Сценарій до літературної постанови «В гостях у Котляревського»

Сценарій до літературної постанови

 «В гостях у  Котляревського»

 

Сцена 1

Мати (закадровий голос):

Треба все підготувати і лягати рано спати.

Головне твоє завдання – вчити добре все і гарно!

Учень:

Знов готувати уроки – не можу ступити ні кроку!

За рік ЗНО – каже мама, для мене важка ця програма.

Не бачу ні сну, ні обіду, читаю весь день «Енеїду»,

А ще, внесу я поправку, читаю «Наталку Полтавку»!

Хвилинки немає ні граму, зайду краще до  Інстаграму.

Учень потрапляє у паралельний світ. Світ, в якому живе Іван Котляревський. В цьому світі живуть і персонажі  його творів. Учень шоковано спостерігає за такою картиною: Іван Котляревський,сидячи за столом, роздивляється свої книжки.

Котляревський:

Я давно живу на світі,

Мої твори знають діти,

Всі мене вивчають в школі,

Мої праці й творчу долю.

Я помітив дивну річ,

Думав довго – день і ніч!

Що мої любі дівчата –

Всі жіночні і завзяті,

«Хто найкраща?» - все питають,

Кожна себе вихваляють.

Відео-портрет знімають,

В Інстаграмі викладають.

«Хто ж найкраща» - ось питання,

Для письменника – завдання.

Важко їсти, важко спати –

Бо не можу  усе знати.

Наталка й  Юнона, Венера й Дідона,

Хто краща – загадка… Напевно, Наталка.

Наталчина врода, як чистая вода,

Розумна, цікава, до інших – ласкава.

 

Сцена 3

.Дівчата збираються для вирішення питання.

 

ПІСНЯ «ЖІНОЧКИ-КВІТОЧКИ»

 

Пісня:

Дідона: Я прекрасна дівчина – все при мені блищить!

Наталка: А у вас не має, як у мене чорних брів!

Венера: Звабами достойними тішусь гордо я!

Юнона: Зірка я Олімпу, серед богів своя!

Приспів:

Жіночки, як квіточки, ягідки смачні!

Суперечки кожен день за титули свої!

Жіночки, як квіточки, ягідки в саду,

Ти, Іване, краще дай пораду нам свою!

 

Наталка: Дівчата, годі нам сперечатися,

Треба з усім розібратися!

Венера: Дружно зібрати нараду,

Отримати чітку пораду!

Дідона: Як Юноні з Олімпу не впасти,

Венері ціну собі скласти!

Юнона: Дідоні втримати «корону»,

Наталці – піти до салону!

 

Сцена 4

Дівчата приходять в гості до Котляревського

Наталка: В гості ми прийшли до Вас,

Венера: Щоб спитати в добрий час:

Дідона: Хто на світі всіх гарніша,

Юнона: Добра, ніжна, наймиліша?

Котляревський: Я й не знаю, що сказати,

Важко вас розподіляти!

Знаю, хто вам відповість –

В мене вдома юний гість!

 

Юнона: От скажи, юначе, чесно

Хто з нас тягне на принцесу,

А можливо, на богиню,

Королеву чи княгиню?!

Учень: Ґвалт не треба спричиняти,

Буду я допомагати!

Коли рік шкільний почався –

Я тоді про вас дізнався!

Час я свій не марнував –

«Енеїду» вдень читав,

Про Наталку добре знаю,

П’єси часто всі читаю!

 

Хоч ви різні, неважливо, поясню вам зрозуміло:

Чи богиня ти Олімпу, чи поста земна ти жінка.

Вас об’єднує призначення, це і має велике значення:

Стати кожна матерями і коханими жінками.

Є у вас земне бажання й неземне - вічне кохання.

Ти, Юноно, дуже власна, але все одно – прекрасна!

Ти, Венеро, вередлива, хоч чарівна і грайлива.

А Дідона, без зітхання, прагне вічного кохання.

Тільки серед вас усіх – чуйних, гарних і легких,

Протягом всього часу – зберегла свою красу,

Український символ вроди – Ти, Наталко, від природи!

 

Котляревський:

Все одно жінки прекрасні,

Не секрет. Для всіх все ясно!

 

Наталка: Нам тепер аж легше стало

Венера: Скоро ранок, часу мало!

Дідона: Дякуємо, тобі, учню!

Юнона: За твою вагому думку!

Котляревський: А для кращого навчання –

Ми залишимо вітання!

 

ЗВУК ФОТОАПАРАТА

 

Сцена 5

ЗВУК  ГОДИННИКА

 

Картина: учень прокидається  вранці.

Учень: І насниться таке в ніч,

Світ навчання – складна річ!

Точно знаю - все одно

Треба скласти ЗНО!

 

 

ПІСНЯ «ЖІНОЧКИ-КВІТОЧКИ»