Мета: Відтворити обряд проведення вечорниць і показати його красу; виховувати бажання відроджувати і оберігати народні звичаї; розвивати усне мовлення, формувати відчуття краси рідної мови; викликати у дітей бажання робити добре і мудре; виховувати почуття любові до рідного краю
Оформлення: Інтер’єр селянської хати, лави півколом, застелені українськими килимами, на столі скатертина в українському стилі, збоку – піч, рогачі, лопата. Стіни прикрашено вишиваними рушниками.
Страви: вареники з картоплею, сиром, капустою.
Учасники вечорниць – учні, педагоги, гості.
Вчитель. Серед осінньо-зимових свят виділяється, мабуть, найцікавіше - день Андрія Первозванного, чи, як його ще називають у народі, Калита. Свято припадає на 13грудня. логічним продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата шукали себі пару для майбутнього подружнього життя. До прийняття християнства свято називали Калитою. Потім первісна назва була замінена на свято Андрія Первозванного.
Звичаї та обряди в день цього святого мають дохристиянський характер: ворожіння, заклинання, ритуальне кусання калити (коржа з білогоборошна).
(Прибрана світлиця. На столі глечики, миски з їжею.)
Муз.супровід. ( Заходять господар з господинею)
Господиня. Господи, господи! Як подумаєш, коли це ми дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, так аж тини тріщать. А тепер... От чекають, поки ніч настане. Ні, що не кажіть, а світ змінився. Ось, хоч би хлопці, які ж вони тепер? Тьху на їх хист, та й годі! Чи такі були колись? Як налетять, було, так що орли-соколи! А зараз що? Потопче на одному місці, повихиляється, покорчиться, якби його судороги схопили, а ти навіть не відчула, що в руках хлопця побувала...
От скоро треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой-ой-ой, куди це все подівалось?
(до господаря) А ти пам’ятаєш, яка я була молода?
Господар: Була – була!
Господиня: А красива яка була?
Господар: Була – була!
Господиня: А яких пісень ти мені співав! Пам’ятаєш?
Господар: Співав – співав!
Господиня: А де ж це наша доня?
Господар: Мабуть, до свого Гриця пішла.
Господиня: Та я ж двері зачинила!
Господар: А ти пам’ятаєш, як до мене через вікно тікала? Мати тебе також не пускала.
Господиня: Пам’ятаю, пам’ятаю! Ой! Що це ми з тобою сидимо? Зараз вже гості до нас прийдуть.
(Хтось починає стукати в двері. Чути сміх. Господиня схоплюється з місця, бере в руки хліб на рушнику, який лежав на столі.)
Муз.супровід. ( Заходять дівчата)
дівчина
Добрий вечір вашій хаті, уклін господині!
Чи веселі вечорниці у нас на Вкраїні?
дівчина
Добрий вечір вам, господине, і вам, молодиці.
Чули, що в оцій хаті будуть вечорниці?
Господиня. Добрий вечір, добрий вечір, любі гості! Просимо, просимо.
Аби щастя було в хаті,
Аби ми були багаті,
Аби було любо, мило,
Аби всі були щасливі!
В нашій хаті раді гостям!
дівчина. Годі-бо, дівчата, почекаймо на хлопців.
Дівчата сідають, виймають рукоділля, вишиваютьі співають).
Пісня « Ой гарна я гарна». (Чути стукіт у двері.)
дівчина. Ой, дівчата, хлопці вже йдуть.
Хлопці: (стукають у двері)
Добрий вечір вам, дівчата,
Та вам, молодиці,
Чули ми, що в цій хатині
Будуть вечорниці.
Господар: Хлопцям і дівчатам, і гостям у нашій хаті добрий вечір, щедрий вечір!
Господиня: (запрошує хлопців) Хоч не знаємо – звідки ви, чи з полудня, чи з півночі – в нашу хату зайшли, просимо, просимо всіх до хати.
Господар: А хто з вас смішне нам щось розкаже?
Читають народні усмішки. ЖАРТИ
Дівчина От так диво – дивина:
Виріс ріг у кабана,
Льоха вбралася у пір’я,
Пси порили все подвір’я.
Хлопець А лаписько в курнику
Заспівав: «Ку-ку-рі-ку!»
Лізуть горобці на квочку,
Щоб сховатись в холодочку.
Дівчина А ягнята, мов коти,
Геть обсіли всі плоти.
Віл на яворі пасеться,
Кіт у кошику несеться.
Хлопець А індики на воді
Плавають, мов лебеді.
А тепер скажіть мені –
Де тут правда, а де ні?
Всі Та тут все переплуталось!
Пісня «Катерина і Василь»
Дівчина. А що ж це за вечорниці без ігор?
А давайте пограємо в ігри!.
Проводяться ігри. Муз.супровід.
Хлопці: Дівчата, давайте замість суперечок разом пісню заспіваймо.
Виконують пісню «Ой є в лісі калина»
Дівчина: Народ скаже, як зав’яже. Скільки отих приказок в народі ходить.
Не злічити, ні переказати. Питаєте, хто їх вигадує? Приказка з самого життя народжується.
Дівчина: Навчальне слово народу застерігає: «Не говори пишно, щоб тобі на зле не вийшло»,
Дівчина: Дівчата, щось ніженьки притомилися, гайда хоровод водити.
.
Виконують танець
Хлопець: Дівчата, щось нам їсти захотілось!
Дівчата: Так ми зараз вареників наваримо.
Дівчата виконують пісню «А мій милий вареничків хоче»
Дівчина. Та годі вам. Давайте поспілкуємось з гостями, загадки їм позагадуємо. Отже, перша загадка:
2. Наскакалось, навивалось, під припічком сховалось. (ВІНИК)
3. Стоїть дубина, на дубині соснина, на соснині коноплина, на коноплині глина, а в глині капустина, а в капустині свинина. (ГОЛУБЦІ НА СТОЛІ)
4. Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (КАРТОПЛЯ)
5. У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду. (КАЛИНА)
6. У воді родиться і води боїться. (СІЛЬ)
7. Білий камінь у воді тоне. (ЦУКОР, СІЛЬ)
8. Що у світі найшвидше? (ДУМКА)
Дівчина Гарно каже дід Микола. А щоб душа не боліла, найкращі ліки – пісня і танок завзятий.
Хлопець Гей, музики, а заграйте нам отої, що на два боки та на три прискоки.
ІНСЦЕНОВАНИЙ ТАНОК
Хлопець
Ой, дівчинонько, чи я ти?
Йди зі мною танцювати!.
Дівчина Танцювати можна
Тільки не з кожним.
(Танцює з іншим)
Пісня «По дорозі жук – жук»
Хлопець (співає) На дорозі жук, жук,
На дорозі чорний.
Подивися, дівчинонько,
Який я моторний!
(танцює)
Дівчина По дорозі галка, галка,
По дорозі чорна.
Подивися, козаченьку,
Яка я моторна,
Яка я моторна.
Гнучка, чорнобрива.
Як побачиш, аж заплачеш,
Бо я вередлива!
(танцює)
Хлопець. Годі грати, танцювати, давайте калиту кусати.
Дівчина. В народі кажуть, хто калиту відкусить, тому буде щастити цілий рік.
Вчитель.. І ось настала годиеа,коли молодь здійснювала головний ритуал Андріївських вечорниць – кусання калити. Калита – це великий корж із білого борошна, замішаного на меду.Він символізував сонце, вічний коло обіг життя. Пекли його в печі і запікали так, щоб відкусити було важко. Посередині – дірка. В дірку протягували червону стрічку і підвішували калиту до сволока в центрі хати. Біля калити стояв вартовий – пан Калитовський. Він піднімав і опускав калиту. Пан Калитовський мав квач, вмочений у сажу. Запрошував гостя вкусити калиту. Всі смішили гостя. Якщо він розсміявся, то отримував сажею в обличчя, якщо ні – пробував укусити калиту.
Хлопець."Калита, калита, солодка була
дівчина
В кожній хаті на Вкраїні
Вареники варять нині,
Це вареники знаменні,
Як їх родичі пельмені.
Вас чекають у макітрі Вареники дуже ситні -
Білолиці, круглолиці,
Із добірної пшениці.
Господар: Любі друзі, поспішайте до нас в гості, завітайте,
Будемо ми вас частувати, варенички подавати.
І на салі, і сметані, і пшеничні, і гречані
Щоб цей вечір пам’ятали, ще й на торік завітали.
Пригощають гостей варениками.
Хлопець: Було гарно у вас повеселитися
Та вже час прощатися.
Дівчина: Щиро дякуємо за хліб, за сіль
За теплу ласку.
Господар: Спасибі щире всім, хто сьогодні, в цьому залі брав участь у нашому святі.
Господиня: Шановні гості!
Все, що в серці мали
Вам подарували
Світлу мрію й казку
Нашу пісню й ласку
Щебет солов’їний
Славу України
Всі виходять, кланяються. Співають пісню.
Всі: Наші вечорниці вже кінчати час
Кращі побажання ви прийміть від нас
І в вас, і в нас хай буде гаразд
Щоб ви і ми щасливі були.
Прощавайте, друзі, низький вам уклін
Доброго здоров’я зичимо вам усім,
І в вас, і в нас хай буде гаразд,
Щоб ви і ми щасливі були
Господиня і Господар: Бувайте здорові, живите багато
І ще приїжджайте до нашої хати.
Кланяються.