Даний матеріал зацікавить учнів та педагогів тим, що навчить цінувати те, що маємо, розвиватиме ціннісні орієнтири у житті, виховуватиме любов до Батьківщини, повагу до близьких та рідних, зокрема до своєї держави.
Лиманська загальноосвітня
школа І-ІІІ ст. №2
Сценарій тематичного заходу присвяченого
Дню пам’яті та примирення
„Йде травень крізь хвилини, дні і роки.
Несе нащадкам спогади свої”
Підготувала
педагог-організатор
Мирошниченко Дар’я Володимирівна
2020 рік
Сценарій до Дня пам’яті та примирення
„Йде травень крізь хвилини, дні і роки. Несе нащадкам спогади свої”
Звучить мелодія
Ведучий 1
Ніхто не забутий... На попіл ніхто не згорів!
Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть...
І доки є пам’ять в людей і серця в матерів,
Доти й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.
Ніхто не забутий! На попіл ніхто не згорів!
Учні:
1. Весна іде, і переможним кроком
В тюльпановому вічному вогні
Йде травень крізь хвилини, дні і роки,
Несе нащадкам спогади свої.
2. Весна іде квітчасто, гордо, юно,
Як втілення найчарівніших снів,
О, весно красна, ти ще не забула
В історії своїх жахливих днів?
3. Із року в рік часопис віддаляє
Своїх нащадків далі від війни.
Та травень знову й знову нагадає,
Як із життя ішли його сини.
4. Буяють мирно квіти на могилах,
До сонця красного метелики летять.
А ті, кому війна зламала крила,
Ті вічним сном в могилах сплять.
5. Доки світанками сонце встає,
А на калині зозуля кує –
Пам’ять людська не забуде повік
Мук закатованих, попелу крик.
6. Там, де кривавий пройшов душогуб,
Свідком лишився опалений дуб.
Чорний, як лихо. І жахом пропах.
Навіть боїться гніздитися птах.
7. Віти – мов горе заламаних рук.
Ні! То не свідок. А Пам’ятник мук!
Доки світанками сонце встає –
Нам на калині зозуля кує!
8. Тільки, як тріскає в тиші земля,
Стогін важкий із могил промовля:
«Спинись, Людино! Мовчки поклонись.
У тишині задумайся на мить.
9. І нам життя всміхалося колись.
Дзвонила сонцем сяюча блакить.
Ми мали в серці мужність і любов
І вірили у Перемоги час.
10. Хоча зотлілий попіл захолов,
Але наш голос досі не погас.
Орали ми і засівали лан,
Щоб добротою колосився світ.
11. Якби зібрати болі наших ран,
То розколовся б навіть і граніт!
Не треба сліз! Ще наші нас печуть,
Як тихо плаче росами трава.
12. Нехай же мирно променіє путь,
Для тих, хто наших мук не забува!
Коли не спить далекий небосхил
І стелиться туманом сивина,
Наш гнівний голос чути із могил:
«Хай буде тричі проклята війна!»
Ведучий 2.
Сьогодні у нашій залі присутні ветерани:
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
Ведучий 1.
Ми від усього серця вітаємо Вас із Днем Перемоги. Дорогі ветерани, наше покоління у довічному боргу перед вами.
Ведучий 2.
Спасибі рідні, Вам, за перемогу,
За те, що землю спопелити не дали,
За сині весни, за поля родючі –
За мир, який для нас ви принесли.
Слово надається _____________________________________________________________
Ведучий 1.
Слово надається директору школи Тихому Володимиру Миколайовичу
Прийміть від щирого серця у подарунок пісню у виконанні………..
Пісня
Ведучий 1
Війна… Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині України.
Ведучий 2
Минають роки, відлітаючи у вічність... Все далі і далі відходять від нас грізні і важкі роки Другої світової війни, але не згасає пам’ять про тих, хто ціною власного життя захистив нашу країну від гітлерівської агресії. «Ніхто не забутий, і ніщо не забуте!..»
Ведучий 1
Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1939-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога. Не можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших.
Ведучий 2
Мільйони людей забрала друга Світова війна. Це важко усвідомити, важко осягнути. Смерть однієї людини - це трагедія. А коли гинули мільйони... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів-однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло фашистської окупації.
Ведучий 1
У вогнище війни було втягнуто 67 держав, 80 % населення земної кулі. Друга Світова тривала довгих 6 років. Вона пронеслася над величезними територіями Європи, Азії й Африки, охопила простори всіх океанів.
Ведучий 2
Це на світанку сталося колись:
Стривожений, із муками і жалем
Світ стрепенувся, кров’ю вмить заливсь.
Залився болем, плачем, жалем.
Ведучий 1
Війна на зустріч молодому дню
Із гуркотом, із брязкотом котилась,
Лавиною металу і вогню
На нашу землю й долю навалилась.
Хоч обійди країну з краю в край
Усі роздоли, всі її простори, -
Навряд чи знайдеться десь двір,
Куди не внадилося б ненависне горе.
Ведучий 2
Ми пам’ятаємо про тих, хто не вернувся з битви.
Ми думаєм про вас, хто серед нас живих.
Ми будемо за вас свій отчий край любити
І на землі своїй лишати добрий слід.
Пісня
Ведучий 1
Майже 7 млн. українців воювало в складі Червоної Армії в роки війни.
100 тисяч українців боронили рідну землю від агресора в рядах Української Повстанської армії.
Ведучий 2
Від 9 до 10 млн. українських людей загинули під час Другої Світової війни
Ведучий 1
Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони- святиня нашої пам’яті . Сьогодні ми віддаємо данину пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої Світової війни, хто віддав життя, щоб ми жили щасливо.
Ведучий 2
Перед трагічною хвилиною мовчання
Словами говорити неможливо
Оця хвилина більше нам розкаже,
Ніж тисячі, а чи мільйони слів.
Солдатів подвиг, про який сьогодні
Дізнались ми, не вимовить словами,
А тільки серцем можна це сказати,
Але воно, нажаль, не має мови,
Лиш має біль.
Ведучий 1
Вшануймо пам’ять тих, хто загинув в роки Другої світової війни, хто звеличив нашу землю, Героїв Небесної Сотні, воїнів загиблих на Сході України у боротьбі за правду, справедливість, свободу, цілісність та єдність нашої держави.
(хвилина мовчання )
Ведучий 2
Ми свято шануємо пам'ять усіх,
Хто власним життям нашу юність зберіг,
Хто впав за свободу у грізну годину,
За землю священну, за Україну!
Вони у бронзі й камені звелись,
Летять роки і хмари понад ними.
Все менше тих, хто бачив їх колись,
Все менше тих, хто бачив їх живими. (Покладання квітів)
Вірш «Мамо не плач»
Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Що слово бабуню вже не буде твоїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. I любив Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
Ведуча 1
Прийшла в нашу хату тривожна година.
Хай кожен збагне собі в безлічі справ:
Все треба зробить, щоб жила Україна,
Щоб ворог підступний її не здолав.
Ведуча 2
В цей день хай єднає нас думка єдина,
Ми зло в нашім домі долали не раз.
Все треба зробить, щоб жила Україна.
Прийміть цей заклик, як Божий наказ!
Ведуча 1
Вітаємо зі святом всіх вас щиро!
Живіть здорові в щасті і в теплі!
Бажаєм всім любові, щастя, миру
На нашій рідній і святій землі!
Хай пісня лине в синь небес крилато,
У мирне небо хай зліта салют!
День Перемоги – це найкраще свято!
І на землі хай в мирі всі живуть!
Лунає Пісня