Сценарій лекції-концерту "Музичний барвінок".

Про матеріал
Сценарій лекції-концерту "Музичний барвінок", присвячений творчості українських композиторів В. Барвінського, М.Лисенка, Л.Ревуцького, М.Дремлюги, М.Скорика.
Перегляд файлу

Сценарій лекції – концерту «Музичний барвінок».

Підготувала  та  провела  викладач  Крижевська Т.Б.

КПНЗ «Дитяча музична школа № 6 м. Одеси».

 

 

 Сьогоднішній концерт « Музичний барвінок»  присвячено українській музиці та творчості українських композиторів.

 

Розповідаючи про українську музику неможливо оминути найбільшого скарбу нашого народу. Українська пісня …                Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією. 

   Етнографами нараховано близько 200 тисяч укр. нар. пісень. Ні одна нація за всю історію не має такої кількості пісень, які самостійно створив український народ. 

              В ЮНЕСКО зібрана дивовижна фонотека народних пісень країн усього світу. У фонді України знаходиться 15,5 тисяч пісень. На другому місці перебуває Італія з  кількістю 6 тисяч народних пісень. Тому цілком справедливими є слова Тараса Шевченка з вірша «До Основ'яненка» (1839 р.) :

 

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине …

От де люде, наша слава,

Слава України !

Без золота , без каменю,

Без хитрої мови,

А голосна та правдива,

Як господа слово.

 

        З давніх-давен уславилася Україна піснями, які як найдорожча реліквія передавалися від покоління до покоління. Михайло Стельмах писав, що пісня супроводжує українця від колиски до могили, бо не було значної  події в житті народу, нема такого  людського почуття, яке б на озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотанням грому.

           Наша ж історія, як сказала Ліна Костенко у романі «Маруся Чурай», написана «плугом, шаблею, мечем, піснями». Так, і піснями.

 

1.Тож розпочати  концерт я хочу  саме з народної пісні «Ой гарна я гарна» в сучасній обробці.

 

 

                  2.   У цьому році громадськість відзначала 175 років з дня народження світоча української музики – Миколи Віталійовича Лисенка, композитора, піаніста, педагога, збирача пісенного фольклору, громадського діяча. Професійну освіту отримав у Лейпцігській консерваторії. Повернувшись після навчання до Києва, виступає як професійний піаніст. Квитки на Лисенкові концерти розкуповувались заздалегідь, а слухачі приїжджали навіть із провінції.

          Побачивши зацікавленість публіки, Лисенко проводить 4 великих гастрольних турне – в Полтаві, Чернігові, Катеринославі тощо. Програма складалась із двох відділів – на початку Лисенко виступав як піаніст з виконанням власних творів, а потім співав хор, якому Микола Віталійович акомпанував. Це була потужна пропаганда української музики.

          Проте все ж головним своїм покликанням вважав композиторську діяльність. Писав твори у різних жанрах: оперному, хоровому, вокальному, інструментальному, а обробці української народної пісні надавав величезного значення. Започаткувавши свідомий національний напрям в українській музиці, Лисенко ще за життя заслужив собі епітет «батько української музики».

          Микола  Лисенко , якого по праву вважають основоположником української національної композиторської школи, який написав багато значних, серйозних творів,  створив перші в історії світової музики дитячі опери. Це  «Коза-дереза», «Пан Коцький» та «Зима і Весна». Оперу «Коза-дереза» композитор замислив для маленьких виконавців – 5-6–річних музикантів. 

        Лібрето опери написала відома українська письменниця Дніпрова Чайка.  Танці допомагала ставити Леся Українка!    А сам композитор акомпанував маленьким виконавцям на роялі. Це було 130 років тому – у 1888 році. Але й сьогодні ця чудова дитяча опера подобається дітям. Створюючи оперу «Коза-дереза» , Лисенко спирався на інтонації українських народних пісень, а у деяких номерах для музичної характеристики персонажів композитор поряд зі своєю авторською музикою використав мелодії відомих народних пісень. Ось таку пісню ми з вами послухаємо. ( Пісня Лисички). 

 

               3.  Василь Олександрович Барвінський  ювіляр, якому виповнюється 130 років з дня народження, є визначним представником української музичної культури XX ст. В її історію він увійшов як композитор, педагог, диригент, організатор музичного життя. 

      Авторські концерти В. Барвінського відбувалися не лише в Галичині, але й в містах Радянської України – Києві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську. Його музичні твори друкувалися навіть в далекій Японії. Славетна українська піаністка Любка Колесса виконала фортепіанні мініатюри В. Барвінського під час першої трансляції Лондонського телебачення у 1937 р.

 

             Своєю діяльністю, а також концертними виступами, він багато зробив для пропаганди і популяризації української музики. На початку 1948 року Василя Барвінського було заарештовано. Його примусили підписати документ: «Дозволяю знищити мої рукописи»,  – і рукописи були знищені. Композитор 10 років провів на засланні у Мордовії.

            Повернувшись у 1958 р. до   Львова Барвінський усі свої сили зосередив  на відновленні з  пам’яті  творів, рукописи яких були  знищені під час його арешту  і над цим працював до самої смерті.

      До речі, Барвінський безкоштовно консультував піаністів-викладачів та учнів, хоч і перебував у нужденних матеріальних умовах.

           У 1964 р. завдяки багаторічним зусиллям львівських композиторів (особливо А. Кос-Анатольського) В. Барвінський був реабілітований. Проте майже 25 років його музика  все одно не звучала на  концертах .

           Всі  твори  Барвінського відзначаються чітко вираженими національними рисами.  З народних джерел випливають усі властивості музичної мови композитора.

   Ним написано багато творів для виховання початкуючих музикантів-піаністів. Безпосередність, щирість висловлення, опора на українську народну пісню  втілює в собі невеличка п’єса композитора «Жучок і жучиха», який зараз прозвучить для вас.

 

              4. Лев Миколайович Ревуцький – український композитор, педагог, музичний і громадський діяч. Разом з Б. Лятошинським Ревуцький вважається найвпливовішим діячем української музичної культури своєї епохи. Його творчість увійшла  до золотого фонду української класики ( твори великих форм –  2 симфонії, 2 концерти для ф-но –  перші значні  твори цих жанрів в українській музиці).

          Випускниками його класу були М.Дремлюга, В. Гомоляка, брати      Г. Майборода  і П. Майборода, В. Кирейко, Л. Грабовський та ін. Ревуцький багато зробив для популяризації творчості М. Лисенка.

         У творах менших форм (фортепіанні прелюдії, твори для скрипки і віолончелі з ф-но) Ревуцький дуже оригінальний свіжістю музичної мови.  Він  творчо поєднав  фольклор з досягненнями гармонічного мислення  XIX  століття.  Творам митця притаманна життєствердна настроєність, ліризм,  широта і багатство емоцій. Розмірена , виразна мелодія поєднується з напруженою складною гармонією. Таким є твір «Інтермеццо» , який ви зараз послухаєте. 

 

             5.   Цього року виповнюється 100 років з дня народження  композитора, музикознавця і педагога Дремлюги Миколи Васильовича. Серед його учнів Володимир Верменич, Ірина Кириліна, Леся Дичко, Євген Станкович, Іван Карабиць, Олександр Білаш.

               Микола Дремлюга є автором симфоній, сюїт,  симфонічних поем, концертів,  вокально-симфонічної музики. Симфонічним творам Дремлюги притаманна філософська глибина , ліризм і патетична піднесеність, витонченість музичних образів та досконалість музичної форми, звернення до народно-пісенних джерел.  Композитор розкрив нові можливості бандури, підняв її роль до академічного концертного рівня. Написав перший в історії української музики концерт для бандури та симфонічного оркестру, який став обовязковим твором на вітчизняних та міжнародних конкурсах бандуристів. Не оминув своєю увагою композитор і твори для фортепіано. До вашої уваги інвенція , в якій композитор  органічно поєднав поліфонічну музику , традиції Й. С. Баха з українською мелодикою. (Виконання «Інвенції»).

 

            6. Ще один ювіляр – наш сучасник, Мирослав Михайлович Скорик , якому у липні виповниться 70 років. Це  композитор – філософ, чиї твори насичені новаторськими тенденціями, змістом, лірикою, драматизмом. Показний його творчий  шлях, нерозривно пов’язаний з історією і культурою українського народу.

 Покоління 60-х знає його популярні естрадні пісні, музику до кінофільму «Тіні забутих предків» за повістю Михайла Коцюбинського ( одного з кращих фільмів режисера С. Параджанова, який за даними ЮНЕСКО, згодом увійшов у десятку кращих фільмів всіх часів і народів)  .

          А для музичного світу Мирослав Скорик — класик української музики, композитор універсального обдарування,  народний артист України, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка, професор. Секретар Спілки композиторів України в 2006-2010 роках і завкафедрою історії української музики Київської консерваторії, художній керівник Київської опери (з 2011) та керівник Центру музичної україністики.

        Народився майбутній компзитор 13 липня 1938 року у Львові, його батьки отримали освіту у Віденському університеті, а бабця була рідною сестрою оперної співачки Соломії Крушельницької.

              Тривалий час працював у США, з 1996 — Австралії, писав твори на замовлення американських меценатів – як наприклад, "Листок з альбому", Шосту партиту чи "Диптих" для камерного оркестру. В кінці 1990-х повернувся в Україну. М. Скорик продовжує інтенсивно працювати як педагог композиції.

       Творчий набуток відомого українського  композитора складає вагому частку нашої сучасної музичної культури.  Завдяки  новаторському мисленню, він сміливо прокладав нові шляхи в музиці, спираючись на світові класичні зразки  та досягнення музики ХХ ст.  Його знаменита “Мелодія”   з фільму “Високий перевал” Володимира Денисенка зажила самостійним життям, причому в різних виконавських варіантах і  стала справжнім інструментальним шлягером. До вашої уваги “Мелодія” з фільму “Високий перевал”.

 

          7. Гомоляка Вадим Борисович  – український композитор,  заслужений діяч мистецтв УРСР. Автор численних творів – опер,  семи концертів, хорів, пісень, двох музичних комедій, а також музики до кінофільмів. І серед них самий відомий фільм – «За двома зайцями». До вашої уваги твір Вадима Гомоляки  «Єлегія».

 

          8.   Розповідаючи про українських композиторів на можна не згадати наших сучасників. Олег Григорович Польовий – Одеський композитор, викладач. Закінчив Одеську державну консерваторію по класу композиції, поліфонії та інструментовки. З1998 року член Національного союзу композиторів України. Польовий О. Г. автор численних хорових та вокальних композицій, творів  для симфонічного, духового та камерного оркестрів, а також творів музичних для ф-но. Олег  Польовий  виступив більше ніж в 1260 концертах, як в Україні , так і за кордоном – у Франції, Южній Кореї, Тайвані, Чехії, Італії, Турції, Болгарії та ін. З 1991 по 2014 рік було проведено 21 авторський концерт в Одесі, Києві, Кіровограді та інших містах.  До вашої уваги «Народний наспів».

 

          9.    Якби відомий український композитор, заслужений діяч мистецтв України Володимир Миколайович Верменич  написав музику тільки до однієї пісні «Чорнобривці» (на сл. Миколи Сингаївського), а їх  у нього більше 200, вже за це його можна було б зарахувати до класиків вітчизняної культури. Адже його пісня вже кілька десятиліть звучить в серцях мільйонів українців і не тільки на Батьківщині , але і в далекому зарубіжжі. Перетворившись  давно в народну , улюблену для багатьох поколінь, вона і сьогодні хвилює своєю проникливою любов’ю  і синівською відданістю до найдорожчої для кожного з нас людини – мами.  Ця музика має одну дуже цінну особливість – вона зігріває, об’єднує і лікує душу…

Ми ж послухаємо цей твір  для скрипки і фортепіано.

 (Пісня «Чорнобривці»).

 

        10.  Продовжує  концерт української музики дещо незвичний твір, тому що це твір російського композитора, але який!  Це буде ще одна прекрасна квітка до нашого музичного барвінку –  гопак з опери Модеста Петровича Мусоргського  «Сорочинська ярмарка». Перед написанням опери Мусоргський побував на Україні,  познайомився з її природою і побутом, записав багато народних пісень. Тож в опері яскравими барвами змальовані  картини народного життя і чарівної української природи, чітко окреслені національні характери. Музична мова близька до українського фольклору. Композитор використав в опері 13 справжніх українських пісень, а мелодії створені самим композитором важко відрізнити від народних. Завершується опера веселим гопаком, мелодія якого побудована та темі української пісні «На бережку у ставка». Тож до вашої уваги гопак з опери «Сорочинська ярмарка».

 

        11.  Плине час. Народжуються і вмирають люди, гине у вогні часу матеріальна культура. Але вічними і незнищенними залишаються духовні цінності, серед яких – пісня. Сучасні українці не втратили любові до пісні, вона живе у кожному домі.

             Завершити наш концерт я хочу піснею «Перлина Україна».

 

 

doc
Пов’язані теми
Мистецтво, Сценарії
Додано
13 травня 2020
Переглядів
1827
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку