Сценарій до Дня вчителя «Вчительська осінь»

 

            Сценарій до Дня вчителя

            «Вчительська осінь»

 

Звучить лірична мелодія. На фоні музики слова ведучого за кулісами:

 

     Жовтневі квітнуть небокраї,   

     Гаптує лист мережний осінь.

     І сонце, ясно посміхнувшись,

     Голубить тиху срібну просинь.

     Сьогодні якось особливо

     Дзвіночок кличе срібно звучний;

     В осінній день, усмішок повен,

     Видзвонює врочисто й гучно.

 

Дзвенить дзвінок, який переходе в шкільну мелодію. Виходять ведучі на сцену.

 

Ведучий 1. Доброго дня вам, шановні вчителі, вищетарасівці та гості нашого села!    

 

Ведучий 2: Доброго вересневого, осіннього дня!

 

Ведучий 1: Красива осінь вишиває клени, а жовтень дарує нам тепле і радісне свято - День   учителя.

 

Ведучий 2: Із безлічі професій на Землі,

   Які вже є, яких ще будуть вчити,-

   Є головна, як віщий, сущий хліб,

   І назва цій професії - Учитель!

 

Ведучий 1 :Учителю! За ваш невтомний труд,

    За доброту безмежну, безнастанну

    Сьогодні ваші учні віддають

  Вам свою вдячність щиру і пошану!

 

Муз. номер_ Пісня про вчителів

 

Ведучий 2.  Один раз на рік наближається день, коли ми вимовляємо «учитель», згадуючи при цьому не контрольну роботу, тематичне опитування чи підсумкову атестацію, а квіти і добрий настрій .

 

Ведучий 1. І сьогодні ми з вами разом як раз напередодні такого дня - Дня працівників освіти.

 

 

Ведучий 2. Шановні наші вчителі

            У першу суботу жовтня

            У вас професійне свято.

            Сюди ми прийшли сьогодні

            Сердечно вас привітати.

 

Ведучий 1. До привітального слова запрошуємо  чарівну жінку, організатора цього чудового свята,  небайдужу до нашої школи,  до дітей та їх майбутнього  Голову районної Ради Скрипченко Наталю Миколаївну

      (виступ)

 

Муз. відбивка

 

 

Ведучий 2: Із вітальним словом до наших вчителів звертається  директор Аграрного Приватного Підприємства «Борисфен», людина, не байдужа до проблем школи Халамай Станіслав Олександрович.

      (виступ)

 

Муз. відбивка

 

Ведучий 1.      Шановні гості! Осяйних висот ми досягаєм,
          Коли є поруч саме Ви.
          За працю вашу, доброту, турботу
          Спасибі, і низький уклін Вам до землі.

Ведучий 1. Хто славить школу? Учні, учителі. А ще людина, на плечі якої, крім навчально-виховного процесу, лягає ще й тягар господарських турбот, перевірок та безлічі дрібних шкільних проблем.

 

Ведучий 2. Це учитель учителів – директор. У післявоєнні роки директорами школи були:

 

Іван Іванович Фащенко 44-55 рр

Олександр Панасович Швидкий 55-66 рр.

Яків Юхимович Воробкало 66-67 рр.

Віталій Федорович Рожко 68-77 рр.

Віктор Іванович Фесюк 77 -78 рр.

Світлана Миколаївна Макогоненко 78-85  рр.

 

Ведучий 1. Один директор змінив іншого, але незмінними для всіх були: вимогливість, турбота про школу та її мешканців. Діяльність директора – це своєрідна епоха в житті школи, її історії.  Ось уже 30 років незмінним директором нашої школи  є Краснодемський Юрій Йосипович на плечі якого лягли будівництво нової школи,  педагогічні інновації, комп’ютерні технології.

Тож, запрошуємо до слова нашого директора - Краснодемського Юрія Йосиповича.

(виступ)

 

Муз. відбивка

 

Ведучий 1: Дорогі наші вчителі! Сьогодні ми хотіли б, щоб Ви на цей короткий час  забули про свої повсякденні  турботи і разом з нами провели приємні хвилини відпочинку.

 

Ведучий 2.  Суворим і лагідним, мудрим і чуйним –

   Тим, у кого на скронях зима,

   Тим, хто недавно із стін інститутських,

   Тим, хто відкрив нам світи майбуття.

   Вчить нас у праці висот досягати,

   Вчить нас дорослих завжди поважати,

   Всім, кому горде наймення учитель,

   Ми найкращого хочемо бажати

   І концертну програму для них розпочати.

 

 

Муз. номер________________________________________________

 

 

Ведучий 1: У осені свят багато, це знають тут усі,

   Та два шкільних є свята в усій її красі,

    Коли навколо квіти, дзвінкий дитячий сміх,

    Коли вітають учні учителів усіх!

 

 

Муз. номер _______Школа_____________________________________

 

 

Ведучий 2.  Зорепадом проносяться  наші роки, летять, аби ніколи не повернутися. Сьогодні вже немає серед нас багатьох тих, хто все життя «сіяв розумне, добре, вічне». Хто віддав себе  дітям. Хто брав чужі клопоти й турботи на свої плечі. Життя цих людей було нелегким, та все ж їм судилася, щаслива доля – вічно жити в пам’яті своїх вихованців, в нашій пам`яті.

 

Звучить «Реквієм» на фоні відео.

 

 

Ведучий 2. Учительський колектив нашої школи можна порівняти з великим хором. У кожного вчителя свій голос, свої методи і прийоми навчання, але всі вони разом – хором сіють в дитячих душах розумне, добре і вічне.

 

Ведучий 1. Якось Цицерон розмірковував: маючи поганих кравців – не матимеш гарного одягу, якщо погані пекарі – їстимеш не смачний хліб. Але … якщо матимеш поганих учителів-то не матимеш майбутнього.

 

Ведучий 1. Зате наші вищетарасівські вчителі – найкращі.

 

Ведучий 2. І продовження святкового концерту саме для вас.

 

 

Муз. номер________________________________________________

 

 

 

Ведучий 1.   Дорогі друзі. Наша школа - це наша історія. У неї велика педагогічна сім'я - наші наставники. Кому завдячуємо тим, що шкільні традиції передаються із року в рік? Звичайно, нашим найстаршим і наймудрішим учителям. Скільки дитячих сердець пройшло через їхні турботливі руки, скільки широких шляхів відкрили ці люди для своїх вихованців.

Ведучий 2.    Шановні вчителі-ветерани:

1. Сайдан Катерина Василівна,
2. Махарина Любов Василівна,
3. Шуляк Раїса Петрівна, 
4. Рожко Лідія Андріївна,
5. Федорова Наталя Петрівна,
6. Дружко Валентина Василівна,
7. Дружко Анатолій Тимофійович,
8. Сімбірьов  Григорій Михайлович,
9.  Анохіна Тамара Миколаївна ,
10. Шуляк Людмила Михайлівна,
11. Кручина Людмила Григорівна
12. Медведовський Віктор Аронович
13. Бринцева Тамара Антонівна
14. Колісник Лідія Олександрівна
15. Карпук Катерина Михайлівна
16. Олійник Олена Михайлівна
17. Пилипова Світлана Миколаївна
18. Макогоненко Світлана Миколаївна
19. Ліпницька Олена Іванівна
20. Устяк Михайло Володимирович
21. Деменко Тетяна Никифорівна
22.  Зарубіна Ольга Петрівна
23. Пахуцька Олександра Олександрівна
24. Безклуба Галина
25.  
26.  

 

Щиро дякуємо вам за довгі роки сумлінної і відданої праці.

Ведучий 1. Мабуть, велике воно, учительське серце, коли на стільки вистачає його. Та й частіше, ніж інше, болить воно ночами, бо вміщується в ньому біль і радість всіх своїх учнів.

 

«Не смейте забывать учителей» (на фоні «Вчителько моя») 

Не смейте забывать учителей.

 Они о нас тревожатся и помнят.

 И в тишине задумавшихся комнат

 Ждут наших возвращений и вестей.

 

Им не хватает этих встреч нечастых,

 И, сколько бы ни миновало лет,

 Слагается учительское счастье

 Из наших ученических побед.

 

А мы порой так равнодушны к ним:

 Под Новый год не шлём им поздравлений.

 И в суете иль попросту из лени

 Не пишем, не заходим, не звоним.

 

Они нас ждут. Они следят за нами.

 И радуются всякий раз за тех,

 Кто снова где-то выдержит экзамен

 На мужество, на честность, на успех.

 

Не смейте забывать учителей.

Ведучий 2.   Огляніться, шановні, довкола себе: зерна добра і правди, які ви посіяли, проросли щедро у ваших учнях, що пам'ятають і люблять Вас.

Ведучий 1.  А подарунком для Вас буде пісня "Вчителько моя, зоре світова ...", яку співали, співають і будуть співати ще не один десяток літ. Давайте ж заспіваємо її всі разом.
 

Муз. номер_всі разом співають пісню «Вчителько моя»

 

 

Ведучий 2.  Є на планеті дороге серцю місце – рідна школа.

Схиляються до самої покрівлі сиві тополі, тихо кружляє дух споминів. Кожного ранку, мов крихітні гомінливі струмочки, зливаючись у єдиний бурхливий потік, прямують сюди діти.

 

Ведучий 1.  І так багато років... обличчя.. обличчя.. обличчя... Але ти, школо, пам’ятаєш їх усіх.

Скуйовджених і охайних.

Бешкетників і сором’язливих.

Веселих і сумних.

 

Ведучий 2. Проходять роки… Учні прощаються зі школою, ідуть у нове життя. Скільки прекрасних справ на рахунку випускників нашої школи. Вони працюють лікарями і вчителями, юристами і бухгалтерами, продавцями і перукарями, будівельниками і механізаторами, шоферами і столярами. Ми можемо гордитися, що серед  випускників нашої школи є багато людей, які знайшли своє місце в житті, стали добрими спеціалістами і поважаними людьми.

 

Ведучий 1.

Повертайтесь до рідної школи,

Повертайтесь в будь-який час

 Вона вас не забуде ніколи

Двері завжди відкриє для вас.

 

 

Муз. номер____пісня «Одноклассники»

 

 

Ведучий 2.   Хочеться сказати, що в даний час школа здобула пошану, славу і завдяки вчителям, які тепер у ній працюють.
 

Ведучий 1.   А все завдяки вчителям нашим рідним
                      У нас їх 25 прекрасних і гідних.
                      Щодня вони диво несуть в юні душі
                      Знаннями їх розум збагачувати мусять.
 

Ведучий 2.  Прийміть у цей святковий день наше вітання

 

Звучить мелодія, на сцену виходять учні початкової школи:

 

 

 

 

Учень 1. Дорогі вчителі! Вітаємо вас з вашим найулюбленішим святом – з днем вас!

 

Учень 2. Тобто з Днем учителя!

 

Учень 3. Нехай ми ще не зовсім дорослі, але ми вже багато про вас знаємо.

 

Учень 4. Ми добре знаємо директора школи – це Юрій Йосипович.

 

Учень 5. Ми знаємо, що колись давно ви теж були маленькими, як ми.

 

Учень 6. Ось, наприклад, Галина Іванівна, коли її вкладали спати, потай під ковдрою читала книжки.

 

Учень 1. Але одного разу, коли їй потрапила дуже цікава книжка і зовсім незручна ковдра, вона вирішила вилізти з-під неї і читати цікаві книжки разом із дітьми на уроках.

 

Учень 2. А Валентина Миколаївна вивчила англійську мову раніше, ніж українську.

 

Учень 3. Першим словам її навчили хлопчаки надворі, і тільки набагато пізніше вона дізналася, що ці слова були не англійськими.

 

Учень 4. А маленька Наталя Андріївна, озброївшись совочком, ходила до пісочниці на свої перші археологічні розкопки.

 

Учень 5. А Світлана Юріївна дуже полюбляла розказувати своїм подругам страшні історії.

 

Учень 6. Тому, коли вони виросли, то стали істориками.

 

Учень 1. А Наталя Петрівна любила в дитинстві малювати портрети Менделєєва.

 

Учень 2. Та тільки дорослі думали, що то дід Бабай, і від жаху розбігалися.

 

Учень 3. А їй самій це так подобалося, що вона вирішила стати вчителькою хімії.

 

Учень 1. А маленькі Алла Василівна і   Юлія Вікторівна в дитинстві любили рахувати до десяти.

 

Учень 2. А потім вони підросли, і їм дозволили рахувати до одинадцяти. Так вони і стали вчителями математики.

 

Учень 3. Коли вчителі були маленькими вони часто демонстрували свій характер.

 

Учень 4. Приміром, маленька Валентина Іванівна любила шикувати дітей і командувати: «Налі-во!», тому і  стала вчителем фізичної культури.

 

Учень 4. А Любов Федорівна, коли була дитиною, завжди жаліла бездомних кошенят.

 

Учень 5. Побачить, бувало, на вулиці бездомне кошеня – приголубить, обігріє, напоїть молоком і починає його виховувати.

 

Учень 6. Молоко кошенята пили добре, а ось вихованню піддавалися погано, особливо в березні. Тому і вирішила любов Федорівна стати заступником із виховної роботи, щоб дітей виховувати.

 

Учень 5. А маленька Людмила Анатоліївна з дитинства відзначалася відповідальністю і принциповістю. Вона дуже любила перевіряти журнали.

 

Учень 6. Спочатку вона перевіряла тільки журнал «Барвінок», а коли подорослішала, їй довіряти перевірку журналу «Космополітен». І щоб не позбутися цієї звички, їй довелося стати завучем.

 

Учень 1. А геть усі вчителі з дитинства так полюбили чистоту, так що відповідні рейди з прибирання проводили ще на території ясельної групи. Тому їм довелося стати класними керівниками.

 

Учень 2. Але ми все одно раді, що ви нарешті виросли.

 

Учень 3. І прийшли послухати наші жарти та поздоровлення.

 

Ведучий 1. Сенсація, сенсація! Вперше у нашій школі від будеться сеанс магії, який проводить лауреат шманалівської премії Елеонора Побрехунська — народна провидиця, ворожка, знахарка та пророчиця.

Ведучий 2. Все скаже, як у воду гляне: що було, що є, що буде…

 

Звучить циганська мелодія, входить Елеонора, в руках у неї підзорна труба.

 

Елеонора. Добрий день, панове та панянки! Йшла я мимо школи, дивлюся у віконечко – щось в залі діється: повно вчителів та вчительок і всі такі гарні, із квітами, а кругом діточки солов’ями заливаються. Дай, думаю, зайду, подивлюсь я, що за свято таке? Підзароблю трішечки … (до вчителя). Ой, красенею, позолоти ручку – всю правду скажу: що було, що буде, чим серце заспокоїться… Бачу, лежить на тобі прокляття вже ___ рік. Але не довго ще тобі маятися – навесні вже розвіються хмари і потечуть з очей твоїх сльози радості та печалі. (Підходить до директора).  О! Чую надзвичайно сильну ауру! Це напевно козирна дама, тобто директор школи. Тут амулетом не відбудешся, яйцем треба викачувати. Прийдете до мене в офіс, там приватно ми і поговоримо…

(Підходить до нової вчительки). А от у тебе аура ще слабенька, ти тільки-но прийшла у школу. (Бере руку). Бачу недоспані ночі біля конспектів. От тобі, дитятко, треба амулет для сміливості, щоб знала як поводитися на уроках. Як контрольні будеш перевіряти – одиничку пиши, а нулик дописуй; одиничку пиши, а двоєчку дописуй. І жодних проблем мати не будеш…

(Підходить до нової вчительки молодших класів). І в тебе слабість відчуваю, особливо від тої дівчинки з косичкою проблеми над головою висять.

Що ж це таке діється? Тут треба масово порчу знімати. (Бере підзорну тубу, наводить на зал, дивиться.) Бачу, бачу в залі панує нездорова атмосфера! Ви усі потребуєте радикального лікування від депресії, агресії, синдрому хронічного бажання підвищення зарплати, алергії на класне керівництво, ідіосинкразії до поурочних планів…Тут треба щось робити! Що ж зірки нам сьогодні віщують? (Дивиться вгору.) О, не все так погано: вас може врятувати наше музичне вітання.

Муз. номер________________________________________________

 

Это важно для взрослых - для маленьких нет. 
Мы и думать не думали, сколько вам лет, 
Какой у вас муж и какая получка, 
И есть у вас дочка, сынок или внучка?

Легко и охотно входили вы в класс, 
Любили работу, а значит - и нас. 
И мы забывали о папе и маме 
В часы, отведенные школьной программе.

 

Знаєш, мені чомусь так сумно стало

Чому?

Я ніколи не думала, як же живуть наші вчителі, що їх турбує, які у них проблеми. Вони весь час з нами

А насправді інколи буває і так…

 

 

Тревожная музыка. На сцене стол, рядом стоит стул. По сцене нервно расхаживает Отелло Входит Дездемона.

Отелло (бросается к ней)
Шаги я слышу. Наконец-то дома
Жена моя. И сварит мне обед.
Я голоден чертовски, Дездемона! 

Дездемона. Отелло, у меня обеда нет.

Отелло: Мне, право, не до шуток, дорогая,
Наш холодильник пуст уже давно!
От голода я просто умираю...

Дездемона: Но я работала, а не была в кино!

Отелло: Что в сумке у тебя? 
Опять тетрадки!
Ты принесла домой?! О горе мне!

Дездемона: С твоими нервами, смотрю, не все в порядке,
Ты даже вскрикивал не раз уже во сне.
Садится проверять тетради. 

Отелло: Послушай, Дездемона, в самом деле
Не плохо бы перекусить сейчас!

Дездемона: Отелло! Мы уже сегодня ели!
И даже вредно есть в столь поздний час.
Но если очень хочешь, можешь, милый,
Яичницу поджарить, только сам.
Не отвлекай меня, прошу тебя, любимый!
Осталось три яйца, их хватит нам.

Отелло: Какие три? Два съел еще вчера я.
Дездемона: Ну хорошо. Пожарь себе одно.
Отелло: Но холодильник пуст!
Дездемона: Ну я не знаю, куда могло исчезнуть вдруг оно?!

Отелло: Послушай, есть и у меня работа,
Но мне от голода на ум ничто нейдет!

Дездемона: Ах, милый, ну придумай, право, что-то...
Займись уроками! И голод пропадет.

Отелло: Неутолим мой голод. Неужели
Так трудно в магазин тебе сходить?

Дездемона: Я думала, зайду в конце недели,
Но ты бы сам мог что-нибудь купить!
Ты мне мешаешь, милый. Между прочим,
Так мало времени осталось, дорогой!
Дежурить буду в школе я до ночи:
На дискотеке класс гуляет мой.

Отелло: Какая дискотека?! Что за шутки?
Вот-вот семья разрушится у нас!

Дездемона: Ах, знаешь, не осталось ни минутки,
Там ждет меня уже, пойди, мой класс.

Отелло: Как черт от ладана, сбегаешь ты из дома.
Тебе важней работа, не семья.
Молилась ли ты на ночь, Дездемона?
Умри, несчастная! Умри, любовь моя!

- Та не зважаючи на всі свої проблеми, ви кожен ранок заходите в клас і даруєте нам свою любов.

 

                  Ведучий 1. Як не дивно, але і після смерті учитель залишається учителем. Навіть про це гуморески говорять.Ось послухайте одну з них.
 

                  Станіслав Реп'ях "Помер старий педагог".
Помер старий педагог,
Розпрощався зі світом.
І вирішив його Бог
В пекло помістити
Там смола киплять котли,
Там страшна парилка.
Та якось туди прийшли:
"Трапилась помилка! Вибачайте!
Вам в раю бути необхідно",
Вчитель крикнув: "Ви мою
Киньте душу бідну!
Як тут добре, як тут мило,
Гарне все навколо...
І мені здається пекло
Раєм після школи!"
 

                  Ведучий 2.  Це звичайно жарт. Але, як кажуть, в кожному жарті є доля правда. Можна тільки уявити, яка нелегка вчительська доля.

 

Муз номер___________________________________________________

 

 Ведучий 1. Великий художник, великий учений - це звучить гордо. Та майже непомітна, буденна та чи не найголовніша робота - вчителя, вихователя. І не дивлячись на всі труднощі цієї професії кожного року хтось із наших випускників обирає професію вчителя і  працюють у різних куточках нашої Батьківщини.
 

Когда-то вышла я из этих стен,
Меня томила почему-то грусть.
Я уходила.., но не насовсем.
И знала, что опять сюда вернусь.
Вернусь, чтоб грудью глубоко вздохнуть
Здесь воздух и родной, и так любим,
Себе я обрела достойный путь,
О чем мы очень редко говорим.
Я рада этим детским голосам,
И рада я сиянью детских глаз,
Я вместе с ними верю в чудеса
И знаю: это не в последний раз!
Ты здравствуй, школа, много, много лет!
Пусть бьются беспокойные сердца,
Тебе желаю света и побед!
А я с тобой останусь до конца!

 

Ведучий 2. Перед вами виступила випускниця 1992 року, яка нині працює у нашій школі.

Ведучий 1: Багато почесних звань і відзнак у освітян: «Народний учитель», «Заслужений учитель», «Відмінник народної освіти». І все-таки, найвище звання - «Улюблений вчитель». Тож бажаємо, щоб ви всі були удостоєні цього звання.

 

Муз. номер________________________________________________

 

 

Ведучий 2. Наша школа – світла оселя, у якій завжди панують порядок і чистота. Дбайливі руки працівників – господарників кожного дня піклуються про те, шоб тут було затишно і приємно навчатися і відпочивати. У кожного з вас у пам’яті «тьоті  Валі», «тьоті Клави», «тьоті Варі»,  які постійно щось труть, метуть, миють.

 

Ведучий 1.   А ще багато хто із вас пам'ятають запах шкільної котлети зі скибочкою хліба, смачні пиріжки  за 5 копійок. Ось і сьогодні:  якщо діти зголодніли, про них завжди піклуються працівники шкільної їдальні.

 

Ведучий 2. А хто з вас не шукав спасіння у медичному кабінеті, де чарівниці в білому халаті знімали головний біль добрим словом і рятувала всіх бажаючих від уроків фізкультури ! В цей день хочеться окремо згадати нашу медичну сестру Тетяну Олександрівну, яка все своє життя віддала школі.

 

 

Ведучий 2. В цей святковий день ми хочемо згадати про всіх шкільних працівників.

 

 

Муз. номер________________________________________________

 

 

Ведучий.

Чи знаєте ви, що в житті нашої школи можна віднайти такі цікаві факти.

 

Ведучий.

Працювали і  працюють на вчительській ниві подружжя:

Хрипко Олександр Йосипович та Ксена Олександрівна

Ковальові Петро Іванович та Галина Омелянівна

Рожко Віталій Федорович та Лідія Андріївна

Макогоненко  Олександр Іванович та Світлана Миколаївна

Дружко Анатолій Тимофійович та Валентина Василівна

Литовченко Олег Миколайович та Любов Василівна

Краснодемський Юрій Йосипович та Любов Федорівна

 

Продовжують династію вчителів

Євдокимова Людмила Апполінарівна

Чаманова Інна Миколаївна

Литовченко Вікторія Олегівна

 

І ми, рідні сестри

Світлана Олександрівна

Оленам Олександрівна

 

 

Ведучий: За вашу працю, ласку і любов

                  Ми дякуємо вам сьогодні знов.

                  Бажаєм радості багато,

                  Даруєм цей танок на свято

 

Виконується танець

 

 

Ведучий. Калейдоскоп десятиріч – калейдоскоп поколінь. Годинник школи відлічує час уроками. Змінюються методики і підручники, на зміну рахівниці прийшов комп’ютер.

Ведуча. А дзвоник так само кожен ранок кличе нас у школу. І кожен рік буває для когось першим, а для когось – останнім.

 

Ведучий: Вірш за віршем, пісня за піснею, слово за словом, так і підійшло наше вітання до кінця.

 

                    Ведучий: Всі ми Вам бажаєм щиро:

                       Нехай ця осінь золота

                       Вам подарує вік щасливий,

   Щоб не згорали доброта,

   Здоров'я, радощі і сила.

 

                    Ведучий: Щоб ваш важкий почесний труд

   Був плідний, як багата осінь.

   І кожен день, що йде новий,

   Хай тільки щастя вам приносить.

 

Ведучий: Хай творчий вогонь в вашім серці не згасне,

                 Хай сили невичерпні ваші цвітуть.

                 Гордіться по праву за світлий, прекрасний

                Великий, почесний учительський труд.

 

                    Ведучий: Зі святом Вас, дорогі вчителі!

 

                    Разом:    До нових зустрічей!