Сценарій концерту до дня Незалежності "Ми за мир"

Україна — наша рідна країна. Це та земля,  де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де  жили наші предки.

Древня легенда розповідає, що на світанку нашої землі  Бог оглядав творіння рук своїх і, натомившись,  вирішив перепочити. Земля, де опустився Бог з ангелами  була вельми багатою на сонце, звірів та пташок. А найбільше сподобалися Богові люди того краю. До якої хати не заходив він зі своїми супутниками,— всюди  їх зустрічали хлібом та сіллю. Так сподобалася Богові та місцина, що він став часто сюди навідуватися зі словами: «Рушаймо у край!»

Кажуть, що з того і пішла назва нашої держави — «Україна».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1/

На світі багато чудових країн,
Мені наймиліша, найкраща країна,
Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,
Безсмертна моя Україна.

На землях твоїх неозорих степів
Живе працьовита і чесна родина,
Хвилюється колосом стиглих хлібів
Моя золота Україна.

В садах і дібровах в вечірні часи 
Чарує нас пісня дзвінка солов'їна 
І чути співочі дівчат голоси, -
Пісенна моя Україна.

Тепер ще не легко живеться тобі,
Є в тому, мабуть, особлива причина.
Та все подолає в тяжкій боротьбі
Незламна моя Україна.

Квітуй, мов калина, над плесами вод, 
Будь в дружбі і праці міцна та єдина. 
Хай буде щасливим твій вільний народ, 
Прекрасна моя Україно! 

 

ХОР “УКРАЇНА — ЦЕ Я”

 

 

 

 

 

 

2/.

Заніс рідний вітер у серце зернину, 
І чисте колосся з душі проросло. 
Лише Батьківщина, лише Україна 
Покладе надію мені на чоло. 

Ідуть місяці і роки без упину, 
Й немало спливло вже тієї води. 
Лише Батьківщина, лише Україна 
Залишиться в серці моїм назавжди. 

За волю стоятиму я до загину 
І прапор Шевченка онукам віддам. 
Лише Батьківщина, лише Україна 
Світитиме вічно прийдешнім вікам. 

Не згасне народ, що по вільній стежині 
Ітиме до щастя, тепла й доброти. 
Лише Батьківщина, лише Україна 
Всіх нас приведе до святої мети!

 

“Я ЗІЙДУ КОЛОСКОМ”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3/.

Земля моя рідна – це моя Україна! Щасливі ми, що народилися і живемо на чудовій, багатій землі. Тут жили наші прадіди. Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини, одвічних добрих традицій. Тут ми робили свої перші кроки, відкривали навколишній світ. Тут нам уперше забриніли звуки рідної мови. Тут ми навчилися відповідати усмішкою на усмішку, співчуттям на чужий біль.

Україно, ненько, ми іще малі -
Хочем жити в мирі на своїй землі,
Щоб співав у небі пісню волі птах,
Щоб літати легко в вишиваних снах...

За народ стражденний і священний твій
Ми тобі, Вкраїно, шлем уклін земний!
Хоч іще маленькі, та в серцях вогонь -
Палко припадаєм до твоїх долонь.

Трісне чорна скеля, і заб'є ручай,
Бо добро і правда переможе, знай!
А нещастя й біди кануть в небуття...
Завтра зійде сонце миру і життя!

 

 

БАРВИ РІДНОЇ ЗЕМЛІ

 

 

 

 

 

4/.

Я - українка! 
Горджуся й радію, 
Що рідною мовою 
Я володію,
Шевченковим словом 
Умію писати 
Слова мелодійні 
І вірші складати.
Я - українка! 
Живу в Україні, 
На вільній, єдиній 
Моїй Батьківщині,
Де все мені в радість: 
Ліси і садки. 
Озера й річки,
І глибокі ставки,
Лани неосяжні, 
І гори, й долини, 
Цвіт білосніжний 
У лузі калини. 
В душі моїй солодко 
Грає сопілка, 
Бо я з України, 
Бо я — українка!

 

ЛЕТИ, МОЯ ПІСНЕ 

 

 

 

5/.

Вдивляємось у далеч і так виразно бачимо широчінь повноводних рік у вінку зажурених верб і пломінкої радості калини. Про щось шепочуть тінисті діброви й зелені гаї, мережані візерунки білих осель із вродливими мальвами на причілку. А спів гуцульських трембіт дає нам знак, що історія нашої країни не завершилась, вона пишеться сьогодні та нами.

... край дивовижний та чудовий,
небес блакитна чистота,
поля родючі золотисті -
це Батьківщина все моя
цю землю, де я народилась,
люблю всім серцем без кінця.
душа моя де оселилась,
розпочала нове життя

 

ЗЕМЛЕ МОЯ 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6/.

Послухайте, будь ласка, українську пісно..., бо пісня - це пам’ять людська, вона завжди жила в народі, щоб сьогодні, у час національного відродження, зазвучати на повний голос, попри всі перепони - страх, голод, переслідування і репресії. Та й не могло бути інакше, бо вона вийшла з глибин душі і серця й співзвучна з нашим прагненням до волі і незалежності.

Якщо ти любиш рідний край,
йому душа пісень співає,
і ритми серця відчуває
діброва сива й зелен-гай.

Якщо ти любиш рідний край,
то уві сні до тебе линуть
п’янкий бузок і та калина,
що біля хати, пригадай.

Якщо ти любиш рідний край,
клин журавлиний крає серце,
і по-сирітському озерце
благає: «Нас не забувай!»

Якщо ти любиш рідний край,
стають нестерпними розлуки,
бо кличе липа й спраглі луки…
Ти їх у спогад заховай.

Якщо ти любиш рідний край,
це почуття в клітині кожній,
і ти прийдеш як подорожній,
що знає, де на світі Рай.

ЛЕТИ-ЛЕТИ, ПТАШЕЧКО

7/.Віночки зроду-віку були найкращою оздобою голови дівчини, неодмінною ознакою національного українського устрою. Український віночок не просто краса, а й оберіг, «знахар душі», бо в ньому є така чаклунська сила, що біль знімає, волосся береже. Впліталось до віночка багато різних квітів, кожна квітка щось символізувала. Деревій — символ нескореності, барвінок — символ материнської любові, ружа, мальва та півонія — символи вiри, надії та любові. І обов’язково вплітали калину — символ дівочої вроди та нашої України.

Усі ми родом з України –

Барвінком славний краю мій                                                

Тут запліталися родини 

В доріг розгорнутий сувій.                                                        

 Тут все моє: поля квітучі 

Зелені луки і сади                                                           

Народ трудящий і співучий

Це, Україно моя, ти                                                         

Це ти моя прекрасна доле, 

Уся землиця ця свята                                                     

Дивлюсь: хвилюються як море,

Налиті сонцем вже жита...                                            

Усі ми родом з України!

І радість серце огорта                                                              

Усі ми родом з України.

В любистку купане життя.                                                     

Це край, де щира пісня лине

З минулого у майбуття...

СОНЯЧНИЙ ВІНОЧОК

 

8/

Кожна людина завжди з великою любов'ю і душевним трепетом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство. Те родинне вогнище, маленька Батьківщина кожної людини, де живуть матуся, батько, бабуся, дідусь, сестрички, братики. І якщо скласти маленькі Батьківщини кожного з нас — вийде наша велика держава — Україна. Україна — рідний край — золота чарівна сторона, зеленю закосичена. Скільки ніжних та ласкавих є слів, щоб висловити свою любов до цього краю, до народу.

 

 

Наша Україно! Ми — твоя надія,
Ми — твоє майбутнє й заповітні мрії.
Будемо зростати, будемо мужніти,
На твоїх просторах жити і трудитись.
Щоб завжди цвіла ти вільна і єдина,
Синьоока ненько — рідна Україно!

 

“З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, МОЯ УКРАЇНО”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9/

 

У кожного народу є свої національні святині, улюблені дерева, тварини. Українці мають свої, які споконвіку шанують i бережуть.

Це батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, засмучена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, українська пісня, барвистий віночок та інші.

Всі вони — наші давнi i добрі символи, наші обереги. Можливо, маючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти від забуття  нашу історію i родовідну пам’ять, волелюбний дух.

 

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе як є – дорога, явори,

усе моє, все зветься – Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори.

 

ВАСИЛЬКОВЕ НЕБО

 

10/

Україна — країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу й чорної йому зради, довгої вікової героїчної боротьби за волю. Шлях України позначений високими степовими могилами, руїнами та прекрасними піснями...

 

Так сталось – що таке війна
Не знала мама, не знала і бабуся,
Так сталось, що тепер, це знаю я,
Це страшне слово. Я його боюся!
Боюся щохвилини, та щодня,
Поверне хто тепер мій спокій?..
Та ні! Ще є слово Патріот!
Воно несе в собі той зміст глибокий!
Це той – хто любить свою землю, свій народ,
Це той – хто вірний, добрий , не жорстокий!
Солдате! Воїне, Герой!
На тебе,я надію покладаю,
Я вірю – буде все гаразд,
АДЖЕ ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!!!

 

Прошу в неба й землі.

 

11/

Я не знаю точно, як ти виглядаєш і скільки тобі років, я не знаю, де ти народився і виріс, але ти саме та людина, про яку я думаю останні місяці найчастіше: більше, ніж про свою родину, більше, ніж про своїх батьків і більше, ніж про своє навчання.

Думки про тебе займають буквально весь вільний час, і викликають дві дуже сильні емоції – величезну вдячність і величезний сором.

Вдячність – за твою мужність, за любов до України, за те, що ти нас захищаєш.

Я ще казала про сором. Сором і почуття провини, які постійно присутні від того, що сплю в теплому ліжку, а ти десь там мерзнеш в наметі чи на підлозі школи, від того, що твої діти  знають про війну не лише з телевізору, вони знають, що їхній тато щосекунди ризикує життям. Подолати це почуття провини не допомагає жодне волонтерство, жодна допомога армії .

Можливо, це і добре, і так і має бути. Коли ти повернешся, і я зможу обійняти свого захисника, я буду все життя відчувати повагу і вдячність до того, що ти зробив. Дорогий мій воїне, бережи себе! Я дуже хочу тебе зустріти живим і неушкодженим, на Параді перемоги чи просто на вулиці, і пишатися цим знайомством усе життя! До зустрічі в мирній Україні!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Цього року, не було в Україні теплого літа,
Цього року, не було в Україні яскравої осені,
Цього року, якось надто похмуро і холодно
Сльозами покрита Україна, а не росами,

Вона розбита й розчарована, але нескорена,
Вона заплакана й засмучена, але нездолана,
Вона за власну незалежність готова боротися
Хоч сльози болю із очей у неї котяться.

Так хочу крикнути в весь голос: «Досить пострілів!»
Я хочу миру на землі і неба чистого,
Щоб в моїй рідній Україні все владналося
І з неба сонце щоб усім нам посміхалося.

Тривожно зараз у душі і серцю боляче,
Там гинуть люди на війні, лунають постріли,
Я дуже хочу аби все це припинилося
І та війна, страшна війна та, закінчилася,

Вже вкотре у рядках своїх звертаюсь: «Господи,
Дай миру рідній Україні, миру й спокою
І збережи життя усім, хто зараз бореться
За Україну, за людей, дай миру, Господи»

 

“Я НЕ ХОЧУ ГРАТИСЬ У ВІЙНУ”

 

 

 

 

12/.

У КОЖНОЇ ЛЮДИНИ Є МРІЯ!  І сьогодні вона спільна у нас усіх!!! МИРУ Й СПОКОЮ НАШІЙ ДЕРЖАВІ!!! І  з цією спільною думкою б`ються в єдиному ритмі, в єдиному поштовху наші серця. 

“МОЛИТВА “

 

 

13/.

Ми – непереможні. І наша непереможність закладена в нашій пам’яті. В пам’яті про тих, хто віддав своє життя за Батьківщину.            

 

 

Заради щастя і свободи,                                                                                                      Заради гідності народу,                                                                                                Заради честі України -                                                                                                                            Вшануємо синів країни,                            

 Тих, що в нерівному бою                                                                                              Свою Вітчизну захищали                                                                                                       І кров за неї проливали!                                                                                                   Героям України - слава!                                                                                     Благословенна та держава,                                                                                                   Що має відданих синів!

 

 

”НЕ ЗДОЛАТИ УКРАЇНУ”

 

 

14/

 

Падає зірка з неба.
Що ж загадати мені?
Що побажати для себе? Для дітей , для своєї землі ?
Я загадаю бажання : щире , велике , одне!
Миру ! Для мене , для тебе , для України і все.
Тільки три букви у слові , а значення мають яке!
Тільки б здійснилось бажання !
Боже ! І скінчиться все.
Скінчиться біль і тривога щоденна ...
Скінчиться горе , жорстокість і зло...
...Жаль тільки , що не повернеш ...тих кого небо взяло...
Мир...таке слово коротке - та як настане він знов...
То запанує у серці кожного -
ВІРА , НАДІЯ й ЛЮБОВ !(

“МИ ЗА МИР”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ціную  я  ваше  бажання - все  знати,

Бо  треба  країну  свою  поважати.

Пишатись  її  працьовитим  народом,

Піснями, козацьким  прославленим  родом!

Ще – мову  плекайте  свою, мов  перлину!

Шануйтеся, любі! Любіть  Україну!

Хай  ваша  цікавість, допитливість  щира

Додасть  вам  надії, любові  і  віри,

Бо  наше  минуле – святе, незабутнє,

Це  шлях  у  прийдешнє, це  шлях у  майбутнє.

Бо  ми – це  держава, велика, єдина,

Бо  ми – українці, наш  дім – Україна!

Тож  я  вірю, що  ви  зробите  все  можливе, докладете  максимум  зусиль, використаєте  всі  знання  і  зробите  нашу  країну  такою, про  яку  з  гордістю  можна  буде  сказати: «Моя  держава – найкраща  і  найбагатша  у  світі!»