Сценарій "Цей чарівний світ танцю"

Гусятинський центр дитячої та юнацької творчості

         Підготувала

                                                                                       педагог-організатор

       Трач О.С.

Мета: ознайомити вихованців з різними видами та історією хореографічного

  мистецтва;

       навчити гуртківців основним рухам українського народного танцю;

       виховувати інтерес до хореографічного мистецтва, естетичний смак.

Засоби: аудіоапаратура, проектор.

Звучить танцювальна мелодія

Вед. 1: Доброго дня, дорогі друзі! Хто з вас не любить танцювати? Жодне свято не обходиться без танців. І хай не всі вміють танцювати, але безумовно одне: краса танцю зрозуміла всім.

Вед. 2: Танець – хвилюючий і найпрекрасніший вид мистецтва, бо не тільки відображає життя, а й сам є життям. А ще він виховує, вчить культури поведінки. Танці розвивають почуття ритму, виробляють правильну поставу, піднімають настрій.

Вед. 3: Людство танцює з незапам’ятних часів. У наскальних малюнках, створених кілька тисяч років назад, відображені сюжети з танців.

Вед. 4. Танці були відомі навіть у Стародавньому Єгипті 4 тисячі років тому. Ними  розважали гостей. Мистецтво танцю було розвинене в Індії та Іспанії.

Вед. 1. Стародавні греки були першими, хто перетворив танці на розваги. Вони були в захваті від них. Наприклад, грецький філософ Аристотель вважав танці корисними для здоров'я і необхідними для підняття настрою.

Вед. 2. А от видатний римський імператор Цицерон так сказав про танці: «Розсудлива людина, якщо вона дійсно розсудлива, ніколи не танцюватиме ані сама, ані в гурті, адже танці – супутники розбещеності та безпуття».

Вед. 5. Танцювальна мода неодноразово змінювалася з роками, як змінювалося і став­лення до неї. Але в кожного народу є свої танці, що дійшли до наших часів.

Вед. 4. В українських селах танцювали гопак, в гірських аулах Кавказу - лезгинку. На вулицях італійських міст царила в дні карнавалу таран­тела. В Іспанії - кабальєро, в Греції - сиртакі, в сонячній Бразилії танцюють самбу. У близьких нам слов'янських народів свої танцювальні сим­патії: в Росії - кадриль, в Польщі краков'як. Ці танці є візитною карткою народу. У них від­бивається народна душа, культурна спадщина багатьох віків.

Вед. 3. У вищому товаристві марнувати час і ганьбити дворянське походження, відво­лікаючись на таку «простолюдну розвагу», не годилося. Проте знайшлася країна, яка зробила танцювальне мистецтво таким, яким воно відо­ме нам сьогодні, увела танці до багатої господи і перетворила його на витончене дозвілля.

Вед. 2. Саме у Франції народилися, так звані, «світські танці», а танцювальне мистецтво назвали хорео­графією від грецьких слів «хорео» - танок, «графо» - пишу.

Вед. 1. Український народний танець народився разом із піснею, разом з нею він зростав, збагачувався. «Пісня і танок – це рідні брат і сестра – слушно відзначив  відомий фольклорист і хореограф Василь Верховинець -  в танцях є весняний подих вітру, тепле лагідне літо, багата осінь і холодна зима». Наш народ ще від віків зжився з незайманою чистотою природи, передає в танцях усю її незрівняну красу.

Вед. 4. Говорячи про українські народні танці, слід зазначити, що часто один і той же танець у різних місцевостях може мати різні назви. Наприклад, такий відомий нині український танець як «Гопак» має інші назви: «Гоцак», «Козак», «Козачок», «Тропак». Танці отримують назви з різних причин: за якимось словом, що часто вживається в пісні, під яку танцюють: від пісні «Ой дівчина-горлиця» назвали танок «Горлицею». Те ж саме з назвою «Полька», що також походить від пісні, а не від того що ніби він польський танець. Цей танець побутує в Україні та в деяких країнах Європи.

 Виконується танець «Українська полечка»

Вед. 5. Деякі танці називаються за місцевістю, де вони побутують: «Коломийка» (від м. Коломия), «Гуцулка» (від Гуцульщини). Крім назв танців, у народі існує ряд назв танцювальних рухів. Василь Верховинець записав кілька з них: доріжка, присядки, навприсядки, вихиляси. Нині відомі й інші народні назви рухів: гопаки, витинанки, підскоки, підтупи, тропаки, закрутки та інші. Серед відомих українських народних танців є «Тропак», «Гандзя», «Чумак», «Метелиця», «Козачок», «Полька», «Коломийка», «Аркан» та інші.

Вед. 3. Досі етнографи не зібрали і не описали на належному науковому рівні всі фольклорні танці українців. Перші докладні описи танців подали переважно письменники в художніх творах: Григорій Квітка-Основ’яненко, Іван Котляревський, Іван Нечуй-Левицький, Микола Гоголь, Марко Кропивницький. І хоча письменник не ставить собі за мету наукове дослідження танцю, проте описи танцювального мистецтва  українців, зроблені досить ретельно і з художньою майстерністю, можуть служити водночас і цінним етнографічним матеріалом.

Вед. 5. В Україні й за кордоном українське танцювальне мистецтво репрезентує переважно «Гопак», культ якого склався на початку XX століття. Назва танцю походить від дієслова «гупати» – плигати, скакати. Справжній фольклорний гопак був переважно сольним чоловічим танцем, в основі якого лежала імпровізація і змагання. У народі його танцюють так, щоб один одному не заважали. Популярності танцю сприяло, його використання у спектаклях корифеїв українського театру.

Виконується танець «Гопак»

Звучить фонограма мелодії «Вальс», на фоні якої говорять ведучі.

Вед. 3. Земля кружляє  космічнім вальсі.

Вітри галактик – вічні скрипалі.

Гармонія крізь тугу дисонансів

Проносить ритми танцю по землі.

І не паркет, зачовганий до глянцю,

Не долівки, налиті до чобіт, -

Вже вся планета – п’єдестал для танцю,

Де сходять вальси з голубих орбіт.          Ліна Костенко «Смертельний падеграс»

Підсилюється музика на декілька хвилин.

Ведучі продовжують говорити слова на мелодію «Вальс»

Вед. 1. Вічно юний танець – вальс. Вальси… Їх співають, танцюють, грають… Щось є в цьому танці таке незвичне,  захоплююче, що підкоряє  людей різних епох і  національностей,  складу життя і  віку.

Вед. 1. Це дивовижний танець. Існує майже три століття, а його називають молодим. Такого випробування часом не витримав жоден із танців.

Вед. 2. Вальс пережив менует і контрданс, фокстрот і чарльстон, шейк і брейк-данс.

Вед. 1. Вальс дедалі більше виходить за межі суто музичного мистецтва, знаходить шлях у літературу, театр, кінематограф. Він стає значущим, навіть своєрідним символом, символом юності, любові, палких почуттів, сим­волом весни.

Вед. 2. Вальс пережив гоніння й переслідування, а потім – славу і всесвітнє визнання як «король танців». Звичайно, за своє довге життя вальс не раз змінював характер, залежно від умов і часу. Він жив, збагачуючись тим, що йому давали різні народи на нові часи.

Вед. 1. То в чому ж секрет  вальсу?

Вед. 2. Звернімося до його історії.

Вед. 1. Народився вальс на межі трьох країн: Німеччини, Австрії та Чехії в XVII-XVIII столітті. Спочатку це був простий народний танець, який виконували 2-3 музиканти з народу у крислатих капелюхах та грубих дерев'яних черевиках. А селяни весело кружляли парами на святкових вечірках. Поступово рухи ставали більш плавними, зникали характерні для народних танців притупування та підскоки. Сама назва танцю походить від німецького «вальцер» - кружляючий. Вальс увібрав кращі риси народних танців: запал чеського фурі анту, мелодійність французького вольту, плавність австрійського лендлеру.

Фонограма звучить гучніше.

Вед. 2. Вальс забороняли кардинал Рішельє та Людовік ХІІІ. У Франції в ті часи випускали навіть спеціальні листівки, де називали вальс безсоромним, аморальним танцем. У Росії Павло І видав поліцейський наказ, який забороняв «употребление пляски, вальсеном именуемой». В Німеччині заборонялось танцювати вальс на балах німецьких кайзерів. І навіть у Відні, знаменитому саме вальсами, в першому десятиріччі ХІХ століття дозволялося танцювати вальс на балах не більше 10 хвилин.

Вед. 3. Одним із перших авторів класич­ного вальсу був Моцарт. Послухайте, яка це легка, витончена і ніжна музика.

(Звучить уривок аудіозапис вальсу Моцарта).

Вед.4. Пізніше вальси писали відомі, талановиті німецькі композитори Людвіг ван Бетховен та Франц Шуберт. До речі, останній створив майже 300 вальсів. Послухайте уривок із вальсу Шуберта.

(Звучить уривок із вальсу Шопена. Ведуча розповідає на фоні мелодії).

Вед. 5. Наступником попередніх авторів став поль­ський композитор Фридерик ІПопен. Він напи­сав лише 14 вальсів. Як це мало порівняно з трьомастами шубертівськими вальсами! Але вальсів Шопена - це 14 перлин, що втілили багатство шопенівського генія.

(Звучить вальс).

Вед. 6. (розповідає на фоні музики). Ці вальси були створені для концертного виконан­ня, для того щоб їх слухали...

Шопена вальс... Ну хто не грав його

І хто не слухав? На чиїх устах

Не виникала усмішка примхлива

Напівкохання чи напівжурби

Від звуків тих кокетно-своєвільних,

Сумних, як вечір золотого дня.

Жагучих, як нескінченний поцілунок?           М. Рильський

Підсилюється музика на декілька хвилин

Вед. 1. Вальси завоювали Європу, але найбільшої популярності в XV ст. набув новий - віденський вальс. На відміну від попередніх вальсів, що виконувалися виключно у світ­ських колах придворної знаті, новий віденський вальс був написаний для широкого загалу. Його танцювали повсюди: у великих залах, на вули­цях, у ресторанах, на міських площах. Слава віденського вальсу назавжди пов’язана з іменем геніального композитора, якого назвали «коро­лем вальсів». Це Йоганн Штраус.

Вед. 2. Світ знає двох Штраусів - обох звали Йоганнами й обидва були диригентами, композиторами. Йоганн Штраус - батько і Йоганн Штраус - син. Та далеко не всі знають, що Франц Штраус, батько Йоганна старшого, власник трактиру часто, доручивши турботу про відвідувачів дружині, брався за скрипку. У його руках вона звучала м'яко, задушевно, шум у залі стихав і увага присутніх, була най­кращою нагородою скрипалю-самоуку. 1804 рік був особливим для Франца Штрауса 14 березня у нього народився син, якого назвали Йоганном.

       На жаль, життя доброго трактирника швидко обірвалося - він потонув у Дунаї, залишивши дружину з річним хлопчиком.

Вед. 3. Йоганну Штраусу-батькові доля відміряла 45 років. Якби не було Йоганна Штрауса-сина - «королем вальсу», безумовно, був би він. Йоганну було 13 років, коли його вперше прослухав популярний керівник капе­ли і композитор танцювальної музики Інгнац Памер. Ставши музикантом оркестру Памера, юний Штраус близько зійшовся з Йозефом Лайнером. Згодом вони вдвох організували власний оркестр. Лайнер творив вальси сенти­ментальні, сповнені радості і життя, замилу­вання природою. Вони видавалися великими тиражами і принесли неабияку славу автору, але його зірка недовго трималася в зеніті слави, її затьмарило яскраве світло зірки Штрауса, який став кумиром не тільки віденців, а й про­славився на всю Європу. Промовистий факт: коли в 1832 році Відень охопила епідемія холери, - люди й тоді продовжували ходити на його концерти. Штраусу батькові аплодували найбільші міста Німеччини, він покорив виба­гливий Париж, Лондон та інші великі міста Англії. Всього Штраус-батько написав 251 твір, з них - 152 вальси. Своїм синам Йоганн не бажав кар'єри музиканта, більше того, був противником, але сини - Йоганн, Едуард, Йозеф були талановитими музикантами. Та про Йоганна-сина цього сказати мало: своєю гені­альністю він перевершив батька.

Вед. 4. Штраус молодший оголосив про свої концерти, коли батькові виповнилося 40 років, і він знаходився на вершині слави. Оголошення заінтригувало віденців. На перший концерт прийшли і прихильники і противники молодого музиканта. Були й такі, що навмисно прийшли, щоб за плату зірвати концерт. Серед них був і Карл Хірш - друг Штрауса-батька. Та після закінчення концерту він звернув­ся до свого друга з вироком: віднині у Відні два Штрауси і Йоганну-старшому треба з цим змиритися. Наступного дня в пресі з'явилися багатозначні вигуки: «На добраніч Лайнер, доброго вечора Штраус-батько, доброго ранку ЦІтраус-син». За кілька годин Йоганн-диригент, Йоганн-композитор, Йоганн-людина став кумиром віденців. Спалахнувши, ніби феєрверк, його слава засіяла на довгі літа. Вальсова стихія, яка вирвалася на широкі простори завдяки творчості Шуберта, Лайнера, Штрауса-батька, при Штраусу-синові досягає свого апогею. Його вальси захопили Відень. Відкрилися величезні зали, спеціально призначені для балів. Не було іноземця, який, відвідавши Відень, ризикнув би покинути місто, не почувши оркестру Штрауса.

Вед. 5. Понад 500 вальсів написав Йоган Штраус-син. Під його музику кружляли у валь­сі королівські палаци і казарми, міста і села.

Танцювальний колектив «Фантазія» дає нам можливість уявно побувати у Відні на королівському балу і полюбуватися «Вальсом» на музику                   Штрауса сина.

Вед. 6. Вальси створювали Глінка і Чайковський, Рахманінов і Глазунов, Прокоф'єв і Хачатурян. Вальсова стихія захопила багатьох композиторів світу.

Вед. 1. А скільки вальсів подарували нам українські композитори! Творча співдружність Платона Майбороди та Андрія Малишка започаткувала жанровий різновид пісні-вальсу в українській пісенності… Його «Київський вальс» став своєрідним символом столиці України. Говорячи про пісні-вальси Платона Майбороди, не можна не згадати «Студентського вальсу», «Пісні про вчительку», «Пісні про рушник» та останнього спільного твору з Андрійом Малишком – «Моя стежина». Вальс став своєрідними символом юності, весни, любові, світлих життєвих мрій.

А зараз послухайте пісню на сл. Андрія Малишка, муз. Платона Майбороди «Пісня про рушник»

Вед. 2. Шкільний прощальний бал. З року в рік випускники, прощаючись зі школою, співають «Прощальний вальс» І.Дунаєвського, або вальси Д.Кабалевського, М.Чембержі і багатьох інших композиторів. У цей день випускники багатьох поколінь теплоту своїх сердець і вдячність звертали до вчителів.

Звучить пісня «Вчителю» на сл. і муз. Н.Май

Вед. 3. Вальс не старіє… Романтичне кружляння, душевна схвильованість його та пристрасність приваблюють молодь, сердечність, ліризм – зігрівають серця старших. І вальс підхоплюють покоління за поколінням, знову й знову…

Виконується танець "Вальс"на мелодію одного із найпопулярніших і найвідоміших вальсів Євгена Доги «Мій ласкавий і ніжний звір»

Вед.4.  XX століття принесло нові ритми: танго, ча-ча-ча, фокстрот, рок-н-рол, бугі-вугі, твіст, шейк, брейк.

(Звучить аудіо запис «Танго», на фоні якого ведучі говорять слова)

Вед. 5. Одним з найбільш популярних танців цього століття є танго. Вперше слово «танго» у відношенні до танцю почали вживати десь у 90-х роках XIX століття.

Вед. 6. Танець «Танго» був завезений у Європу з Південної Америки, яка не була його батьківщиною. За походженням танго – мавританський танець. Іспанські маври танцювали його ще в XV ст.

Вед. 1. Париж був першим містом, де танець набув значної популярності на початку 1910-х років. Пізніше він підкорив Лондон та Берлін. До 1913 року він досяг Нью Йорка та Фінляндії. Період до 1955 року вважається Золотою Добою для танго. 1983 року у Парижі відбулося відкриття шоу Tango Argentino, що стало своєрідною революцією. Практично всі бажали навчитися танго.

Вед. 2. Для вас танець «Танго» виконують учасники танцювального колективу «Фантазія»

(Підсилюється музика. Виконується танець «Танго»)

Вед. 3. Сценка «ЗУСТРІЧ ПОКОЛІНЬ» виконують учасники гуртка «Дивосвіт»

(На сцені хлопець слухає музику. До нього підходять хлопці і дівчата)

Хл.2. Здоров!

Хл.3. Привіт!

Хл.4. Чим ти займаєшся?

Хл.1. Слухаю музику. Хочете послухати?

(Слухають музику всі разом)

Хл.2. А знаєте, що під цю музику виконують танець «Тіктонік»

Хл.4. І складається це танець із елементів хіп-хопа, локкінга, поппінга і техно. Тіктонік розпочинає свою історію в Парижі в 2000 році, а точніше в паризькому метро, де збираються молоді люди, які не хочуть бути схожі на інших. В 2007 році тіктонік вперше виходить на велику публіку і дебютується на фестивалі.

Хл.3. Я вмію його танцювати і якщо хочете можу вам показати декілька елементів цього танцю.

(Виконує елементи танцю «Тіктонік»)

Бабця. Добрий день, діточки! О Боже! (підбігає до хлопця) Його що спаліржувало? О бідна дитина! Що ви зробили з ним бусурмани кляті?

(Хлопці сміються)

Хл.1. Бабцю, та він танцює так, танець називається «Тіктонік».

Бабця. Як, як? Ну, що таке тік, то я знаю. Там, діточки, на тому подвір'ю зерно звозять, сушать його, але щоб так називався танець…

Хл.2. Бабусю, сучасні танці мають різні назви.

Хл.1. Фанк.

Хл.2. Хіп-хоп.

Хл.3. Контеп.

Хл.4. Диско, самба.

Бабця. Так, так! «Самба» - сама танцюю. А колись, діточки (пригадує) сам ніхто не танцював і музика не така була. А парубки, які були ставні! Дівчата так і зиркали, який яку запросить до танцю. А вже в парах, як крутилися. Ото були танці: вальс, фокстрот, полька, коломийка. А як файно, всі в одну ногу танцювали танець «Поліспанець». (танцює) А тепер що?! Труситься бідне, смикається, мов пропасниця на нього напала. Отакі тепер, людоньки, танці. (Намагається танцювати)

Хл. Ой, бабусю, ой і розсмішили!

Дів. А ми вміємо, танець «Поліспанець» танцювати. Хочете затанцюємо?

Бабця. (здивовано) Невже?

Хл.1. Бабусю присідайте, будь ласка, ви вже старенькі.

(Виконується танець «Поліспанець»)

Бабця. (задоволено) Молодці, яке щастя, що танці нашої молодості не зникають. А я думала, стара, що ви тільки вмієте танцювати свої «буги-вуги» (кривляється).

Хл.4. Бабусю, та ви кльова чувіха.

Хл.2. Та ви вмієте відірватись на повну.

Бабця. Що? Га? Синочку, я не дочуваю добре, що кажеш? Кажеш, від чого я відриваюся? Га? То я мавпою називаюся? Та я була танцюристкою на все село, і на три села довкола. А хлопці, аж вмирали, хотіли зі мною танцювати!

Хл.4. Ульот! Крута бабулька! Та наше покоління, не гірше танцює від вашого.

Хл.1. І танці в нас є різні.

Хл.2. А ну, друзяки, митнулись. Покажемо наші танці. Танцювальний колектив «Ейфорія» виконує танець «Контемп».

(Виконується танець «Комтемп»)

Вед. 3. Контемп – це легкі і виразні рухи. Зазвичай конетмп танцюється босоніж. Головне в контемпі – це задоволення від танцю, рухи, імпровізація. Тут неважливі зріст, вага, комплектація танцюриста. На відміну від балету, де основна ідея – невагомість, в контемп ви знаєте скільки важить тіло або рука, і використовуєте їх для побудови вільного, легкого, гарного руху і танцю. Контемп – це не єдиний однозначний стиль, а об'єднання танцювальних методик з західного (класичний танець, джаз-модерн) і східного (цуган, тань цзи цюань, йога) мистецтва руху.

Вед. 4. Танець «Джаз» – синтезувавя з африканської та американської культур. Утворилися три ранні стадії джазу: традиційний, соул та афрокарибський. Джазова музика й танець стали дуже популярними як серед чорношкірого так і серед білого населення. Танець «Джаз» виконують учасники танцювального колективу «Фантазія»

(Виконується танець «Джаз»)

Вед. 5. Летка-єнка – фінський танець, в перекладі означає "гойдатися". Танцюючі стають один за одним і стрибками пересуваються в такт музичного супроводу. Мелодію летки-єнки склав на початку 1960-их років фінський композитор Рауно Лехтинен, переробивши мелодію другого фінського танцю – енки. В 1965 року Роберто Дельгадо випустив її у власній оранжировці, після чого в різних країнах світу наступив пік захоплення цим танцем. Всіх записів летки-єнки вийшло в 92 країнах. В колишньому Радянському Союзі пісня була відома в музичній обробці Генадія Подільського. Танець «Летка-єнка» виконують учасники танцювального колективу «Фантазія»

(Виконується танець «Летка-єнка»)

Вед.6. Історія розвитку різновиду сучасного танцю «Чечітка» (степ) походить від ірландської джиги та сільської англійської чечітки – танців перших поселенців в Америці. Цим танцям притаманні складні рухи ступні, яка вибиває ритм. Танець «Чечітка» виконують учасники танцювального колективу «Фантазія»

(Виконується танець «Чичітка»)

Вед. 1. Кантрі (англ. country) — музичний напрямок, що бере початок від народної музики британських переселенців у США, що продовжувала традиції епічної кельтської балади і народних танцювальних форм. Кантрі почала користуватися популярністю у 1920-х роках. У 1940-ві роки популяризація напрямку пов'язана з творчістю Хенка Вільямса. У 1950-ті найяскравішим представником кантрі стає Елвіс Преслі, який щойно розпочав свою кар'єру і мав тоді прізвисько «Хіллбіллі кет». У 1960-ті роки такі музиканти як Кріс Крістоферсон, Ніл Янг, Лінда Ронстадт дали життя новому музичному напрямку — кантрі-року, що увібрав в себе як риси кантрі, так і риси рок-музики. Піку популярності кантрі-поп досягло на рубежі 1970-80-х років, значну роль у популяризації напрямку відіграв фільм «Міський ковбой». Танець «Кантрі» виконують учасники танцювального колективу «Фантазія»

(Виконується танець «Кантрі»)

Вед.1. Музичну сценку «ЗУСТРІЧ» зіграють учасники гуртка «Дивосвіт» Уляна Кіт і Руслан Луцик. До речі автор цієї сценки колишній клубівець клубу «Дивосвіт», а сьогодні студентка Тернопільського ДПУ ім. В.Гнатюка Неля Мельничук.

(Виконується музична сценка «Зустріч»)

(Автор читає текст, слова з пісень звучать із аудіо запису. Учасники сценки пантомімою виконують рухи)

Одного разу Уляна вирішила подзвонити до Руслана на мобілку і сказати, що сьогодні в них буде репетиція нового танцю.

Уляна дзвонить і не може додзвонитися.

•   Вне зоны доступа! (Город 312)

В  той час вона зустрічає на вулиці Руслана, який переходить вулицю і дивиться на інших дівчат.

Руслан.

•   Такие девушки как звезды! (А. Губин)

Уляна кричить:

•   Не смотри, не смотри ты по сторонам (Ю. Савечева)

Руслан підійшов до Уляни. Вони йдуть вулицею.

•   Районы, кварталы (Звери)

Впав дощ Руслан каже:

•   А небо плаче грозами, грозами (Козловський).

Йдуть дальше і кожен почав розказувати, що йому снилося.

•   Не розгадані сни, що наснились обом (Козловський) – каже Уляна

Дійшли вони до дитячого центру і зайшли в танцювальний зал, танцювати танець.

Уляна промовляє:

•   Візьмемось за руки! (Патріоти)

Руслан бере Уляну на руки

•   Відірватись від землі ( Могилевська )

Минуло 5 хв.

•   Вище неба (Океан Ельзи)
•   Выше облаков (Т. Кароль)

Руслан каже:

•   Я с тобой (Іраклі)

Руслан захотів взяти Уляну на руки і не витримавши її вони падають.

Руслан: Всьо, Веві всьо, асталавіста (Рефлекс)

Уляна. Ето жорсткоє диско (Рефлекс)

Руслан рознервувався і Уляна почала заспокоювати. Минуло 5 секунд, а Руслан, ще був у критичному стані.

Уляні надоїло заспокоювати і вона промовляє:   Пошлю его на… (Лоліта).

Вед. 2. Аеробіка (ритмічна гімнастика) – комплекс фізичних вправ (ходьба, біг, стрибки та ін.) які виконують під музику, тому вона зветься ритмічна гімнастика. Слово «аеро» означає повітря. Зародилась в США в 1960-ті роки. Засновник аеробіки — лікар Кеннет Купер. За його задумом аеробіка — це засіб протистояння факторам, які спонукають розвиток серцево-судинних захворювань. На початку ери аеробіки був біг підтюпцем, потім вправи під музику, потім — велоергометри, гребні тренажери, степпери і бігові доріжки, зараз — модний степ. За більш ніж тридцять років від класичної аеробіки, розробленої Джейн Фондою, відокремилося більше 20 видів.

Вед. 4.  Спортивні танці, аеробіка. Ці танці складаються з акробатичних рухів, стрімких обертань, які виконуються на голові, на спині в різних позах. Вони потребують спеціальної атлетичної підготовки, одягу та аксесуарів. Кожен рік сучасні танці поповнюються новими популярними зразками, які створюються на основі уже існуючих або це зовсім нові композиції, стилі. Деякі з них швидко забуваються, а інші залишаються у скарбниці хореографічного мистецтва назавжди.

Вед. 2. Спортивний танець виконує танцювальний колектив «Ейфорія»

Виконується спортивний танець

Вед.1. Танець ніжний не звабливий,

Танець світлий дійсно щирий

Танець в котрім ти і я

Відчуваєм звук життя.

Вед. 5. Танцюйте, насолоджуйтесь, відпочивайте, адже рух – це життя й енергія!

Вед.1. Отож, запрошуємо вас на святкову дискотеку «В цей чарівний світ танцю».