Сценарій позакласного заходу для учнів 6-9 класів до Дня Землі.
Мета: формування екологічної свідомості учнів
Форма: вистава
У доступній формі піднімаються актуальні проблеми сьогодення.
Сценарій до Дня ЗЕМЛІ
Для учнів 7-9 класів
Люби природу не як символ
Душі своєї.
Люби природу не для себе,
Люби для неї. (М Рильський)
Діючі особи:
Дія 1
Ведуча: Люди люблять дивитися на зірки. Вони зачаровані безкраєм сяючим
небосхилом. Коли з неба падають зірки ми загадуємо найпотаємніші бажання.
А чи замислювалися ви над тим, що зірки також дивляться на людей?
Що ж бачать вони?
(Виходить сумна Земля)
Земля: Навколо Сонця обертаюсь по орбіті
Не рік, не два – мільярди ваших літ.
Я так втомилась... Плоть моя укрита
Рубцями ран – людський старався рід!
Терзає сталь моє земельне тіло,
Отрути труять срібну воду рік,
Усе, що маю, людству закортіло
Перетворить в своє добро навік.
Чи не тому, розпалюючись в помсті,
Я проти сил бездумних повстаю –
Земним трясінням завітавши в гості
Борги образи людству віддаю!
І навіть під вогненним шаром лави
Пекучий біль Земний не заховати...
Прокиньтесь люди! Розбудіть держави!
Аби мене від смерті врятувати!
(вірш С.Міхалкова, переклад Александрової А.)
Не чують, нічого не чують ... (йде зі сцени)
Дія 2 (Зірки вибігають танцюючи на сцену, тримають в руках глобус)
Наглядач Всесвіту: Що ви робите ? Схаменіться! Для чого ви зрушили з
місця Землю?
Зірка1: Ми її врятували!
Наглядач Всесвіту : Врятували? Від кого врятували?
Зірка 1: Від землян!
Зірка 2: Ми не могли довше спостерігати як мучиться наша сестра.
Наглядач Всесвіту: Хто ж її мучить?
Зірки: Як хто? Люди!
Наглядач Всесвіту: Не може бути! Люди це діти Землі! Як вони можуть
знущатися з своєї матері? До речі, а куди ви їх поділи?
Зірка 3: Ми їх відправили на планету Залізяка.
Наглядач Всесвіту: Це ж космічний смітник! Там отруєна вода і повітря.
Зірка 3: А для них це не має ніякого значення. Люди отруюють Землю і
знищують все земне вже давно.
Наглядач Всесвіту: Вони ж там загинуть!
Зірка2: Так. Але якщо їх залишити на Землі, загинуть не тільки вони але і
тварини і рослини і сама планета!
Наглядач Всесвіту: Ні, так не можна без суду і слідства зразу карати. В цій
справі треба розібратися. Давайте всіх сюди.
Дія 3 (Приводять людей, тварин і рослин Червоної Книги.)
Наглядач Всесвіту: Земле, ось діти твої, чи правду зірки говорять, що вони
кривдять тебе?
Земля: В мене вже немає сил говорити з людьми.
Одкам'янійте, статуї античні,
Одкам'янійте і кричіть на ґвалт!
В Лос-Анджелесі пальми синтетичні
Уже вростають коренем в асфальт.
Там смог навис, і сонце тяжко гріє,
Потік машин тісніший череди,
І алігатор міста — алергія —
Виходить із асфальтів, як з води.
Дерева вже тримаються за стіни.
Вони ідуть із міста ледь живі,
Невже і їх уже не стане,
Ні коника в реліктовій траві?
Сухі гілки — це вже вінок терновий.
Останній клен світ за очі забіг.
Залишиться один лиш лист кленовий,
Бетонний лист розв'язкою доріг (Костенко Ліна)
Наглядач Всесвіту: Може ти перебільшуєш? Діти завжди пустують, не
слухаються своїх батьків.
Земля: В мене душа болить не за себе, а за них (показує на рослини і тварини).
Чим же вони винні, що не мають місця на широких моїх просторах?
Ще назва є, а річки вже немає,
Усохли верби, висохли рови.
І дика качка тоскно обминає
Рудиментарні залишки багви.
І тільки степ і тільки спека, спека,
І озерявин проблиски скупі.
І той у небі зморений лелека,
І те гніздо лелече на стовпі.
Куди ти ділась, річенька? Воскресни!
У берегів потріскались вуста.
Барвистих лук не знають твої весни,
І світить спека ребрами моста,
Стоять мости над мертвими річками,
Лелека зробить декілька кругів.
Очерети із чорними свічками
Ідуть уздовж колишніх берегів. (Костенко Ліна)
Рослина 1: А як вони поводяться з нами! Наче ми не живі!
Вогонь розвів хтось в лісі.
Воскресіння
Не буде ні листкам, ні квітам - все в золі,
Чи знаєш, як болить в цей час коріння,
Як мовчки воно стогне у своїй землі?
Рослина2 : ...Промчав на тракторі хтось вчора лугом
І квіти сплюндрував, під злісний кинув ніж.
Чи знаєш, що веселка понад пругом.
Сьогодні барв не мала стільки, як раніш?
Рослина3 Хтось гілку тоненьку берізці одсік.
Упала вона у траву і лежить.
І капає, капає, капає сік,
І кожна краплиночка просить: - Жить!...
Тварина1: Мільйони років ми жили вільно на своїй Землі а тепер нам відводять одну сторінку в Червоній Книзі. А ми не хочемо жити на сторінках, ми хочемо як раніше, як тоді, коли людини ще не було на нашій планеті!
Тварина2: Тут уже не ліси, тільки тінь лісів,
Тільки згарки лісів в німоті блукають,
Опромінені горлечка їх, солов'їв
Не співають уже, не співають.
Тварина 3: Тут уже не життя - тільки тінь життя,
Чорні поночі землю з'їдають роси.
Опромінена брунька, як мертве дитя,
З небуття кричить безголосо.
Тварина1: Тут печаль і печаль, сам на сам, сам на сам...
Тут біда і біда дім навічно обрала.
Цим лісам, опроміненим, цим лісам,
Небеса саркофагом стали.
Зірка1 : Чорнобиль ! Ці люди не відають що творять, вони занапастили себе
разом з усіма!
Зірка 2:Хати спустіли.
Кинута худоба.
Голодна кицька.
Здичавілий пес.
Зірка 3: Оце вам, люди, правда про Чорнобиль.
Оце вам, люди, атомний прогрес.
Наглядач Всесвіту: Все досить! Мені ясно все. (звертається до людей) Вам дійсно немає місця на цій планеті. Землю ми вам не повернемо.
Люди: Але це не ми все зробили! Ми всього на всього учні 8 класу. Чому ми
маємо відповідати за справи старших!
Зірка 1: Бо ви виростете і будете робити те саме!
Люди : Не будемо!
Наглядач Всесвіту: А що ж ви будете робити?
Людина 1: Ми будемо жити в злагоді з природою. Ми вже зараз знаємо, як можна покращити стан планети.
Людина 2: Енергетичну кризу допоможуть подолати нові джерела енергії , наприклад, біогаз зі сміттєзвалищ, який виробляють метанобактерії. 3 ріпакової олії — «блакитного ангела» — виробляють дизельне пальне; необхідно ширше використовувати енергію води, вітру та сонця.
Людина 3: Зменшити забруднення довкілля дозволить установка сучасних фільтрів на автомобілях та підприємствах, а також безвідходне виробництво - переробка використаної сировини, яке в свою чергу зменшить вирубування лісів.
Людина 1: Ми не будемо рвати квітів у лісі, ми будемо їх вирощувати на клумбах та у горщиках.
Людина 2: Ми зробимо все, щоб не зникли тварини на нашій Землі.
Людина 3: Ми будемо добре вчитись і обов’язково знайдемо шляхи порятунку нашої матінки Землі від того лиха, що вже наробили люди. Повірте нам, будь ласка!
Наглядач Всесвіту: Повіримо їм?
Зірки шепочуться між собою, підходять до дітей і віддають їм глобус.
Наглядач Всесвіту: В ваших руках майбутнє наступних поколінь. Пам’ятайте
про це кожної миті свого життя. Інакше ми назавжди заберемо Землю в людей!