Сценарій "Голгофа України"

ГОЛГОФА УКРАЇНИ

На сцені ХРЕСТ із зеленими вінками

Звучить мелодія

Андрухів Марко

Голгофа України триває
Хто скаже, яка це вже стація?
Скільки раз вона йде, скільки падає?
Та все із руїн піднімається!

 

Попович Максим

Скільки в неї Пилатів було крізь історію,
Скільки вироків їй вже читалося,
Скільки раз її вели в преторію?
Та вона все з руїн піднімалася!

 

Беренда Христина

А гробів, опечатаних владою?
І сторожа на зброю спиралася.
Скільки раз була зранена зрадою?
Та вона все з руїн піднімалася!

 

Павелко Марія

Ще живі ті, що з нею боролися,
Та змінити назад — вже не зміниться...
Кожній владі пора вже навчитися:
Україна повстане, підніметься!

 

Козакевич Анна

Нині знов є такі — з нею борються,
І готують останню їй стацію...
Та вона не впаде, не підкориться,
Скаже Богові: «Дякую! Граціа!!!»

 

Копчук-Кашецька Марія

Я ― Україна, я ― страдниця мати,

Яка споконвіку була у ярмі

Турецькім, російськім…

Та всіх не назвати,

Бо зайди є різні, а муки одні.

 

Гавриш Анастасія

Не тільки чужинці мене шматували,

Були і свої в нас жорстокі тирани,

Вони видавали укази й закони,

Тому і загинуло всіх нас мільйони.

 

Шкутяк Устина

Немов маля, що в муках народилось,

У долі, радості і різних неладах,―

Так я з неволі відродилась

І намагаюся стояти на ногах.

 

Бойко Юліана

Я - Україна, земля, що помічена болем,

Птаха, що довго чекала на волю.

Я - зранений край, де пахне полином,

Я - спів у саду солов'їний.

 

Бабій Єва

Я - Україна, я - єдності вічної мрія,

Мова співуча, любов і надія,

Травинка в росі, я – і в лузі калина, 

Я - сонця і неба дитина.       

 

Стефанюк Тереза

Я - Україна, молитвою Бога вітаю,

Поле широке добром засіваю,

Я - подих життя, земля Україна,     

Я - ніжна любові зернина.

 

Пісня «Страждальна мати»

 

Сценка «Козаки»

Стефанюк Тереза

Ще зовсім молода та непокірна,

А на мені ― блакитно-жовтий стяг,

Прошу мені служити вірно,

Нехай Господь благословить ваш шлях.

 

Андрухів Павло

Моя Вкраїно, гарна як калина,                                                                                                                                       В твоїх очах багато доброти.                                                 

Тебе хотіли полонили,
А ти зуміла їх перемогти. 

 

Гульванюк Роман                      

Тебе з корінням ― та на попелище.

Тебе ― у воду з каменем важким,

А ти злітала в небо усе вище,

Не скорена й не зламана ніким.

 

Попович Максим

Із серця твого слово рідне виривали,

Палили вроду у сліпім вогні.

А ти весною знову зацвітала

У вишитім вкраїнському вбранні.

 

Балагура Захар

Тебе топтали, били, розпинали,

Стріляли у калину і пісні.

А ти співала, як же ти співала!

Заслухувались навіть солов’ї.

 

Кушнірюк Ярослав

Моя Вкраїно, гарна, як калина,

В твоїх очах ще стільки доброти…

Схиляюсь у священному поклоні,

Щоб нам не перевівся родовід.

 

Пісня «Хтось та й зродиться»

 

• Отаман Андрухів Марко А що дітки, чи є ще порох в порохівницях?
• Всі разом: Є, батьку!
• Стахів Іван І слава козацька не вмре, не поляже од нині до віку!
• Дащак Олександр Буде добра слава поміж козаками…
• Балагура Захар Поміж друзями… Поміж лицарями...
• Струк Максим Поміж добрими молодцями!
• Отаман Андрухів Марко Цінуйте козацьку дружбу і братерство. Плекайте мир і лад. Ні на мить не забувайте, що ви роду козацького діти!
• Гульванюк Роман Присягаю своєю честю, що робитиму все, що в моїх силах, щоб бути вірним Богові та Україні.
• Всі разом: Присягаємо!
• Кушнірюк Ярослав Виховувати себе шляхетним, мужнім, готовим до будь-яких випробувань!
• Всі разом: Присягаємо!
• Ліщук Радимир Бути сміливим, сумлінним, доброзичливим, порядним!
• Всі разом: Присягаємо!
• Андрухів Павло Ввічливо із повагою ставитись до своїх братчиків!
• Всі разом: Присягаємо!
• Попович Максим Бути вірним нащадком наших славних предків!
• Всі разом: Присягаємо!
• Отаман Андрухів Марко Або здобудемо незалежну Україну, або загинемо за неї!
• Кусий Владислав Підемо в бій за Україну!

 

Марш

Чорна матерія ( лишають шапки)

Виходить кілька козаків розкуйовджені…

• Отаман Андрухів Марко Зруйнувала клята баба Катерина Січ-Матінку! І йде збирати шапки.
• Балагура Захар  Скільки орлів полягло, скількох в полон забрали, а на палю посадили…
• Струк Максим Стогне земля українська від пролитої крові!!!  
• Виходять

Сценка «Крути»

Виходить Україна

2 дітей

Шкутяк Устина

І Україна-Мати заридала

І Хресний свій похід почала.

 

Ліщук Радимир

Сльозами козацькі могили зросила,

Така молода – а вже зовсім безсила.

 

Беренда Христина

Та ні, піднялася, і далі іде, –

Хлоп’ят молодих за собою веде!

 

Шкутяк Устина

Супроти чужої навали,

Супроти смерті – в стужу, сніг.

 

Ліщук Радимир

Ось тут вони, ось тут стояли

І всього жменька – триста їх.

 

Беренда Христина

Славних хлопців-добровольців зібралося триста,

А дорога, наче доля, – коротка, терниста.

 

Ліщук Радимир

Ой ви, Крути, ой ви, Крути, заступіть собою,

Бо проллється кров юнача цілою рікою.

 

• Дащак Олександр Хлопці, хлопці, ви чули новину?!
• Стахів Іван Що сталося, що з тобою?
• Дащак Олександр Біда, біда іде на Київ!
• Балагура Захар  Яка ще біда?
• Дащак Олександр Червона!
• Стахів Іван Тю! В очах тобі червоно.
• Дащак Олександр Тобі зараз самому в очах потемніє, як дізнаєшся!
• Балагура Захар  Що мурашники з «муравйовського»  мурашника повилазили?
• Стахів Іван Заворушилося кодло кляте!
• Дащак Олександр Заворушилося, поповзло, все вкриє своєю люттю.
• Балагура Захар  Що, справді?
• Стахів Іван Як нам бути?
• Дащак Олександр Для початку, нюні не розпускати!
• Балагура Захар  А що ми можемо?
• Стахів Іван Ми ж просто студенти…
• Дащак Олександр Ми не просто студенти, ми українці! А коли йдеться про безпеку держави – то ми справжні мужчини,  і не важливо скільки нам років!
• Балагура Захар  Так, не дамо червоному кирзаку сплюндрувати нашу древню столицю!
• Стахів Іван Нас мало… Ми без зброї… Без досвіду…
• Балагура Захар  Серце вкаже нам шлях, спартанців теж було мало, але про їхній подвиг слава у віках.
• Дащак Олександр Збирай усіх наших, попрощайтесь з рідними, беріть – хто що може, і вперед, назустріч долі…
• Стахів Іван (Вертається за сумкою і кидає в зал репліку) Краще вмерти вільним, ніж жити рабом!

 

Пісня дівчат про Крути

 

Козакевич Анна

Синочку, рідненький, чуєш, як курличуть

У синім небі сумно журавлі?

Вони ж тебе до себе кличуть

А ти лежиш в холодній цій землі.

 

Голос хлопця з-за сцени Захар Олі

Я чую, мамо, чую, як співають

Мені над Україною пісні.

Ти не журись, я крила розпростаю

І принесу до тебе уві сні.

Вкраїнським рушником зітру сльозину

І поцілую в ріднеє чоло.

 

Кусий Владислав

Стоїть старенька мати на могилі,

І навіть квіти плачуть мовчазні.

Від сина погляд відвести не в силі,

А син довічно житиме у сні.

Нема любові понад ту,

Що окропила кров'ю Крути,

І ту гарячу кров святу

Повік Вкраїні не забути.

 

 

Сценка «Голодомор»

 

Гавриш Анастасія  Богородице! Матір наша небесна! Свята Покрово, заступнице люду святоруського! Куди ж ти відійшла? Чого ж залишила мою землю і народ мій на поталу червоних катів? Чи ж не бачиш, що вони доточують кров із могутнього українського дерева? Чи ж не бачиш криниці, повної українських сліз? Чи ж не бачиш, що то вже не я - Україна, а велетенська могила? Де ж ви, сили небесні?!

Попович Максим І стояла Вона осліпла від горя, обдерта, сива, напівблаженна, мукою підпирала небо, моторошно роззиралася, Мати-Україна, на велетенському хресті розіп'ята.

Гавриш Анастасія  (шепче). Дітоньки мої, заждіть! Івани, Марії, Тараси! Анни! Стривайте! Куди ж ви? Як же я без вас?

(Голосніше) Прости, небо! Прости, земле! Простіть, зорі! Всі сили земні і небесні, простіть муку і божевілля мого народу! Ту моторошну дику ніч, усі жахи, небачені від сотворення світу, простіть! (Тихо) Нема. Зотліли. Відлетіли ключами в небо.

 

Звучить реквієм В. Моцарта.

 

Струк Максим 83 роки тому нам хотіли винести вирок смерті.

Бабій Єва 83 років тому мільйони синів і доньок України, мільйони невинних людей, мільйони наших рідних і близьких були без жалю винищені Голодомором. Тоталітарний комуністичний режим свідомо спланував і здійснив терор нашого народу голодом.

Струк Максим 83 років тому наш народ пережив катастрофу, яка могла зупинити життя всієї нації. Голодомор приніс не лише страждання і смерть. Він посіяв страх серед людей. Тільки правда про геноцид українського народу і чиста пам'ять про усіх полеглих здатна звільнити нас від мороку минулого.

Бойко Юліана

Жила Вкраїна. Плакала, стогнала
Проте я твердо свідчити берусь:
За всі віки безхліб'ям не загнала
Нікого в землю Україна-Русь.
Від тих часів, коли з'явилось рало, 
Голодних мук не відало село.
Хай неврожай - та люди не вмирали:
З двадцятим віком лихо це прийшло.
 

Андрухів Павло

Не нагодує Мати-Україна,
Не приголубить діточок своїх...
Яка ж бо перед Богом в нас провина?
Який ми сотворили гріх?
Чи той, що в нас поруйнували храми? -
Прийшли в наш край перевертні і хами
Чинить страшну наругу над людьми.
 

Сценка «Голодомор»

 

• Копчук-Кашецька Марія Ранок вже. Якби ж він приніс щось добре…

Ні на мить не зімкнула очей.

• Балагура Захар І я все думав…
• Копчук-Кашецька Марія Що тут думати…
• Балагура Захар Піду кудись…
• Копчук-Кашецька Марія Куди ти підеш?
• Балагура Захар Може що знайду.
• Копчук-Кашецька Марія Та он Петра-сусіда за 5 колосків.
• (Закриває рота жінці). Балагура Захар Мовчи, не треба. Піду в поле, може яку картоплину, який корінець, хоть щось знайду!
• (Жінка його благословить). Копчук-Кашецька Марія  Іди, хай Бог береже…

Заходять діти

• Діти разом Мамо, мамо…
• Копчук-Кашецька Марія Любі мої ,ви прийшли…
• Кушнірюк Ярослав А де наш татко?
• Копчук-Кашецька Марія Татко зараз прийде…
• Шкутяк Устина А хлібчика нам він принесе?
• Копчук-Кашецька Марія Принесе, мої хороші.
• Кушнірюк Ярослав Мамусю, ми бачили тітку Параску.
• Копчук-Кашецька Марія Справді, а де?
• Шкутяк Устина Вона там – під тином – лежить…
• Кушнірюк Ярослав Мамцю, а чому вона лежить, вона змучилася, так?
• Копчук-Кашецька Марія Так, синку… Вона спить, напевно!
• Шкутяк Устина Але ж у неї є свій дім.
• Кушнірюк Ярослав Чому вона там не спить?
• Копчук-Кашецька Марія А ви бавилися надворі, не померзли часом?
• Шкутяк Устина Нам не холодно, але животик болить…
• Кушнірюк Ярослав Їсточки  хочемо…
• Копчук-Кашецька Марія Вже вечір. Ідем перепочинемо, татко, може, щось принесе…

 

Колискова «Спи, дитино, спи»  Мама співає дітям колискову ,вони схилили голови їй на коліна, мама гладить дітей по голівках.

 

ЗАВІСА

Хліба… хліба… хліба… хліба… хліба… хліба… хліба… хліба… хліба…

Мати –Україна роздає дітям шматки сухого чорного хліба з кошика, а воїн Кусий Владислав відбирає його.

 

Виходять з хлібом, залишаються 5.

Кушнірюк Ярослав

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.

Заплачте разом, а не наодинці.

 

Шкутяк Устина

Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,

Що мали зватись гордо – українці.

 

Всі разом:Заплачте ! Затужіть ! Заголосіть !

 

Бойко Юліана

Померлі люди стогнуть з тої днини,

Й благають: українці донесіть

Стражденний біль голодної країни.

 

Балагура Захар

Згадайте нас – бо ми ж колись жили.

Зроніть сльозу і хай не згасне свічка !

 

Копчук-Кашецька Марія

Ми в цій землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно.

 

Сценка «УПА»

Інсценізація. Хлопець у воєнній формі з бройцаком або планшеткою і флягою.

 

Піня «Лента за лентою»

 

Роман Гульванюк

Стежка все крутіше

Забирає в небо,

Важчає помітно

Речовий мішок…

Стати б, відпочити,

Але знаю – треба.

І, стиснувши зуби,

Йду, за кроком крок

Там за перевалом,

Бій клекоче з ночі,

Гинуть наші хлопці…

Знаю лиш одне:

Якщо смерть захоче

Зазирнути в очі –

За спиною друга

Не знайде мене…

 

Назустріч хлопцеві виходить наречена.

 

Єва Бабій

Бачу, любий, ти втомився.

Але тримайся, я тебе прошу.

За тебе тато так вночі молився.

А я, … я поряд подумки ходжу.

Будь сильним, а я дочекаюсь.

Нікого в світі так не полюблю.

Я довгу витримать розлуку намагаюсь.

Ти тільки виживи, тебе молю.

 

Гульванюк Роман Не може бути! Це галюцинація!

 Ти така гарна, ти – богиня, грація…

Вальс хлопця з нареченою.

Автоматна черга.

 

Стефанюк Тереза

Був жовтень місяць… холод… темнота…

Стояла ніч… висока, як могила

Старенька мати, сива, як з хреста

Одна над мертвим сином слози лила.

А час іде… Історії, життя…

І ріки сліз не висихають досі.

І ті сини, мов журавлі летять,

Лишивши матерям журливу осінь.

І досі ще не знають матері,

Де діти буйні голови схилили,

Лиш пам’яттю у кожному селі

Хрести… хрести  й насипані могили.

Мати-Україна підходить до хреста і скорбить.

 

Сценка «Чорнобиль»

 

Козакевич Анна

Чорнобиль…
Кровоточить квітень –
Читає погляди вдовині…
Гуляє стронцієвий вітер
В душі, у слові, у травині.

 

Дащак Олександр

І решетять свідомість градом
Події, факти і причини.
Вдивляється у мене правда
Твоїми, Прип’яте очима.

 

Козакевич Анна Бо на земній Україні ні сміху, ні радощів, ні пісень. Лише квітує погибель, регоче лихо, жнивує горе на чорнобильській межі.

 

Природа: дерева, птах, ріка, земля,.

 

Береза Беренда Христина

В зеленім лісі я, була царівна,
В зеленім лісі я була жива…
Рудим став ліс, рудим стали тіні.
Рудою стала крона і трава.

 

Дуб Кусий Владислав

І я був красенем всесильним,

Міцне коріння, крона – сталь,

Та не судилось, бо листком останнім

На мертву землю впала ця печаль.
 

Земля Бойко Юліана Нагодовано і нас смертоносним плодом, горить і над нами лиховісно непогасна свіча. Прости ж нас, роде наш замордований, лише сирою землею зігрітий.

 

 Птах Андрухів Павло Я прилетів із далеких країв, тисячі кілометрів подолав, щоб радіти весні на рідній Землі. Щоб бачити замаєні цвітом сади, звити гніздечко і годувати своїх маленьких жовторотиків. Розправити крила і зачерпнути живильної водиці. Чому ж не чути весняного гомону ріки? Падає.

 

Ріка  Стефанюк Тереза Погляньте, я могутня Прип’ять… В моїх жилах тече смертоносна сила. Мої води наповнені стронцієм… Жодна рибка більше не заплюскоче… Жоден спраглий не припаде до мого цілющого джерела. Тут – радіаційна смерть.

 

Павелко Марія Людина теж частина природи. І постраждала вона не менше, аніж луги, ліси та звірі.

 

Козакевич Анна Дзвони Чорнобиля не замовкають, трагедія не віддаляється , вона щодень стукає у двері – вибухом захворювань, спустошеними землями, непогамованим людським нещастям.
 

Шкутяк Устина

Триста літ поволеньки пролине –
Стронцій розпадеться і помре, -
На новому полі неодмінно
Час його, мов попіл, приоре.
Час очистить Прип’ять незглибиму,
Оживуть і луки і сади,
Та Чорнобиль вічно берегтиме
Хрест своєї чорної біди.
Вічно буде пам’яттю судити
Тих, хто розп’яли його в огні,
І з ребра, що стронцієм пробите,
Кров його тектиме по мені.
 

Дащак Олександр

Міста і села наші в різноквітті

Накрила димом пелена

І небо падало над світом

До матерів припали діти

І тиша крикнула: "Війна!"

 

Попович Максим

Роки над нами пропливали

І час випробувань прийшов:

Жінки солдатів проводжають

Сльозою в погляді дрижить

Надія, віра і любов.

 

Пісня «Плине кача»

 

Гавриш Анастасія

Пливуть гроби по морю, як човни –

По морю рук,по морю сліз і гніву.

Пливуть в човнах розтерзані сини

На хвилі молитов і переспіву.

Так ніби в жилах замерзає кров,

А потім б’є у скроні голос крові

За ти хто тихо жив, а відійшов

Щоб справді називатися героєм.

 

Кушнірюк Ярослав

Цвітуть тюльпани чорні в Україні,
Зривають їх дружини й матері.
«...Присвоїти посмертно...» В домовині
Лежить проміння згаслої зорі...
 

Стахів Іван
А блокпости обстрілюють чужинці,
Чиєсь дитя стає мішенню знов...
Іде війна!.. Іде війна, вкраїнці!..
Іде війна за смерть — не за любов!

Сценка «Майдан. АТО»

З пари: мати і син, дівчина і хлопець, чоловік і сім’я. Ліщук і Павелко

Копчук-Кашецька Марія

Зойкнула Земля чаїним криком:
- Сину, вбережи і захисти! –
Вийшла мати із іконним ликом:
- Козакевич Анна до Андрухіва Марка  Йди синочку. Хто ж коли не ти?

Копчук-Кашецька Марія
Спалахнуло небо, впало крижнем:
- Сину, вбережи і захисти! –
Вийшла жінка з немовлятком ніжним:
- Беренда Христина до Стука Максима Йди коханий. Хто ж, коли не ти?

Копчук-Кашецька Марія
.... І уже ні сина, ані мужа,
Лиш розверсті зоряні поля…
Та пліч-о-пліч стали Біль і Мужність
Дух і воля, Небо і Земля.
Листи 3 брати Кушнірюк, Стахів, Струк

(три пари діючих осіб:   Солдат Стахів – Молода жінка,   Син Кушнірюк – Мати,   Юнак Струк – Дівчина,  кожен тримає в руках лист і після своїх слів віддає листоноші)

І сценка:

(перша пара:  Солдат – Молода жінка)

Солдат:  Нас залишилось мало. Ввечері підійде підкріплення, а до вечора будемо битися до останньої краплі крові, але ворогові своїх позицій не віддамо! Кохана, бережи сина!

Молода жінка: Чекаємо на тебе, наш рідний, вдень і вночі. Іванко з кожним днем стає більш схожий на тебе. Коли він засинає, я благаю Господа тільки про одне, щоб ти залишився живий.

ІІ сценка:

(друга пара Син – Мати)

Син:     Був на передовій. Побував скрізь, а потім на бронежилеті нарахував 50 кульових дірок. Але не відлили ще тієї кулі, яка б вразила мене, бо береже мене твоя любов, мамо. Не турбуйся, рідна! Я повернуся!

Мати:    Біля хати налилися яблука, вже як повернешся буду пригощати тебе гарним врожаєм. Сусідських Мишка та Павла вже не має, вчора прийшла Похоронка. Благаю, мій сину, бережи себе! Я ж так хочу потримати онуків на руках. Швидше повертайся додому, дитина моя єдина…

ІІІ сценка

(третя пара Юнак – Дівчина)

Юнак:   Завтра знову йдемо в бій, іноді здається що сил нема, але при одній думці про тебе, моя кохана,ні рани не болять, ні виснаження не відчуваю. Дорога воєнна цензуро не викидай цю квітку, я надсилаю її для коханої дівчини…" 

Дівчина:  Хай врятує тебе любов моя! Хай доторкнеться до тебе надія моя. Стане поряд, подивиться в очі, вдихне життя в помертвілі губи! Притулиться обличчям до кривавих бинтів на ногах і скаже: "Це я – твоя Катя! Я прийшла до тебе, де б ти не був! Я з тобою, щоб не сталося!"

 Фінальна пісня

Беренда Христина

Молюсь за вас, мої сини,

 Я, ваша мати Україна!

 Палає полум’я війни.

Нас знову ставлять на коліна.

 

Павелко Марія

 О, як же боляче мені,

Бо те, що вийшло з мого лона,

Топче моє ім’я в багні,

Плете цупкі сітки полону.

 

Бойко Юліана

З’явившись тільки-но на світ

 Ссе кров мою, і не нап’ється.

Мій Київ, сину мій, прости 

Повір, ми будемо цвісти!

Я дам напитись з джерела

 Своєї Мудрості й Любові.

Відкрию світ, в якому Зла

Не буде у його основі.

 

Стефанюк Тереза

Станьте мудрішими, сини,

Ніж та, яка сльозам не вірить,

Які гіркі, мов полини –

 Вдов, матерів, батьків і сиріт.

Та є Господь і божий суд

І кара, що не забариться

Впаде на голови Іуд,

А я за вас буду молиться!

 

Кусий Владислав Їх пам’ять житиме в наших серцях. І саме тут, сьогодні, скажемо «Люди бережіть серця свої, щоб не стали каменем. Розбудімо в душах Божий Храм, щоб не повторити великий гріх!»

 

Андрухів Марко

Не розчаровуйсь в Україні.

Немає єдності у нас

То наша головна провина

За весь неволі довгий час.

 

Андрухів Павло

Не розчаровуйсь в Україні,

А розумій її печаль.

Що робиш ти для неї нині -

У себе спершу запитай.

 

Ліщук Радимир

Не розчаровуйсь в Україні,

Вона свята, а грішні – ми.

В її недолі часто винні

ЇЇ ж бо дочки і сини.

 

Стахів Іван

Не розчаровуйсь в Україні,

Ідеї волі певним будь,

Бо тільки той є справжнім сином,

Хто вміє неньки біль збагнуть.

 

Андрухів Марко

Не розчаровуйсь в Україні,

Вір, що мине важка пора,

Розквітне пишний цвіт калини

В садах достатку і добра.

 

Помолімося за всіх Героїв, помолімося за нашу Україну.