Сценарій для творчого завдання та представлення команди на змагання "Сокіл - Джура"

Сценарій для творчого завдання та представлення команди у змаганнях «Сокіл – Джура»

       Підготувала:

художній керівник - методист та педагог-організатор навчально-виховного комплексу Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні  Руслана Шацька

                                                             2021

Вихід:  номер з елементами козацького бою.

(козаки показують свою бойову майстерність на шаблях, булавах, серпанках, тощо… Втомившись, витирають піт з чола, тяжко видихають подих і сідають півколом)

 

З рою виходять двоє: хлопець і дівчина

  

Козак

Привіт вам щирий і уклін земний

Із краю синьоокої Волині.

Де колосяться золоті лани –

Та небо огортає ніжно-синє!

Козачка

Тут Леся Українка народилась і жила

Та творчий шлях проходила сміливо

Тут славні козаченьки «Волинськи Яструби»

Народ своєю міццю боронили

Козак

І будуть боронити нас завжди

Сини та доньки рідної Волині

Щоб не страждали матері синів,

Які славетні голови схилили

Козачка

За те, щоб на святій нашій землі

Був спокій, мир і сонце й світле небо!

Щоб у гаях співали солов’ї

І радісно лунав дитячий щебет!

 

 Козак

За дніпровськими порогами,

За південними дорогами,

За степами, за широкими,

Наші прадіди жили.

( рій поміроно підіймається  і підходять до ведучих)

Мали Січ козацьку, сильную,

Цінували волю вільную,

Україну свою рідную,

Як зіницю берегли.

 

 

 

1 Ми  - молоді, сучасні,

2 Активні, наполегливі,

3 Розумні, креативні.

4 З давніх-давен людям відомо, що дерево життя — це гілочка, на якій ростуть три листочки.

5 Перший листочок — символ минулого,

другий — сучасного,

третій —  це символ майбутнього.

6 Символом минулого для нас є козацтво.

Козак

Тож сьогодні  ми в минуле прагнем повернути,

Коли відважні козаки ось тут жили.

І пригадати нині призабуте:

Які вони традиції несли,

Козачка

Які були в них звичаї і жарти,

Пісні і думи, прагнення мети…

Минуле забувати нам не варто,

Щоб у майбутнє праведно іти.

Козак

На Січі жило козацтво

В довгих хатах-куренях.

Розміщалось усе братство

В тридцяти восьми житлах.

 

1 Я козак, і ти козак,

Я вояк і ти вояк!

Щоб в бою стояти мужньо,

Ми повинні бути дружні,

Ми хоробрі вояки,

Запоріжські козаки!

 

2 Єднає нас, браття, козацьке завзяття,

В походах окрилює груди,

Козацькому роду нема переводу,

Нема, і ніколи не буде!

 

 

 

3 Ми цікавинок про козаків зібрали багато,

Тож дозвольте зараз вам їх презентувати.

4 Існував у запорожців цікавий звичай:

Їхні курені були завжди відкриті.

 

5 Перехожий міг туди зайти, поїсти, погостювати

А потім далі в дорогу вирушати.

6 Проте мандрівник покарання міг мати,

Якщо з куреня щось надумав із собою взяти.

1 А ви знаєте легенду щодо характерної зачіски козаків?

2  Я не знаю. Можливо, ти б нам зараз розповів?

1 Добре, слухайте:

                Голили голови вони, залишаючи оселедець, не просто так,

                Бо виявляється, що кожен запорожець-козак

                Вірив, що коли настане час помирати,

                В раю не кожному доведеться побувати.

                Бо надто грішними вони себе вважали,

               Та, потрапивши у пекло, надію мали,

               Що Бог змилується над ними

               І за чуба з пекла їх витягне руками своїми.

               2 Оце так дивина! Виходить:

                   Голову голи, оселедець залишай

                   І не будеш у пеклі – потрапиш у рай.

 

               3 А  давайте  покажемо, як у запорожців приймали:

                Згадаємо, які завдання давали, ну  і, звичайно, жартували.

                ( лунає уривок з опери «Запорожець за Дунаєм»)

Сценка «Прийом у запорожці»

Запорожці
 (до одного з хлопців). 
4 А що, хлопче, чи не хочеться тобі до нас на Січ-матінку, козакувати,

Рідну землю українську від ворога захищати?
Хлопець:(5)

• Згоден! Я вже давно про вільне життя козацьке думаю ночами,

Прийшов сюди, щоб познайомиться із вами.

6. Для того, щоб ми могли тебе прийняти,

Тобі потрібно кашу нам приготувати:

3 Щоб не сира була, і не перекипіла,

Щоб додала нам незбагненну силу.

4 А ми пішли косить траву шовкову,

Покличеш нас, як каша буде вже готова.

Хлопець

 (порається біля багаття – варить кашу).

Співає пісню на мотив «Розпрягайте, хлопці, коней!»

Буду кашу я варити, доки прийдуть козаки,

Дякую я дідусеві, що готувать її навчив

А каша добра буде в мене, знаю я,

Запорожці приймуть до свого коша.

А каша добра буде в мене, знаю я,

Дуже радий, ех, гуляй, моя душа.

Гей, панове молодці! Ідіте каші їсти! (Повторює двічі).

Запорожці-козаки! Ідіть куліш їсти!
Чорт же вас бери, коли мовчите! Буду я й сам їсти.

Запорожці.
(Виходять із схованки ). Оце наш! (Підходять до хлопця).
Хлопець.
Де вас у біса,  панове,  носило?

Гукав, гукав, аж горло заболіло.

Та щоб не перекипала каша,

То я почав сам їсти, ось тарілки  ваші!
Запорожці.
3 Ну, вставай! Годі тобі буть хлопцем.

Тепер ти рівний нам козак!

4 Хоча бувало зовсім і не так.

Приходили й такі хлопці до запорожців,

Які, не догукавшись козаків, панікували, плакали,

І говорили, що краще б сиділи дома при батькові та при матері.

 

6 Звичайно, такого парубка козаки до себе не брали,

Давали йому грошей на дорогу й додому випроводжали.

Хлопці! Це все зрозуміло: козаки – вільні, хоробрі,

З ворогами билися, край наш захищали!

А ми з вами що зробили?

Давайте розкажемо про наші справи!

(Лунають позивні козацького маршу)

 

Всі: Рій «Волинські Яструби»

1 Козацькі традиції поважає.

На дозвіллі патріотичні вірші складає.

2 Організовує благодійні ярмарки, акції,

Ми – активісти, прогресивне майбутнє нації.

3 Листи Героям в АТО писали,

Ветеранів зі святами вітали.

4 І будемо й надалі в цьому русі працювати,

Творить, допомагати, свій край прославляти.

                   5 А чого ми хочемо в майбутньому?

                   6 Зараз спробуємо із вами

                    Поділитися своїми думками.

Козак:

 Я  хочу, щоб  скінчилася  війна,

Щоб  за  синами  мами  не  ридали,

Щоб  наречена  не  була  вдова,

Щоб  сиротами  діти  не  ставали…

Козачка:   Я  хочу,  щоб  в  мальовничому  селі

                    Бабуся радо онучат стрічала,

                     Щоб  батько  не  хилився  до землі,

                     Щоб  пусткою  домівка  не  ставала…

 

  Козак:      Щоб скрізь лунав дзвінкий дитячий сміх,

                    І радісні пісні щоб звідусіль звучали.

                    Любов, достаток, спокій огорнули всіх,

                    А смуток й негаразди  рідний край минали.

 

 імітація бою

 

   1 Ми готові виступати,

   2 І сказати саме час!

   3 В усі часи, в усі роки

   4 Були на Україні

   5 Найкращі люди – козаки.

 

 

   6 Відважні, чесні, сильні.

1 Вони – мов воля молода,

2 Мов прапор перемоги.

 

3 Козак – це лицарство, це честь.

Це міць. Це віра в Бога.

    4 Вже десь таки із п’ять століть –

Вродивсь у дикім полі.

5 Козак – це слово як звучить

6 Синонім - «воля»

 

(стають півколом,  по центру козак з прапором)

 

Всі: Ми – «Волинські Яструби» - дружний рій –

Нащадки їхні кращі.

І перемоги прапор свій

Не віддамо нізащо!

   .(  З’являється дівчина у жовто-блакитному одязі.)

Україна

Я встала, відродилася, воскресла,

Мене не в силі знищить забуття!,

В душі любов незгасну я пронесла до всіх,

хто вболівав за майбуття!

 

І на шляху свої терново-полиновім,

Зазнала лиха я чимало і незгод!

Але невпинно йшов до воленьки святої

Мій  невпокорений народ!

Із попелу, я - Україна, встала,

Розквітла, забуяла, як життя!

Сини козацькі із біди порятували,

Та іскру волі зберегли для майбуття!

 (Вихід на фінальну пісню.)

Козак:

Козацтво – то світла сторінка у книзі,

Що наші діди написали шаблями,

Хоч кров’ю скропилась, полита сльозами,

Та піснею  дзвінко лунає над нами.

 

 

 Козачка      

Заспіваймо пісню про наш край,

Хай лунає голос, як кришталь.

Хай здригнеться земля наша враз,

Хай розквітне Україна в нас

 

Козак

Розцвітай, Україно, розцвітай,

Розцвітай, мій любий рідний край.

І калина, і верба плакуча,

Розцвітай, земле наша родюча.

 

Фінальна пісня   «Нам є що захищати»