Сценарій до виховного заходу: "Хрещення Русі"

Про матеріал

Щороку ми святкуємо церковні свята, але жоден з нас не замислювався над тим як тяжко далось для наших предків процес прийняття християнської віри, для кожного не просто дата в календарі, це невід'ємна історія нашого народу, наших поколінь. Поглиблення знань дає можливість краще розуміти тогочасне, та активізує майбутнє. Історії підносить нам свої уроки – прийняти їх та аналізувати, це наш обов’язок, не винятком є . Подана інформація розширює спектр розуміння значення цього свята, пробуджує патріотичні почуття, гордість за минуле, виховання героїчних почуттів, любові до Батьківщини, про невід’ємність свята у формуванні загальнолюдських цінностей. Виховний захід призначений як для студентів, так і для широкого загалу зацікавлених з даної теми.

Перегляд файлу

Міністерство освіти і наукиУкраїни

ВСП «Старобільський коледж ЛНАУ»

Методична розробка проведення виховного заходу на тему:

«Хрещення Русі»

для студентів ІІ курсу

спеціальності 208 « Агроінженерія»

2015

Укладачка: Драган Юлія Леонідівна – викладачка, спеціалістка ІІ категорії

Рецензент : Ткаленко Михайло Вікторович – викладач, спеціаліст І категорії

ЗМІСТ

Вступ

Методична мета
Виховна мета
Методика проведення виховної години з використанням різних форм і методів
1. Вступне слово куратора (викладача) про значення запропонованої теми .
2. Використання форми і методи (за розділами сценарія)
Сценарій виховної години.

Висновки

Список використаної літератури

Рецензія.

Вступ

Виховний захід призначений як для студентів, так і для широкого загалу зацікавлених з даної теми.

Історія триватиме і творити її нам!

Методична мета

Розширити знання студентів про історію Хрещення Русі та подій що йому передували; розкрити зміст свята; відродити почуття гордості за наше минуле, примножувати багатство та багатогранність героїчних сторінок минулого.

Виховна мета

Виховати у студентів почуття любові до свого народу, патріотизму та надати актуальні аргументи про невмирущий подвиг наших предків, які мали сміливість та почуття відповідальності прийнявши такий рішучий крок, жертвуючи власним життям заради нашого світлого майбутнього, гармонію загальнолюдських та національних цінностей.

3.0. Методика проведення

виховної години з використанням форм і методів

(комп’ютеризація відеофільми, вірші пам’яті, художні вирази)

3.1. Форми і методи особистісно -зорієнтованого виховання, що використовуються під час проведення виховної години.

1. Методи формування свідомості особистості

- розповідь

- бесіда

- метод прикладу

2. Методи організації діяльності та формування досвіду громадської поведінки:

- громадська думка

- створення виховних ситуацій

3. Методи самовиховання:

- самоспостереження

- самоаналіз

- самооцінка

- самоконтроль

4. Методи інформації:

- пошук інформації

- візуально-слуховий

- словесний

5. Методи сугестії:

- метод прикладу

- метод авторитету

6. Методи виховання словом рідного мовлення

- мовлення в офіційному стилі

- використання патріотичних творів: віршів, поем, та ін.

7. Рефлексійні методи виховання:

- створення колективної думки схвалення

- збудження інтересу до кінцевого результату діяльності

- навіювання (як елемент народної сугестії)

Вступне слово викладача

Визначною подією в історії нашої держави — 1025-річчям хрещення Київської Русі, його значення для нашої сучасності, адже пройшовши всі шляхи становлення від язичництва до Християнства, наші предки вистояли і виховали в нас пошану і любов до Бога, України, людей, усвідомити християнське значення любові до ближніх на прикладі любові Ісуса Христа до людей.

Наше завдання пронести ці почуття в маси та зберегти і примножити подвиг Володимира Великого, який зруйнував стереотипи того часу і вивів Київську Русь на достойний рівень розвитку серед тогочасних країн світу!

Сценарій виховної години.

Викладач: Шановні гості! Наш захід присвячений річниці Хрещення Русі!

Ведучий 1:

Ми любимо сонце і квіти,

І сонце нам шле свій привіт.

Ми роду козацького діти,

Землі української цвіт.

Ведучий 2:

Найбагатший з усіх

Родовід я маю,

Його я з давніх віків,

Наче книгу, гортаю.

І закон мій людський

Для життя і сумління

Гартувало віки

Не одне покоління.

Ведучий 1:

Він, мій рід, не з заброд,

Ним пишаюсь по праву.

Хто ж такі ми?

— Український народ!

Хто ж такі ми?

— Українська держава!

Викладач:

Ми, українці, — носії чудової української мови, культури, традицій, моралі, історії.

Україна — це наша Батьківщина. Тут жили і живуть наші батьки і матері, дідусі і бабусі, брати і сестри. Усі вони — громадяни незалежної країни. Кожен із вас теж громадянин України, бо живете на цій землі, любите і шануєте своїх батьків, свою землю, рідний край.

Пригадайте, як кожного ранку до вашого віконечка зазирає лагідний сонячний промінчик. Цей промінчик — маленька золота частинка великого щедрого сонця. Так і кожен з вас, діти, є невід’ємною частинкою славного народу України. Ми маємо знати, вивчати минуле українського народу.

Ведучий 1:

28 липня 2013 року ми відсвяткували значну подію—1025 річчя хрещення Київської Русі.

Київська Русь була могутньою європейською державою, добре відомою у багатьох країнах світу.

Першими київськими князями були Кий, потім Аскольд і Дір. Після того, як Аскольда і Діра було вбито у 882 р., до влади в Києві прийшов князь Олег. За його князювання держава з центром у Києві дістала назву Київська Русь. Помер князь Олег у 912 р. Київським князем став Ігор, який пізніше трагічно загинув під час збору данини. Оскільки його син Святослав був іще малолітнім, то у 945 р. влада перейшла до вдови Ігоря, княгині Ольги. Княгиня Ольга — найвидатніша жінка Київської держави. Вона першою з князів прийняла християнську віру. Коли Святослав досяг повноліття, він став князювати самостійно. Загинув Святослав у сутичці з печенігами біля Дніпровських порогів, на острові Хортиця. Київським князем став син Святослава — Володимир.

Ведучий 2:

Київська Русь міцніла, і їй дедалі частіше доводилося мати стосунки з іноземними країнами, в яких державною релігією було християнство — віра в єдиного Бога. А Київська Русь все ще залишалася язичницькою, тобто люди в ній вірили в багатьох богів. Часто люди виготовляли фігури богів з дерева і каменю. Торкаючись цих фігур, вони вірили, що їхня молитва буде почута.

Ведучий 1:

Коли ми щось вважаємо за божество, а воно є витвором людської праці, — то це ідолопоклонство. Тому в 988 р. князь Володимир прийняв нову віру і охрестився. Після цього охрестив своїх дванадцятьох синів, а згодом — і всю Русь. Давні язичницькі боги назавжди відійшли у минуле.

Ведучий 2:

Хрещення Русі — це перша сходинка до духовності нашого народу. Єдиний Бог освітив шлях людям Божим Словом — Біблією. Сьогодні Біблія — це дороговказ у житті кожної людини. Це одна з найстаріших і наймудріших книг світу, найпопулярніша з усіх книг, які будь-коли існували на земній кулі. Для християн — це Священна книга.

Ведучий 1:

Хто ж такі християни? Це люди, які вірять у Небесного Бога Отця, Творця всього сущого, а також у прихід, діяння, смерть на хресті, воскресіння, вознесіння на небо Сина Божого — Ісуса Христа.

Студент 1:

Коли Ісус на пагорбі Блаженств

читав Нагірну проповідь біблейську,

множив хліби у Табсі Галилейській,

в нас почитали багатьох божеств.

Моливсь народ до сонця і вітрів,

просив дощу, до ідолів звертався,

наш край в той час ще Скіфією звався,

а скіфи - землероби й скотарі.

Тече у жилах наших дотепер

та кров степна від пращурів Аррати

і як би нас не прагнули назвати -

ми - хлібосії, ними і помрем.

Важким був шлях Ісуса до сердець -

зваливши хрест на плечі, йшов на страту,

щоб всьому світу правду доказати

хто Божий Син, хто вбивця, хто Творець.

І доказав, здолавши власну смерть,

та Воскресінням утвердивши віру,

зійшов на небо, ну а ми в офіру

молитвою серця наповним вщерть.

Ведучий 1:

На Русі почали будувати церкви, прикрашати їх золотими куполами, хрестами, іконами.

Київська Русь почала процвітати,дружити з іншими державами, обмінюватися з ними досвідом, вчитися в них будувати власну державу, яку ми зараз і маємо.

Ведучий 2:

Ось так нам з вами дісталася у спадок від давніх предків наша віра – православна, і наш бог Ісус Христос. В нас будуються все нові храми, ми ходимо до церкви святити паски, воду на Водохреща, молитися. І завдячуємо цьому князеві Володимиру.

Висновок

Таким чином, виховний захід «Хрещення Русі» призначений не тільки для студентів, але й для гостей, які мають зацікавленість з даної теми. На деякий час учасники стають, немов свідками тих подій, переносять дух епохи, виховують особистість в яскраво виражених палітрах, формують характер, надають широкий спектр розуміння вчинкам, та співпереживають кожне слово, кожну трагічну нотку. Це дає можливість акцентувати увагу на значенні даного свята, не тільки як простого дня календаря, але й про масштабний подвиг, якому немає рівних, адже зміна релігії вимагала досить рішучих дій і велику відповідальність. Відношення сучасних поколінь до цього свята – це заслуга нас! Тому виховання в цьому напрямку досить важливе для нашого майбутнього та для майбутнього нашої країни.