Сценарій для дітей старшого дошкільного віку "Вшановуємо тебе, Тарасе!"

Під музику з рушником та бандурами діти заходять до святково прикрашеної зали.

Ведуча: Діти, сьогодні ми зібралися на свято, велике свято, присвячено Дню народження Т.Г.Шевченко, великого поета, художника, кобзаря, чиї твори живуть і досі.

Презентація о Т.Г.Шевченко.

Дитина: Щовесни, коли тануть сніги

            І на рясці просяє веселка,

            Повні сил і живої снаги

            Ми вшановуємо пам'ять Шевченко.

 

Дитина: Сьогодні Тараса Шевченко згадаємо,

              Хай прозвучать його палкі слова.

              На віки їх у серці зберігаємо

              Бо пам'ять про нього вічно жива.

Дитина:  Рано-вранці на зорі

                       На Тарасовій горі

                       Під розлогою вербою

                       Посідали кобзарі.

                       Один з них мовив слово.

 

Дитина:  Добрий день, любі малята,

Ради ми вас привітати.

Про країну в давній час

Ми розповімо для вас.

 

Дитина:  Струн торкнувся голосних –

І злетіла пісня вгору,

Више кленів мовчазних.

«Реве та стогне Дніпр широкий» (З екраном)

Дитина:  Світає, край неба палає.

Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють.

Між ярами над степами верби зеленіють.

 

Ведуча:  Нелегким було життя малого Тарасика, бо ж народився він кріпаком у великій родині в убогій хатині, яка потопала у вишневому садочку. І вже тоді, він замислювався над долями людей, був допитливий, розумний і цікавий на все.

Сценка «Тарас і мати»

Хлопчик:Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?

Мати: Так, синочку, правда.

Хлопчик: А чому так багато на небі зірочок?

Мати: Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре.  А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

Хлопчик: Бачив , матусю, бачив… Матусенько, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

Мати: Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь – ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічка такої людини світить ясно, і світло її далеко видно.

Хлопчик: Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічка світила  найясніше.

 

 

Ведуча:  Ось таким був маленький Тарас. Дуже скоро він навчився читати, писати, а згодом дуже гарно малювати. Та скрізь Шевченко бачив кривду, бачив як пани знущалися над бідняками. І про все це , він писав у своїх віршах.

Цар і пани були дуже злі на Шевченко за ці вірші та віддали його у солдати й заслали далеко від Батьківщини. Перебуваючи далеко від свого рідного краю, Тарас часто згадував свою рідну землю, свою Україну.

Ми теж діти дуже любимо свою Батьківщину, так?

Ну тоді усі підіймайтеся і давайте заспіваємо пісню про нашу рідну Україну.

 

«Пісня про Україну»

Дитина: Українська пісня, ти пройшла шляхами!

До мого серденька і летиш у світ.

Українська пісня!

Чарівна, всесильна,

Ти такою будеш через сотні літ.

 

Ведуча: Шевченко – батько українського народу.

                Палкий борець за правду і свободу.

Малим хлоп’ям чужу отару пас.

Осінній дощ періщив без жалю,

Свитлину латану мочив твою.

А ти не мріяв про оселю, гроші…

Бажав лиш волі й щастя для народу.

Тягнувсь до книг, знання

Як стовбець до сонця.

Спасибі друзям – врятували від неволі.

Та воля не судилося тобі…

У вигнанні, пустелі, чужині

Тополі рідні згадував свої.

Ставки похилі, верби і калину,

Далеку, милу, бідну Україну.

 

Ведуча: Ой, заграйте ж ,ви музики,

                А ми заспіваємо.

                Пісню на вірші Шевченка

                І ми малі знаємо.

«Тече вода»

 

Дитина: Тече вода з під явора, яром на долину.

Пишається над водою червона калина.

Пишається калинонька, явір молодіє,

А кругом їх верболози й лози зеленіють.

 

Ведуча: Тарасик дуже любив спостерігати за красою Дніпра, давайте і ми з вами уявимо себе на березі річки та пограємо у гру.

Гра «З коромислом».

 

Ведуча: Але, найбільш усього Т.Шевченко любив свою рідну Україну.

А ви , дітки, любите?

А хто з вас зможе назвати символи України?

1…

2…

3…

4 Калина.

 

Ведуча:  Іде весна, іде ясна,
Мов квітка розвилася.

І спогад нам несе вона

Про віщого Тараса.

 

Дитина: Вже більше сотні тому літ

Помер в чужій країні,

Та славний він на цілий світ

Його всі знають нині.

Прислів’я

Дитина: В наш чудовий час, вічно житиме Тарас.

Ми Шевченка славить будемо і ніколи не забудемо.

 

Дитина: Слово Тараса – наша зброя і окраса.

Траса думки будуть жити віки.

 

Дитина: Тарасів «Буквар» - для дітей великий дар.

Тарасів «Заповіт» облетів увесь світ.

 

Дитина: Тарасів «Кобзар» - народу великий дар.

Тарасівська «Катерина» - це народна дитина.

Тарасове слово живе і здорове.

 

Дитина: Тарасові слова – то правда жива.

 

Дитина: Хто «Кобзаря» прочитав, той панів прокляв.

 

Дитина: Хто з Шевченком знається, той розуму навчається.

 

Дитина: Вірші його байдужими нікого не лишали.

До боротьби за правду людей всіх закликали.

За спадщину неоціненну, яку лишив для нас Тарас,

Вклоняємось йому доземно і щиро дякуємо щораз.

 

Діти встають півколом.

 

Ведуча та усі діти разом:  Спи спокійно, Тарасе!

Нащадки твої,

Словом шани й любові тебе пом’янули.

Повен будь що народи Вкраїни

Заповітів священих твоїх не забули

Під музику діти виходять із музичної зали.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ДОПОВНЕННЮ СЦЕНАРІЯ:

1. Обов’язково потрібен зв'язок із нашим краєм:

• У Запоріжжі у центрі міста є бульвар, названий у честь Т.Г.Шевченко, район «Шевченковський», 2 пам’ятника Шевченко – один знаходиться перед районною адміністрацією Шевченковського района, а інший перед 3м корпусом ЗНУ по вул. Гоголя , він встановлений на гроші зібрані студентами та педагогами

2. У 1843р. літом,  Т.Г.Шевченко був у м.Олександрівськ.  Місцевий житель Булат, по проханню Т.Г.Шевченко переправив його на човні на острів Хортиця, де Тарас Григорович милувався природою.
3. У середені 2000р. на о.Хортиця обладнана тропа Шевченка «Тарасова стежка». На ній встановлена кам’яна глиба з уривками творів «Катерина», «Гайдамаки», «Из писем друзям».

Знаходиться «Тарасова стежинка» у північній острова, у районі музея «Історії запорізького козачества».

4. На екран ( картини художника, книжки,пам’ятники,кадри про Дніпро,про Канів.