Сценарій до ювілею школи

Сценарій свята 65-річного ювілею школи

001 Танець “Це моя земля” (Любов Михайлівна, Тесліна)+ танець

«Це моя земля!»

Виростала я на Україні,

Виростала, де грона калини

Щовесни під вікном розквітали,

Білим цвітом мене забавляли.

Тут волошки в волосся впітала,

Тут матусю сльозами прохала,

Щоб сорочку мені вишивала,

Тут я вперше в житті покохала!

 

Приспів:

Це моя земля! Це моя країна!    |

Тут моя сім'я! Тут моя родина!  |

Це ліси, поля, гори й полонини, |

Рідна ти моя Україна!           | (2)

 

В нас колосяться жито, пшениця,

І тече тут джерельна водиця,

В нас найкращі у світі дівчата,

Люди щирі, душею багаті.

Приїжджайте до нас в Україну,

Тут завжди зустрічають гостинно,

Пісня лине від хати до хати,

Бо у нас люди вміють співати!

 

Приспів. (2) 

 

Звучить весела музика, виходять діти.(«В каждом маленьком ребенке»)

Ведучий І

Справа була ввечері,

Робити було нічого,

Хто співав, а хто мовчав,

Саша ніжкою махав.

 

Ведучий ІІ

Раптом всім сказала Оля:

 

Оля

 - Ювілей сьогодні школі!    Лемішко К.

Вже аж 10 років має,

Ніби квітка розквітає!

 

Ведучий І

 

Тут обурився  Максим:

 Максим:

- Ні, не так, не 10 їй.                    Щербак М.

Моя мама вчилась тут,

Потім був ще й інститут.

Далі я ще народився,

В цій же школі опинився.

Отже, їй не 10, точно,

Знаю я це остаточно!

 

Владислав

 - А татусь мені казав,                        Протопоп М.

Що піонером в школі став,

Їй п’ятдесят тоді було,

Святкувало все село!

Поважні гості були тут,

На честь школи був салют!

 

Ведучий І

Тихо мовила Карина:

 

Карина

 - Тут училась бабця наша,                   Балаболка В.

А бабусі 50.

Значить, школі 60.

 

Ведучий ІІ

Що за шум і що за гам?

Як не соромно всім вам?

Руку краще підіймайте,

Що не ясно – запитайте.

Наш урок розпочинаймо

Та про школу все згадаймо!

Фанфари

Ведучий І.

Доброго дня, любі друзі!

Ведучий ІІ.

Шановні гості та господарі свята!

Ведучий І.

Ось і настала урочиста мить, присвячена славетному ювілею нашої рідної школи, її 65-річчю.

Ведучий ІІ. І сьогодні в цій залі зібралися всі, хто навчався, навчається і буде навчатися в стінах Левківської загальноосвітньої школи.

Ведучий І. 

Я за майбутнє України не хвилююсь.

Воно щасливим бачиться мені!

Державу нашу розбудують

Її найкращі доньки  і сини.

Ведучий ІІ.   

Зібрав цей зал випускників –

Господарів країни, її славу!

Увага всім! Увага всім!

Звучить славетний гімн держави!

(Лунає гімн України)

 

Оля - Де стояла наша школа?          Лемішко К.

 Максим - Хто учився тут до нас?    Щербак М.

 Владислав - Хто усі ці дяді, тьоті?   Протопоп М.

Карина - Привітать прийшов хто нас?    Балаболка В.

 

Ведучий І.

Cьогодні  тут на святі гості урочисті -

Ми раді вас у залі цій вітать…

І, мабуть, у хвилину урочисту

Слова напуття хочете сказать.

 

 

Ведучий ІІ. Наше свято завітали почесні гості: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Слово надається гостям.

 

Ведучий І. Проте сьогодні школа – іменинниця мабуть  найбільше радіє зустрічі зі своїми дітьми – випускниками, які за 65 років випустила зі своїх стін у вирій великого дорослого життя та добрими наставниками – учителями, які сіяли розумне, добре, вічне у душі своїх вихованців. Вітаємо всіх учнів, всіх вчителів Левківської школи!!!

 

Номер Пісня Л.М. Мій край

 

 

Ведучий І.

Сьогодні нашій школі виповнюється 65 років. Тож знову декілька слів про іменинницю.

Ведучий ІІ.

Ім’я – Левківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Ізюмської районної ради Харківської області.

Ведучий ІІ.

Дата народження – рік 1952

Ведучий І.

Місце народження – с. Левківка, вул. Центральна, 1

Ведучий ІІ.

Батьки: батько – відділ освіти Ізюмської районної державної адміністрації

                Мати – Ізюмська районна рада

Ведучий І.

Сімейний стан – мати-героїня. Діти – усі хлопчики та дівчатка, які навчалися, навчаються і будуть навчатися у ній.

Ведучий ІІ.

Близькі родичі – Ізюмська районна державна адміністрація, Харківська обласна державна адміністрація, Департамент науки і освіти Харківської  обласної державної адміністрації.

Ведучий І.

Далекі родичі  – Міністерство освіти і науки України

Ведучий ІІ. Господар школи — Гуртова Галина Іванівна. У народі кажуть: який господар, такий і дім. Нам, учням та вчителям, пощастило. Школою завжди керували, керують і нині мудрі, далекоглядні наставники на життєвій ниві, невтомні, самовіддані — аж до самопожертви — трудівники, терплячі, лагідні, високосвідомі громадяни своєї Вітчизни, перейняті найгуманнішими ідеалами людства.

Ведучий І.  В усі роки школу очолювали директори. І зараз в пам'яті кожного з вас спливає образ свого, єдиного і найкращого директора школи, якого ви з трепетом згадуєте .  А ми надаємо слово Гуртовій Галині Іванівні, яка сьогодні очолює заклад та є також випускницею.

 

(Виступ директора школи)

 

Ведучий ІІ. Приємно бачити усіх

А особливо учнів

До слова просимо сюди

Скажіть про школу гучно

Ведучий І. Отже, до слова запросимо перших господарів нашої тоді ще зовсім юної школи  Шестопал Ніну  Василівну

 

Презентація про минуле школи. Виступ Шестопал Ніни Василівни

 

До привітань приєднуються працівники Левківського сільського будинку культури _________

 

Ведучий І.  

У нас сьогодні не буденний вечір,

Це свято школи, це урочистий зліт.

Прийміть же, друзі, теплий

І сердечний наш привіт.

Ведучий ІІ.  

Нехай в цьому залі, в оцей час,

Вогні засвітяться світліше.

Бо нашій рідній школі – 65

Тож усміхніться, друзі, веселіше.

Ведучий І.

У нашої школи ювілейна дата,

Весела пісня нехай лине,

Прийшло на зустріч так багато

З усіх куточків України.

Ведучий ІІ.

Сьогодні нашій школі — ювілей,

Вона ще зовсім молода,

Живе в ній вчиться і працює

Лише завзята дітвора.

Номер танець клуб

(На сцену видряпується потішно одягнений бородатий чоловічок, шкільний Домовик.)

Домовик. А про мене забули??? Ви здивовані, хто я. Придивіться, задумайтеся, я ж ваш шкільний Домовик, живу тут уже - 65 років . Мені пощастило. Коли домовики будинки ділили, мені ваша школа дісталася. Спочатку я засмутився, мало не відмовився: біганина, дітвора, капості всякі, заворушення, ні тиші тобі, ні порядку. А вчителів і завучів як боявся!Жах! Особливо деяких. Але потім звикся, заспокоївся. Насамперед навчився дружити, потім рахувати і читати , а далі і біологію- хімію освоїв. Але ось 1 вересня 1952року, до сих пір згадую ... Я тоді роботу свою почав виконувати: школу охороняти, тишу ночами стерегти, та сторожів іноді лякати. Тепер ви мені майже як родичі: скільки я ваших недогризків із-за батарей витягнув, скільки дзвінків прослухав, скільки разів на контрольній хвилювався і журнал від вчителя ховав, світло завчасно виключав ... Все разом з вами випробував: і курити починав, щоправда, незабаром кинув. І слівця всякі знаю, і навіть реп навчився танцювати.

♫ (Домовик танцює)

А час-то, він біжить швидко, не стоїть на місці. Спочатку він рухається повільно, потім все швидше, а потім як пуститься бігом ... і його вже не наздоженеш. Разом з часом росли і ви - підростали. І ось вже пройшло 65 років. А я ж все пам'ятаю як сьогодні.... А ви пам'ятаєте? Які у вас найяскравіші спогади? Розкажіть.

ІНТЕРВ’Ю

1. А чи пам’ятаєте ви, шановні випускники, свій перший урок.
2. Хто був вашим сусідом по парті?
3. Чи пам’ятаєте ви свою першу вчительку? Як її звали?
4. Хто з учителів найбільше зап’ятався і чому?
5. Якби до нас їхав Міністр освіти, то до кого з учителів ви б рекомендували йому піти на урок?
6. Ким мріяли стати коли навчалися у школі. Чи збулася ваша мрія?

(Домовий бере інтерв'ю у присутніх)

Ведучий І. Як приємно побувати знову в безхмарному будинку дитинства, де вас любили, де ви вчилися жити, думати, шукати ..., так приємно сказати знову: "Здрастуй, Школа!" і з трепетом пригадати дитячі роки.

Сценка. Лемішко Каріна + Петрівна

(Під звуки мелодії "Маленькая страна" на сцену вибігає маленька дівчин­ка з повітряними кульками. Вона зупиняється перед випускницею.)

•   Привіт, ти впізнала мене?
•   Хто ти?
•   Я — твоє дитинство.
•   Здається, так.
•   Сьогодні я покидаю тебе.
•   Не поспішай, побудь ще мить.
•   Я буду приходити у сни, а ти згадуй мене. Пам'ятаєш, як ти вперше закохалася в русявого хлопчину, що смикав тебе за кіски?
•   Пам'ятаю.
•   А пам'ятаєш те Новорічне свято, де ти була Снігуронькою?
•   Пам'ятаю.
•   А той день, коли до тебе, хворої, прийшов майже весь клас?
•   І це пам'ятаю. Дякую тобі за це.

• Ти – моя люба, обрала таку професію, в якій я тебе ніколи не покину, а буду нагадувати про себе знову і знову. Ось мій тобі привіт

 

Пісня «Зачекай, моє дитинство» Н.Май

 (Мелодія продовжується, виходять учні 1 класу.)

1-й учень

Хай пісня тут лине!

Хай сміх скрізь лунає,

У кожного радісна усмішка сяє!

Всі дружні веселі радійте за нас.

Прийшов привітати вас перший наш клас!

2-й учень.

 Левківська школо! У буднях і навчанні

 Проводиш кожен день із року в рік.

 Твоїх дітей щороку на світанні

 Підхоплює стрімкий життя потік.

3-й учень.

В селі ти є маленькою державою,

Пишаємось не кількістю, а славою

Поглянь, які випускники  навколо…

Шаную і люблю тебе, Левківська школо!

4-й учень.

Ми так поспішали
На сьогоднішнє свято,

Бо дуже хотілося вас привітати.

Ми знаємо: вчились ви дуже добре,

Були хорошими дітьми.

Але признайтеся по секрету —

В школі хоч трішки бешкетували ви?

5-й учень.

Нашій школі вже літ багато,
В ній учився моєї мами тато,

І бабуся школу цю кінчала...

 Шкода, цього дня не дочекала.

 

6-й учень.

 Мама привела мене в свій клас

І сказала — не підводь ти нас.

Буду гарно я учитись,

Мною щоб могли гордитись.

7-й учень.

Від найменших учнів школи
Шлем вітання вам свої.
Нашу сім'ю не забудьте ніколи.
Школа — це мати, ми - діти її.

Пісня «От улыбки»

І куплет

Ми сьогодні хочем привітать

З ювілеєм нашу любу першу школу,

Довгих літ роботи побажать,

Щоб не знала ні біди ти і не горя.

Приспів:

Ми прийшли вас привітать, першим школу відкривать,

Бо найкращі ми у цьому світіт діти.

Із блакитного струмка починається ріка,

А людина починається з освіти.

ІІ куплет

Від усмішки йде до всіх тепло,

В цьому залі навіть затишніше трішки.

То нехай, щоб добре всім було,

Ніби лампочки вмикаються усмішки.

Приспів

 

Ведучий І. У народі кажуть: «Без верби і калини нема України»

Ведучий ІІ. Дійсно так, бо це — одвічні наші символи, наші обереги. А без вас, любі наші учні, немає нас, вчителів, немає школи.  Це ви наповнюєте нашу робу радістю, наші будні кольоровими барвами, наше життя — сенсом.  

Ведучий І. Як би не змінювалися часи, але ви завжди були, є і будете головними господарями школи – нашою зміною та надією.

«Українка я маленька» Лемішко

Яблунька в саду цвіте
Зеленіє житечко
Це мій край моя земля
А Я Україночка

Приспів:

Українка Я маленька
Як зернятко з колоска
І летить у небо ясне 
Моя пісенька дзвінка

2.
Я до личка притулю
Яблуневу гілочку
Людям й сонцю усміхнусь
Бо Я Україночка

Приспів:

Українка Я маленька
Як зернятко з колоска
І летить у небо ясне 
Моя пісенька дзвінка

 

3.
Розквітай моя вкраїно 
Як весняна квіточка
Тим пишаюся що Я 
Щира Україночка

Приспів:

Українка Я маленька
Як зернятко з колоска
І летить у небо ясне 
Моя пісенька дзвінка

 

 

Ведучий І. Наша школа сьогодні ... Яка вона?

Ведучий ІІ. У ній постійний педагогічний колектив, значить-терпляча.

Ведучий І. Тут багато усміхнених облич, значить - щаслива.

Ведучий ІІ. Тут завжди раді своїм випускникам, значить - гостинна.

Ведучий І. Тут готові допомогти кожному учневі, значить - добра.

Ведучий ІІ. Сюди колишні учні приводять своїх дітей і онуків, значить -Улюблена.

Ведучий І. Ось така вона, наша школа!

Презентація «Сучасна школа» під пісню Івана Шерстюка «Моя рідна школа»

Ведучий І. Багато спеціалістів підготувала наша школа.  Хтось став командиром, хтось на фабриці працює…У кожного доля складається по-різному, та  все ж путівку у доросле життя усім дарувала школа. Саме тут ви здобули першу науку, першу перемогу, а дехто і перше кохання…

Танець 1 клас «Девушки фабричные”

Ведучий ІІ.

 Сьогодні свято в нашій рідній школі

 Сюди прийшли її випускники,

 Яких, як мати рідна до порогу

 Вона випроводжала всі роки.

     

 Ведучий І.

       Дарувала ласку, ніжність і турботу

       Всі 65 минулих в праці літ,

       І от усі зібралися сьогодні

       Щоб принести їй свій палкий привіт.

       

Ведучий ІІ.

       Сказати щире, від душі спасибі

       І поклонитись низько до землі

       Хвилюючись, промовивши, про себе,

       О, як було тут хороше мені.

 

Ведучий  І. Ми щиро вітаємо всіх вчителів, що працюють та працювали , віддаючи дітям тепло своїх сердець, адже саме сьогодні у них професійне свято – День Учителя. Шановні вчителі! Нехай щирі дитячі посмішки, добрі слова подяки учнів та батьків,  та память про вас  будуть найбільшою нагородою за вашу невтомну працю.

 

Ведучий ІІ. Згадаймо, чи легким був вибір цієї професії?

 

Сценка «Вчителька»   6 клас

 

Ведучий  І. Також свято сьогодні все-таки у працівників школи. Адже, це вони впродовж всіх років доглядали, леліяли іменинницю.

Ведучий ІІ. Чисті коридори, красиві куточки, стенди, смачні обіди, впорядковані клумби – це все їхня заслуга.Отож, велике спасибі усім працівникам школи за щоденну сумлінну працю.

Ведучий І.У школі нашій, скаже кожен,

В пошані всякий працівник.

Завгосп, чи кухар, чи то сторож –

У нас найкращий трудівник.

Ведучий ІІ.  Ми з ювілеєм вас вітаєм,

Шановні наші, дорогі,

Ми вашу працю прославляєм,

Уклін низький вам до землі.

Ведучий І. Таке воно швидкоплинне життя вчителя. Ніби із року в рік повторюється навчальний матеріал, перегортаються знайомі сторінки підручників і роки рахуються не календарні, а навчальні…Роки, роки…

Ведучий ІІ.

Та іноді учителі відходять…

Ведучий І.

А іноді, на жаль, і так буває...

(О Боже мій, як важко це казать….)

Ніхто … ніхто… не помирає -

Їх учні завжди будуть пам’ятать

 

Прошу вшанувати пам'ять вчителів, які відійшли у вічність хвилиною мовчання

 (Презентація фото померлих вчителів, пісня “На могилі моїй посадіть молоду яворину”)

Танець ангелів

 

 

 

 

 

Ведучий І.

Ви повертайтеся до школи знов і знову,

Відкриті завжди двері,  так і знай!

Прийміть же на згадку про цю мить чудову

Наш запашний і славний коровай.

Гостей в залі пригощають короваєм Петровна і Оксана Михайлівна

Катя Бужинська «Україна-вишиванка»

 

Ведучий ІІ.  65 літ від роду школа має,

Та все молодіє, та все процвітає,

Бо спонсори гарні і друзі надійні

Дають допомогу, ремонти постійні.

Ведучий І.  Дуже приємно, коли відчуваєш, що про тебе хтось дбає, хтось допомагає. Що інтереси школи не байдужі. І сьогодні в залі знаходяться люди, яким ми вдячні за їхнє добре серце, за допомогу, за те, що вони не байдужі до нашого шкільного життя. Ми хочемо висловити подяку тим людям, завдяки яким наша школа і надалі зростає. З кожним роком вона стає все кращою та багатшою.

І сьогоднішнє свято не відбулося б без вашої підтримки!

Ведучий ІІ. Від імені всього колективу нашої школи, учнів та батьків велике вам спасибі.

Називаємо спонсорів

Ведучий І. Запрошуємо до слова _________________________________________

_____________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Ведучий І.

Із маківки степу так видно далеко,

Каштани взяли у обійми село.

Спішіть-поспішайте до рідної школи,

Зігріту теплом не забудьте ніколи.

 

Ведучий ІІ.

У далекі спогади верніться,

В шкільну історію ввійдіть.

Ви до школи серцем пригорніться,

Дивний спокій для душі знайдіть.

 

Пісня Школа, школа, я скучаю….

 

Директор.

Повертайтесь до рідної школи,

Повертайтесь в будь-який час

Вона вас не забуде ніколи

Двері завжди відкриє для вас.

І обійме, як мати дитину

До своїх, пригорнувши грудей,

Адже мати однаково любить

І малих, і дорослих дітей.

Повертайтесь до рідної школи,

Щоб в дитинство своє зазирнуть,

Щоб, хоч в пам’яті роки минулі

На хвилинку назад повернуть.

Повертайтесь до рідної школи!

 

 

Виростала я на Україні,

Виростала, де грона калини

Щовесни під вікном розквітали,

Білим цвітом мене забавляли.

Тут волошки в волосся впітала,

Тут матусю сльозами прохала,

Щоб сорочку мені вишивала,

Тут я вперше в житті покохала!

 

Приспів:

Це моя земля! Це моя країна!    |

Тут моя сім'я! Тут моя родина!  |

Це ліси, поля, гори й полонини, |

Рідна ти моя Україна!           | (2)

 

В нас колосяться жито, пшениця,

І тече тут джерельна водиця,

В нас найкращі у світі дівчата,

Люди щирі, душею багаті.

Приїжджайте до нас в Україну,

Тут завжди зустрічають гостинно,

Пісня лине від хати до хати,

Бо у нас люди вміють співати!

 

Приспів. (2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

_________________________

 

 

ІІ частина

Вірш про школу (Харьковська К.)

(На фоні музики «Может быть, пора угомониться»), слайди

 

 

 

Фото сучасної школи

Ведучий.    

Майже на околиці села стоїть будівля. Це Липоворізька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, директором якої з 2008-2009 навчального року  працює добра, тендітна,чарівна жінка.  Ім’я цієї людини – Савченко Людмила Анатоліївна.

   Кожного ранку сюди поспішає малеча.

 

Ведучий.

 А коли ж вперше почалися заняття в школі? Це незабутня осінь 1932 року.

Фото

 Семирічна  школа, її директор Пущало Панас Якович.

Фото

 Пропрацював в стінах рідної школи  30 років.  У ті часи посаджений великий  чудовий сад площею один гектар. У наші дні ми продовжуємо традицію висаджувати молоді дерева.

Фото сучасного саду

(на фоні звучання пісні «Журавлі»)

 

Ведучий.

 1941-1943 роки – школа не працювала. Багато її випускників та учителів пішли на захист Вітчизни. Частина з них загинули на полях битви.

(звучить пісня)

Ведучий.

 3 жовтня 1943 рік – школа відновила свою роботу. Понад 200 дітей жителів сіл Липів Рогу та Березанки знову сіли за парти, щоб оволодівати знаннями. У важкі, обпалені війною, роки працювали у школі вчителі: Чепела Марія Трохимівна, Єкименко Марія Петрівна, Красавчикова Тамара Олександрівна, Кулик Василь Михайлович, Даниш Вавиль Іванович.

Фото вчителів

Ведучий.

Важко оцінити те, що зробили вчителі. А робили вони так багато – навчали, виховували, допомагали. Сидоренко Анастасія Олександрівна, Третяк Ганна Іванівна, Остапенко Марія Іллівна – протягом багатьох поколінь давали учням молодших класів міцні знання. Марія Іллівна  неодноразово нагороджувалась за сумлінну працю. У _____   році була нагороджена нагрудним знаком «Ветеран праці».

Фото

Ведучий.

Василенко Віра Петрівна – заступник директора,  вчитель англійської мови, досвідчений класний керівник. Нагороджена Ленінською ювілейною медаллю.

Фото

Ведучий.

Павлюк  Ганна Миколаївна  – вчитель хімії та біології, організатор суспільно-корисної праці та праці на ділянках.

Фото

Ведучий.

Кулик Василь Михайлович – вчитель математики, знавець місцевого фольклору, історії села. Разом із Кучером Борисом Михайловичем, який пропрацював заступником директора з 1954 по 1977 рік, писали історію села, залучаючи до цього учнів. Робота по увіковіченню пам’яті загиблих у Великій Вітчизняній війні та тих, хто повернувся з перемогою сприяла патріотичному вихованню учнів.

Фото

Ведучий.

Красавчикова Тамара Олександрівна – старший вчитель, вчитель російської мови та літератури. Під її керівництвом учні розвивали творчі здібності в драмгуртку, який представляв Ніжинщину на огляді творчих колективів у Чернігові. Його керівник –  Красавчикова Тамара Олександрівна, нагорожена медаллю «За трудову доблесть» та Ленінською ювілейною медаллю.

Фото

Продовжує її справу Клименко Наталія Іванівна, яка керує драматичним гуртком «Надія», навчає дітей премудростям сценічної справи.

Ведучий. Учасники літературно-драматичного гуртка представляють

________

 

Ведучий. Візер Інна Петрівна сприяла  впровадженню в життя всього нового,

прогресивного, що сприяло кращому вихованню учнів. Протягом багатьох років була керівником учнівського хору, який захищав честь школи на різноманітних оглядах художньої самодіяльності.

 Фото

Ведучий.

1955-1961 роки – директорами  школи працювали  Черняк Я.М., Чуріков  О.М. Зробили великий внесок у добудову основного приміщення школи.

Ведучий.

1964-1972 роки – директор школи  Пінчук Андрій Іванович. Школа почала працювати в умовах продовженого дня, відкрито шкільну їдальню, здійснюється електрифікація.

Фото

Ведучий. З 1965 року працює їдальня. Відтоді почала працювати і група продовженого дня. Під керівництвом  виховательки Кузьменко Галини Миколаївни були здійснені екскурсії в м. Канів, музей Коцюбинського, до м. Чернігова, у м. Київ у Софіївський собор.

Фото

 

Ведучий. 

1972 рік – директор школи Попов Володимир Іванович. Він залишився в серцях наших односельців як високоосвічена людина, умілий керівник. Його життя обірвалося швидко і несподівано.  

Фото

Ведучий

1976 рік – на посаді директора школи Кротенко Анатолій Юрійович. Здійснена реконструкція школи: проведено електроосвітлення, здійснена заміна пічного опалення на водяне, обладнано географічний та фізкультурний майданчики, реконструйовано харчоблок. Анатолій Юрійович нагороджений знаком «Відмінник народної освіти». Його дружина Любов Олександрівна працювала в школі учителем української мови та літератури.

Фото

Ведучий

1981 рік – почали навчатися діти-шестирічки. Було відкрито підготовчий клас. Навчала цих дітей Чепела Марія Павлівна.

Фото

Ведучий.

1982 -1983 навчальний роки, заступником директора працює Іванова Єфросинія Іванівна, а з 1987 року – її директор. Вона є зразком толерантності, працелюбства та вимогливості. Такою ж вона залишилася і сьогодні.

Фото

Слово надається Івановій Єфросинії Іванівні

  Ведучий.

За ініціативою вчителя російської мови та літератури Білоус Лариси Олексіївни у 1983 році  був створений шкільний музей, експозиція якого стала результатом творчого пошуку членів історико-етнографічного гуртка.  І сьогодні учні школи продовжують традиції вивчення народних звичаїв та обрядів. Учні школи з 2007 по 2010 роки були призерами та переможцями обласного та республіканського турів Всеукраїнської історико-етнографічної експедиції «Україна вишивана» під керівництвом заступника директора школи Скрипки Ірини Василівни.

Фото

Ведучий.

1990 рік – директор школи  Мордашов  Михайло Григорович.

Фото

 Справжній господар. У ці роки побудований парник, проведена вода до приміщення школи та їдальні. Велика увага приділялась фізичному розвитку школярів. На придбаних ним тенісних столах і до цього часу проводяться турніри. Школа пам’ятає свого директора. Щорічно у лютому-березні проводиться турнір з настільного тенісу пам’яті Михайла  Григоровича Мордашова під керівництвом учителя фізичної культури Клименка Михайла Сергійовича.

 Сьогодні ми хочемо згадати теплим словом тих, хто пішов із життя, залишивши у наших серцях світлий слід.

Ведучий.

Тим, кого немає, вічний мир і сон.

Мить одна – мовчання. Низький їм уклін.

Ведучий. Просимо вшанувати пам’ять учителів, які відійшли у вічність, хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання

Їх ми пам’ятаєм, знаєм, що були…

Школярів, як мами, у цей світ вели.

 

Та життя триває. В світі – море див!

Нас не полишає потяг до вітрил.

 

Хочеться летіти, бачити усе

І дива творити – для країни це.

 

Адже квітнуть землі. Діти – кращий цвіт.

Рух цей безперевний – тож життя цініть!

 

Сучасне фото

Ведучий.

1983-1999 роки – відбувається зміна поколінь. На заслужений відпочинок ідуть учителі, які багато років пропрацювали в школі: Василенко Віра Петрівна, Кулик Василь Михайлович, Остапенко Марія Іллівна, Кучер Борис Михайлович, Ткаченко Софія Іванівна.

Ведучий

  Віра Михайлівна Гриб віддала школі більше 30 років, виховуючи молодших школярів.

Ведучий

 Софія Іванівна Ткаченко – майстер своєї справи. Працювала  вчителем математики та молодших класів.

Фото

Ведучий.  У 1980 році вчителем фізики було призначено Шапоренка Олександра Івановича. Молодий енергійний учитель переобладнав фізичний кабінет, який було визнано кращим у районі. Технічними засобами користувалися у кабінеті з пульта управління, а по всій школі були створені точки радіозв’язку. За сумлінну працю його було нагороджено значком «Відмінник народної освіти». У даний час працює директором Кунашівського навчально-виховного комплексу.

Фото

                               Дитинство – час нагальних запитань,

   Яких у кожного із нас завжди багато,

   Час набуття всіх необхідних знань,

   Коли усе на світі хочеться пізнати.

   Це час в житті найперших відкриттів,

   Випробувань, а ще експериментів.

   Це час пізнання світу знань та відчуттів,

   Коли ти мрієш завтра стать студентом.

 

Ведучий

На зміну вчителям-пенсіонерам проходить плеяда молодих вчителів: Пінчук Тетяна Іванівна, Простантинов Ігор Вадимович, Баран Людмила Миколаївна, Будовський Євген Володимирович, Нешта Володимир Васильович, Сьомка Олена Леонідівна, Рацин Наталія Борисівна, Сидоренко Галина Федорівна, Кулик Марія Олексіївна.

Фото

Чепела Аліна.       Осяяння благословенна мить.

   Ливоровізький край. Я у тобі зростала.

   Вбирала в душу пісню верховіть

   І світло нив, і барви буйнотрав’я.

   Ця мить одна, одна на всі літа,

   Коли відчула я на вільному роздоллі –

   Це рідний край, земля моя свята,

   Вже інших не судила мені доля.

   Тут осяйнула все я з днів дитинних,

   Із пісні материнської красу ввібрала,

   Що Липів Ріг мій – лиш частка України,

   Тому й священною земля для мене стала.

 

Ведучий.  Мрія здійснилася. І з аудиторії до стін рідної школи повертаються в якості вчителів колишні її випускники:

   Клименко Наталія  Іванівна

   Кулик Валентина Григорівна

   Рибка Валентина Василівна

   Дерека Валентина Володимирівна

   Клименко Михайло Сергійович

   Кулик Григорій Віталійович

   Чепела Лариса Павлівна

   Ступак Олександр Григорович

   Шевченко Лариса Анатоліївна

   Ковнер Тетяна Анатоліївна

   Ібрагімов Ренат Равільович

 

Фото учителів

Учень.

Душа у кожного щемить

А погляди ідуть по колу…

Вже вічному сьогодні вчить –

Ступак Іванович Микола.

 

Людина чистої душі,

В ній справедливості без міри…

Поеми пише і вірші,

Торкаючись святої ліри.

 

А наші рідні вчителі

Були найрозумніші в світі,

І ми дорослі, як малі,

Їх мудрим поглядом зігріті.

 

Ведучий

1994 рік – директор школи Ступак М.І., колишній її випускник. Значна увага приділяється творчому розвитку вчителя і учня. Високий авторитет серед учнів, учителів, батьків сприяє тому, що багато друзів Миколи Івановича стають спонсорами, тому поліпшується матеріально-технічна база школи. У школи з’являється спонсор – Сидоренко Іван Григорович, уродженець нашого села, який нині проживає в США.

Фото

 

Ведучий

1999 рік - наймолодший за всю історію директор Ріпа Михайло Миколайович. Запам’ятався молодий директор своїм юнацьким запалом, позитивною енергетикою. Розпочата нова сторінка в історії школи – комп’ютеризація.

Фото

Ведучий

2001 рік – на посаді директора Охонько С.М., вчитель української мови та літератури. Її учні неодноразово були переможцями та призерами районних олімпіад, зокрема Ізбенко Анна та Паливода Інна. Нині вони студенти. Неповторний голос Софії Миколаївни неодноразово звучав у стінах школи та перед жителями села зі сцени сільського Будинку культури.

Фото

Звучить пісня у виконанні Охонько Софії Миколаївни

Ведучий

2002 рік – директор школи Черненко Т.В., вчитель історії. Відновлюється робота шкільної їдальні, зміцнюється матеріальна база школи, в тому числі і за спонсорські кошти І.Г.Сидоренка. Тетяна Віталіївна запам’яталася учням і батькам як прекрасний учитель історії, що прищеплював любов до свого предмета. Її уроки змістовні та захоплюючі, а учні Тетяни Віталіївни - призери та переможці районних та обласних олімпіад. Саме її учениця - Чепела Аліна - 2 роки поспіль стає переможцем обласної олімпіади з історії,  учасницею всеукраїнської олімпіади.

Фото

Слово надається Черненко Тетяні Віталіївні

 

Ведучий. 2005 рік – 2008 рік – повертається в стіни рідної школи Ступак М.І., який активно продовжує роботу, розпочату раніше.

Ведучий. У 2009 році пішов на заслужений відпочинок Нешта Володимир Васильович. 25 років він пропрацював у нашій школі. Прийшов сюди після закінчення вузу, працював і учителем фізкультури, і фізики, основ безпеки життєдіяльності. Декілька років обіймав посаду заступника директора школи з навчально-виховної роботи.

Його учень Семенченко Володимир став переможцем районної олімпіади з фізики.

Ведучий. У 2010 році на заслужений відпочинок іде Шулежко Валентина Миколаївна. Пропрацювала в школі зовсім недовго. Її учениця Дяконенко Альона виборола перемогу в міжрайонному конкурсі «Людина і ліс», подарувала школі «караоке».

Ведучий. У 2011 році на заслужений відпочинок пішов Ігор Вадимович Простантинов, який пропрацював у школі учителем музики більше 25 років. Учні допомагали йому носити важенний  акордеон та інші інструменти.

Ми раді бачити Володимира Васильовича, Валентину Миколаївну та Ігоря Вадимовича в стінах школи.

 

Пісня у виконанні Клименка М.С. та Простантинова І.В.

 

Ведучий

На 1 вересня 2012 року в школі навчається 44 учні, працює 13 вчителів, які мають фахову освіту. Педагогічне звання  «старший учитель» мають 3 педагоги, 7 – вищу кваліфікаційну категорію, 2 - першу; 2 - другу ; 2 - спеціалісти.

Фото

Ведучий. Учителі школи продовжують роботу своїх попередників. Ми вивчаємо традиції нашого народу, відтворюємо їх, учимо дітей з повагою відноситися до історії.

Ведучий. Вашій увазі пропонуємо відеоматеріали роботи драматичного гуртка школи під керівництвом Клименко Наталії Іванівни.

Відеофільм «Українські вечорниці»

Ведучий. Протягом багатьох років кожного із нас зустрічали з посмішкою та увагою наші вчителі. Цікаво, чи хто-небудь з вас порахував скільки разів він переступив шкільний поріг,  щоб пізнати таїну книжкової і людської мудрості?

 

Ведучий. За рік, поспішаючи на перший урок,  ми переступаємо шкільний поріг 175 разів. А якщо порахувати перерви, уроки фізкультури, трудового навчання, а потім помножити на 175 днів та на 9 років! Уявляєте, яка математика! 

 

Ведучий. Любі вчителі!  Благословенна ваша праця, що допомагає душі кожної дитини розкритися, немов квітці. Нехай ваше життя буде осипаним пелюстками добра, любові, вдячності, розуміння, поваги, здоров’я і всього, що потрібно таким працьовитим і невтомним людям, як ви.

 

1 ведучий.   Шановні вчителі! Сьогодні в нас свято.

Зібралось гостей тут і друзів багато,

Дозвольте, шановні, усіх привітати,

Міцного здоров’я й терпіння міцного,

Везіння людського усім побажати.

А ще вам – натхнення й учительських злетів,

Уславлення вічного наших поетів.

 

2.  ведучий.   – Зі святом! – ледь схилились віти клена.

– Зі святом! – скидає осінь жовтий лист.

– Зі святом! – уклонилися доземно

Зірки учителю за розум й хист!

– Зі святом! – пахне п’янко руту й м’ята.

– Зі святом! – голубіє небокрай!

   Учителю, дозволь тобі віддати

Пошани й дяки пишний коровай.

Це тобі квітують в жовтні айстри,

Хризантем тобі цей  зріс  букет.

Це від погляду твого, мій майстре,

Завмирає літ страшних  ракет.

 

Це тобі співають дзвінкі пісні.

Хай безсмертним ім’я твоє буде

В вічній і нев’янучій красі!

 

Під музику діти заносять коровай

 

Ведучий.  Слово надається учителям-пенсіонерам.

Іванова Єфронсинія Іванівна

Остапенко Марія Іллівна

 

Ведучий. У подарунок для вас звучить пісня «Немає кращої роботи» у виконанні учня 6 класу Шевченка Андрія

 

Ведучий.

Проходять роки… Учні прощаються зі школою, ідуть у нове життя. Скільки прекрасних справ на рахунку випускників нашої школи. Вони працюють лікарями і вчителями, юристами і бухгалтерами, продавцями і перукарями, будівельниками і механізаторами, шоферами і столярами. Ми можемо гордитися, що з випускників, які прийшли на цю зустріч є багато людей, які знайшли своє місце в житті, стали добрими спеціалістами і поважаними людьми

 

Знов вечірня зоря зійшла тихо над гаєм.

Юний місяць в степу до дівчини моргає,

На травицю шовкову впала срібна зоря,

                                І шепоче із вітром вся тендітна краса.

 

Липів Ріг, Липів Ріг –

Це дитинства мого тихий смуток.

Сто шляхів, сто доріг –

Та до тебе лиш серцем прикута.

 

Вийду в поле, всміхнусь і землі поклонюся по пояс,

Із криниці  нап’юсь, що струмочком біжить в чистім полі,

Де кохання моє заквітчалось юністю весен

І зозуля кує на життєвих моїх перехрестях.

 

Ведучий. Ви чули посвяту рідному селу Рудик Галини Михайлівни.  Вона більше 10 років очолювала батьківський комітет школи, а з 2002 по 2010 рік була головою Липоворізької сільської ради. Добра господиня, любляча дружина, турботлива матуся і бабуся… Вона завжди відгукувалася на наші прохання і допомагала у вирішенні багатьох проблем шкільного життя.

Слово надається Рудик Галині Михайлівні

 

Ведучий. Без знань немає ЛЮДИНИ, немає ГРОМАДЯНИНА. Немає майбутнього. Отже, біля витоків незалежної України стоїть учительство. І поки вона свідоме своєї місії, свого обов’язку, Україна матиме талановитих хліборобів і поетів, кібернетиків й економістів, менеджерів і філософів, співаків і математиків… Знання – це зброя в боротьбі за день завтрашній. Треба здобувати їх уперто й самовіддано. Здобувати з радістю.

 

Ведучий.  Гордістю людини будь-якої професії є молодь, яка продовжує традиції своїх наставників. Багато випускників школи стали учителями, і працюють вони не тільки у рідному селі. Серед них

• Скітер Ігор Семенович, кандидат фізико-математичних наук, доцент. Основним напрямком його наукових досліджень є математичне моделювання економічних систем. Працює у Чернігівському державному технологічному  університеті заступником завідувача кафедри програмної інженерії.

 

• Білецька (нині Ступак) Валентина Іванівна – учитель української мови та літератури, учитель-методист, Відмінник освіти України.

Слово надається  Ступак Валентині Іванівні

 

Вклонімось серцем до землі

Нашій матусі – рідній школі!

Хай вчаться діточки малі

І дякують щасливій долі.

Наш Липів Ріг, зелений гай…

І дуб Шевченків коло нього,

Остра небесний водограй…

Ріднішого нема нічого.

 

• Ці поетичні рядки належать випускниці школи 60-х років Кургак (тепер Гетьман) Валентині Миколаївні. Прикута до інвалідного візка,  завжди привітна, життєрадісна, сповнена оптимізму. Середню освіту здобула в Ніжинській середній школі №10. Вона є автором трьох поетичних збірок «Поезія життя»  (2006 р.),  «Обрій надії»  (2007р.), «Одвічний пошук» (2010 рік). Сьогодні на святі ви неодноразово чули її вірші, присвячені рідному селу.

 

• Бенедиктов Володимир Леонідович,

 

 

 

• Джам (дівоче прізвище Хомич) Оксана Іванівна, завідувачка Бучанської дитячої лікарні Київської області, лікар-педіатр. Діючий депутат Ірпінської міської ради. Її кредо: «Лише тоді, коли здорова дитина, здорові мама й тато, сім’я соціально захищена, можна сміливо та впевнено побудувати майбутнє».

 

• Улянченко Вячеслав Михайлович, лікар-хірург

 

 

 

• Клименко Надія Михайлівна – науковий співробітник Національного науково-дослідного інституту українознавства.
• Клименко Оксана Михайлівна, Чепела Аліна Володимирівна – студенти найпрестижніших вузів України: Києво-Могилянської академії та Національного університету імені Тараса Григоровича Шевченка.

 

Ведучий.  Спливають роки...

ІНТЕРВ’Ю

7. А чи пам’ятаєте ви, шановні випускники, свій перший урок.
8. Хто був вашим сусідом по парті?
9. Чи пам’ятаєте ви свою першу вчительку? Як її звали?
10. Хто з учителів найбільше зап’ятався і чому?
11. Якби до нас їхав Міністр освіти, то до кого з учителів ви б рекомендували йому піти на урок?
12. Ким мріяли стати коли навчалися у школі. Чи збулася ваша мрія?

 

 

Ведучий.   Роки… Чом ви не журавлі, чом з вирію не можна вас вернути,

                   Чом несете у себе на крилі все те, що неможливо позабути?

 

Ведучий. Шкільна пора. Чи не закохувалися хлопчаки  у дівчаток із русявими кісками, а дівчата – у хлопців. Запам’яталися  першим сказаним словом «люблю», а той просто якоюсь такою не до часу серйозною думкою «вона буде моєю дружиною». І вже ніякі хизування не могли втрутитися в цю думку, яка миттю махнула крилом і зникла , здавалося, на завжди.

Ведучий.

А чи часто згадують шкільне життя подружні пари випускників, імена яких вписані в історію школи як, пари котрі знайшли свої половинки у рідному класі.

Ведучий.

1. Іваненки Олександр та Валентина
2. Улянченки Микола та Валентина
3. Сидоренки Олександр та Олена
4. Шевченки Євгеній та Лариса
5. Шевченки Олександр та Світлана
6. Дереки Сергій та Валентина
7. Ступак Анатолій і Ніна
8.  Семенченко Сергій та Валентина

 

 

Ведучий.

Чи знаєте ви, що в житті нашої школи теж можна віднайти цікаві факти.

 

Ведучий.   Факт перший.

   Сьогодні працюють на вчительській ниві подружжя Клименків Михайла Сергійовича та Наталії Іванівни.

ФОТО

 

Ведучий.   Факт другий. Працюють подружжя не лише вчителями.

 

Завжди відгукнеться і допоможе вам у справах ремонту  Пінчук Олександр Григорович. Він допомагає всім у нашій школі, а найперше – своїй дружині Тетяні Іванівні.

Ведучий.  

Як ми любимо в холодну зиму перебувати у теплому приміщенні, я ще краще – коли в таку пору смачний сніданок чи  обід чекають на тебе. Працює кочегаром у школі Кулик Віталій Миколайович, а його дружина Віра Віталіївна кухар нашої їдальні.

ФОТО

Ведучий.   Факт третій.  У нас є продовжувачі  вчительської праці.

 

У школі працювала учителем початкових класів Остапенко Марія Іллівна. Сьогодні представником учительської династії у другому поколінні є Клименко Наталія Іванівна.

ФОТО

 

Ведучий.   Факт четвертий. Ми пишаємося тими вчителями, діти яких продовжують нелегку учительську працю.

 

Працює в Колісниківській школі учителем початкових Пінчук Надія Олександрівна в другому поколінні,  переймаючи досвід у своєї мами – Пінчук Тетяни Іванівни.

 

Виступ

 

Ведучий. Наша школа – світла оселя, у якій завжди панують порядок і чистота. Дбайливі руки працівників – господарників кожного дня піклуються про те, шоб тут було затишно і приємно навчатися та відпочивати. У кожного з вас у пам’яті «тьотя Валя», «тьотя Галя», «тьотя Рая»,  які постійно щось терли, мели, мили.

 

Ведучий.   А ще багато хто із вас пам'ятають запах шкільної котлети зі скибочкою хліба, смачні пончики за 5 копійок, які готували дбайливі господині – тьоті Галі. Ось і сьогодні:  якщо діти зголодніли, про них завжди піклуються працівники шкільної їдальні – тьотя Віра і тьотя Свєта. А як уміло організовували роботу персоналу школи «тьотя Шура», Петро Захарович. Ми раді бачити вас серед гостей і всі вдячні вам за турботу про учнів, про нашу школу.

 

 

Усім присутнім у подарунок учні нашої школи дарують танок

 

Звучить мелодія пісні «Через годы, через расстояния…»

 

Директор школи. Є на планеті дороге серцю місце – рідна школа.

Схиляються до самої покрівлі сиві тополі, тихо кружляє дух споминів. Уожного ранку, мов крихітні гомінливі струмочки, зливаючись у єдиний бурхливий потік, прямують сюди діти.

 

І так багато років... обличчя.. обличчя.. обличчя...

Але ти, школо, пам’ятаєш їх усіх.

Скуйовджених і охайних.

Бешкетників і сором’язливих.

Веселих і сумних.

Ти – начало всіх начал.

Так будь же завжди благословенна!

Нехай від споминів про тебе світлішають обличчя, розлагоджуються зморшки.

Хай вічно звучать слова : «Здрастуй, школо!»

 

Повертайтесь до рідної школи,

Повертайтеся в будь-який час!

Вона вас не забуде ніколи,

Двері завжди відкриє для вас.