Сценарій до Дня захисника України

Сценарій виховного заходу

до Дня Збройних Сил України

Мета: відзначати День Збройних Сил України, сприяти згуртуванню дитячого колективу. Розвивати артистичні здібності, почуття відповідальності. Виховувати патріотичні почуття до рідної землі, дружби та взаємоповагу один до одного, взаєморозуміння. Прищеплювати прагнення до збереження народних звичаїв, традицій, свят.

Обладнання: святково прибраний зал, музичне обладнання, мультимедійна презентація, відеофрагменти та музичні кліпи, вгорі напис “6 грудня – День Збройних Сил України”.

Хід заходу

 Ведучий 1.

 Доброго дня, шановні гості.
Політичний, економічний, духовний розвиток  будь-якої країни  можливий  лише за умови гарантування її державного суверенітету, політичної незалежності, збереження територіальної цілісності та недоторканності кордонів.

Ведучий 2.

 Гарантом національної безпеки України виступають боєздатні  Збройні Сили.

Проголосивши 24 серпня 1991 року свою незалежність, Україна  прагне жити в мирі та дружбі з усіма державами світу. Однак,  не виключена можливість виникнення воєнних конфліктів, тому 6 грудня 1991 р. верховна Рада прийняла постанову про створення Збройних Сил. А з 1993 року цей день офіційно вважають Днем Збройних Сил України.

Ведучий 1.

І ми щиро вітаємо вас із Днем Збройних сил України. Це свято мужності, сили, впевненості, надійності, міцності, шляхетності, вірності, тобто тих якостей, які асоціюються у нас зі справжніми чоловіками.

Збройні Сили України-

Слава, гордість, міць країни!

Захищають мир, свободу,

Служать мирному народу!

Щира шана і подяка

Хлопцям, молодим солдатам,

Що строкову службу чесно

Сприйняли, як борг почесний!

Матері й батьки шановні

Вихованням послідовним

Відчуття патріотизму

І повагу до Вітчизни

У серцях синів зростили-

Вартувати відпустили

Мирну, вільну і єдину

Незалежну Україну!

«Пісня про Україну» Левченко К. і Нечухрана А.

Ведучий 2. Це свято сильної, відкритої , безкорисної і непідкупної дружби, яка проходить перевірку небезпекою і ризиком. І разом з тим – це  свято  всіх нас, бо всі ми - українці.  

Ведучий 1. У Конституції України сказано, що служба в Збройних силах України, захист Вітчизни, її незалежності та територіальної ціліснос­ті - почесний обов'язок кожного молодого громадянина.  Виконуючи цей почесний обов'язок, ідуть  юнаки служити в армію, щоб берегти мир і спокій своєї Батьківщини, стояти на сторожі її інтересів.

 (виступ молодших школярів)

 Я вітаю діда, тата

 З чоловічим справжнім святом!

 Хто Вітчизну боронив –

 Привітання заслужив!

 Прадід мій пройшов війну –

 Я вклоняюся йому.

 В мирний час служив мій дід –

 Захищав кордон, як слід!

 Тато до армійських лав

 Зовсім нещодавно став.

 Відслужив належний рік

 Як достойний чоловік.

 Нині будем святкувати.

 Дід почне розповідати,

 Як у армії служив,

 Всіх згадає, з ким дружив.

 Прадід про війну розкаже,

 Потайки сльозу змахне.

 Фотографії покаже

 І невесело зітхне…

 Щось смішне про службу в війську

 Пригадає тато звісно!

 Всі ті спогади й байки

 Буду слухать залюбки!

 Тож  ви, хлопці, підростайте,

 Професію обирайте,

 Щоб у армії служити

 І Вітчизну боронити!

Ведучий 1. Незважаючи на досить невелику офіційну історію українського війська, справжній вік Української армії сягає кількох століть, а її бойові традиції формувалися у важких кривавих війнах і конфліктах від Київської Русі до Другої світової війни.

Ведучий 2. Коли далекого 1993 року запроваджували це свято, ніхто навіть уявити не міг, що воно стане майже найголовнішим у житті сьогоднішньої України. Що люди у військовій формі стануть звичним явищем на вулицях українських міст. І що ми на них покладатимемо величезні надії і всією Україною молитимемось за них, щоб повернулись живими.

                                 (відеокліп  «Я - Україна»)

Вірш Кіборги»

Ця війна змінила багатьох,

Ця війна змінила Україну.

Кіборги. Донецьк. Аеропорт,

Що перетворився на руїну.

Трупний запах, порох і вогонь,

Смерть приносять гради, міни, танки.

Піт із чорних, випалених скронь…

Глина, гільзи, попіл і уламки…

Та стоять: Дев`ятий, Ворон, Гном,

Абрикос, Богема, Маршал, Цезарь…

А над ними – небо полотном,

А у них життя на вістрі леза.

То чиїсь батьки, брати, сини

Із Сум, і з Києва, зі Львова

Шахтарі, таксисти,… В час війни

Кіборгами стали тимчасово.

Каска, бронник, берці, автомат,

Друг надійний, що прикриє спину.

Доброволець, патріот, солдат,

Наш Герой і гордість України!

Пісня «Я тобі наказую жити»

Ведучий 2 - Весь український народ  схиляє  голови перед мужніми захисниками України і молиться за мир, за повернення додому живими наших героїв.

Ведучий 1 - Йому було лише 25. Рядовий Олександр Самосадов, що добровольцем пішов до лав Збройних сил, служив у 39-му батальйоні територіальної оборони «Дніпро-2». Загинув у Донецькій області від кулі снайпера.

Ведучий 2 - Хлопцям сказали, що їм повинні доставити гуманітарну допомогу. Замість обіцяного у фурах привезли снайперів, які відразу ж почали стріляти. Тепер його могила серед могил інших героїв, похованих на Алеї Слави в Сумах.

Ведучий 1 - За особисту мужність і високий професіоналізм Самоадов Олександр нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Посмертно присвоєне звання Почесний громадянин міста Суми.

Виступ вірш про тата Самосадова Віка

Ведучий 1 - Весь український народ і світова спільнота сподіваються на мирне завершення конфлікту на сході України.

Я хочу сказати простими словами,
Про те, що турбує мене вечорами,
Про те , як в думках я малюю картину,
Якою я бачу свою Україну!

В моїй Україні ніхто не стріляє,
Ніхто не калічить, ніхто не вбиває!
В моїй Україні ніхто не воює!
Своє і чуже життя кожен цінує!

В моєї країни чудові сусіди,
Запрошують в гості і я до них їду.
Сусіди й самі у нас часто бувають.
Не брешуть, не крадуть, ніде не блукають!

В моїй Україні є чесная влада,
Про неї в народі складають балади.
Працює й працює, з ранку до ночі,
Щоб людям відкрито дивитись у очі.

В моїй Україні не плюють на підлогу,
Отримують і надають допомогу,
І молодь моя не п`є і не курить,
Займається спортом, співати так любить!

В моїй Україні чемні дівчата!
А хлопці вміють їх щиро кохати!
Навчаються жити, читають книжки,
І горді від того наші батьки!

В моїй Україні немає кордонів!
І море, і сонце, Дніпро, терикони,
Карпати зимою в засніжених шапках,-
Моя Україна! Люблю її! Крапка!

 (флешмоб Пономарьов «Не стидайся то твоя земля)                 

Ведуча. Хай буде мир на всій землі!

Мир-це квіти у сонячних росах,

Мир- це радість малих і дорослих,

Мир- це усмішка в очах матусі,

Мир- це лани золотаво-русі.

Мир- це все, що у світі найкраще

РАЗОМ Не забувайте цього нізащо! 

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!