Сценарій "Герої-вічні!"

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №99

Криворізької міської ради Дніпропетровської області

 

 

 

 

 

 

 

                                  Сценарій виховного заходу

                                  «Герої - вічні…»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                Автор: Білоус М.П.

                                                                                Посада: заступник   

                                                                                директора з виховної роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

Кривий Ріг

2019

 

Сценарій виховного заходу «Герої - вічні…»

 

Мета: - формувати у дітей гуманний світогляд, спрямований на недопущення жахів війни, вчити берегти пам’ять про тяжкі випробування українського народу;

• шанувати пам’ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини;
• розвивати бажання стати гідними громадянами України;
• виховати патріотичну свідомість,  гордість за свій мужній народ, шанобливе ставлення до військових – стражів миру, учасників АТО.

Обладнання: відеороліки  (гурт Невічні та Х. Панасюк «Білі лебеді у небесах», М. Копинець «Пливе кача», Н. Май «Свіча»), гімн України, стенд «Моя країна – Україна! Слава Україні! Героям слава!», проектор, відеофільм «Небесна сотня», на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічка, квіти з чорною стрічкою.

Запрошені: батьки Д. Білецького.

 

Хід заходу:

 

Учень 1: На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани.

Та тільки одна на землі Україна,

А ми її доньки й сини.

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть.

Та тільки одну Батьківщину ми знаєм.

Її Україною звуть.

 

Учень 2: А на моїй землі іде війна,

  Стріляють танки і ревуть гармати.

  Сповита горем, в чорному вбранні,

  Сльозами вмилась не одна вже мати.

  Найкращі з кращих падають від куль,

  Грудьми своїми землю прикривають,

  Сумним набатом в селах і містах

  Звучать слова: «Герої не вмирають!»

 

Учень 3: Вони живуть на віки у серцях

  І в пам’яті народу України

І не дозволять нашим ворогам

Перетворить вітчизну на руїни.

Ми вистоїм. Здолаємо катів,

Як маків-цвіт, розквітне Україна!

На тих місцях, де йдуть тепер бої,

В земнім поклоні схилиться калина.

 

Ведучий 2: 23-и роки Україна не знала війни. Ще декілька років ми не знали дуже багатьох слів, пов’язаних з війною. Але тепер кожне місто, кожне село, так чи інакше опалило полум’я військових дій. Раніше ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні! Героям слава!», сьогодні ці слова сьогодні набули нового змісту. Вони перестали бути просто вітанням, це- віддання шани найкращим, котрі у найважливіший момент нашої Батьківщини не злякалися, не зрадили, пожертвували собою за ради нашого мирного життя.  Це є свідченням справжнього патріотичного подвигу.

 

Ведучий1:   Герої України – хлопці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон її, це лікарі, які в мирний час повертають поранених з того світу до життя, це волонтери, на плечах яких тримається наша армія.

 

Ведучий 2: Сьогодні ми з вами зібралися тут, щоб засвідчити нашу шану тим, хто воював, хто сьогодні знаходиться на бойових позиціях Донеччини та Луганщини.

 

Ведучий 1: Висловити велику подяку волонтерам, які допомагають бійцям у скрутний час, тим, хто з молитвою вірно чекає їх вдома.

Захід зі вшанування героїв АТО «Герої - вічні…» оголошено відкритим.

 

(Гімн України)

 

Учень 1: Я дивлюсь на світлини бійців,

Щирі посмішки, втомлені очі,

Сиві скроні та безліч рубців…

А мій розум сприйняти не хоче:

Це не сон, не сидром маячні

Ця війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

 

Учень 2: Саме зараз її сини-вояки

Схід країни від зла захищають

Б’ються на смерть мої земляки,

Кров’ю землю святу поливають.

Щоб країна ввійшла в майбуття.

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддають найцінніше – життя,

України найкращі сини!

 

Ведучий 1: Сьогодні твориться історія, учасниками якої є ми самі. І від кожного з нас залежить доля нашої Батьківщини. Щоб надалі вона була незалежною, вільною, квітучою.

 

Ведучий2: Не так давно цими коридорами бігав хлопчина, він як і всі діти сміявся, пустував і вірив у мирне подальше життя. Але йому судилося стати героєм. Це наш земляк, колишній учень Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 99 Дмитро Білецький (Бєлєцький). За нього теж молилась мати.

 

Мати: Синку, як ти там?

Чи сьогодні їв,

Як ся маєш сам?

Чи не захворів.

Кожну Божу мить

Думаю про тебе,

Серденько болить,

Молюся у небо.

Янголів прошу

Тебе боронити,

На серці ношу

За тебе молитви.

Синочку, глядись

Я тебе умоляю,

Будь здоров і живим повернись,

Дуже-дуже тебе я благаю!

 

Ведучий 1: Сьогодні на нашому заході присутні батьки Дмитра Білецького – Вікторія Володимирівна та Юрій Григорович.

                    Запрошуємо їх до слова.

 

(виступ батьків Д. Білецького)

 

(відеоролік гурт Невічні та Х. Панасюк «Білі лебеді у небесах»)

 

Син: Мамо, не плач.  Я повернуся весною.

У шибку пташинкою вдарюсь твою.

Прийду на світанні в садок із росою,

А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач. Так судилося, ненько,

Вже слово «Матуся» не буде моїм.

Прийду і попрошуся в сон твій тихенько

Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає

І рана смертельна вже не болить.

Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває

Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач, за чорну хустину,

За те, що віднині будеш сама.

Тебе я люблю. І люблю Україну

Вона, як і ти була в мене одна.

 

Ведучий 2: Іще багато добровольців з нашого району зараз на захисті нашого спокою, нашого миру. Це батьки наших учнів Ольги Ботнаренко, Сергія Зосименко, Максима Цесько, Єгора та Антона Савченків, Вікторія та Аліна Гончаренко, Олександра Ричкова, Вікторії Гордієнко. Ми ними пишаємось, бажаємо їм терпіння, мужності, здоров’я, щоб якнайшвидше вони поверталися живими та здоровими до своїх родин.

 

Ведучий 1: Але, нажаль, кожного дня із засобів масової інформації дізнаємося про нові жертви українських воїнів. Це означає, що не лише батьки втрачають своїх синів, дружини – коханих чоловіків, діти – батьків, але і ми – своїх захисників. Це велика кривава рана, яка залишиться назавжди в нашій пам’яті, історії України. Давайте хвилиною мовчання вшануємо пам’ять загиблих воїнів.

 

(відеоролік М. Копинець «Пливе кача»)

 

Ведучий 2: Зараз, як ніколи, потребує допомоги від нас, і не тільки матеріальної, а й моральної. Вони мають бути впевненими, що люди, за яких вони воюють, за яких віддають своє життя, боронять від ворога – їх люблять, про них не забувають, підтримують і допомагають. Вже багато намальовано малюнків, зроблено поробок, написано листів для солдатів на їх підтримку.

 

Учень 3: Лист солдату

«Мій любий, солдате, пишу я до тебе

З подякою від щирого серця,

Що маю сьогодні я мирнеє небо,

Й надію, що лихо минеться.

Ти зараз на Сході – мене захищаєш,

Щоб мирним у мене був сон,

І те, що молюся за тебе – не знаєш,

На це не потрібно ікон.

Я просто у небо звертаюсь до Бога,

Щоб він тебе скрізь боронив,

Безпечною всюди була щоб дорога

І стало на все тобі сил.

Щоб ти повернувся вцілілим, благаю,

Молюся за тебе щодня,

І хоч особисто тебе я не знаю,

Мені відтепер ти – рідня!

 

(виступ волонтерського загону 2-А з журавликами)

 

(фон  Н. Май «Свіча»)

 

Ведучий 1: Небесна Сотня в небо відлетіла,

Як відлітають в небо журавлі.

Земля без них рідненьких спустошіла,

Не плачте, наші милі матері!

 

Ведучий 2: Давайте, друзі, будем пам’ятати,

І щовесни журавликів стрічати.

Вони померли за нашу свободу,

Це – гордість українського народу!

 

(учні школи викрадають з запалених свічок слова «Герої – вічні…»)

 

Ведучий 1: Захід, присвячений вшануванню героїв-воїнів АТО,

 

Ведучий 2: їх матерів, волонтерів та всіх небайдужих людей,

 

Ведучі: оголошується закритим!

 

(Гімн України)