Сценарій до дня "Святої Покрові"
МЕТА: виховувати в учнів повагу до минулих часів, викликати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, самосвідомості, любові до рідного краю; розвивати почуття відповідальності до своїх обов’язків перед державою, спонукати до бажання вивчати історію свого народу, об’єктивно оцінювати історичні події.
Обладнання: Герб і Прапор України, вишиті рушники, свічка, калина, світлини (презентація), які розповідають про Січових Стрільців, Героїв Майдану, воїнів АТО!
На стіні Герб і Прапор України. На столі – букет квітів, перев’язаних чорною стрічкою, поряд – запалена свіча )
Вед.1: Історія України… Забуті імена , викреслені з пам’яті цілі сторінки, зруйновані могили, поламані хрести, понищені церкви.Сьогодні ми хочемо воскресити в пам’яті одну із забутих сторінок нашої історії – про українських Січових Стрільців, а також в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття під час Революції Гідності, вшанувати героїв-воїнів АТО.
Директор: фестиваль пам’яті борців за незалежність України оголошую відкритим!
(звучить Гімн)
Вед. 2: Січові Стрільці… Створені в розпал Першої світової війни, легіони січових стрільців були армією справжніх інтелігентів, носіїв високих ідей і благородних ідеалів.
(Пісня « Гей, на горі січ іде»)
Вед 1: УСС- єдина армія того жорстокого часу, якій ні тоді, ні пізніше противники ніколи не закинули жодного факту звірства, мародерства, насильства щодо полонених чи населення.
Вед 2:Восени і взимку 1914 року – навесні 1915 року легіон успішно вів воєнні дії в Карпатах проти царських військ зокрема: на горах Ключ, Маківка, в боях Тухольку, Самбір, Стрий, де стрільці вкрили себе невмирущою славою.
(Пісня « Там на горі, на Маківці»)
Вед 1: Густо падали жертви під час кровопролитних боїв, густо росли білі березові хрести на стрілецьких могилах, однак на зміну полеглим вливалися свіжі сили із числа добровольців. Ніщо не могло зупинити бажання вибороти кращу долю для свого народу. У 1915-1917 роках українські січові стрільці вели криваві бої на подільській землі, щедро скроплюючи її своєю кров’ю.
Вед.2: Важко знайти село чи місто між Золотою Липою і Збручем, де не було б стрілецьких могил.
- Так гордо, так пишно рядОм виступають,
Чола їх завзяті скрасили вінці,
Як орли до сонця свій зір направляють,-
Се наші кохані січові стрільці.
Чи, може, неправда, що грудь із сталі,
Що серце в грудях молотом б’є ,
Що в бою, як горде козацтво, вмирали -
За волю Вкраїни давали життя?
Добути волю, хоч кат скаженіє!
Хоч рад би сточить геть всю нашу кров!
І в бою за волю рука не зомліє!
Бо бій сей веде до Вкраїни любов!
Вед 1: Здобувши гарт у горнилі Першої світової війни, легіони січових стрільців стали ядром майбутньої Української Галицької Армії, яка на цей раз захищала свою справжню незалежність та волю рідного і відродженого краю. Листопадовий переворот у Львові і провінції здійснили 1410 стрільців при 60 старшинах.
Вед 2: Збройний виступ українців 1 листопада 1918 р, очолений Дмитром Вітовським, і забезпечив проголошення ЗУНР. Мета УСС, з якою вони йшли на боротьбу в Першій світовій війні, ними не була досягнута. 257 днів проіснувала ЗУНР: з 1 листопада 1918 року до 15 липня 1919 року, впавши під переважними силами ворогів, і в першу чергу – поляків.
- Вже останні ідуть через наше село,
Боже, Боже, як тяжко… останні і…
Всі померкли, як зіроньки ранні!
Перебігли б спитать… Гей, не попросять води.
Тільки коні хроплять з непокою.
А за ними пожар зацвітає, мов мак,
Хтось іде вогняними ногами.
Задрижало село, і заплакав байрак,
Заридали вітри над лугами.
Переїхали вже. Гей, постійте на мить!
Хто ж цей смуток у радість оберне?
Не говорять… Ідуть …Тільки зброя дзвенить.
«Як не ми, то хоч слава поверне!»
(Пісня «_________________» )
Вед 1: Дворічна боротьба українського народу за незалежність закінчилася трагічною поразкою. Перейшовши на Східну Україну, УГА опинилася у так званому чотирикутнику смерті і змушена була скласти зброю. Лише невеликій частині вдалося повернутися в Галичину, більшість було інтерновано в концтабори, звідки повернулися лиш поодинокі..
Вед.2: Понад 40 тисяч 17-20 річних юних, безвусих синів нашої знедоленої Галичини, котрі в буремний 1918 рік підняли свої голови, віддали життя за волю, за кращу долю народу, за Україну.
3.
Засумуй, трембіто,
Та й по всему світу,
Що зів’яло галичанам
Сорок тисяч цвіту.
Засумуй, трембіто,
Та на всі Карпати,
Щоб не ждали сина з войни
Ні батько, ні мати.
Засумуй, трембіто,
Та на все Поділля,
Щоб не ждала дівчинонька
Хлопця на весілля.
Засумуй, трембіто,
Що галицька сила,
Та від Збруча по Славуту
Трупом застелила.
Вед. 1: Могили. Скільки їх по безкраїх полях України, по лісах, по горах, іменних та безіменних, закинутих, забутих людьми і Богом!
4.Коли ви вмирали, вам дзвони не грали,
Ніхто не заплакав за вами,
Лиш в чистому полі ревіли гармати,
А зорі вмивались сльозами.
Коли хоронили вас в темну могилу,
Від крові земля почорніла,
Під хмарами круки стадами літали,
А бурею битва шуміла.
На ваших могилах хрести похилились,
Ніхто не заплакав за вами.
Спіть, хлопці-соколи, ми гостримо зброю,
І ждемо на поклик до бою.
5 . Серед поля широкого,
Попід гаєм скраю,-
Там стрілецька могилонька
Забута стояла.
Мала-мала, невисока,
Заросла травою,
Там стрільчика поховали,
Як загинув в бою.
Розійшлися два табори,
І війна скінчилась,
а під гаєм забута Могила лишилась.
Тихо, глухо кругом неї,
Сумно тут довкола,
Хрест дубовий похилився із жалю додолу.
Пасло дівча три корови
У полі під гаєм.
Поглянуло на могилку –
Та сплакало з жалю,
Бо братчика нагадало,
Що загинув в бою,
І його десь поховали отак в чистім полі.
6. Поплакала і блавату синього нарвала,
Із братчиків і дзвіночків
Віночок сплітала.
Сплела вінок барвний, красний,
Із квіття живого,
Уквітчала ним могилу
Братчика чужого.
І тихенько помолилась,
І мов підмінилась,
А могила не та стала,
І мов звеселилась.
І зозулька на край гаю
вилітати стала.
І щоранку щастя-долю
Комусь-то кувала.
«Кому-кому?»- спитаєте.
Тій любій дівчині,
Що стрілецьку могилоньку
Уквітчала нині.
Вед.2: Не перелічити усіх місць нашої скорботи. І здавалося, пропало все, зникне слід нашого стрілецтва, згинуть борці за вільну Україну… але ні !Ні! Вони живуть досі у наших серцях і нашій пам’яті , вони живуть і сьогодні поряд з нами…. Живуть у піснях, віршах і думах…
(Пісня «Не сміє бути в нас страху»)
( зміна ведучих)
Вед 1:Ми з вами вшановуємо пам'ять героїв різних історичних подій: Голодомор 1932-33рр, Битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни . Це події які відбувалися в Києві під час Революції гідності.
7. Вставай!
Вставай мій народе, АНУМО ДО БОЮ!
Бандити задовго керують тобою!
Не можна цій владі на довго лишатись!
Отож будьмо сильні, НАМ ТРЕБА ЄДНАТИСЬ!
Не ділимось браття на Захід і Схід,
Бо в краще життя - ЄВРОПЕЙСЬКИЙ лиш вхід!
Беріть в руки зброю, виходьте на двір,
Бо краще не буде. БАНДИТАМ НЕ ВІР!
Нам буде не легко, бо це вже війна!
Та нас є мільйони, а правда одна!
То ж ПРАВДА ЗА НАМИ – Вкраїни доньками й синами
І ми перемогу здобудемо самі!
Вед 2.: Протести розпочалися 21 листопада 2013 року як реакція на рішення тодішнього Кабінету Міністрів України про призупинення процесу підготування до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом і значно поширилися після силового розгону демонстрації в Києві вночі 30 листопада. Майже вся Україна повстала проти режиму Януковича.
Вед.1: Наше містечко теж сколихнула хвиля протестів після яких було усунуте керівництво, яке підтримувало тодішню злочинну владу. Серед наших жителів міста є і ті, хто боровся із несправедливістю в Києві і був на передових під час Революції Гідності. Зокрема – Іван Ожогань ( працює фельдшером в Монастириську в службі швидкої допомоги), який під час розгону Майдану отримав поранення в ногу з пневматичної зброї, а після того потрапив у полон до беркутів, які дуже мило, за допомогою кийків, та кулаків поспілкувалися з ним. Старух Андрій Олегович – сьогоднішній голова нашого міста, Дуда Ігор Богданович – вчитель фізичної культури .______________________________________________________
__________________________________________________________
Вед.2: Повстала Україна не за євроінтеграцію, не за гроші, не за Юлю, Віталіка, Арсенія чи когось ще, люди повстали за своє майбутнє, майбутнє наших дітей, за незалежну Україну. Люди віддано йшли на смерть, хоча невимовно хотіли жити.
8. Моя хата не скраю
Тому і вмираю я за Україну,
ЇЇ честь та славу.
Пробач мені, мамо, що тебе покидаю,
Бо мушу йти на війну
Проти осатанілої зграї.
Хто зна, чи вдасться мені тебе ще побачить
Та я сподіваюсь,
Що одного ранку прокинешся
Та й мене пробачиш.
9. Пробачиш та й заплачеш,
Сліз не жаліючи, обмиєш ти ними усю Україну,
Україну нову, сильну,
В якій брат за брата
Йшов під кулі навпростець,
Не боячись ката.
Ти подивишся навколо-
Все не так, як було.
Хоч мене й немає поруч
Знай, що я, сумую…
Вед. 1: І от… невиправне… неминуче… Та ще й біль проймає все тіло і душу…22 січня 2014 року. - перша смерть… Сергій…Нігоян.
10 . З перших днів був на Майдані, Сергій Нігоян,
З перших днів стояв на варті, два стяги тримав.
Він усім казав, що буде, до кінця стоять,
Рідний народ, його волю, буде захищать!
Та убивця на гачку палець свій тримав,
Прицілився, і натиснув, і Сергій упав.
Зупинилось серце, молоде, гаряче,
Україна вся в жалю, Україна плаче!
Чорна звістка полетіла до рідної хати,
Зосталися сиротами його батько й мати.
Душа його тут витає дивиться з небес,
Отепер він завітає в Вірменію теж
Дух його теплом овіє гору Арарат,
І вже потім повернеться до рідних Карпат.
Зірка його знов освітить вежі барикад,
І відчує дух Сергія кожен його брат!
Нам Шевченкові слова з його вуст лунають:
«Борітеся поборете вам бог помагає!».
Вед.2: 18 лютого 2014 року – посилилося протистояння, почали гинути повстанці від бойових куль. 20 лютого силовики за наказом злочинної влади здійснили масовий розстріл протестувальників з автоматичної зброї і снайперських гвинтівок. Їхні кулі наскрізь прошивали саморобні металеві і дерев’яні щити. За три дні загинуло близько сотні протестувальників. Їх назвали «Небесною сотнею». За висновками медиків, майже всі загинули від прицільного попадання снайперської кулі в голову, шию та серце.
11. НЕБЕСНІЙ СОТНІ
На Майдані дзвонять дзвони,-
Вкраїна повстала….
Рветься туга з мого серця
До самого неба.
Молоді, вродливі, дужі,
З мрією в життя
Полягла небесна сотня,
Відлетіла в небуття .
Плачуть очі, плаче серце,
Бо тебе нема…,
Шикується на Майдані
Вся твоя сім’я .
Україна разом з вами,
Честь вам і хвала!
Вічну пам'ять і повагу
Заслужили ви сповна.
Музика прощання лине,
І завмерла вся земля…
Піднялась у небо сотня нині,
Мирна варта на віка!
Там, де кров стікала густо,-
Маки розцвіли,
Тим кривавим цвітом тісно
Рани затягли…
Тихо стало так і сумно
Та життя іде…
Знов погідний, ніжний ранок
Землю обійме…
Вед.1: Кожен із Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами, Герої Небесної сотні.
12. Пливуть гроби по морю, як човни –
По морю рук,по морю сліз і гніву.
Пливуть в човнах розтерзані сини
На хвилі молитов і переспіву.
Так ніби в жилах замерзає кров,
А потім б’є у скроні голос крові
За ти хто тихо жив, а відійшов
У дзвонах слави праведним героєм.
Пливуть човни,гойдає кожну лодь
Людська долоня,тепла і тремтяча,
Човнами править втішений Господь,
А серце розривається і плаче.
І кожна мати плаче,і пече
Їй кожна рана у чужого сина.
Стоїть Донбас і Львів – плече в плече
І разом з ними плаче Україна.
Нехай же вам, герої,віддає
Святий Петро ключі від того раю,
Де убієнний ангелом стає,
Бо він герой. Герої не вмирають.
Герої не вмирають. Просто йдуть
Із поля бою – в небо. В лицарі – зі смерті.
Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть….
Героям слава - вписано у серці.
13.Під прапором стояли – під прапором й спочили.
Прийми, о Господи, своїх синів!
За України волю їх убили
В шалений жар тривожних днів.
14.В той час, як небо димом затягнулось,
Як змерзлі руки прагнули вогню,
Упились кров’ю кат і його свита,
Споївши нею й всю свою сім’ю.
15.Та ми усі від Бога люди.
Живем надіючись, не боючись.
Чи ми запам’ятаєм, чи забудем,
Як наш народ топтали, сміючись?
16.Мамо, я живий, лиш закриті очі....
І серце не б`ється, не вирує кров...
Ти тільки не плач, знай - всі дні і ночі
Я буду поруч - в грудях, де живе любов!
17.Ти пробач мене, мамо, за гіркії сльози,
За ту біль, і той жаль, що я наробив.
Я ж хотів лише миру, добра і свободи...
А мене за це ворог безжалісно вбив.
18.Не жалій, моя нене, що я не вернуся,
Не кляни ворогів! Нехай судить їх Бог!
Я для тебе сьогодні з небес посміхнуся,
Ти лишень свої очі здійми до зірок!
19.Боже, я молю Тебе, благаю!
На коліна я клякаю!
Бережи мою єдину,-
Мою неньку Україну!
(Пісня « Молитва за Україну»)(Моя молитва нехай лине
До Тебе наче фіміам…. )
Вед.2: Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.
20.Герої чотирнадцятого року
Герої чотирнадцятого року,
Вчорашні діти, що жадали волі.
В Небесні сотні рушили до строку
За примхою безжалісної долі.
Хто з вас чекав,
що ради сверхприбутку,
Щоб був збережений
Москви протекторат
Нам брат завдасть
такого болю й смутку,
Що буде бити
по домівках «град»…
Ви мріяли
про гідність та свободу,
Ви не чекали
нагород та слави,
Та ради сьогоденного доходу
Вас зраджували власні генерали.
…Ви увійшли в безсмертя.
Крок за кроком.Герої чотирнадцятого року !
21. Вгорі прекрасні зорі, що палають...
Будь-ласка, наші душі вбережи!
Хай кожну ніч нам Янголи співають,
Ти ж своє милосердя покажи.
Пісня «Мамо, не плач…»
Вед. 1:Слово надається отцю Івану….?????
Вед.1: Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.
22.А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко,хоч Майдан ридав..
І з кров´ю перемішана сльоза....
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог,побачивши загін:
Спереду - сотник ,молодий,вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла...
Вед.2 : Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!
(Під мелодію гімну Небесної сотні «Пливе кача» ведучий запалює свічку і передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки )
Вед. 1: 23роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим що у буремні 90 – ті,Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще рік тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною,тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Ще рік тому ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава»,а тепер ці слова набули нового змісту. Наразі вже точно зрозуміло,кому ці слова адресовані,і ні в кого немає сумнівів,що ці герої – хлопці що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі які в так званий мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтери на плечах яких тримається наша армія.
23.Вірш Свирид Андрій та Лучишин Ілона, Вдовин Віка (супровід мелодія пісні «Тобі»)
Я йду на смерть, а ти не плач за мною,
Я йду, щоб ти не бачила війни.
Якщо помру, згадай мене сльозою,
І я прийду... в твої щасливі сни...
- Не йди, прошу, побудь іще, благаю...
І вже немає сили підвестись...
Чи ще хоч раз побачу?
- Я не знаю...
Та ти чекай, май віру і молись...
Не плач, прошу, нічого не змінити...
Мій час настав, покликала війна...
Я маю рідну землю захистити,
Вона ж у мене як і ти - ОДНА...
- Мій любий, доки серце в грудях б'ється
За тебе буду Господа молить...
Моя любов до тебе озоветься
І від ворожих ГРАДів захистить.
... Тепер він там, де спокою немає,
Де сметрь своїми залпами гримить...
Вона ж щоночі молиться й чекає,
І вірить... і продовжує любить..
(пісня « Лента за лентою»)???????????
24 .Повертайся, будь ласка, живим.
Я прошу не багато, й не мало.
Кожен вечір молюсь всім святим
Щоб нещастя тебе не спіткало.
Щоби Янгол закрив от біди,
Над тобою розправивши крила,
І щоб куля лихої орди
Не побачила, не зачепила.
Ясним ранком, та днем дощовим,
Я шепочу у синєє небо:
Повертайся, будь ласка живим,
Батьківщина чекає на тебе.
Вед. 2: Коли перед очима кадри з новин,фото поранених та загиблих героїв,дивлячись їм у вічі , ми розуміємо, що вислів «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну, це стало станом душі. Одним із перших з нашого району на схід пішов Руслан Дерев’яник . Він був мобілізований у ЗСУ наприкінці березня. Після вишколу у Білій Церкві їх, 400 чоловік, яким виділили військову зброю, форму (бронежилети міняли на посту), доправили неподалік Маріуполя Донецької області, де стояв на блок-посту, а потім - в Амвросіївку, біля кордону Російської Федерації в районі Ростована-Дону. Із перших днів було спокійно, залежно від місця розташування більшість тамтешніх мешканців ставилася добре… А потім смерть на їхні голови посипалась із ворожих автоматів, гранатометів, установок системи “Град”. Настав день, коли Руслана відпустили додому, проте не судилося, автомобіль, яким він рухався на мирну територію потрапив у засідку терористів, після чого його взяли у полон. Також на Сході у вирі бойових дій перебувають: Гожій Андрій, Паньків Богдан, Предко Петро.
25. Я дивлюся на світлини бійців,
Щирі посмішки, втомлені очі,
Сиві скроні та безліч рубців…
А мій розум прийняти не хоче:
Це сон, не синдром маячні,
Ця війна не в далекій країні,
Не в Іраку чи десь там в Чечні,
А в вишневій моїй Україні.
26.Саме зараз її вояки
Схід країни від зла захищають,
Б’ються на смерть мої земляки,
Кров’ю землю святу поливають.
Щоб країна ввійшла в майбуття
Вільна, сильна, без чвар та війни.
Віддають найцінніше – життя,України найкращі сини.
Вед. 1 : В результаті бойових дій в Україні загинули _____ мирних жителів (і це лише офіційні данні про тих кого вдалося ідентифікувати та захоронити),в тому числі і діти. Поранення отримали ______ людей.
27.А на моїй землі іде війна.
А на моїй землі іде війна,
Стріляють танки і ревуть гармати.
Сповита горем, в чорному вбранні,
Сльозами вмилась не одна вже мати.
Найкращі з кращих падають від куль,
Грудьми своїми землю прикривають.
Сумним набатом в селах і містах,
Звучать слова: « Герої не вмирають!»
Вони живуть навіки у серцях
І в пам’яті народу України.
І не дозволять нашим ворогам
Перетворить Вітчизну на руїни.
Ми вистоїм. Здолаємо катів,
Як маків – цвіт розквітне Україна!
На тих місцях, де йдуть тепер бої,
В земнім поклоні схилиться калина.
(Надати слово гостеві-воїну АТО)
Вед. 2: Солдати добровольчих загонів та регулярної армії віддають життя за кожного з нас! Волноваха, Слов’янськ, Іловайськ… найпекельніші котли… Скільки їх там полягло не знає ніхто… Вшануймо їх хвилиною мовчання.
28. Іловайський котел
Він тихо говорив й палив багато,
І смуток в погляді, у зморшках все чоло.
Розповідав, як загубив він брата,
А їх у нього триста душ було.
Під Іловайськом, в “коридорі”, всіх поклали…
Хто був поранений, добили, мов шмаття,
Була домовленість, “зелений” їм давали,
А потім кров’ю вмилась матінка-земля.
Так сталося, що він живим зостався,
Хоч уцілів, але потрапив у полон,
Огидно ворог у лице йому сміявся,
Що підло, низько, розстріляли батальйон.
Рубцем на серці рана гоїтись не буде,
Вона кровитиме довго, все життя,
Він Іловайськ та побратимів не забуде,
Вони ніколи не підуть у небуття…
Ми також мусимо героїв пам’ятати,
Бо то рубець на тілі нашої землі,
Бо наші воїни пішли нас захищати,
Та найцінніше віддали — життя свої.
Інсценівка «Страждальна Україна»
29.Лист до бійця АТО
Мій Любий солдате, пишу я до тебе
З подякою від щирого серця,
Що маю сьогодні я мирнеє небо,
Й надію, що лихо минеться.
Ти зараз на Сході — мене захищаєш,
Щоб мирним у мене був сон,
І те, що молюсь я за тебе — не знаєш,
На це не потрібно ікон.
Я просто у небо звертаюсь до Бога,
Щоб він тебе крізь боронив,
Безпечною всюди була щоб дорога
І стало на все тобі сил.
Щоб ти повернувся вцілілим, благаю,
Молюся за тебе щодня,
І хоч особисто тебе я не знаю,
Мені відтепер ти — рідня!
29.09.2014
Вед 1:Нашу Батьківщину,нашу Україну зламати не можна. Як птах фенікс вона відроджується із попелу,стає міцнішою,сильнішою. Хочу навести слова одного з політичних аналітиків при ООН: «Після закінчення війни Україна отримає сильну армію, патріотизм на високому рівні, згуртовану націю, а Росія лише безіменні могили».
30.Україно, ти моя молитва,
Ти моя розлука вікова…
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік.
31.Чорне море-наше море,
Наші і Карпати,
Гей, яка ж ти Україно,
Пишна та багата!
Лети вітре з полонини
Та понад степами,
Рознеси ти нашу славу
Широко світами!
Вед.2: Давайте зараз всі разом виконаємо молитву за Україну! Щиро попросимо, щоб Господь допоміг нам вийти із цієї війни, попросимо Бога доброї долі і мирного життя, без чвар, кровопролить материнських сліз.
Молитва за Україну, за Мир і Спокій
32.Отче наш!
Молимось до тебе за мир і спокій
для нашої великої єдиної родини
Дай нам Боже жити в любові до ближнього,
у повазі прав і свобод кожного,
не розпалюючи непремиренності.
33.Царю Небесний!
Вірю в нашу єдність, бо це велика Сила Твоя!
Вірю, в силу духу нашого, бо це є Чудо Творіння Твого!
Вірю, що ці слова зупинять темні сили
Нехай ця битва на небі буде на перемогу Світла!
34.Слава Тобі, Боже!
Хай животворна роса впаде на наші землі
Нехай вгамується розбрат
Нехай зникнуть заздрощі й розпалення пристрастей
35.Щоб полюбили ми один одного
І, як одне ціле, перебували в Тобі.
І допоможи нам знайти примирення.
Захисти найменш захищених.
36.Осуши сльози заплаканих,
Скріпи віру тих, які сумніваються
Пошли в наші серця любов один до одного, мир і спокій.
37.Господи!
Благослови Україну і всі родини наші
Навчи нас не продавати свою совість ні дешево, ні дорого.
Захисти нас від ворогів видимих і невидимих,
що хочуть поневолити нас.
38.Дай нам, Боже, жити вільним життям
Дай кращу долю нашому народу
Дай нам єдність, мир і спокій
39.Господи! Збережи Україну
Боже, прийми нашу молитву
За Україну! За Мир! і Спокій!
За Україну! За Мир! і Спокій!
За Україну! За Мир! і Спокій!
40.Дякую тобі Боже!
Що прихилив небо до битої горем землі нашої
Дивлюся в Небо Твоє і шепочу:
Слава Тобі
Молитва «Боже Великий, Єдиний»
41. Не розчаровуйсь в Україні,
А розумій її печаль.
Що робиш ти для неї нині –
У себе спершу запитай.
Не розчаровуйсь в Україні,
Вона свята,а грішні – ми
В її недолі часто винні
Її ж бо дочки і сини.
Не розчаровуйсь в Україні,
Ідеї волі певним будь,
Бо тільки той є справжнім сином,
Хто вміє неньку захистить.
Не розчаровуйсь в Україні,
Вір,що мине важка пора,
Розквітне пишний цвіт калини,
В садах достатку і добра.
Хай живе Україна!!!!!!!!!!!
Слава Україні – Героям слава!!!!!!!!!!!!!
про публікацію авторської розробки
Додати розробку