Сценарій "День сміху"
ДЕНЬ СМІХУ
На заднику сцени напис: «День Сміху». Навколо кольорові кульки. На кулісах кульки-смайлики та цитати про сміх і гумор. На сцені парти і вчительський стіл. Звучить весела музика. Аня М. пише на дошці : «1 квітня!».
АНЯ. Сьогодні – День сміху
Всім людям на втіху!
В цей день ми будем жартувати
Та зі святом всіх вітати!
Адже сенс у цьому є,
Хто жартує – той живе!
Шкільне життя – не шоколад,
І щоб воно пішло на лад,
Треба більше посміхатись,
Фейли гумором долати.
Тож, пропонуєм «Вінігрет»
Шкільний веселий ко – ло – верт.
На авансцену виходять дівчата.
ОЛЯ. Привіт!
ЮЛЯ. Привіт! Ой, що це у тебе?
ОЛЯ. Де?
ЮЛЯ. Ось тут!
Показує рукою на груди, Аня нахиляє голову, Юля хапає її за носа.
ЮЛЯ. Першоквітневий жарт!
ОЛЯ. Ах, так?.. А ти чула, що у річці Прут крокодили завелися?
ЮЛЯ. Знаю, знаю! Це вже старий жарт від телеканалу «Чернівці». Я на таке більше не куплюся! А ти знаєш що в Індії є щурячий храм, в якому живе понад 20 тисяч щурів. Для них готують спеціальну їжу і підігрівають підлогу, щоб бідні щурики не замерзли.
ОЛЯ. Брехня!
ЮЛЯ. А от і ні! Чиста правда! Дивись! (Показує інформацію в телефоні).
ОЛЯ. Ну добре, ходімо, а то на урок запізнимося!
Дівчата сідають за парти, готуються до уроку. Приходять хлопці. Вітаються.
ГОША. Я сьогодні розіграв свого знайомого! Вислав йому таке sms: «Мароканські таргани вимирають! З вашого рахунку було знято 10$ на дослідницькі роботи! Дякуємо!»
ГЛЄБ. А я тата підколов. Вислав йому sms: «Увага! Ваш телефон самознищиться через 30 секунд! Швидко киньте його в урну, унітаз або в того, кого ненавидите більше життя!»
ГОША. І що він?
ГЛЄБ. Прислав мені sms у відповідь: «Синок, після школи негайно додому. Там на тебе чекає великий товстий ремінь!»
Хлопці сміються, сідають за парти. Приходять Агнеса і Ліза.
АГНЕСА. Давай когось розіграємо!
ЛІЗА. Давай!
АГНЕСА. Я подзвоню і скажу: «Доброго дня, а у вас нашого кота Васьки немає?» Звісно, скажуть: «ні». Тоді я їм: «Якщо побачите його, погодуйте, будь ласка, котлеткою!» А потім ти подзвониш: «Привіт! Це я – кіт Васька, мене ніхто не шукав?» Класно я придумала?
ЛІЗА. Я знаю кращий варіант! Дзвониш і кажеш: «Доброго вечора. Це з водоканалу. У вас вода є?» Скажуть: «так», і ти говориш: «Ну, то мийте ноги і лягайте спати!»
АГНЕСА (саркастично). Дуже дотепно!
Дівчата сідають за парти. Приходять Тимур і Андрій.
АНДРІЙ. Уявляєш, дзвонять нам сьогодні і кажуть: «Добрий день, вас турбують із телевізійного магазину. Вам потрібен телевізор?» «Ні» - відповідаю. А вони: «Тоді бригада до вас виїжджає!». Я не зрозумів: «Яка бригада? Навіщо?» А вони мені: «Щоб телевізор забрати!» Я перелякався, батькам розповідаю, вони сміються: «З першим квітня!»
Дзвенить шкільний дзвоник.
ТИМУР. Біжимо, урок починається!
В клас заходить вчителька. Діти встають біля парт.
ВЧИТЕЛЬКА. Доброго дня, діти! Сідайте! (Діти сідають, вчителька вдивляється у клас). Скільки у нас в класі дітей за списком?
ТИМУР (тягне руку). З вами – 25!
ВЧИТЕЛЬКА. Отже, без мене – 24.
ТИМУР. Е, ні… Без вас в класі жодної дитини не залишиться!
ВЧИТЕЛЬКА. Дякую, Тимуре, за інформацію. А де Іванко? Хтось знає що з ним? (Ліза тягне руку). Слухаю тебе, Лізо.
ЛІЗА. Він зламав ногу і побіг додому!
ВЧИТЕЛЬКА. Дивина, та й годі! Гошо! Чому ти не привів батьків до школи? Я ж казала, що маю їх побачити…
ГОША. Хвилиночку. Я зараз. (Копирсається у телефоні). Ось, дивіться – я приніс їх фото.
ВЧИТЕЛЬКА. Дякую, не треба. Чекаю їх завтра. (До Андрія). Андрію, а ти чому такий замурзаний? Я навіть можу вгадати що ти їв на сніданок…
АНДРІЙ. А вгадайте!
ВЧИТЕЛЬКА. Яєчню, вочевидь.
АНДРІЙ. А от і не вгадали! Яєчню я ще вчора на сніданок їв!
ВЧИТЕЛЬКА. Візьми серветку, хоч витрися! (Дітям). Ну, розкажіть як ви провели вихідні? Над чим трудилися?
ТИМУР. Вдома я трудився над тарілкою з пиріжками, а потім над компотом…
ВЧИТЕЛЬКА. Щодо тебе, Тимуре, я не мала жодних сумнівів. А хто скаже мені які враження справив на вас краєзнавчий музей, куди ми ходили на екскурсію? Що вам найбільше сподобалося?
ГЛЄБ. Як Петрова зі сходів упала! Ха-ха-ха!
Весь клас починає сміятися. Аня починає лупасити Глєба зошитом.
ВЧИТЕЛЬКА. Тихо, я сказала!.. Чи я тихо сказала?. Ви уявляєте, що у наших предків не було ні електрики, ні телебачення, ні інтернету, ні мобільного зв’язку…
ГОША. Того вони усі й вимерли!..
ВЧИТЕЛЬКА. Залізна логіка!.. Що ж, продовжимо урок. Зараз поговоримо про ваші контрольні. Лізо! Чому твоє оповідання про песика таке саме, як і у твоєї подруги Агнеси?
ЛІЗА. Бо у нас спільний песик!
ВЧИТЕЛЬКА. Добре. Глєбе, а чому у зошиті в Юлі я читала те саме, що і в тебе? Який я маю зробити для себе висновок?
ГЛЄБ. Що в Юлі також дуже добре написано! (Вчителька розводить руками).
ОЛЯ. А яку оцінку ви мені поклали?
ВЧИТЕЛЬКА. Двійку.
ОЛЯ. А чому? Невже я зробила так багато помилок?
ВЧИТЕЛЬКА. Ні, лише одну. Ти забула шпаргалку у зошиті, який дала на перевірку.
ОЛЯ. Ой!..
ВЧИТЕЛЬКА. Зараз я хочу перевірити вас на кмітливість. «Хто хоч раз обпікся, той завжди боїться вогню». Скажіть що-небудь схоже.
АНДРІЙ. Кого хоч раз умили, той боїться води! (Всі сміються).
ВЧИТЕЛЬКА. Зрозуміло. А скажіть, діти, хто з вас уміє плавати? (Діти викрикують: «Я! Я! Я!..») А ти, Агнесо, вмієш плавати?
АГНЕСА. Не знаю.
ВЧИТЕЛЬКА. Як це – не знаєш?
АГНЕСА. Я ще не пробувала.
ВЧИТЕЛЬКА (зітхає). Ох!.. Тимуре! Розбуди свого сусіда.
ТИМУР. А чого я? Це ж ви його приспали!
ВЧИТЕЛЬКА. Глєбе, прокинься!
ГЛЄБ. Га?.. Що?..
ВЧИТЕЛЬКА. І кого ти бачив уві сні?
ГЛЄБ. Тараса Шевченка. Він вам привіт передавав.
ВЧИТЕЛЬКА. От скажи мені, Глєбе, твій піджак з чого зшитий?
ГЛЄБ. З сукна.
ВЧИТЕЛЬКА. Вірно, а з чого виробляються сукно?
ГЛЄБ. З вовни.
ВЧИТЕЛЬКА. Молодець! А вовну хто дає?
ГЛЄБ. Вівці
ВЧИТЕЛЬКА. Молодець! Виходить, яка тварина дала тобі піджак?
ГЛЄБ. Тато.
ВЧИТЕЛЬКА. Тільки татові цього не говори, будь ласка! (До Ані) Аню, підійди до дошки. Бери крейду і виріши приклад. Треба десять розділити на три. (Аня замислилась). Аню, прості дроби треба вчити!.. От уяви, що ми взяли десяток картоплин і їх треба розділити між трьома дівчатами, по скільки припаде кожній.
АНЯ Навіщо так заморочуватися, якщо можна зварити ту картоплю, потовкти і хай наїдяться!
ВЧИТЕЛЬКА. Пообіцяй мені, що наступного разу ти підготуєшся краще! (Аня киває головою). Діти, скажіть мені: який час найсприятливіший для збирання яблук?
ЮЛЯ. Серпень.
ОЛЯ. Вересень.
ГОША. Коли собака прив’язаний.
ВЧИТЕЛЬКА. Я ціную твоє почуття гумору, Гошо. А зараз вам потрібно скласти кілька речень, де будуть присутні слова - «радість» або «щастя».
ЮЛЯ. Можна я?
ВЧИТЕЛЬКА. Так швидко? Ну, кажи.
ЮЛЯ. Наглість – друге щастя!
ВЧИТЕЛЬКА. Цікаво, а що б ти робила, якби одержала мільйон.
ЮЛЯ. Зараз. (Щось рахує на телефоні). Мабуть, мені б його не вистачило. Треба ще сто тисяч додати!
Лунає шкільний дзвоник.
ВЧИТЕЛЬКА. Всі вільні. А боржники залишаються!
В класі залишаються лише Гоша, Глєб і Тимур. Всі інші виходять.
ПРИНЦИПОВА ВЧИТЕЛЬКА
ВЧИТЕЛЬКА. Почнемо, Сидоренко, з тебе. Прочитаєш мені вірш - будемо твої погані оцінки виправляти.
ГОША. За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає
І сонце спатоньки зове… (Позіхає).
ВЧИТЕЛЬКА. Сидоренко, як тобі не соромно!.. Хоч би рота прикрив!
ГОША. Вибачте, Маріє Петрівно.
ВЧИТЕЛЬКА. Далі.
ГОША.… покриває…
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину. Е-е-е-е…
ВЧИТЕЛЬКА. Очам любо!
ГОША. Справді? Дякую, Маріє Петрівно!
ВЧИТЕЛЬКА. Я кажу: очам любо! Годиночку, малую годину… Продовжуй!
ГОША. …малую годину,
Ніби серце одпочине,
З Богом заговорить...
А туман неначе злодій…
Звук пожежної сигналізації. Учні з класу зриваються з місць.
ВЧИТЕЛЬКА. Всім стояти! Куди? Пожежна тривога для кого?
ГЛЄБ. Для вчителя?
ВЧИТЕЛЬКА. Для пожежників. Тут Сидоренко вірш розповідає. Давай, Сидоренко, не соромся.
ГОША (тихо). А туман, неначе ворог,
Закриває море…
ВЧИТЕЛЬКА. Голосніше, Сидоренко!
Забігає Оля.
ОЛЯ. Чого ви тут сидите, швидше виходьте – школа горить! (Вибігає).
ВЧИТЕЛЬКА. От бачиш, Сидоренко, себе не шкодуєш – хоч інших пожалій! Звідси ніхто не вийде поки Сидоренко вірш не розкаже!
ГОША. І хмароньку рожевую,
І тьму за собою
Розстилає туман сивий…
ГЛЄБ. Маріє Петрівно, можна вийти в туалет?
ВЧИТЕЛЬКА. Гаси тут.
ГОША (погрозливо). І тьмою німою
Оповиє тобі душу!
ВЧИТЕЛЬКА. Не треба мені погрожувати, Сидоренко. Марна справа! Завтра здаємо гроші на лінолеум та нові штори.
ГОША. Й не знаєш, де дітись,
І ждеш його… кого?
ГЛЄБ. … того світу…
ВЧИТЕЛЬКА. Не підказувати. Ще трохи і Шевченко сам йому підкаже.
ГОША. …того світу, як матері діти.
ВЧИТЕЛЬКА. Досить, Сидоренко! Сідай – два! Усі вільні. (Учні біжать до дверей). Куди ви спішите? Спокійно! Це була навчальна тривога!
Зйомки фільму «ЖУРНАЛ УКРАЛИ»
На сцену виходить Режисер.
РЕЖИСЕР. Just a minute! Hello! Ladies and gentlemen! Я режисер з Голівуду! До вашої уваги кінокомпанія Чернівці Пікчерз. Представляю вам зйомки блокбастера «Журнал украли!» Про події цього детективного сюжету ви дізнаєтеся вже за мить! Прошу акторів зайняти робочі місця. Розпочинаємо зйомки фільму!
Режисер сідає на стілець, «вчителька» сідає навпроти за стіл.
Оператор з камерою перед нею.
РЕЖИСЕР. Камера! Мотор!
Вибігає асистентка, стукає хлопавкою.
АСИСТЕНТКА. Фільм «Журнал украли». Сцена один. Дубль один!
Виходять дівчата.
АНЯ. Привіт, Агнесо!
АГНЕСА. Привіт, Аню!
АНЯ. Щось сталося?
АГНЕСА. Звісно! В нас журнал украли!
АНЯ. Ой, що ж ми будемо робити?
АГНЕСА. Давай розкажемо все учительці!
АНЯ. Давай!
Пішли. Підходять до столу. Стукають.
ВЧИТЕЛЬКА. Заходьте!
АГНЕСА. Добрий день!
АНЯ. Добрий день! Знаєте, що сталося?
АГНЕСА. В нас журнал украли! Що ж тепер буде….
ВЧИТЕЛЬКА. Ой, біда-а-а….
РЕЖИСЕР. Стоп! Стоп! Стоп, камера! Стоп, мікрофон! Всі стоп! Ви що, подуріли? Що це з гра?! Де ваші емоції? Сонні мухи! Швидше давайте! Зрозуміли?
АРТИСТКИ. Так!
РЕЖИСЕР. Камера, мотор! Поїхали!
Вибігає асистентка з хлопавкою.
АСИСТЕНТКА. Фільм «Журнал украли». Сцена один. Дубль два!
Та ж сцена з дівчатами в пришвидшеному темпі. Деякі слова важко розібрати.
АНЯ. Привіт, Агнесо!
АГНЕСА. Привіт, Аню!
АНЯ. Щось сталося?
АГНЕСА. Звісно! В нас журнал украли!
АНЯ. Ой, що ж ми будемо робити?
АГНЕСА. Давай розкажемо все учительці!
АНЯ. Давай!
Побігли. Прибігли до столу. Стукають.
ВЧИТЕЛЬКА. Заходьте!
АГНЕСА. Добрий день!
АНЯ. Добрий день! Знаєте, що сталося?
АГНЕСА. В нас журнал украли! Що ж тепер буде….
ВЧИТЕЛЬКА. Ой, біда-а-а….
РЕЖИСЕР. Ст-о-о-оп!!!!! Дуже швидко!! Камера, стоо-о-оп!!!! Куди ви гоните поперед батька в пекло?! Я ж сказав – трішечки швидше! Трішечки! А ви? Та це ж фільм дуже глибокого змісту! Це сумна історія, трагічна подія, бо вкрали журнал. Зрозуміло?
АРТИСТКИ. Так!
РЕЖИСЕР. Я в вас вірю! Давайте ще раз! Камера, мотор! Поїхали!
Вибігає асистентка з хлопавкою.
АСИСТЕНТКА. Фільм «Журнал украли». Сцена один. Дубль три!
Той же діалог, тільки з плачем та риданнями, вчителька за партою
теж плаче.
АНЯ. Привіт, Агнесо!
АГНЕСА. Привіт, Аню!
АНЯ. Щось сталося?
АГНЕСА. Звісно! В нас журнал украли!
АНЯ. Ой, що ж ми будемо робити?
АГНЕСА. Давай розкажемо все учительці!
АНЯ. Давай!
Пішли. Підходять до столу. Стукають.
ВЧИТЕЛЬКА. Заходьте!
АГНЕСА. Добрий день!
АНЯ. Добрий день! Знаєте, що сталося?
АГНЕСА. В нас журнал украли! Що ж тепер буде….
ВЧИТЕЛЬКА. Ой, біда-а-а….
РЕЖИСЕР. Не так! Все не так! Ви що, хочете мене на той світ спровадити? Ви ж маєте якось підбадьорити глядача, обнадіяти, а у вас одні сльози! Журнал украли - це ще не кінець світу! Треба в усьому шукати позитив! Грайте трошечки веселіше, зрозуміли? Молодці! Камера, мотор! Поїхали!
Вибігає асистентка з хлопавкою.
АСИСТЕНТКА. Фільм «Журнал украли». Сцена один. Дубль чотири!
Та ж сцена з Настею і Тонею, тільки вже весело.
АНЯ. Привіт, Агнесо!
АГНЕСА. Привіт, Аню!
АНЯ. Щось сталося?
АГНЕСА. Звісно! В нас журнал украли!
АНЯ. Ой, що ж ми будемо робити?
АГНЕСА. Давай розкажемо все учительці!
АНЯ. Давай!
Пішли. Підходять до столу. Стукають.
ВЧИТЕЛЬКА. Заходьте!
АГНЕСА. Добрий день!
АНЯ. Добрий день! Знаєте, що сталося?
АГНЕСА. В нас журнал украли! Що ж тепер буде….
ВЧИТЕЛЬКА. Ой, біда-а-а….
РЕЖИСЕР. Та стоп же! Стоп! Та скільки можна?? Ви що, комедію зібралися показувати? Агов! Це ж детектив! Де-тек-тив! Ну як же вам пояснити? Я ж до вас українською мовою звертаюся! Ви коли-небудь були в театрі? А балет бачили хоча б раз? Чи оперу? А це ж кіно! А воно ж теж мистецтво! Як і все інше! Драматичніше давайте, драматичніше! Камера, мотор! Поїхали!
Вибігає асистентка з хлопавкою.
АСИСТЕНТКА. Фільм «Журнал украли». Сцена один. Дубль п’ять!
Та ж сцена з Настею і Тонею, тільки з люб’язними реверансами, поклонами, паданнями на коліна.
АНЯ. Привіт, Агнесо!
АГНЕСА. Привіт, Аню!
АНЯ. Щось сталося?
АГНЕСА. Звісно! В нас журнал украли!
АНЯ. Ой, що ж ми будемо робити?
АГНЕСА. Давай розкажемо все учительці!
АНЯ. Давай!
Пішли. Підходять до столу в танці лебедят з балету «Лускунчик». Стукають.
ВЧИТЕЛЬКА. Заходьте!
АГНЕСА. Добрий день!
АНЯ. Добрий день! Знаєте, що сталося?
АГНЕСА. В нас журнал украли! Що ж тепер буде….
ВЧИТЕЛЬКА. Ой, біда-а-а….
РЕЖИСЕР. Знову не те! Знову не так! На сьогодні досить! Я втомився. Як бачите, зняти фільм справа не легка! Треба зняти багато дублів, щоб досягнути успіху! Тож бажаємо вам удачі, великого натхнення і хай у вас ніколи не крадуть класних журналів!
Всі вклоняються і йдуть зі сцени
ВЕДУЧА. Подякуємо нашим артистам! Дамо їм трохи перепочити і порозважаємося з глядачами. Почнемо з розминки. Дайте відповіді на жартівливі запитання.
ІГРИ, КОНКУРСИ
Жартівливі запитання
Що можна приготувати але не можна з´їсти (урок)
Що має голову але немає мозку (цибуля, капуста)
Яке число стає більшим якщо його поставити догори ногами? (6)
З якого крана не беруть воду? (З підйомного)
У який горщик не можна налити води? (У повний)
Якого каменя немає в морі? (Сухого)
Що легше: кілограм пуху чи кілограм заліза? (Однаково)
Ростуть дві берези: на кожній по 4 шишки. Скільки всього шишок? (На березі шишки не ростуть)
Що можна знайти в порожній кишені? (дірку)
Що кожного року збільшується і ніколи не зменшується (вік людини)
Хто з головою пірнає в роботу (водолаз)
Народився в лісі, жив у воді, у вогні згорів (човен)
Червоний, рогатий, зайцями напхатий. (Тролейбус)
Яке колесо не крутиться в автомобілі, коли він їде? (Запасне.)
Від автовокзалу до театру таксі їде всього 80 хвилин, а від театру до автовокзалу - їде аж 1годину і 20 хвилин. Чому? (то одне і теж)
Електричка їде за вітром. Куди буде дим? (електричка не димить)
По чому часто ходять і ніколи не їздять? (По сходах.)
В одноповерховому будинку жила дівчинка. І все у неї було рожеве: рожеві стіни, рожеві двері, рожеві штори… Все-все! А якого кольору були сходи? (В одноповерховому будинку немає сходів).
Назвіть державу, яку носять на голові? (Панама)
Який острів каже, що він одяг? (Ямайка.)
Чи можуть бути на груші яйця? (можуть, у пташиному гнізді)
З якого посуду не можна їсти? (з порожнього)
До вас прийшли гості - дорослі чоловік та жінка, і їх дитина. А в холодильнику - пляшка лимонаду, пляшка томатного соку, пляшка мінералки. Що ви відкриєте в першу чергу? (холодильник)
На двох ногах півень важить 4 кілограми. Скільки важить на одній нозі? (4)
Хто вміє ходити сидячи? (той, хто грає в настільну гру - шашки, шахи, доміно...)
Чого немає в жіночій сумочці? (Порядку)
Який годинник показує правильний час тільки два рази на добу? (Який стоїть.)
У млині було вісім мішків, на кожному мішку сиділо по дві миші, прийшов
мельник з котом, скільки тепер стало ніг? (Дві ноги мельника)
Летіли три страуси. Мисливець одного вбив. Скільки страусів залишилося? (Страуси не літають.)
Чоловік потрапив під зливу. Додому він прийшов весь промоклий до нитки, але жодна волосина на його голові не промокла. Чому? (бо він був лисий)
Коли чорній кішці легше за все пробратися до будинку? (Коли двері відчинені.)
У кімнаті горіло сім свічок. Повз них проходила людина, згасивши дві свічки. Скільки залишилося? (Дві, інші згоріли.)
Яке ім’я хлопчика вперед і назад читається однаково? (Пилип.)
Яке жіноче ім’я складається з двох літер, які двічі повторюються? (Алла, Анна)
Що можна побачити закритими очима? (Сон.)
Їде чоловік у потязі, сниться йому, що сидить він на підлозі, а дошки у безодню
летять. Глянь — лише одна дошка залишилась. Що треба зробити чоловіку, аби не впасти? (Прокинутись.)
Хто показує кожному його обличчя, бо не має власного? (Дзеркало)
ГАСТРОНОМІЧНІ КОНКУРСИ
ВЕДУЧА. Молодці! А зараз оголошуються гастрономічні конкурси. Потрібні відчайдухи, які зможуть з’їсти лимон і не скривитися, а натомість посміхнутися. Є такі? Запрошую!
З’їж лимон
ВЕДУЧА. А тепер вам потрібно буде через соломинку спорожнити ці келихи. Тільки не думайте що все так просто. Хто впорається першим – той і переможець!
Хто швидше спорожнить келих
ВЕДУЧА. Трохи підкріпилися? Тепер проведемо жартівливе триборство для хлопців. Є охочі? Учасникам потрібно: 1.) Зав’язати хустину, 2.) Нафарбувати губи, 3.) Сказати у дзеркало «Яка ж я файна» і не засміятися.
Хлопчаче триборство
БЕЗПРОГРАШНА ЛОТЕРЕЯ
ВЕДУЧА. І на завершення: тільки для кмітливих, веселих, позитивних – безпрограшна лотерея! Учасник вибирає лотерейний квиток, відгадує загадку-жарт і отримує приз. В розіграші беруть участь ті, хто був найактивнішим в конкурсах та іграх. Зараз ви станете навкруг мене, я закрию очі і виберу когось навпомацки, щоб все було чесно.
- Не дамо тобі ми пряник, на, бери від нас … ( льодяник )
- Хто художник, не співець, той тримає … (олівець)
- Волі суму не давай, випий ароматний … ( чай )
- Цей м’яч зупинить дитячий плач (повітряна кулька).
- Хочеш бути сильним, як джин, одержуй помаранчевий вітамін (морква).
- Нехай в житті вам буде тепліше від подарунка Прометея (свічка).
- Старовинна вішалка (цвях).
- У цій книжці письменник тільки ти (записна книжка).
- Річ оця дуже і дуже проста, нею сьогодні напишеш листа. ( Ручка )
- З цією супутницею ніколи не будеш голодним. ( Ложка)
- Посилаємо привіт із дитячих давніх літ. ( Пустушка )
- Не страшний нам ураган, нас чекає океан. ( Паперовий кораблик )
- Який Сава, така й слава. Поцілуй сусіда справа. ( Поцілунок )
ВЕДУЧА. Оплески найкмітливішим, веселим і позитивним! Молодці! На цьому наш День сміху завершується. Але ви не забувайте щодня посміхатися, навіть коли дуже і дуже важко. Сміх надає сили! На війні наші захисники часто жартують для того, щоб не втратити надію. Подякуємо їм за те, що можемо сьогодні перебувати у безпеці і займатися творчістю! Слава Україні! Героям слава! До нових зустрічей!
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку