Сценарій інтерактивного лекційного заняття "Перший і другий закони Г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи"

Про матеріал

Викладено методику проведення інтерактивного лекційного заняття, спрямованого на здобуття знань про закони спадковості Г. Менделя, про їх статистичні закономірності і цитологічні основи.

Перегляд файлу

УКЛАДАЧ: ПАДАЛКА ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА – ВИКЛАДАЧ БІОЛОГІЇ КАХОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО АГРОТЕХНІЧНОГО КОЛЕДЖУ ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ КАТЕГОРІЇ

Викладено методику проведення інтерактивного лекційного заняття, спрямованого на здобуття знань про закони спадковості Г. Менделя, про їх статистичні закономірності і цитологічні основи.

Розглянуто та затверджено

на засіданні циклової комісії

природничо-математичних

та комп'ютерних дисциплін

Протокол № 7

від «22» березня 2016 року

Голова ц/к _______________ О.М. Падалка

(підпис)

Зміст

Вступ_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _4

Обґрунтування теми_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _5

Рецензія_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _6

Організаційно – методичні вказівки_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _7

Навчально-методична карта заняття_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _8

Структура заняття_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 10

Хід заняття_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __12

ВСТУП

Основне завдання навчального процесу - сприяти осмисленому сприйняттю й засвоєнню навчального матеріалу та його трансформації у знання. Дисципліна «Біологія», в основі якої лежить наука про природу, покликана стати провідником пізнання будови і функцій живих організмів, їх взаємозв'язків, гуманістичних ідей, екологічного способу мислення, здорового способу життя.

Біологія в загальній системі підготовки спеціалістів ВНЗ І рівня акредитації є самостійною, цілісною дисципліною. У зв'язку з цим метою навчального курсу стандартного рівня є забезпечення підготовки молодших спеціалістів знаннями з біології, формування наукової картинки живої природи, екологічної культури, зміцненню духовного і фізичного здоров'я.

ОБГРУНТУВАННЯ ТЕМИ

Вивчення визначеної теми в рамках усієї дисципліни сприяє формуванню у студентів знань про закони спадковості: домінування і розщеплення, про їх статистичний характер і цитологічні основи, а також формуванню умінь застосовувати дані знання в вирішенні проблем людства, спадкових захворювань, селекції організмів.

Мета заняття:

• встановити суть гібридологічного методу дослідження Г. Менделя;

• переконати студентів у дії законів домінування і розщеплення ознак;

• зробити висновок про дискретну корпускулярну природу спадковості.

Заняття проводиться як лекційне з елементами рольової гри, моделювання із застосуванням мультимедійних технологій з метою підвищення інтересу у студентів до вивчення теми «Перший і другий закон спадковості Г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи». Для здійснення зворотного зв'язку на занятті передбачається використання таких етапів роботи: біологічний ринг, біологічний диктант, дослідження результатів спадковості при повному і неповному домінуванні ознак, розв'язання задач на 1 і 2 закони Менделя.

Під час заняття заплановано формування таких компетенцій:

• кожний студент ставить перед собою мету, організує свою роботу;

• формується уміння логічно і послідовно викладати свою думку;

• формуються уміння творчої діяльності.

Очікуваний результат: кожний студент повинен знати закони спадковості і уміти використовувати і застосовувати ці знання при боротьбі зі спадковими хворобами, а також при селекції рослин і тварин.

Зміст заняття відповідає робочій програмі та розрахований на студентів 1 курсу усіх спеціальностей.

РЕЦЕНЗІЯ

На методичну розробку відкритого заняття з предмета «Біологія», складеного викладачем біології Каховського державного агротехнічного коледжу Падалкою Оленою Миколаївною на тему «Перший і другий закони Р. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи».

Назва теми методичної розробки відповідає програмі з біології.

У методичний розробці наводиться методика проведення такого виду заняття, як лекція з елементами рольової гри.

Заняття розраховане на студентів 1 курсу. У методичній розробці витримані всі структури заняття.

Актуалізація опорних знань проводиться у формі гри-змагання «Біологічний ринг», що сприяє кращому засвоєнню генетичних термінів і підвищує самооцінку студентів. Ефективно у формі рольової гри «Науковий симпозіум» на тему «Г. Мендель, життєвий і науковий подвиг», а також за допомогою бесіди і проблемних питань, проводиться мотивація навчальної діяльності.

Викладання нового матеріалу відбувається з використанням мультимедійних технологій, схем, таблиць, моделювання, що сприяє повному засвоєнню матеріалу, а також розвиває творчі здібності, зацікавленість. Формуюються уміння логічно і послідовно викладати свою думку, критично мислити.

Після кожного етапу заняття, викладач разом з студентами проводить закріплення знань, робити висновки.

Закріплення знань студентів проводиться у формі самостійної роботи (розв'язання задач з генетики на моногібридне схрещування).

Простежується педагогічна майстерність викладача в оволодіння сучасними технологіями навчання.

Домашнє завдання забезпечує продовження творчої діяльності студентів, сприяє розвитку індивідуальних здібностей кожного.

Методична розробка відповідає вимогам сучасного заняття.

МЕТОДИСТ КАХОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО

АГРОТЕХНІЧНОГО КОЛЕДЖУ ____________________________ О.В. НИЖЕГОЛЕНКО

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Робоча програма розроблена на основі навчальної програми з дисципліни «Біологія» для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти.

Вимоги:

Знання теоретичного матеріалу на тему «Перший і другий закони Г. Менделя, їх статистичний характер.
Уміння використовувати ці знання для розв'язку задач на моногібридне схрещування.

Вид заняття: інтерактивна лекція

Методи і форми проведення:

мультимедійна презентація,
відеолекторій;
науковий симпозіум,
біологічний диктант,
рішення задач,
моделювання.

$D:\картинки 1\шкільні картинки\iCAC3UE09.jpg$

Навчальна дисципліна: БІОЛОГІЯ

Група: 11

Спеціальність: 5.11010101 «Ветеринарна медицина»

5.05170111 «Зберігання, консервування та переробка молока»

Тема заняття: ПЕРШИЙ І ДРУГИЙ ЗАКОН Г. МЕНДЕЛЯ, ЇХ

СТАТИСТИЧНИЙ ХАРАКТЕР І ЦИТОЛОГІЧНІ ОСНОВИ.

Вид заняття: Інтерактивна лекція

Тип заняття: лекція-діалог

Мета проведення відкритого заняття:

Продемонструвати на практиці ефективні методи, прийоми та форми проведення інтерактивної лекції для студентів 1 курсу. Показати роботу викладача.

Мета заняття:

Методична - удосконалення методики організації діяльності студентів на занятті.

Дидактична - встановити суть гібридологічного методу дослідження Менделя; переконати студентів у дії законів домінування і розщеплення ознак; розглянути їх статистичний характер і цитологічні основи. Зробити висновок про дискретну корпускулярну природу спадковості.

Виховна - на прикладі життя і наукового подвигу Менделя виховувати моральні якості студентів; уміння критично і обґрунтовано сприймати наукову інформацію.

Розвиваюча: розвивати пізнавальний інтерес до дисципліни, логічне мислення, самостійність при розв’язуванні задач, увагу, пам’ять, уміння використовувати набуті знання, робити висновки.

Компетентності: уміння вчитися, інформаційно-комунікативна, здоров'язберігаюча.

Форми та методи проведення заняття: мультимедійні презентації, відеолекторій, рольова гра; самостійна робота.

Міжпредметні зв'язки:

Забезпечуючі: молекулярна біологія.

Забезпечувані: еволюційне вчення Дарвіна, генетика.

Методичне забезпечення: методична розробка заняття, таблиці «Цитологічні основи моногібридного схрещування», «Генетична символіка», «Основні положення гіпотези чистоти гамет», презентація, портрет Г. Менделя, екран успішності студентів, роздатковий матеріал.

Технічні засоби навчання: комп'ютер, телевізор.

$D:\картинки 1\анимац\книжки\10.gif$ Література:

Обов'язкова:

М. Є. Кучеренко, П. Г. Вервес. Загальна біологія ( підручник 10-11 кл. серед, шкіл), Київ - «Генеза», 2000.

Додаткова:

1. О. О. Жигуліна. Біологія 11 кл. (розробки уроків: новий майстер – клас) -X.: Ранок, 2011.

2. Н. В. Тамашевська. Нетрадиційні уроки з біології 6-12 класи-Х.: «Торсінг Плюс», 2008.

3. Є. В. Яковлева. Уроки біології в 11 класі. Методичний посібник-3.: «Просвіта», 2001.

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ
№ П\П	ЕТАПИ ЗАНЯТТЯ (ВИДИ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ ВИКЛАДАЧА І СТУДЕНТІВ)	МЕТОДИ РОБОТИ ВИКЛАДАЧА І СТУДЕНТІВ
1.	Організація заняття привітання студентів; перевірка готовності студентів до заняття; перевірка присутніх (за рапортом старости групи); оформлення журналу.	навіювання
2.	Підготовка студентів до вивчення нового матеріалу Актуалізація життєвого досвіду і опорних знань студентів. Біологічний ринг. Біологічний диктант. Підведення підсумків актуалізації опорних знань. Мотивація навчальної діяльності студентів. Пояснення викладача. Науковий симпозіум «Г. Мендель, життєвий і науковий подвиг». Підведення підсумків мотивації навчальної діяльності студентів.	переконання, демонстрація, інформаційно-комунікативний, діалогове навчання, опора на життєвий досвід рефлексія
3.	Викладення та вивчення нового матеріалу Повідомлення теми, мети та завдань заняття. Пояснення нового матеріалу за планом: Гіпотеза чистоти гамет. Моногібридне схрещування (повне домінування). Неповне домінування. Аналізуюче схрещування.	пояснювально-ілюстративний, опора на життєвий досвід, логічний аналіз
4.	Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу	складання висновку
5.	Закріплення знань, формування вмінь, навичок, компетенцій, самостійна робота під керівництвом викладача.	розв'язання задач
6.	**Підсумки заняття. Аналіз і оцінка роботи студентів на занятті, коментар відповідей.**	12-ти бальна оцінка роботи студентів згідно екрану успішності (розроблена форма) рефлексія
7.	Повідомлення домашнього завдання.

ВИКЛАДАЧ ___________________

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Організація заняття:

перевірка готовності студентів до заняття;
перевірка присутніх студентів на занятті (рапорт);
оформлення журналу;
встановлення психолого-педагогічного контакту з аудиторією студентів.

2. Підготовка студентів до вивчення нового матеріалу.

Сьогодні ми спробуємо з’ясувати суть гібридологічного методу дослідження Г. Менделя, за допомогою якого було зроблено одне з найважливіших відкриттів у біології – законів спадковості.

Зверніть увагу на епіграф заняття (слайд презентації)

«Час не знищує генія, натомість геній торжествує над часом».

(В. Бєлінський)

Ці рядки змушують задуматися над тим, що всі відкриття були зроблені в результаті дуже довгої праці і цих геніальних людей не знищує час. Г. Мендель відкрив закони 19 століття. Сьогодні ми живемо у 21 столітті, а закони спадковості допомагають робити нам нові відкриття у генетиці.

Щоб зрозуміти закони спадковості треба знати генетичні терміни, мову генетики і оперувати їй. Це ми зараз і перевіримо.

3. Актуалізація опорних знань.

3.1 Біологічний ринг

З метою кращого засвоєння наступної теми повторюються основні поняття минулого заняття для чого студенти змагаються між собою, задають один одному запитання. Бали отримують студенти, хто підготував найкращі відповідні питання і дав правильні відповіді.

Поняття для повторення: ген (алельні гени, спадковість, мінливість, генотип, фенотип, гомологічні хромосоми, рецесивність, домінантність, гібридизація, домінантна гомозигота, рецесивна гомозигота, гетерозигота, каріотип, геном).

3.2 Біологічний диктант Додаток

Для перевірки знань генетичних термінів всіх студентів а також для закріплення знань, проводиться біологічний диктант.

Разом із студентами перевіряється і виставляється оцінка.

Зразок біологічного диктанту

1. Як називається ділянка ДНК, що відповідає за синтез певного білка та визначає спадкові ознаки організму? (ген)

2. Як називаються гени, що займають однакове місце в хромосомах однієї пари?

(алельні гени)

3. Як називається алель, яка завжди сильніша за іншу? (домінантна алель)

4. Як називається алель, яка слабкіша за іншу? (рецесивна алель)

5. Як називається явище пригнічення одного алеля іншим? (домінування)

6. Як називаються сукупність генетичної інформації, що закодована в генах клітини або організму? (генотип)

7. Як називають сукупність усіх ознак і властивостей організму? (фенотип)

8. Як називають властивість організмів передавати свої ознаки і особистості індивідуального розвитку нащадкам, забезпечуючи наступність поколінь? (спадковість)

9. Як називають властивість організмів змінювати свої ознаки під впливом зовнішнього середовища? (мінливість)

10. Як називають клітину або особину, яка несе однакові алелі певного гена? (гомозигота)

11. Як називають клітину або особину, яка несе різні алелі певного гену? (гетерозигота)

12. Як називають сукупність генів галоїдного набору хромосом організмів певного виду?

(геном)

ПЕРЕВІРКА РЕЗУЛЬТАТІВ БІОЛОГІЧНОГО ДИКТАНТУ (ТИ МЕНІ, Я-ТОБІ)

3.3 Підведення підсумків актуалізації опорних знань

(РОБОТА З ЕКРАНОМ УСПІШНОСТІ)

4. Мотивація навчальної діяльності.

4.1 Слово викладача.

Ми вже чимало знаємо про спадковість і мінливість, сміливо оперуємо генетичними поняттями.

- Чи знали люди про ці явища так багато завжди?

Спадковість і мінливість привертали увагу людини з давніх часів. Проте, закони, які керують цими явищами, залишались незрозумілими. Процес передачі батьківських спадкових ознак нащадкам довгий час був невідомим вченим. Навіть на початку XVІІ ст. існувало уявлення, що майбутній організм закладений у вигляді готового зародка в статеві клітини.

Цій гіпотезі А. Вейтман (нім.) протиставив теорію зародкової плазми, яка зумовлює всі спадкові властивості організму. Зародкова плазма – вічна незмінна, а організм за Вейсманом, лише футляр для неї. Це теж було помилкою.

Для відкриття законів спадковості повинен був прийти час Г. Менделя. І він настав…

4.2 Науковий симпозіум (рольова гра) «Г. Мендель, життєвий і науковий подвиг»

Після перегляду відеофільму викладач пропонує одним студентам виступити в ролі опонентів і скласти запитання до повідомлення, а іншим – підготуватися до рецензування повідомлення, оцінивши, чи досить чітко були викладені наукові факти, якого була мова оповідача, чим цікава й актуальна доповідь, чи були зроблені висновки стосовно доповіді.

Відеосупровід №1

Грегор Йоганн Мендель народився в 1822 році в бідній австрійській родині в невеличкому містечку Хейецендорф (Австрійська імперія). Змалку Грегор захоплювався природничими науками, він мріяв бути вчителем або вченим. У 1843 році Мендель став послушником Августинського монастиря. У монастирському училищі він вивчав богослов’я, стародавні східні мови, латину, відвідував лекції з природознавства у філософському інституті в Броно, збирав колекції мінералів, гербарії, окрім того, навчався у Віденському університеті.

Після навчання у Відні Г. Мендель спланував експерименти з вивчення передачі спадкових ознак потомству. Під час експериментів він користувався статистичними методами аналізу результатів з гібридизації сортів гороху. Ці дослідження Г. Мендель проводив з 1856 до 1865 року.

Для своїх експериментів Мендель дуже вдало обрав звичайний посівний горох. На відміну від більш ранніх робіт інших учених, Мендель став вивчати не комплекс ознак, а пари ознак, що відрізняються альтернативно. Запланований експеримент учений проводив десять років. Правильний вибір об’єкта дослідження, чітке планування експериментів дозволили вперше сформулювати закони спадковості.

Переваги посівного гороху як об’єкта дослідження полягали в тому, що цю рослину було зручно вирощувати на невеликій ділянці під вікном келії Менделя. Посівний горох має велику кількість різноманітних форм, що чітко відрізняються за альтернативними ознаками( жовте й зелене насіння, гладенька й зморшкувата форма горошини). Ця рослина здатна до самозапилення. Нащадки кожної окремої особини є чистою лінією – гомозиготи за більшістю генів й отримані в результаті самозапилення й самозапліднення. Перехресне самозапліднення можливе тільки штучним шляхом. У квітках материнських рослин видаляють пиляки ще до того, як із них висипається пилок. Потім збирають пилок батьківської рослини й переносять на приймочку маточки материнської рослини. У цьому випадку насіння є потомством двох рослин.

Для кожного досліду Мендель дібрав по два сорти, що чітко відрізнялися за парою альтернативних ознак, перевірив чистоту 34 сортів гороху. Він дуже ретельно, послідовно, скрупульозно, застосовуючи метод статистики, провів схрещення між рослинами, що відрізняються за однією парою ознак. У кожного випадку потомство першого покоління мало ознаку одного з батьків. Пригнічення однієї ознаки іншої Г. Мендель назвав домінування. Схрещуючи рослини, вирощені з гладенького насіння чистої лінії, з рослинами, вирощеними зі зморшкуватого насіння чистої лінії, учений щораз отримував потомство з гладеньким насінням. Науковець з’ясував, що жовте забарвлення насіння домінує над зеленим. У такий спосіб була встановлена перша закономірність про одноманітність першого покоління.

Схрещуючи гібриди першого покоління між собою, у результаті численних дослідів, підраховуючи горошини певного кольору, Мендель дійшов висновку, що при схрещуванні гібридів у другому поколінні співвідношення рослин з домінантними й рецесивними ознаками дорівнює 3:1. Три частини становить насіння з жовтим насінням і одна – із зеленим. Другий закон Менделя встановив закономірне розщеплення ознак при схрещуванні гібридів першого покоління.

Схрещування батьків, що відрізняються за двома парами ознак, учений назвав дигібридним, за трьома – тригібридним, за багатьма ознаками – полігібридними.

Так, аналізуючи потомство від цих видів схрещування, був відкритий третій закон Менделя про незалежне успадкування кожної пари ознак.

Вісім років Мендель повторював досліди з горохом і підтвердив закони. У 1865 році на засідання Брюнського товариства природознавців Г. Мендель виступив з доповіддю «Досліди над рослинами гібридами». Доповідь була прийнята без обговорення, оскільки, цілком імовірно, його ніхто не зрозумів. Дуже незвичайними були математична статистика в біології й розгляд запитань спадковості в цьому аспекті..

Дослідник без наукового імені звернувся із своєю роботою до відомого К. Негелі, який порадив Менделю продовжувати дослідження на горосі, але підтвердити результати й на інших рослинах. Оскільки сам він проводив досліди з гібридизації, використовуючи нечуйвітер, то й Менделю порадив досліджувати закономірності успадкування ознак на цій рослині. Однак нечуйвітер виявився не зовсім підходящим об’єктом для дослідження закономірностей спадковості. Результати дослідів на нечуйвітрі викликали сумніви у встановлених закономірностях навіть у самого вченого. Праця Менделя випередила на 35 років науку свого часу. У 1900 році троє вчених незалежно один від одного заново відкрили закони, що їх установив Мендель.

Закони передачі спадкових ознак були підтверджені через 16 років по смерті вченого. Після завершення своїх робіт у 1900 році голландський ботанік Г. де Фріз, німецький ботанік К. Корренс та австрійський дослідник Е. Чермак незалежно один від одного знайшли забуту публікацію Менделя. Науковий світ визнав заслугу Менделя у відкритті законів передачі спадкових ознак.

4.3 Закріплення знань студентів.

Одні студенти в ролі опонентів ставлять запитання за повідомленням.

1. Якими методами користувався Мендель в своїх дослідженнях?

(статистичними і гібридизації)

2. Чому горох був вдалим об’єктом дослідження?

(Самозапилення – чисті лінії, перехресне запилення в експерименті)

3. Чому перше покоління гороху було одноманітним жовтим?

(жовтий колір домінуюча ознака)

4. Чи змінюються ознаки при спадковості, коли не змінюється то як це доказав Мендель?

(За допомогою 2 закону Менделя)

4.4 Підведення підсумків мотивації навчальної діяльності.

Чи збагнули сучасники Менделя, що поряд з ними дихав і сміявся Геній? «Мій час – ще настане» - мовив Мендель. Він довів, що ознаки не змінюються, а підтверджуються цілком за домінантними і рецесивними ознаками. Це підтверджує теорію Ч. Дарвіна.

Познайомимося ближче з дослідами Г. Менделя над рослинами гібридами, з яких і почалася наука генетика.

(РОБОТА З ЕКРАНОМ УСПІШНОСТІ)

5. Викладання та вивчення нового матеріалу.

5.1. Слово викладача.

Тема заняття: «Перший і другий закони Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи»

План

Гіпотеза чистоти гамет.
Моногібридне схрещування (повне домінування, 1 і 2 закони Менделя).
Неповне домінування.
Аналізуюче схрещування.

ПИТАННЯ №1. Гіпотеза чистоти гамет

Для пояснення результатів моногібридного схрещування Мендель запропонував гіпотезу чистоти гамет, згідно з якою статеві клітини є носіями лише одного спадкового фактору з кожної пари і чисті від іншого. У гамету йде один фактор, і ніщо не розбавляється.

Основні положення гіпотези чистоти гамет

В ланцюзі поколінь організмів та їх клітин передаються не ознаки, а спадкові фактори, що їх визначають.
Розвиток кожної ознаки контролюється двома факторами, одержаними від батьківської та материнської форм.
Домінантний і рецесивний фактори у гібридів співіснують, не змішуючись, не розчиняючись.
При утворенні гамет в кожну з них потрапляє тільки один фактор з пари. Гамети з різними факторами утворюються гібридами в однаковій кількості.
Зустріч і злиття гамет при заплідненні не залежати від факторів, що вони мають.

ПИТАННЯ №2. Перший закон Г. Менделя. Закон одноманітності гібридів першого покоління.

Розповідь викладача, бесіда, моделювання.

Г. Мендель схрещував дві чисті лінії гороху, які давали насіння жовтого і зеленого забарвлення. У першому поколінні гібридів завжди виявлялася одна (жовта, вона називалася домінантною) з двох альтернативних (протилежних ознак; друга ознака (зелена) не виявилася, вона знаходилась в пригніченому стані (так званому рецесивному). Таким чином, усе перше покоління було однаковим ( жовтим).

Формулювання закону: при схрещенні гомозиготних особин, які аналізуються за різними станами однієї спадкової ознаки, все потомство у першому поколінні одноманітне як за фенотипом, так і за генотипом.

Відеосупровід №2

Робота з опорною схемою.

Як бачимо, свої дослідження Мендель розпочав з моногібридного схрещування чистих ліній гороху з жовтим і зеленим насінням.

Все потомство від такого схрещування виявилось одноманітним: мало жовте забарвлення насіння (домінантна ознака).

Застосування буквенної символіки для підтвердження першого закону Менделя.

А – жовтий колір

а – зелений колір

Р – батьки.

Р ♀ АА ⨯ ♂ аа

А А а а

F Аа

Зигота

F – перше покоління.

За фенотипом Аа – жовте, тому що А – домінує жовтий колір, теж одноманітно.

Другий закон Г. Менделя. Закон розщеплення.

Розповідь викладача, бесіда, моделювання.

Потомство отримане від схрещення гібридних рослин (жовтих) було неоднорідним. У ньому були рослини як з домінантними (жовтими), так і рецесивними (зеленими) ознаками. Мендель вів точний кількісний підрахунок: жовтих 60022, зелених 2001 (3:1)

Таким чином, гібриди першого покоління F₁ при подальшому розмноженні розщеплюються, у їхньому потомстві F₂ знову з’являються особини з рецесивними ознаками, що складають приблизно четверту частину від усього числа нащадків (3:1)

Формулювання закону: при схрещуванні двох гетерозиготних особин, які є гібридами першого покоління, аналізуються за різними станами однієї спадкової ознаки , у другому поколінні спостерігається розщеплення за фенотипом 3:1 і за генотипом 1:2:1.

Відеосупровід №3

Робота з опорною схемою.

При схрещуванні гібридів першого покоління один з одним утворилося потомство – гібриди другого покоління, що давали насіння не тільки жовтого, але й зеленого (рецесивний стан ознаки).

Таких рослин була ¼ частина від загального числа рослин, і ¾ частина жовтого насіння.

При схрещуванні гібридів першого покоління один з одним серед нащадків спостерігається розщеплення у співвідношенні за фенотипом 3:1, за генотипом 1:2:1.

Розглянемо буквенну символіку на ознаці забарвлення квітів гороху.

Уявіть собі, скільки поколінь людей займалися землеробством і тваринництвом, покращенням сортів рослин і порід тварин, але тільки геній Г. Мендель побачив у природі не випадковість, а закономірність, що повторюється.

Спадкові фактори – незалежні дискретні одиниці, які передаються, як естафета наступним поколінням.

Цитологічні основи моногібридного схрещування.

Розповідь викладача, бесіда, моделювання.

Мендель не знав процесів, що відбуваються під час утворення гамет, які могли бути основою його гіпотези.

Розглянемо схему «Цитологічні основи моногібридного схрещування».

Робота з опорною схемою.

ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

Розв'язання задачі на моногібридне схрещування.

ЗАДАЧА

Карі очі у людини домінують над блакитними. Яке потомство слід очікувати від шлюбу кароокої жінки та блакитноокого чоловіка?

Дано: Розв’язування

А – карі

а – блакитні Р: ♀ АА ♂ аа

F₁

Аа – карі

Відповідь: Усі діти від цього шлюбу будуть кароокі гетерозиготи.

ЗАДАЧА ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ'ЯЗАННЯ

У помідорів ген, що забезпечує нормальний ріст - А, домінує над геном карликовості – а. Визначте:

яким буде покоління від схрещування гомозиготних високих рослин із карликовими;
яким буде покоління від схрещування гетерозиготних батьківських форм.

ПИТАННЯ №3. Неповне домінування.

Розповідь викладача з елементами бесіди і дослідженням студентів.

Неповне домінування - це явище, при якому домінантні алелі не повністю пригнічують рецесивні.

Подивимось, як успадковуються ознаки при цьому явищі.

Відеосупровід №4

Робота студентів з опорною схемою. $C:\Users\Lena\Desktop\відкрите заняття\88.png$

У квітки нічної красуні червоний колір пов’язаний з генотипом АА. Білий колір відповідає генотипу аа. Як ви вважаєте якого кольору будуть особини з генотипом Аа?

Вірно вони будуть мати рожевий колір.

За допомогою другого закону Менделя зробіть дослідження, результатом якого буде відповідь на питання:

1. Яке спостерігається розчеплення у другому поколінні за генотипом і фенотипом?

2. Порівняйте з повним домінуванням.

Отже при неповному домінуванні відбувається розщеплення, як за генотипом, так і за фенотипом.

F2 1АА; 2Аа:1аа 1:2:1.

Аналізуюче схрещування проводиться для визначення генотипу (чистоти генотипу).

Наприклад, у вас є собака, чорного кольору і ви хочете пізнати чиста вона за кольором шерсті чи ні. З якою особиною по кольору шерсті ви повинні схрестити її, щоб визначити чи не несе ваша собака ген рудого кольору.

Вірно, за кольором вона повинна бути рудою.

Якщо потомство буде однаковим, обидві особини мають чисті лінії.

Р ♀ АА х ♂ аа

гамети А а

F₁ Аа – чорні

Якщо у потомстві спостерігається розщеплення 1:1,то досліджуваний генотип не є гомозиготною особиною.

Р ♀ Аа х ♂ аа

А а а

F₁ Аа аа

чорна руда

1 : 1

Закріплення знань студентів

Розв’яжіть наступні задачі:

Відомо, що ген червоного забарвлення помідорів домінує над геном жовтого забарвлення. Визначте колір плодів у рослини, отриманої в результаті схрещування гомозиготних червоноплідних рослин із жовтоплідними. Визначте забарвлення плодів рослин у другому поколінні.

Дано: Розв’язування

А – червоний колір

а – жовтий Р₁: ♀ АА х ♂ аа

F₁

Аа – червоні

Р₂: ♀ Аа х ♂ Аа

F₂

АА, Аа, Аа, аа

ч ч ч ж

3:1

Відповідь: Колір плодів у F₁– червоний, у F₂– співвідношення червоних плодів до жовтих 3 : 1.

РОЗВ'ЯЗАННЯ СИТУАЦІЙНОЇ ЗАДАЧІ

$D:\картинки 1\Картинка з НЕТА\qmark.jpg$ Ви працівник господарства, яке займається розведенням і вирощуванням норок для експорту хутра. Вам відомо, що кохінурові норки (світле забарвлення із чорним хрестом на спині) виходять унаслідок схрещування білих норок з темними. Схрещування між собою білих норок дає біле потомство, а схрещування між собою темних норок – темне. Статевої зрілості у вашому господарстві досягли лише білі і кохінурові норки. Яке потомство ви очікуєте від схрещування таких особин?

У живий куток принесли двох чорних морських свинок, вважаючи їх чистопородними. Проте в наступному поколінні серед їх потомства з’явилися коричневі. Встановіть генотипи цих свинок, якщо відомо, що чорне забарвлення домінує над коричневим.