Сценарій казки на новий лад «Пригоди Буратіно»

           Сценарій казки на новий лад «Пригоди Буратіно»

Дійові особи: 

Автор.       

Тато   Карло.      

Буратіно.             

Мальвіна.

Лисиця Аліса.       

Кіт Базиліо.             

Тортіла                        

 Автор:    У старій, трухлявій хаті                Чоловік  дивакуватий

             Жив тихенько самотою.

             Тата  Карло добре  знали, –               Всі відразу впізнавали.

              Раз сидів цей чоловік

             Й, не зважаючи на вік,

              Диво –  ляльку вирізав               І тихесенько  співав.

              Ні! Він декламував!

З'являється Тато Карло 

Тато Карло:  Так одному жити  важко,               І на серці дуже тяжко. 

Тож із гарної колоди Для своєї насолоди Враз я витесав хлопчиська.

Подивіться на очиська!

З'являється Буратіно. Роздивляється  на всі боки

Лисиця Аліса:     Дерев'яний  цей хлопчина,

                             Ну в натурі, молодчина! 

Кіт Базиліо:         Подивись, який вертлявий.

                            Ну і зовсім не трухлявий.

Лисиця Аліса:    Як на мене худорлявий,

                            Навіть трішечки кістлявий.

                            А про ніс я промовчу.

Кіт Базиліо:        Тихо!  Морду натовчу!                      

Карло:  Досить тут галасувати!

          Я вас вижену із хати      За образу мого сина.

                   В мене вільна є часина, 

Щоб  ім’я йому надати,

Як зробила б рідна мати. 

Буратіно:   Буратіно мене звати.

                    Прошу так іменувати.            Й наречену маю я –

                   Ось Мальвінонька моя!

Мальвіна:  Всіх вітаю, милі друзі.

                    У душевній я напрузі,            Бо покинула П'єро.

                   Й покохала Буратіно.

                   Пожалійте й ви Мальвіну.

Буратіно:   Тату, нас благословіть.

  Ми  П'єро  забудем вмить.   На Мальвіні я женюсь,

                   Й у роботу запряжусь.  

 Тато Карло: Сором! Горе! Ще й ганьба!                     З сином в мене боротьба.

Досить, милий, веселитися,                      Починати пора вчитися.

Мальвіна:  Як я це переживу?

                   Хлопцем марю наяву.

                   Заміж дуже я хотіла.

Лисиця Аліса і Кіт Базиліо: То зурочила Тортіла! Тортіла :  З ними я не мала діла! 

То я просто буркотіла,  Що Мальвіна рід зганьбила, Бо з П'єро горшки побила.

Тато Карло:  Не дозволю я женитись,

                   Буратіно має вчитись.

                   Я піду куплю абетку.

(До Мальвіни) Ти поплачся у жилетку.

Буратіно:   Мила, випий хоч таблетку.

Мальвіна:  Почитаю я газетку.                 

Карло:   Ти читай, синок, буквар.

                         Я поставлю самовар.

          За науку –  на монету.            Як зайдеш до Інтернету,            То заповни там анкету.

                   Гроші, синку, зберігай

          І нікому не давай.

Ти  лисиці трохи бійся.

Над котом не дуже смійся. 

Бо та пара ще така!

Вкрали в мене гусака.

Буратіно:   Не вкрадуть мене, татусю.

                   За Мальвіну я боюся.

Тато Карло:   Наречену не вкрадуть!

Мальвіна:  А мені пора вже в путь.

                   Повернусь до П’єро .

                   Що було – то відгуло.

Тато а Карло:  Наречена ця зрадлива.                

Буратіно:  Та проте вона вродлива !

Лисиця Аліса і Кіт Базиліо:  Гонорова  та плаксива!

Тато Карло:   Сину любий, не   журись.

                     Вивчиш азбуку – женись!

 Буратіно:   Прощавай, моя Мальвіно.

                   Згадуй свого Буратіно.

Мальвіна:  Прощавай, коханий мій!

                   Папа Карло  – хитрий змій.

Тортіла :   Ці Аліска і котяра –

                   Дуже  препаскудна пара.

                   Саме їм не  довіряй.

                   Папі Карло  вибачай.

Лисиця Аліса: Черепашенька Тортіла,               Не сиди ти тут без   діла.

                   Краще лізь в свою багнюку..

Кіт Базиліо:  Я візьму ось каменюку   Й  почастую твої  ребра.

                   Лізь в болото! Сухоребра!

Тортіла :  Горе, людоньки! Вбивають!               Серця звірі ці не мають.

Буратіно:  Нашатир скоріш вдихни

                   І полегшено зітхни.                

Карло:    Досить, друзі, вже сваритись.

                          Не дозволю я вам битись!

                         Кожен йдіть в свою домівку.

Мальвіна:  Відправляюсь я в мандрівку!

Тортіла :  Я у панцир заховаюсь –

                   Там в безпеці почуваюсь.

Буратіно:   Йду я  вчити «Букваря», 

                    Щоб осилить «Кобзаря».                  Буду літери вивчати,

                   Додавати й віднімати.

Тато Карло:    Не забудь ти про  монети.

                   Не потрать на сигарети. 

                   Зберігай копійку, сину.

Буратіно:  Хочу я до магазину.

Тато Карло:   Що  ж ти хочеш там придбати?

Буратіно:  Дуже  хочу друга мати.

Тато Карло:   Друзів там не продають.

                   Купи інше що - небудь.

Буратіно: Я купив вже шоколад  і солодкий лимонад.

 Лисиця Аліса: Буратіно! Шоколад  і шипучий  лимонад  Так негоже хлопцям пити.

Кіт Базиліо:  Це  вживають лиш бандити.                    Поклади це нам в торбинку!

Лисиця Аліса: А собі візьми травинку…                     Ну і ще віддай монету.

Кіт Базиліо:  Не ходи до Інтернету..

Лисиця Аліса: Не заповнюй там анкету..                    

Кіт Базиліо і Лисиця Аліса:  Віддавай  свої нам гроші!

Буратіно: Ви нечесні! Нехороші! Вбігає Мальвіна.

Мальвіна: (до Буратіно) Повернулась я до тебе!

                   Маю я в тобі потребу!

                   Що за крики? Що за шум?

Чом в очиськах твоїх сум?

Буратіно: Я повірив так Алісі! А вона неначе в лісі –  Все обдурює мене!

Тато Карло:  Їй це просто не мине!                     

                    Гроші теж вона украла,                    Як торік зі схову сало?

Кіт Базиліо і Лисиця Аліса:  Ми не крали твоє сало!

                   В нас і свого є чимало!

Тато Карло:  Чом ви гроші вимагали?

                   Чи палюги вам замало?

Лисиця Аліса:  То ми так пожартували.             

Кіт Базиліо: Ми його не ображали.

Тато Карло:  Геть ідіть з - перед очей!     

Мальвіна:  Не крадіть чужих речей.

Тато Карло:  Гарна дівчинка Мальвіна !

                   Захищає Буратіно!

Буратіно:  Значить можу я женитись?

Мальвіна:  Треба вже причепуритись,

                    Фрак придбати і фату              Втерти носика коту!

Буратіно:  І лисиці треба втерти !     Кіт Базиліо : Нам би трохи щось пожерти                На весіллі в Буратіно. 

Лисиця Аліса:  Наїсишся! Та Мальвіна

                   Дуже жадібна дівчина.

Кіт Базиліо : Може Карло нескупий? Лисиця Аліса:  Не такий він вже тупий, 

                   Щоб забути гусака.

Тортіла :   Не подасть і п’ятака. 

                   Вам  згадає  всі паскудства,

                   Всі крадіжки! Словоблудства!

Кіт Базиліо : Помовчи  хоч, черепахо.

Лисиця Аліса: Геть з очей моїх, невдахо.

Тортіла :  Прошу нас не ображати!

                   Не сховаюсь я до хати.

Буратіно:  Ось де друзі всі зібрались!

Кіт Базиліо, Лисиця Аліса, Тортіла :  Ми від тебе не ховались!

Буратіно: Є у мене новина! 

Тато Карло:  Цілих дві, а не одна!

                    Я побратись дозволяю.                     Й на весіллі погуляю.

Буратіно:  Я беру собі за жінку

                   Ніжну, чарівну Мальвінку!

Мальвіна:  Я забула  про П’єро.

                   Що було – то відгуло.

 Кіт Базиліо, Лисиця Аліса, Тортіла :  І ми хочем  на весілля!

Лисиця Аліса: Я нарву у лісі зілля!

Кіт Базиліо: Я вполюю дичину.

                   Десять штук, а не одну.

Тортіла :  Ну а я Мальвіні – феї 

                   Подарую три лілеї.

Тато Карло:  Буратіно! І  Мальвіна!

                    Запросіть всіх на гостину! ПРО СИ МО! ПРО СИ МО!

Автор:  У старій, трухлявій хаті 

              Чоловік  дивакуватий

             Жив тихенько самотою.

             Тата  Карло добре  знали, –               Всі відразу впізнавали.

             Витесав собі він сина,             Запросив всіх на гостину. 

ВСІ  РАЗОМ : Оженив він Буратіно!

                   Ощасливив він Мальвіну!

ВСІ  РАЗОМ : СТАРА КАЗКА  НА НОВИЙ ЛАД !