Сценарій "Краса рідної землі"

 

 

 

 

 

 

 

 

Краса рідної

 землі

Сценарій природничо-екологічного свята

 

 

 

Підготувала:

вчителька початкових класів

Урманської гімназії

Бережанської міської ради

Когут Н. І.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема.  Природничо-екологічне свято «Краса рідної землі»

 

Обладнання: кошик з фруктами, вінок з осіннього листя, пучок горобини,

 

1.    Хоч іноді, хоч раз в житті,

                     На самоті з природою залишся,

            І подивуйся ніжній чистоті

            Того чарівного затишшя.

 

2.Прислухайся, як трави шелестять,

   Як розмовляють і дерева, й квіти.

   Які предивні гожі дні стоять!

   Попробуй це збагнути й зрозуміти.

 

3. І ти відчуєш, як очиститься душа,

           Як легко серце стрепенеться,

           І як народяться рядки вірша.

           Спіши… Бо все от-от минеться.

 

  Ведучий.    Надворі осінь. Незбагненна, загадкова пора року. Щоразу неповторна у своїй красі і витівках. Яка вона непостійна!  То ніжна і лагідна; то похмура і непривітна; то весела, то життєрадісна; то мрійлива, то плаксива.

    Можливо, саме через це її не обминули увагою поети і композитори.

Вслухайтесь у ці слова:

    Я зірвав квітку -  і вона загинула,

    Я спіймав метелика – і він умер у мене на долоні.

    І тоді я зрозумів, що торкнутися краси можна тільки серцем.

Тож впустімо красу в свої серця, бо саме з неї починається  любов , велика людська доброта.

 

4. Яка краса усюди неповторна!

В осіннім лісі казка ожива.

По гіллі скаче білочка проворна,

А жовте листя стежечку хова.

Між листячком грибочки проглядають,

Веселу гру затіяли вони.

Горіхи на ліщині достигають,

І сняться всім осінні теплі сни.

Поглянь навколо: чарівниця-осінь

В коралях і у золоті стоїть.

Пожовкле листя і бездонна просінь,

І срібна павутинка вдаль летить.

Та трохи сумно. Дуже тихо стало.

Лиш листя під ногами шурхотить.

Темніє рано. Днів погожих мало.

А жовте листя все летить, летить…

 

 

Пісня « Вереснева королева»

 

(Заходить Осінь)

 

Осінь: ось я, за сосною,

Ось і листя в’яне…

Осінь я … за мною

Йдуть густі тумани.

Осінь я. Осоння

Листом засипаю.

Осінь… трави сонні

Додолу нагинаю.

Ранками імлиста,

Вдень, як позолота,

Обриваю листя -

Це моя робота.

 

5. Осінь наша, Осінь –

Золота година,

Неба ясна просінь,

Пісня журавлина.

Бабиного літа

Довгі білі коси…

І дорослі, й діти

Люблять тебе, Осінь.

 

Пісня « Жовкнуть трави»

 

6.Осінь підкралася десь на зорі,

Листя з яблунь моїх позривала.

Павутинок шовкових наткала

І розвісила скрізь у дворі.

Вийшов я – і садка не впізнав,

Він стояв у задумі й тривозі.

І дивився, як вітер змітав

Жовте листя і гнав по дорозі…

Осінь, осінь… її не спинить,

Все ж вона розгулялась нівроку,

То заплаче, то стихне умить,

То заходить із іншого боку.

 

Осінь: Через луки і покоси,

Обросивши ноги босі,

Поспішала я до вас.

Та мені сказати час,

Що прийшла я не одна,

Я синочків привела.

Ви дізнаєтеся тут,

Як синів моїх зовуть,

І які слова вони

Промовляють восени.

(Заходить Вересень)

Вересень:  У місяця Вересня щедра рука.

Заходьте, з двору він гука.

І яблука трусить з гілок,

І сипле в портфелі сливок.

Солодкий зрива виноград,

І кожен з нас вересню рад.

Бо щедра, ой щедра рука

У вересня-трудівника.

А ще я маю свят багато.

І якщо ви мене сьогодні зачекались, то це тому, що я проводжав діток у школу. І зараз у вас День знань у гостях.

( Заходять першокласники)

 

7. На листку у вересня,

Мов святкове гасло:

Перше вересня -  вгорі

Виписано ясно.

 

8. Який щасливий день сьогодні,

Веселий, радісний, ясний.

Це гомінливий і погожий

Почавсь навчальний рік новий.

 

Пісня « Рано-ранесенько»

 

 

9. Листя пожовкло,скоротився день,

Вже не чути в лісі пташиних пісень.

В струнах павутиння чути дзень - дзелень.

Це крокує полем  місяць Жовтень.

 

(Заходить Жовтень)

 

Жовтень: Я вересневі вдячний за старанність,

Врожай багатий зібрано без втрат.

І ось прийшов сьогодні на світанні

У гості Жовтень – вересню я брат.

В садах те листя, що було зелене,

Зробилося одразу золоте.

У золоті палають липи, клени,

І ваш квітник уже не так цвіте.

І певне, що помітили ви, діти,

Наскільки вже коротші стали дні.

Принишкли всі дерева, трави, квіти,

Уже осінні йдуть дощі.

Але засмучуватись вам не варто,

Бо в мене теж є свят багато.

День вчителя – найперше свято.

(Заходять другокласники)

10. Учитель, учитель, учитель..

Це – дар, це – хвала, це  - талант!

З вас кожен у подумках – лірик,

З вас кожен в душі музикант.

 

11. Ви вмієте грати на струнах,

Ви вмієте серцем співать,

І те, що дано вам від Бога,

Ви прагнете учням віддать.

 

 

Пісня « Розквітає вишенька»

 

12. Лише два місяці минуло,

Як почали ми навчатись.

Подивіться, як ми вмієм

Гарно танцювати.

Танець ( 1-2 клас)

                                    (заходять третьокласники)

13. Листя жовте та червоне,

Легко  з дерева злітає,

Мов метелик на долоні

З тихим шелестом сідає.

Пахне свіжістю й морозом

Килим листя з осокорів,

А на річці верболози

Зустрічають ранні зорі.

Пісня «У ритмі вальсу»

 

Танець «Вальс» (3 клас)

 

14. Більше й більше листя з кленів

Облітає з кожним днем.

По траві іще зеленій

Між дерев у лісі йдем.

Йдем по листі золотому,

Мов по килимі м’якому,

Що постелено для нас, -

Листопад почавсь в цей час.

 

(Заходить Листопад)

 

Листопад. Я славний місяць Листопад,

Все листя обтрусив підряд.

Замів стежини чисто,

Прибрав село і місто.

Я у парках та садочках

Пообтрушував листочки,

Та приніс до вас на свято,

Щоб вас всіх порадувати.

Йду з дощами та снігами

Ще й веселими святами.

 

Адже у листопаді ми святкуємо День української писемності та мови.

 

(Заходить україночка.)

 

Українка. Я – україночка, хоч зовсім ще маленька

Але ходжу до школи – в другий клас.

Читати я навчилася легенько,

Бо дуже гарна рідна мова в нас.

Я вчуся нею гарно розмовляти,

Читаю вірші і пишу слова,

Бо рідну мову треба добре знати,

Вона чудова, ніжна і жива.

Вона дзвенить у срібному джерельці,

У дивних квітах, у дзвінкій росі.

Вона живе й співа у моєму серці,

Тому її ми любимо усі.

 

Пісня «Наша мова»

15. Полько-полечко весела,

звесели міста і села.

Дуже хочем танцювати,

Радість вам подарувати.

 

Танець «Полька »  (4 клас)

 

 

16. Зникли біленькі хмаринки,

Небо не синє, свинцеве.

Зрідка снуються сніжинки

В це переддення грудневе.

Хмарна не радує днина,

Вітер висвистує в кронах,

Лиш молода горобина

Світиться в гронах червоних.

 

(Заходять місяці).

 

Осінь. Добре, синочки, ви потрудились

І нагороди собі заробили.

Вересень – місяць добре газдує,

Хай фрукти смачненькі дітям подарує.

 

(Віддає кошик з фруктами)

 

А місяць Жовтень мряку розвіє,

В лісах, садочках, листя жовтіє

(Одягає вінок з листя)

А Листопад – той жалю не має,

З дерев останнє листя зриває.

(дарує кетяги горобини)

 

А тепер піду я гаєм

Та звіряток попитаю.

Що вони поробляють,

Як про зиму дбають?

 

(Заходять звірята)

 

Білка. Загойдалась гілка,

Обізвалась Білка.

Я збираю шишки,

І гриби, й горішки.

 

Їжачок. Вибіг з лісу Їжачок:

Шубка в мене з голочок.

Я носив суниці, груші і брусниці.

Гостроносий і малий,

Сірий, тихий і незлий.

Вдень ховаюсь, а вночі

Йду шукать собі харчі.

 

Зайчик. Час і нам уже линяти,

Час уже шубки міняти.

Ти, Осене, про нас подбай,

Без білих шубок не лишай.

 

 

Ведмедик. По малину й мед ходив,

Свої ноги натрудив.

А тепер барліг збудую,

В ньому я переночую,

Гарні, добрі, і ясні

Бачитиму літні сни.

 

Осінь. Ну, а ти, хитрунко-Лиско,

Взимку що будеш робити?

 

Лисиця. Я не буду сумувати,

Взимку буду полювати.

 

Вовк. Я теж не буду лінуватись,

Бо звик сам їжу добувати.

 

Осінь: Рада я за вас, звірята,

Що не любите лінуватись.

(Звірята виходять)

 

Вересень: А тепер нам час прощатись.

Попрацювали ми цієї осені, натрудились.

 

Жовтень: Тепер і відпочити можна.

 

Листопад: А мине рік – знову ми до вас завітаємо.

 

 Вересень: Як тільки яблука і груші, почнете з дерева трусити, овочі на городах збирати, так і знайте – я прийшов!

 

Жовтень: Коли птахи відлетять, звірі в нірки та барлоги почнуть ховатись, листячко на деревах пожовкне, знайте – це я у вас гостюю.

 

Листопад: Коли у лісі стане тихо-тихо, листя з дерев опаде – мене у дібровах і парках шукайте.

 

Разом. А сьогодні до побачення!

 

17. Непомітно пішла собі осінь,

Все коротшає день щодоби.

Тихо дощик осінній моросить,

Журавлів відлітають ключі.

 

18. Кожна рослина, дерево, пташина

То все чудова мила Україна.

Наше завдання – зберегти природу

Для мене, для тебе і всього народу.

                        (Заходить Українка)

Українка. Всією душею, всім своїм серденьком,

Люблю тебе, рідний краю, земленько рідненька.

І вас люблю, гори, ліси та гайочки,

І вас, ріки повноводі, маленькі струмочки.

Бо в тих ріках і струмочках –

В чистій тій водиці, бачу тебе рідний краю,

Дорога землице. Ти мене годуєш, як свою дитину

Тому люблю тебе, земле, люблю Україну.

 

19. Вмійте природу любити,

Кожній стеблині радіти.

В полі, у лісі, над яром –

Квіти, дерева та трави…

Оберігайте ж повсюди

Кожну твариночку в гаї,

Все те окрасою буде

Нашого рідного краю.

 

20. Природо,щира, добра мати,

Ми всі в боргу перед тобою.

Як добре в світі існувати,

Де все наповнене красою.

Природа - наш зелений рідний дім,

Як затишно і радісно в нім.

Слід берегти її, бо кличе час,

Надія в неї є лише на нас.

 

 

21. Збережи дерева, збережи річки,

Квіточку, травинку,

Сонце і хмарки!

Бо природа нам всім – наче рідний дім.

І вона віддячить діточкам своїм.

 

22. Варті всі життя на землі:

Коти і слони, ластівки й журавлі,

Варті всі життя на землі

І мусять це знати великі й малі.

 

Пісня «Посади деревце»

 

23. У лісі на галяві ялинонька стояла,

Всіх вабила до себе, всім око милувала.

Прийшли у ліс хлоп’ята,

Ялиноньку хвалили,

Коли прощались з нею,

По гілці відломили.

А потім милувались ялинкою дівчата

І теж по добрій гілці взяли собі на згадку.

Прибіг сіренький зайчик,

Від жалю ледь не плаче:

 

Зайчик: Була така красуня,

Тепер лише деркачик…

До вас, мої рідні, звертаюся я,

Найменший у нашій сім'ї,

Стоїть на узліссі ялинка моя,

Ви не зрубайте її!

Не зривайте квіти, не ламайте гілку

Вам це мить забави, а природі гірко.

 

24.Любіть природу рідну,

Завжди милуйтесь нею.

Ранковими світанками,

Вечірньою зорею.

Любіть дерева голі,

Любіть дерева в шапках,

Вони, ніби колиска,

Неначе рідна мати.

Не спричиняйте болю,

Не рвіть природі коси
А щоб росли густії,

Споліскуйте у росах.

 

Пісня «Природа просить порятунку»

 

Зайчик. Мовить заєць сумовито:

важче жити з літа в літо.

Йдеш пастися на хлібах,

А мисливець – бах, та бах!

Пожувати гілку схочеш,

У перелісок заскочиш,

А в переліску те саме:

По сліду стрільці із псами!

Якось мчав я по обніжку

Та забіг в дитячу книжку.

В книжці, думалось мені,

Застріляки не страшні.

Тільки тут не менше страху

Для зайчиська-бідолахи:

Бо недбальці-хлопчаки

Книжки рвуть, мов ті вовки!

Ось труснуло в полі снігу,

Хтось на слід виходить мій…

Побіжу в Червону книгу,

Може, виживу хоч в ній.

 

(В Червону книгу ми занесли

Світ неповторний і чудесний,

Що поступово вимирає,

Давно порятунку в нас благає.

 

 

25. Схаменіться, люди добрі,

Захистіть природу!

Як не буде лісу й річки,

Не буде народу.

 

Пісня «Схаменіться, люди»

 

26. Від образ природа-мати

Починає нас лякати.

В руках у неї сили грізні,

Схаменіться, ще не пізно…

В парку сміття не кидайте,

Вогнища не залишайте…

 

27. Хто, як не ми, поможе цій землі?

Вона стократ віддячить нам розмаєм.

Задумайтесь, великі і малі,

Яке багатство і красу ми маєм!

 

28.Людської треба доброти,

Щоб цвіт з’явився на калині,

Щоб ночі в ранок перейти,

Щоб соловейко тьохкав нині.

Природі, звірові, людині

Людської треба доброти.

 

29. На щастя, на долю!

Шануйте тополю!

Шануйте дерева, і квіти, і трави,

І буде вам щастя, і буде вам слава!

 

30. Нехай вам Бог зішле здоров’я й сили,

Осінь дарує золота цвіт.

Щоб ви добро на цій землі творили

З любов’ю в серці ще багато літ!

 

31. Ми дякуємо вам за увагу та теплі оплески.

Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб були ви щасливі та здорові

На многії і благії літа!

 

                                      Молитва «Многая літа»