18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Сценарій "Без мови рідної, дитино, й народу нашого нема"

Про матеріал

Сценарій виховного заходу "Без мови рідної, дитино, й народу нашого нема" для учнів 7-9 класів. Можна використати при проведенні заходів до відзначення Дня української писемності і мови.

Перегляд файлу

 

Сценарій виховного заходу

до Дня української писемності та мови

 

 

 

 

 

Підготувала і провела

учитель української мови та літератури

Ващенко  Марина Сергіївна

 

 

 

 

Полтава 2017

Сценарій до Дня української писемності і мови (09 листопада)

«Без мови рідної, дитино, й народу нашого нема»

Причасти мене розмовою

українською мовою.

Зачаруй мене славнозвісною

українською піснею.

 

Мета:

  • Ознайомити учнів з виникненням писемності; показати красу і  багатство  рідної  мови,  її  різноманітні  можливості,  довести,  що  рідна  мова— це  духовна  святиня,  найбільший  і  найдорожчий  наш  скарб.  Сприяти  розширенню  словникового  запасу  школярів,  розвиткові   творчих  здібностей,  бажанню  берегти  свою  національну  культуру. 
  • Розвивати  почуття  наці­ональної  гідності. 
  • Виховувати  потребу  зберігати,  як  святиню,  все  те,  що  пов’язує  нас  із  рідною  землею;  любов  до  національних  традицій,  народної  мудрості,  до  краси  і  гармонії  рідного  слова.

 

Обладнання: святкова газета, присвячена Дню української писемності та мови; виставки книжок про розвиток української писемності, дитячих малюнків,  висловлювання про мову; стіл, прикрашений українським рушником; проектор, мультимедійна дошка для перегляду тематичної презентації

 

Хід заходу

Звучать фанфари

Ведучий 1.

Слова, слова… Вони всі різні:

Тривожні й тихі, радісні й сумні,

Лукаві й чесні, мудрі і смішні…

Слова – як друзі, як сусіди,

Яких стрічаємо щодня.

І не страшні ніякі біди,

Якщо безгрішна слів рідня.

Слова – живі: їх ніжні душі

Від наших доторків болять,

Коли ми сліпо і бездушно

Їх беремося вимовлять.

Слова – святі. Це наші душі.

І всіх до нас на цій землі…

Як у пустелі спрага сушить

Без добрих, теплих, світлих слів.

 

Ведучий 2.

Із глибини віків людське слово таїло в собі незвідані загадки магічності. Йому вірили, перед ним благоговіли, од нього ніяковіли. Часто говорять, що мова – це надбання людства. Це не зовсім правильно, бо це, в першу чергу, великий дарунок Творця людині.

 

Ведучий 1.

6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: “На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.

 

Ведучий 2.

 Сьогодні наш захід - це свято української мови та писемності. З часу винайдення писемності фактично почався період документальної історії людства, тому стало можливим не тільки передавати мовну інформацію на відстані, але й закріпити її в часі.

 

До Вашої уваги музична композиція «Україна-вишиванка»

Ведучий 1.

 Мова моя українська,

Батьківська, материнська,

Я знаютебе не вивчену-

Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів покликану

Не з словників насмикану.

 

Ведучий 2.

 Ти у мені із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси накована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людськім намокнута,

З кровю моєю змішана,

І аж до скону захищена.

 

Ведучий 1.

Кожна епоха приносить свої винаходи й відкриття. Найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки давали можливість зберігати й передавати істинні знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому. Отже, виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Проблема виникнення письма у східних слов'ян дуже складна і досі не розв'язана. Протягом багатьох років учених цікавлять такі питання: коли і як народилася слов'янська писемність, слов'янська абетка і чи мали наші предки до нього якісь інші писемні знаки?

 

Ведучий 2.

Український народ має понад тисячолітню писемність, і почала вона складатися ще задовго до прийняття християнства. Найдавнішим письмовим повідомленням про існування писемності у слов’ян і в українців-русів є «Сказання про письмена» болгарського чорноризця Храбра, який жив на зламі IXX століть при дворі болгарського царя Симеона.

 

Вашій увазі пропонується гумореска «Про красу та силу»

 

Ведучий 1.

Спочатку це була гілочка пальми - знак миру. Потім - схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті  - ієрогліфи. Прямим попередником словянської мови- є алфавіт, створений великими просвітителями словян - братами Кирилом і Мефодієм.

 

Ведучий 2. Костянтин Філософ (Кирило) і його брат Мефодій походили із Солуня (сучасні Солоніки). Костянтин (Кирило) (827-14 лютого 896р.), здобувши освіту в Константинополі, знав східні мови, латинську, арабську і староєврейську, був талановитим філологом, працював бібліотекарем у патріаршій бібліотеці, викладав філософію у вищій константинопольській школі. Мефодій (815-6 квітня 885 р.) був управителем однієї слов”янської провінції у Візантії, а згодом став помічником Костянтина в місіонерській, літературній і освітній діяльності.

У 862 році візантійський імператор  Михайло і патріарх Фотій послали Костянтина  і Мефодія в Моравію, де вони на прохання місцевого князя Ростислава повинні були вести церковну службу словянською мовою, що мала бути протиставлена латинській мові німецьких місіонерів.

За свідченням джерел Костянтин перед відїздом до Моравії розробив словянську азбуку. А вже 863 року Кирило і Мефодій привезли до Велеграфа словянську абетку на 3-4 богослужебні книги, перекладені на словянську мову. У посланні папи Іоанна VІІІ до моравського князя Святополка (880р.) Костянтина названо “творцем словянського письма”.

 

Вашій увазі пропонується переглянути музично-хореографічну композицію «Цвіте терен»

 

Ведучий 1.

Мова кожного народу –

Неповторна і своя;

В ній гримлять громи в негоду,

В тиші трелі солов’я.

На своїй природній мові

І потоки гомонять;

Зелен - клени у діброві

По-кленовому шумлять.

Солов’їну, барвінкову,

Колискову – навіки –

Українську рідну мову

В дар мені дали батьки.

Берегти її плекати

Буду всю й повсякчас, -

Бо ж єдина – так, як мати,

Мова в кожного із нас.

 

Ведучий 2.

«Найбільше  і  найдорожче  добро  в  кожного  на­роду —  це  його  мова,  ота  жива  схованка  людського  духу,  його  багата  скарбниця,  в  яку  народ  складає  і  своє  давнє  життя,  і  свої  сподіванки,  розум,  досвід,  почування. Мова—така ж давня істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть його душі, смерть всього того, чим він відрізняється від других людей» - писав Панас Мирний.

 

Ведучий 1.

Мова! А що таке мова? Народ говорить, що слово до слова – зложиться мова. Т.Г.Шевченко ось як про неї каже:

Ну що б здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого,

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує!

 

Ведучий 2.

Ми переконані, що немає жодного справжнього українця, який би не був зачарований мелодійністю, душевністю нашої мови. І чи можемо ми не згадати на святі Великого Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка, який став основоположником української літературної мови, але сам ніколи не забував її родоначальника -  Івана Петровича Котляревського.

 

Пропонуємо прослухати музичну композицію «Мама»

 

Ведучий 1.

В історії української мови й літератури є дві дати. Перша—1798 рік, коли були видруковані три частини поеми «Енеїда» Івана Котляревського. Це була перша книжка, написана живою народною українською мовою. Саме від цієї дати бере свій початок сучасна українська літературна мова.

 

Ведучий2.

 Ще одна дата - 1840 рік, коли вперше було видано «Кобзар» Т.Г.Шевченка, який проголосив:

Возвеличу малих отих рабів німих,

Я на сторожі коло них поставлю слово!

 

Ведучий 1.

У найкритичніші, найважчі моменти української історії з’являлися особистості, які рятували націю від остаточного знищення, виводили українську культуру на нові обшири, давали їй надійні крила для злету. З появою віршів Т.Шевченка українська літературна мова стала на шлях розвитку, український народ заговорив вустами свого пророка. Т.Г.Шевченко відшліфував мову, дорогоцінний діамант рідного народу.

 

Ведучий 2.

Мова - показник культури народу. Недаремно кажуть: «Заговори, щоб я тебе побачив». Але, на жаль, сьогодні не всі люди володіють досконало рідною мовою. Причиною є використання «суржика». Говорити слід правильно, щоб відродилася і розквітла Україна, культура й мова народу. Засмічують нашу мову й іншомовні слова та терміни, які нині часто вживаються. Ще 40 років тому М.Рильський закликав полоти мовний бур’ян.

 

Ведучий 1.

Мово рідна, слово рідне!

Хто нас забуває.

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

Як ту мову тож забути

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила?

От тому плекайте, діти,

Рідненькую мову

І учіться говорити

Своїм рідним словом!

Мово рідна, слово рідне, -

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Але камінь має!

 

Ведучий 2.

Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, “як проміння ясне” а могутнє, “як хвилі буйні”. Коли слова -палку блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо  і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.

 

Ведучий 1.

Варто пам’ятати, що слово – це  сила, яка може приголубити людину, розрадити, розчулити, підняти їй настрій, захопити і повести на подвиг, але може образити, розчарувати. То ж давайте краще говорити один одному добрі, лагідні , чарівні слова. Не забуваймо про них.

 

 

Ведучий 2.

Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі-на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.

 

Ведучий 1.

 Людині визначено Богом місце народження, країна, небо; вона нічого того поміняє, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов - твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.

 

Звучить гумореска «Закультурена»

 

Ведучий 2.

 Отже, сьогодні ми пригадали історію виникнення писемності, відчули красу рідної мови, прослухали поезії.

 

Трембітна мово, музико, калино!

Звучи в розмові, повсякчас звучи.

Говориш ти—говорить Україна.

О рідне слово, більше не мовчи!

Не замовкай ніколи, рідне слово,

Іскрися жартом, піснею злітай.

Над нами квітни завжди веселково,

Щоб сяяв щастям український край!

 

А закінчуємо ми свято піснею «Мова єднання»

 

До нових зустрічей!

doc
Додано
9 березня 2018
Переглядів
1019
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку