над твоїми бідами і радію твоєму щастю, я…

Аліса – Припиніть, я все одно не повірю! Це суперечить науці!

Кіт – Може я і суперечу науці, але… мене тобі подарувала твоя хресна на один рік. У три роки ти відірвала мені вухо і відкусила очі. Вухо бабуся пришила, а одне око не знайшли. Відтоді у мене замість очей – ґудзики від старого пальто нашої мами. Але тільки я знаю, що одне око ти заховала мені у лапку. Я бережу його, як згадку про наше дитинство, моя люба дівчинко.

Капелюшок – Це все дуже приємні спогади. Але часу и нас не так вже й багато.

Кіт – Так, ти прав, Капелюшок.

Аліса – Для чого у вас мало часу.

Капелюшок – ( в сторону ) Ні, люди таки дивні створіння – спочатку бажають, а потім не можуть згадати що ж вони хотіли… ( до Аліси ) Ти ж мріяла потрапити до країни де немає навчання, контролю батьків, однокласників? Я гарно знаю твої мрії – я ж кожного дня найближче до твоєї голови.

Аліса – Мріяла.

Кіт – То, любенька наша, в дорогу. Ти побачиш зовсім новий світ.

Аліса – І в ньому немає школи?

Капелюшок – Школи є всюди.

Кіт – Але навчатися, дитинко моя, необов’язково.

Аліса – Я люблю вчитися.

Капелюшок – Тоді будеш вчитися.

Кіт – Будеш робити те, що захочеш.

Аліса – Капелюшок, а ти до школи ходив.

Капелюшок – Так, я закінчив Королівський коледж чорно-білих правил Двох Величностей.

Кіт – А я навчався у Академії добрих справ Мері Попінс.

Аліса – Це ж моя мрія – робити добрі справи. Я також хочу  там навчатися. Але…

Капелюшок – Ніякий «але» - в дорогу!

 

 

Дія ІІІ ( Мері, Відьма,  Шапокляк,  Кощей,  Привид)

Слайд Академії добрих справ. На сцену виходить Мері Попінс

Кіт – Ось вона – моя люба академія. А ось і наша неперевершена наставниця, геніальна вихователька, супер-викладач – Мері Попінс.

Мері – Мій любенький Котику, як я рада тебе бачити. Зачекай, що це з тобою? Вухо потрібно пришити нитками тон в тон. Та й очі застаріли. Такі носили років десять тому. За собою потрібно слідкувати. Стиль – це основне в людині, та й в будь-якій істоті.

Аліса (Капелюшку) – Яка вона шикарна. Справжня Леді.

Капелюшок – Ну, тут її так і кличуть «Леді Мері». Але не всі.

Мері – Чого це ви там шепочетеся? Це – поганий тон. Котику, хто ця дівчина?

Кіт – Це моя Аліса. Я тобі розповідав.

Мері – Щось таке я пригадую…начебто…

Аліса – Добрий день. Я така рада знайомству з вами.

Мері – А де ж твій реверанс?

Аліса (присідає) – Вибачте, у світі звідки я, до такого не звикли…

Мері – Звикай.

Аліса – Можна мені вчитися у вашій школі.

Мері – Фі. Не люблю я це слово «школа». У мене – академія! А ти вже ходила до навчальних закладів?

Аліса – Так. Але це було не у вашому світі. Я не знаю правил вашої шк… академії.

Мері – Правил? У мене немає правил. Головне – це почуття стилю і гарні манери.

Кіт – У нашої геніальної Леді Мері свій найсучасніший метод – ніяких правил!

Аліса – Це мабуть дуже цікаве навчання. Я дуже хочу так вчитися, бо в школі, де я навчалася, було стільки правил…

Мері – Я пропоную тобі взяти участь у нашому заліку-конкурсі «Кращий академік». Так я називаю учнів моєї академії .

Аліса – Але я не готувалася. Можна я подивлюся.

Мері – Тоді будеш у журі. Я – голова журі, а ти – мені допомагаєш.

 

Дія IV

Виходить Кощей як ведучий шоу

Кощей – Жителі нашого королівства, гості і, звичайно ж, неперевершена Леді Мері! Розпочинаємо щорічний конкурс «Кращий академік» 2015 року!

Заявки на участь в конкурсі подали чотири кандидати.

Зустрічайте – Лісова Відьма – Баба Яга!

Відьма – Привіт! Лісові хами називають мене Баба-Яга-костяна нога. Але насправді я – Бабка Йошка – модельная ножка! За гороскопом я – риба акула. У вільний час я полюбляю гасати на мітлі, співати і... писати вірші. Моїм кумиром є я сама. Бажаю собі виграти, а моїм конкурентам … скуштувати  моїх пиріжків з забудь-зіллям і забути прийти на конкурс. І тоді я побідю!

 

Кощей – Наступний конкурсант Пані Шапокляк.

Шапокляк – Вітаннячко! Мене знають всі діти у світі. Я ж найкраща подружка Чебурашки. Він обіцяв прийти мене підтримати, але не … зміг. З Крокодилом полюють на бракон… бракон…, ну, тих хто для мене рибу ловлять без дозволу… Щось я не про те. За гороскопом я – стрілець. Як гляну, наче застрелю – всі падають. У вільний час – займаюся не гарними справами. Щоб відрізнятися від всіх інших. Бажаю суперникам – не стійте в мене на шляху.

 

Кощей – Третій конкурсант – найзагадковіший Привид палацу Снігової Королеви. Кажуть, що це вона так розважається – перетворюється на привида і ходить туди, кули їй за законом не дозволено.

Привид із свистком у роті спілкується із залом на мигах.

 

Кощей – І нарешті наш останній конкурсант – непереможна володарка всіх премій «Кращий академік» Леді Мері Попінс!!!

Аліса – Це ж не правильно! Голова журі не може бути одночасно учасником конкурса.

Мері – Дорогенька, не забувай – ніяких правил!

 

Учасники виконують номери.

 

Кощей – Отже, вітайте переможницю цьогорічного конкурсу «Кращий академік» - неперевершену Леді Мері.

Аліса – Так не чесно! Так не правильно! Журі навіть не порадилось, не голосувало! Так не можна. Повинні ж бути правила.

Мері – Ми тебе до себе не звали. Не подобається – уходь.

Всі – Не подобається – уходь.

Аліса – І піду. (до учениць)Друзі, а ви підете зі мною.

Відьма – Ми не можемо.

Шапокляк – Якби знати куди йти…

Кощей  - А я би пішов. (його за руки утримують Відьма і Шапокляк). Але боюся.

Аліса – Ех ви... Любий Капелюшок, веди мене до свого Королівського ліцею. Маю надію, що там правила існують.

Капелюшок – Ще й які! Ви будете дуже здивовані.

 

 

 

 

Дія V (Біла Королева, Чорна Королева, Попелюшка,  Пеппі Довга Панчоха )

Слайд Шахового королівства

Чорна і Біла Королеви виконують танець шахових фігур 

ЧК – Скільки учнів прибуло до нас у школу?

БК – Дві

ЧК – Дві тисячі?

БК – Ні

ЧК- Дві сотні?

БК – Та ні – дві учениці.

ЧК – Як? Такого не може бути. Мабуть, ти забула розмістити оголошення у Казкорнеті?

БК – Розмістила.

ЧК – А рекламу у супермаркеті Віні - Пуха розвісили?

БК – Розвісили.

ЧК – Тоді я нічого не розумію. Нічого.

БК – А що тут розуміти. В елітних навчальних закладах не повинно бути багато студентів. Чим менше, тим круче.

ЧК – І де ти таке вичитала.

БК – Сама придумала. Але ми нікому про це не скажемо. Ми будемо говорити, що це – старе правило крутих навчальних закладів.

ЧК – І де ж ці учениці?

БК – Он, у куточку стоять.

ЧК – А вони що, нас бояться?

БК – Нехай бояться. Поважати будуть.

ЧК – Підійдіть.

БК – Ближче.

 

На сцену виходять Пеппі і Попелюшка.

 

Попелюшка – Вітаю вас.

Пеппі – Драстє

ЧК – Так не припустимо вітатся.

БК – Це суперечить нашим правилам.

Попелюшка – (злякано) Правилам?..

Пеппі – Яким таким правилам?

ЧК – Правилам, які обов’язкові у нашій супер-модній школі.

БК – Правилам, без знання яких навчатися в нашій школі неможливо.

ЧК – І саме з вивчення правил і почнеться ваше навчання.

БК – Ось. (дають обом довжелезні сувої правил) Вивчити напам’ять!

 

Королеви  уходять.

Попелюшка і Пепі ходять по сцені, читають правила, сміються, оюурюються, жахаються.

 

Дія VI

Виходить Аліса.

Аліса – Вітаю, дівчата!

Пеппі і Попелюшка починають ходити по колу довкола Аліси і низько кланяються примовляючи «Ми раді вас вітати і вранці, і вдень, і ввечері»

Аліса – Що це ви робите?

Попелюшка  – Правильно вітаємось.

Пеппі – (шепоче) – Бо хто не буде так вітатися, той буде покараний.

Аліса - Але ж так ніхто не…

Пеппі – Ой, а як ти зайшла?

Аліса – В двері…

Пеппі – Ой, вона пропала.

Попелюшка – Вони вертаються.

Пеппі – Ховайся!

Аліса ховається. Заходять королеви.

БК – Ну що, вивчили?

Хором  – Вивчили.

ЧК – Розказуйте.

Попелюшка – Заходити в клас через вікно, а виходити через двері.

Пеппі – Бо інакше тебе залишать бе сніданку.

Попелюшка – Не дихати, поки говорить вчитель…

Пеппі – Бо інакше тебе залишать без обіду…

Попелюшка – Весь час говорити про моду

Пеппі – Бо інакше залишать без вечері…

Попелюшка – При собі мати дві чашки, раптом вчитель чайку захоче.

ЧК – Біла чашка – для мене.

БК – Чорна чашка – для мене.

Пеппі – За кожну оцінку цілувати руку вчителю.

Попелюшка – Бо інакше ніколи не отримаєте «чайку».

БК – А це найголовніше в нашій школі – випити чайку.

ЧК – Бо хто не п’є чайок, той не може навчатися ні в якій школі.

Аліса – Що це за маячня. Капелюшок, ти що, навчався у цій божевільні.

Капелюшок – Навчався.

Аліса – Але ж це не навчання! Тут безглузді правила. Якщо їх виконувати, то ніяких знань не отримаєш. Тут навіть списати неможливо!

Капелюшок – Але я навчився чайок пити.  Хочете чайок.

ЧК, БК – Хочемо!

Аліса – Не хочу!

БК – Хто ти така, що можеш заперечувати наші правила!

ЧК – Як це – не хотіти чайку попити!

Аліса – Не хочу! І це не правила!  Правила  повинні бути  такими, шоб їх можна було виконати! ( до Пеппі і Попелюшки) А ви чого мовчите? Ви що, збираєтесь виконувати ці правила? Ви що, будете заходити в клас через вікно?

Пеппі – А що ми можемо зробити?

Попелюшка – Все одно десь вчитися потрібно. А іншої школи немає…

Аліса – А якщо я знайду гарну школу, то ви прийдете до неї вчитися?

Хором – Прийдемо, мабуть …

Аліса – Ех ви. Не можна бути такими нерішучими. Через таких як ви і з’являються ось такі школи. Через те, що ви готові виконувати будь-що.

БК – Та як ти можеш відбивати наших учнів!

ЧК – Геть із нашоЇ школи!

БК, ЧК – Геть!!!

 

 

Дія VIII (Лисиця Аліса, Кіт Базіліо, Кікімори)

На сцену під пісню із фільму виходять Лисиця і Кіт

Базіліо – Аліса, істи хочеться

Аліса – Мовчи. Не ти один голодний.

Базіліо – Пішли ковбаски купимо.

Аліса – А купило в тебе є?

Базіліо – Ну…

Аліса – От тобі і «ну». Треба було менше в боулінгу грати.

Базіліо – Алісонька, у тебе ж є заначка. Я знаю…

Аліса – То на нову справу.

Базіліо – На яку?

Аліса – Тобі скажи, то всі довкола через п’ять хвилин знати будуть.

Базіліо – Ну, Алісонько, розкажи. Я нікому-нікому.

Аліса – Та де ж тебе подіти. Відкриваємо «Школу див»

Базіліо – Алісо, тобі на голову гілка впала, чи ти з голоду мухоморами обїлася? Яка школа. Я на таке ні в жисть не погоджуся. Мене ж усі в казковій країні засміють. Базіліо – училка.

Аліса – Не засміють. А коли гроші повалять, то й заздрити будуть.

Базіліо – Гроші?

Аліса – А ти думаєш, що я так просто школу відкриваю, без прибутку.

Базіліо – Ну…

Аліса – Баранки гну.

Базіліо – А що робити потрібно?

Аліса – Тобі нічого. Мовчи і роби те, що тобі скажуть.

Базіліо – Я так не хочу. Я хочу…

Аліса – А тебе не питають, що ти хочеш. Будеш робити, що сказано, або забудь як ковбаса виглядає.

 

 

 Дія ІХ (Кікімори)

Із-за куліс виглядають Кікімори, які ще раніше підслуховували

1 - Ти чула?

2 – Чула, Аліска новий «бізес» відкриває.

1 – Як можна на школі гроші заробляти? 

2 – Ну, Аліса лисичка розумна. Може щось і вигадала.

3 – А я вигадала, як нам на цьому заробити.

1,2 – Атаманша!

3 – Переодягніться,  Кікімори. Йдемо до школи.

1,2 – Куди?

3 – Ви що, ще й глухі? До школи. Будемо вчитися. І придивлятися, де Аліса свої грошики ховає.

 

 

Дія Х

Виходить Аліса, за нею Базіліо тягне різне приладдя

Аліса – Стілець, м’яч, гітара, олівці, магнітофон…

Базіліо – Навіщо нам все це? Краще б ковбаски купили.

Лисиця – Тебе забула спитати. Роби, що сказано.

Базіліо – Я тобі, що – раб?

Лисиця – Гірше – ти Ба-зі-лі-о.

Базіліо – Що ти цим сказати хочеш?

Лисиця – Мовчи. Хтось іде. Піддакуй мені.

3 – Алісонько, ми почули, що ти школу відкриваєш. А тут так захотілося повчитися (підштовхує Кікімор)

1 – Точно

2 – Захотілося.

3 – Візьми нас до своєї школи.

Лисиця – Але в мене не просто школа. У мене – «Школа див».

3 – А в чому ж дива?

Лисиця – Кожне ваше побажання виконується, тільки-но побажаєш.

Базіліо – А ковбаска не з’явилася …( Лисиця його штовхає). Точно-точно…

1 – Всі бажання?

Лисиця – Всі

2 – Так просто?

Лисиця – Ну не просто, а … за гроші. Ознайомтеся з цінами. (дає книжечку)

Базіліо – Круто. От Аліска – розум як у комп’ютера

1 – Хочу навчитися грати у футбол.

Базіліо – Без проблем.(уходять)

2 – Хочу навчитися грати на гітарі.

Лисиця – Будь ласка.(уходять)

3 – Грайтеся. А я подивлюся, куди Лисиця гроші заховала. (шукає схованку Аліси. Знаходить. Забирає гроші)

Лисиця і Базіліо

Лисиця – От і стали ми на дві золоті монети багатші. І це тільки за перший день.

Базіліо – Круто!

Лтсиця – (шукає гроші) А далі, коли у нас стане більше клієнтів …(не знаходить) Базіліо, краще зразу зізнайся, на що ти розтринькав гроші цього разу: на морозиво, на кіно чи на…

Базіліо – Які гроші? Яке морозиво? Я вже три дні про ковбаску мрію, я готовий на сосиску погодитись…

Лисиця – Не жартуй зі мною! Ти мене знаєш… Краше сам віддай!

Базіліо – Алісо, Алісо, не чіпай мене. Я не брав! Це не я!

Лисиця – А хто? Тут більше нікого не було! Тільки ми  і… (завмирає)

Лисиця і Базіліо (хором) – Кікімори!

Лисиця – Злодії! Обікрали!

Базіліо – Лови крадіїв!!!(вибігають)

 

 

Дія ХІ

На сцену забігають злякані кікімори

1 – Що робити?

2 – Наздоганяють!

3 – Не панікуйте.

1 – Ти забула, якою буває Лисиця в гніві.

2 – А Базіліо – він же справжній бандит!

3 – Щось придумаємо.

1,2 – Що?!!!

3 – Он дівчинка йде. Підставимо її.

1,2 – Як?

3 – Підкинемо їй до кишені одну монетку і самі здамо її Лисиці.

1 – Молодець.

2 – Правильно ми її Атаманшею призначили.

3 – Щоб не сумнівалися!

 

 

 

Дія ХІ

Заходить Аліса

 

Аліса – Я так рада вас бачити! Ви не підкажете мені дорогу. Я заблукала.

3 – Звичайно підкажемо. Пішли з нами (непомітно для Аліси підкидає монетку)

 

На сцену вибігають Лисиця і Базіліо.

 

Лисиця – Ловіть їх!

Базіліо - Крадії!

3 – Ми її вже спіймали. Ось – крадій!

Аліса – Хто крадій? Я? Про що ви говорите?

3 – А про те, що ти в кишені сховала.

Базіліо – Ану, покажи кишені.

Аліса виймає з кишені золоту монетку.

Лисиця – Моя! Моя монета! Злодійка! Де решта?

Аліса – Це не моє. Я чужого не беру.

1 – А ти доведи

2 – В тебе монету знайшли – ти злодійка!

Лисиця – Де мої гроші!

Базіліо – Говори, або…

Аліса – Я не брала…

Лисиця – Базіліо, тягни її до комори з павуками. Посидить трошки – все розкаже.

Уходять

1 – Вийшло!

2 – Грошики наші!

3 – Завжди мене слухайте, і все буде «ок».   (Уходять)

ХІІІ

На сцені з’являються Капелюшок і Кіт

Капелюшок – А я їй казав «Не розмовляй з незнайомцями»

Кіт – Що ж тепер робити?

Капелюшок – Поп’ємо чайку…

Кіт – Ти що, з глузду з’їхав? Який чайок. Алісу рятувати потрібно!

Капелюшок – Тут подумати треба.

Кіт – Нема часу. Моя золотенька дівчинка в руках у розбійників, у злочинців, у душогубів…

Капелюшок – Можеш не шуміти.

Кіт- Не можу. Вони ж її катувати будуть!  Жах! Я цього не пережиау!

Капелюшок – Ти заважаєш мені думати.

Кіт – Як тиможеш бути таким спокійним?

Капелюшок – Придумав. Ти йдеш до академії Мері Попінс а я повертаюсь до коледжу Двох Королев.

Кіт – Для чого?

Капелюшок – По допомогу. Без всіх наших друзів, ми Алісу не врятуємо. Зустрічаємось через годину.

 

 

Дія XIV

Заходять Капелюшок, Пеппі, Попелюшка

Мальвіна – Для чого ти нас сюди привів?

Капелюшок – Ви Алісу пам’ятаєте?

Попелюшка – Це та, яка не захотіла разом з нами вчити  неправильні правила.

Мальвіна – І яка звинуватила нас у …

Заходять Кіт із Шапокляк і Відьмою.

Відьма – Це ви про ту Алісу, яка назвала нас боягузами?

Шапокляк – І сказала, що ми погані друзі?

Відьма – А де вона?

Капелюшок – Вона потрапила в біду.

Хором – В яку біду?

Кіт – Мою маленьку дівчинку викрали якісь лихі розбійники.

Хором – Які?

Капелюшок – Якби ми знали…

Кіт – Я їх бачив.

Шапокляк – Опиши. Я всі розбійників у нашій країні знаю. Сама така.

Кіт – Одна руда і з палицею, а інший – з одним оком…

Шапокляк – Зрозуміло – Лисиця Аліса і Кіт Базіліо.

Попелюшка – А куди ж її повели?

Пеппі – Звичайно, до комори з павуками. Вони там Буратіно тримали. Я знаю де це. Можу дорогу показати.

Кіт – Але ж комора зачинена.

Відьма – Це не проблема. Я знаю закляття, яке відкриває будь-які двері.

Капелюшок – ( весь цей час гортав газету) Але не все так просто. Ось стаття – Алісу звинувачують у крадіжці. А це достатньо серйозне звинувачення. Буде суд. Отже додому ми Алісу повернути не встигнемо… І … вона навіки залишиться у нашому світі

Всі – Що ж робити?

Капелюшок – Знайти справжніх злодіїв.

Шапокяк – А що вкрадено?

Капелюшок – Золоті монети.

Шапокляк – Тоді це справа Кікімор. І я знаю де їх знайти.

Кіт – Але ж вони ніколи не зізнаються у злочині.

Попелюшка – Одну хвилинку. (дістає мобільний, дзвонить). Привіт, хрещена, мені потрібна допомога. Як примусити людину говорити правду? Потім розповім. (пауза) Дякую. (до всіх) У нашому лісі росте квітка від аромату якої люди починають говорити правду. Хресна Фея розповіла мені де її знайти.

К – Тоді всі до справ! Кіт і Шапокляк приведуть Кікімор, Пеппі веде Відьму визволяти Алісу, а ми з Попелюшкою йдемо шукати квітку правди. Поспішайте, бо Аліса може назавжди залишитися у цьому світі.

Розходяться.

 

 
Дія XV

Виходять Аліса, Відьма, Мальвіна

Аліса – Дякую, дякую. Я вже і не мріяла сонечко побачити. Я думала, що ці жахливі павуки мене живцем з’їдять.

Лисиця – Стояти! Куди це ви зібралися? А гроші віддати. Обікрала мене. Я тепер бідна, мені тепер немає за що спідницю купити…

Базіліо – І ковбаску…

Аліса – Я не брала твої гроші.

Лисиця – А хто брав?

Базіліо – Хто?

 

Кіт і Шапокляк заводять Кікімор

Кіт – Вони

Кікімори –Не ми! Ми не брали!

Атаманша – У вас немає доказів.

Заходять Капелюшок і Попелюшка

 

Попелюшка – Зараз ви самі зізнаєтесь.

Дає їм по черзі понюхати квітку

Капелюшок – То хто забрав гроші?

Кікімори – Ми.

Атаманша – Ми віддамо. Майже все, крім того, що ми вже витратили…

1. – На сукні
2. – На прикраси

1. На розваги
2. На…

Лисиця – Базіліо, тримай цих негідниць і в комору їх… з павуками! (Тікають)

Аліса – Як мені подякувати вам? У мене нічого немає, щоб вам подарувати.

Попелюшка – Нічого не потрібно нам дарувати

Мальвіна – Ми ж стали друзями.

Відьма - А друзі завжди допомагають один одному.

Аліса – Але ж я говорила вам неприємні речі. Я образила вас.

Шапокляк – Але ж ти говорила нам правду. Хто ж іще, крім друзів, повинен її говорити?

Попелюшка – Ти допомогла нам побачити наші вади.

Відьма – За це можна тільки подякувати.

Мальвіна – Ти справжній друг.

Аліса – Я ніколи про це не думала…

Капелюшок – Час. Час повертатися додому.

Кіт – Моя дорогенька, прощайся.

Аліса – Вже? Як швидко.

Мальвіна – Нічого, ми ще побачимося.

Відьма – Можливо, ми прийдемо до тебе в гості.

Шапокляк – Або ти до нас.

Попелюшка – Ми будемо тебе пам’ятати.

 

Дівчата відступають в глиб сцени і завмирають у позах маріонеток

 

Кіт – Час…

Капелюшок – Час…

 

Кружляють Алісу. Та покружляв сідає на стілець і начебто засинає. Капелюшок знімає капелюшок і вішає його на штору, Кіт виймає іграшкового кота, гладить його і вкладає у руки Аліси. Обоє уходять.

 

 

Дія XVI

 Аліса прокидається

 

Аліса - Дома? Я дома. Це був сон? Чи ні?

Мій Котик. Рідненький… Я обов’язково пришию тобі нові сучасні очі. Щоб тебе вчителька не сварила. Капелюшок… Я дякую тобі за подорож. Не знаю, чи було це насправді, але я зрозуміла.

По перше, без правил жити не можна.

По друге, правила повинні бути такими, щоб їх можна було виконати.

І найважливіше правило в житті – мати багато друзів. Не ображатися на них, коли вони говорять тобі правду. І завжди всім допомагати.

Я правильно говорю, друзі. (оглядається) Нікого нема. Але раптом вони мене бачать «Привіт. Я вас пам’ятаю!» (маше у бік задника)  До зустрічі! (актори відповідають помахом)

Пісня про дружбу  (Починає Аліса, підхоплюють всі)