19 квітня о 18:00Вебінар: Як організувати якісний урок літератури для учнів із кліповим мисленням

Сценарій до свята св. Миколая (театрально-драматичний гурток)

Про матеріал

Дія 1

/Сцена оформлена у вигляді кімнати, на підлозі лежать іграшки/

Аліса: /входить із-за куліси/ Ну, ось, завжди мені не везе. І як це мені поталанило згубити чарівну паличку, яку доручив мені Святий Миколай. Це ж всі діти через мене залишаються без подарунків, і свято може не відбутися. А я чекала на нього. Цілий рік навчалася, слухалася батьків, була самою старанною ученицею, щоб заслужити право на відкриття свята. Що ж мені тепер робити?/Сідає біля іграшок/. Навіть ви, мої любі друзі, не можете допомогти мені ні в чому.

Перегляд файлу

Дія 1

/Сцена оформлена у вигляді кімнати, на підлозі лежать іграшки/

    Аліса: /входить із-за куліси/ Ну, ось, завжди мені не везе. І як це мені поталанило згубити чарівну паличку, яку доручив мені Святий Миколай. Це ж всі  діти через мене залишаються без подарунків, і свято може не відбутися. А я чекала на нього. Цілий рік навчалася, слухалася батьків, була самою старанною ученицею, щоб заслужити право на відкриття свята. Що ж мені тепер робити?/Сідає біля іграшок/. Навіть ви, мої любі друзі, не можете допомогти мені ні в чому.

/ Схиля голову на коліна і засинає.

В той час коли вона засинає, іграшки починають прокидатися/.

     Попелюшка: Бідна  Алісочка, як вона страждає! Ще й до того ж, це зовсім не її вина. Адже вона не згубила чарівну паличку, а її украли бридкі чорти, вона навіть не здогадується про це.

      Мальвіна: Друзі! Я думаю, що всі ми повинні допомогти їй повернути чарівну паличку, адже слухняна дівчинка. Завжди така акуратна. В її зошиті  я ніколи не бачила жодної ляпки, не те що в тебе, Буратіно. І руки вона ніколи не забуває мити перед чаєм.

    Буратіно: Знову ти зі своїм вихованням. Тільки й знаєш, як виховувати зранку до ночі. Давайте краще подумаємо, як допомогти Алісі.

     Попелюшка: Тихіше друзі не сваріться. Я думаю, що про це потрібно попрохати мою Хрещену. Я думаю вона не відмовить у допомозі.

Буратіно:Чудово придумано! Але як нам її знайти?

      Попелюшка: Дуже просто, ось дивіться  /витягує чарівний перстень/: цей перстень подарувала мені моя люба фея. Досить тільки  надіти його на палець, як фея з'явиться тут.

    /звучить чарівна музика. Заходить фея в супроводі звірят. Співають пісню «В лісі по стежинці»/

      Фея: Як я рада, бачити тебе, моя люба дівчинко! У тебе щось сталося, тобі потрібна моя допомога! /з пажем/

       Попелюшка: /кидається до феї/  Як вчасно ви завжди з'являєтесь. Нам дуже потрібна ваша допомога.

       Мальвіна: Наша Аліса, дуже чемна дівчинка потрапила в в страшну халепу. Цілий рік вона старанно вчилася, слухалася дорослих  і своєю доброю поведінкою заслужила право відкрити свято.

        Буратіно: Так, так, Святий Миколай доручив їй чарівну паличку, а вреднючі чорти вкрали її у Аліси, щоб зіпсувати дітям свято.  Ух, попалися б вони мені в руки. Я б показав їм, де раки зимують. У мене так сверблять руки /чеше руки/, щоб  повідривати їм хвости.

        Мальвіна: Тихо, тихо, Буратіно! І коли ти станеш вихованим хлопчиком?/корчить гримасу/ Відривати хвости – який жахливий вираз!

        Фея: Ну, добре, не сваріться, друзі! Я думаю, що Алісі й справді потрібна моя допомога. Навіть не знаю, з чого почати? Так принеси мені дзеркало правди. / Паж приносить дзеркало на подушечці. Ідуть дивитися в дзеркало. /

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дія 2

/на сцені з'являється країна гріхів. Виходить володар злих сил /.

        Антипко: Ну, що, мої любі негідниці! Чи справилися ви із завданням, що я вам дав? Відповідайте! 

        І Котик: Так, ваша підлість, звичайно справились. Ух, як ми чудово його виконали!

        ІІ Котеня: Я хочу розповісти. /Відтягує перше котеня , тягнучи його за хвоста/Адже це моя ідея була.

        І Котик: Ще чого! Це я придумала /штовхаються, верещать/.

         Антипко: Ану, цить, бісенята! Розверещалися! Аж у вухах лящить. Розповідай спочатку ти, Круць.

          ІІ Котеня: Ну так ось, ваша Мерзотність! Аліска йшла зі школи, ну і, як завжди, замріялась, дурепа.

           І Котик: А ми придумали натягнути шнур серед дороги.

          ІІ Котеня: Ану замовкни, не в тебе питають.

           І Котик: Але ж це я придумала!

          ІІ Котеня: Та що ти брешеш, це була моя ідея!

           Антипко: Знову ви за своє. От поганці! Та кажіть вже головне! Чи дістали ви чарівну паличку?

          І Котик: Так, так, повелителю. Ця дурепа йшла, замріялась, шнура не побачила, та як гепнеться з усього розмаху на землю. А поки вона оговталась, ми швиденько витягли з її портфеля чарівну паличку, та й втікати. А вона, дурна розтелепа, навіть нічого не здогадалась. Ось вона. /Витягує чарівну паличку і подає Чорту/

        Антипко: Ну, що ж молодці! Тепер наш час настане. Ми їм таке свято влаштуємо, що  вони на довго запам'ятають. За допомогою чарівної палички ми усіх цих хлопчиків і дівчаток зробимо нашими вірними слугами.


Я є злий чорт!

Так любо мені,

Коли всі дівчата і хлопчаки

Не мирно живуть,

А сваряться часто

І гірко ревуть:

Сльозинки дитячі

Так милі мені,

Хай жахи присняться

Їм у вісні!

Посію я смуту,

Посварю навік,

Бо я – страшний чорт.

Мене не забудуть,

Діти повік.


Ну добре. А тепер за діло! Кікіморо де ти там? Дай – но на тебе поглянути.

/Заходить Кікімора, перевдягнута під Алісу/.

О, а ти дійсно схожа на Аліску! Хто це над тобою так попрацював?

         Кікімора: Це я була в новомодному косметичному салоні, гроші заплатила – страшні чародії.

         Антипко: Та я й сам бачу. Якщо вже з такої страхопуди зробили людину… Може й самому звернутися. Пам'ятаєш, що маєш робити?

        Кікімора: Ну, звичайно ж, пам'ятаю. Прийти на свято, задурити голову цьому старому діду. А потім, за допомогою чарівної палички, перетворити цих слухняних діток в розбійників та бомжів. Я так вдячна вам за цю честь. О, це таке прекрасне злодійство, про яке я мріяла все життя.

          Антипко: Ну. Досить теревенити! Свято, мабуть, уже почалося! Ходімо, слуги мої. Ми їм покажемо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дія 3

(забігають Бабуні-Ягуні)

        Перша баба звертається до своїх супутниць: Шось давно ми нікуди не вибиралися, ніде не тусувалися. Пора б і труснути стариною! О, погляньте! Чого це всі тут зібралися (озирається на гостей)? Напевно, щось святкують…

        Друга: Сто відсотків. Ади! А ці Марфуні вибрендились, щей Буратіно взяли з собою! (показує на казкових героїв)

         Перша: Ви що, дійсно думаєте, що ваш Миколай прийде сьогодні? Які ви наївні…

         Друга: Та лиши ти їх! Най чекають. Може, дочекаються (сміються всі) Добре, хоч Антипко тут зі своїми Котенятами-чортенятами! (коти нявкають)

         Перша: Признавайтесь! Вже щось придумали, щоб цей корпоратив зірвати? Чи, як завжди, на нас чекали?

         Антипко: Не переживайте, план є! Але від допомоги не відмовимось.

         І Котик: Дивіться, ми їх приморозили і чарівну паличку украли 

         Друга: Які ж ви мерзокапосні молодці!

         ІІ Котеня: Так і будуть тут стояти. А ви нас з собою візьмете?

         Перша: Короче! Якщо всі в зборі, тоді вирушаємо до Чахлика на вечірку. (дістає з кишені телефон і набирає номер). Алло, Чахлюню! Все готово? Тоді ми поспішаємо до тебе. Летимо на всіх парах (звертається до бабок). Ну, що пішли?!

         Друга:  А як же ми дізнаємося, що тут святкують?

         Перша: А давай, просто запитаємо (звертається до гостей). Хеллоу, народ, скажіть, а що тут відбувається? З якого приводу збіговисько?

              Гості: Чекаємо святого Миколая!

          Друга: О, так тут намічається свято? Може, тоді залишимося, а то до Чахлика далеко йти, а в мене спина болить, не можу, і не подолати цей далекий шлях.

          Перша баба (звертається до другої) А ти?

          Друга: Що я?

          Перша: Ну, ти і глушина! Ти б до лора злітала і вуха перевірила!

          Друга: Мій електровіник вийшов з ладу, тому в лікарню мені не полетіти!

          Перша: Тю, я вже давно собі джип прикупила і розсікаю на ньому, куди хочу. Ну, так що? Залишаємося на святкування?

          Друга: Звичайно! Покажемо, як ми вміємо запалювати?

          Перша: Стоп! Дорога моя сестро, у мене ідея! Давай нашого Хребта сюди викличемо.

          Друга: Точно! (До першої) Ану, карго натискай на свій дибільник ще раз! Дзвони до того Хребта!

         Перша: І що я йому скажу?

         Друга: Ти тисни, а я сама скажу! (забирає телефон) Альо? Слухай, Чахлику, тут така справа… Бери,своє барахло і давай до нас! (слухає) Йой, нема проблем! Зараз запрягаємо кішечок і Антипко вмить тебе принесе сюди.

               (Антипко хапає кошенят за хвости і вибігають, за ними на мітлах – Бабуні)

 

Дія 4

/ На сцені знову з'являється Фея з іграшками/

         Фея: Боже мій! Які жахливі наміри. Це ж треба тільки придумати таку страшну підлість, швидше буди Алісу, та поспішимо на свято. Алісо прокинься! В нас залишилось дуже мало часу. /Аліса прокидається/

        Аліса: Що сталося? Де я? Хто ви? Мальвіна, Буратіно, Попелюшка, але ж ви всі були іграшками. Я багато разів гралася з вами, а зараз ви ожили?

        Фея: Алісо, це чарівна ніч. І всі іграшки оживають. Хай тебе це не дивує. Але в нас дуже мало часу. Потрібно поспішити на свято, щоб викрити злодійство темних сил, заволодівши твоєю чарівною паличкою.

        Аліса: То виходить, що я не загубила її, то в мене її вкрали?

        Фея: Так, Алісо. І тому може статися лихо. Нам потрібно встигнути на свято, щоб нечиста сила не натворила там біди.

        Аліса: Але ж не хвилюйтеся так, друзі. Щоб користуватися чарівною паличкою, потрібно знати слова, бо без них вона не буде діяти.

        Буратіно: Як чудово придумано. Значить у них нічого не вийде?

        Фея: Це дуже добре. Але все ж потрібно поспішити на свято, щоб викрити їхнє шахрайство.

Буратіно: Дівчата, вони повертаються! Завмираємо, щоб не здогадались.   

 

 

 

 

 

 

 

 

Дія 5

          Перша: Ото, класно прогулялись!

 

          Друга: Як, Кощуню, кости по дорозі не порозпадались? (Сміється)

 

          Чахлик:    (Чахлик нудьгує. Він трохи схожий на Термінатора, тільки дуже худий і трішки поскрипує і розвалюється потрошку, коли рухається.) Яка нудьга, як мені це все набридло. Печера, павуки – все одне і теж. А десь весело, всі граються, сміються, готуються до приходу святого Миколая готуються. Подарунки отримують… А до мене, як завжди прийде тільки Баба Яга. Ця стара зовсім з глузду з’їхала, Та ще взяла моду мене повчати: Ти, Кощій, недобрий, треба бути лагіднішим, тоді з тобою всі будуть дружити… 

                    А я розумію так: якщо я поганий герой, то і повинен бути злим, страшним і всім капості робити. А не сюсюкати, як які-небудь Буратинки та Мальвінки. Правду я кажу?

 

           Кішки та чортик відповідають “Так, так, Чахлику”

 

           Чахлик:    Хто у казках самий  страшний? А самий підступний? (до дітей): А ви мене злякалися? Ні? (Діти, скоріше , кричать «Ні».)То я вам покажу! Щоб не забули, який я гидкий та страшний, треба терміново зробити якусь величезну капость (Ходить туди-сюди) Придумав! Я зіпсую всім свято, украду Алісу і одружуся на ній!!! Оце план так план. Переходимо до виконання.

Збирає навколо себе своїх помічників, шепочуть. (підходить до Аліси, Бабки його відтягають)

 

          Перша:       Що?! А я?

 

         Друга: А я? Ти що, хочеш, щоб ми тебе на запчастини розібрали?! Та подивись, які ми красивущі, а щей драйвові!

 

         Перша звертається до Чахлика: Ану, включи нам що-небудь, ?

(Грає пісня «В лесу родилась елочка». Бабки починають шуміти і обурюватися.)

        Друг баба: Діджей, що ти включив? Давай нашу улюблену

(Звучить пісня про бабок Йожок, а дійові особи демонструють запальний танець.)

Пісня і танець Бабусь-Ягусь

 

 

Дія 6

/на сцену виходить святий Миколай з ангелами/

Пісня «Ходить по землі святий Миколай»

        Миколай: Дорий день, вам діти!

Іду з янголами яснесенькими,

Посміхаючись милесенько.

Я за діток Пам'ятаю.

Подарунки приготовляю.

Вам дарунки я приношу,

В Бога за вас ласки прошу.

Нумо, Янголята, покличте сюди Алісу, пора свято відкривати.

        І Ангел: Її тут немає.

        Миколай: А де ж це вона? Це ж я їй доручив свою чарівну паличку, без якої і свята може не бути./ заходить перевдягнена Кікімора/

       Кікімора: Ось я, осьдечки. Зараз я вам його відкрию. Ну, що вилупились? Не впізнали чи що? Адже це я – ваша Алісочка. Найчемніша і найвихованіша дівчинка. А прийшла я до вас не сама. Зі мною завітали мої друзі. Зараз я вас з ними познайомлю.

        Миколай: Алісо, що з тобою?! Боже мій, та це ж сам Антипко!

        Антипко: Так. Це я, Алісо, що ти наробила? / в цей час Аліса з феєю заходить в зал, підбігає до Святого Миколая/

        Аліса: Святий Миколаю, не  слухай її це я Аліса, а вона переодягнута Кікімора /звертається до нечистої сили/. А у вас все одно нічого не вийде, бо ви не знаєте чарівних слів, а без них паличка не буде діяти.

        Антипко: /кидає зі злістю паличку/ Знову мені не пощастило.

        Кошій: (піднімає паличку)Та нічого, я все – таки зіпсую вам свято! Зараз я зроблю так… /в цей час підбігає Аліса і бере паличку/ Не вийде у тебе нічого /проказує чарівні слова і нечиста сила зникає/

Хай зникає все бридке

Як сніг в погоду гожу

Нечисту силу злу

Ми разом переможем.

 

Кікімора: /підбігає до Святого Миколая/ Святий Миколаю, вибач мені. Я більше так небуду. Я хочу стати чемною дівчинкою і залишитись на вашому святі. Дозвольте мені.

Миколай: Звичайно ми тебе вибачаємо. Але, щоб ти стала чемною, треба тебе роз- чаклувати. Дітки, допоможете мені? Ви повинні відгадати загадки.

        ІІ Ангел: Не сидить вона без діла,
Дуже любить колір білий:
Землю посипа сніжком,
Наче білим порошком.
(Зима)

       І Ангел: Лежав, поки лежалося,
А припекло – то й сліду не зосталося. (Сніг)

       ІІ Ангел: І зелена, і колюча,
І пухнаста, і пахуча
Посеред кімнати стала,
Нас зі святом привітала. (Ялинка)

        ІІ Ангел:  Була калюжа мокра,
А тепер тверда.
Як же називається
Ця тверда вода? (Лід)

      І Ангел: Все літо стояли,
Зими чекали,
Діждали пори – 
Помчали з гори. (Сани)

       I Ангел: Узимку він скрізь:
Хапає за ніс,
Малює щоки
І студить боки. (Мороз)

       ІІ Ангел: Росте вона додолу головою,
Росте вона холодною зимою,
А тільки сонечко засяє –
Вона заплаче й помирає. (Бурулька)
          ІІ Ангел: Дітки, а ви знаєте вірші про Миколая? Бачиш, які розумні і кмітливі діти.

         І Котик: Е, ні! Я знаю, що ці діти не люблять читати. А значить і казок не знають! Зараз я зачитаю уривки з казок і подивлюся, які вони розумненькі.

У якого бичка був засмолений бочок? (Солом’яного)

        ІІ Котеня: За дві копи куплена,
на два боки луплена
(Коза-дереза)

       І Котик: В якій казці битий небиту возив? (Лисичка-сестричка і вовк панібрат)

       ІІ Котеня: Хто з казкових героїв підібрав стрілу Івана-царевича? (Царівна-жаба)

       І Котик: В кого перетворилося гидке каченя? (В лебедя)

        ІІ Котеня: Смерть свою він зберігає на кінці голки. Хто це? (Кощій)

       І Котик: Хто була хрещена мати Попелюшки? (Фея)

       І Ангел: От які молодці! Всі казки впізнали.
 

      Антипко: І звідки ви все це знаєте?

      I Ангел: Ну що Антипку! Не вдалося тобі зіпсувати нам настрій і свято. Іди зі своїми котенятами-чортенятами, спробуй в іншому місті знайти неслухняних дітей.
Згинь з очей, нечиста сило,
В цю хвилину пропадай,
Бо на захист нам прийшов,
Святий угодник Миколай.
(Чортик сумний іде геть з котенятами)

Аліса: А у нас для вас є подарунок. Пісня.

Пісня «Нічка-чарівничка»

docx
Додано
22 грудня 2019
Переглядів
245
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку