Сценарій літературно-музичного вечора

Така її доля…

Сценарій літературно-музичного вечора

до річниці від дня народження Т.Г. Шевченка

Виконуються пісні на вірші Т. Шевченка.

1 ведуча. Добрий день шановні присутні!

Навесні, коли оживає природа, українці всього світу вшановують пророка, генія, письменника та наймузикальнішого поета Т.Г. Шевченка.

Сьогоднішній захід ми присвячуємо одній зі сторінок творчої спадщини Кобзаря - жіночій долі, а краще недолі, тому що образ нещасної, закріпаченої жінки поет носив «неначе цвяшок у серце вбитий». Цей крик душі і раненого серця Шевченка стане гострим гнівом до панів-негідників, які принижували жіночу гідність, плюндрували дівочу красу, страчували материнську радість. На вірші поета, присвячені жіночій долі, народ та композитори склали безліч пісень, які ще глибше відтворюють і передають думку автора. За допомогою мелодії та засобів виразності вони якнайкраще розкривають образ і характер української дівчини, жінки, матері.

2 ведуча. Тема трагічної жіночої долі намітилась уже в ранній творчості молодого Тараса Шевченка і зрештою вона посіла одне з найважливіших місць у його «Кобзарі».

Нещасна доля жінки-кріпачки була для Шевченка не лише суспільною, а й особистою трагедією. Його матір «ще молодую - у могилу нужда та праця положила», рідні сестри поневірялись на панщині. Такою була доля всіх нещасних жінок, що «німі на панщину ідуть».

«Такого полум’яного культу материнства, такого апофезу жіночого кохання і жіночої муки не знайти ні в одного з поетів світу», - писав Максим Рильський.

1 ведуча. 

Не називаю її раєм

Тії хатиночки у гаї

Над чистим ставом край села.

Мене там мати повила

І повиваючи співала

Свою нудьгу переливала

В свою дитину.

Там матір добрую мою

Ще молодую - у могилу

Нужда та праця положила.

А сестри, сестри горе вам

Мої голубки молодії.

Для кого в світі живите?

Ви в наймах виросли чужії,

У наймах, сестри, умрете.

Виконується пісня «Така її доля»

2 ведуча. У вірші «Сестрі», присвяченому молодшій від нього на два роки сестрі Ярині, вірній товаришці його дитячих літ, поет пише з великою любов’ю:  

«Моя єдиная сестра,

Многострадалиця святая!

Не забув він і про подругу своїх дитячих літ – Оксану Коваленко, що стала жертвою кріпосницького ладу:

Ми в купочці колись росли,

маленькими тоді любились,

а матері на нас дивились

та говорили, що колись,

одружимо їх. Не вгадали.

… Помандрувала

Ота Оксаночка в поход

За москалями та й пропала.

Вернулась, правда, через год.

З байстрям вернулась…

1 ведуча. В кріпосному суспільстві життя жінки було нестерпним. Вона виконувала всю хатню роботу вдома і терпіла сімейний гніт, без відпочинку працювала на панщині, а релігія вважала її нижчою порівняно з чоловіком. Лишетри дні давалось на відпочинок жінці, яка народила дитину.

На панщині пшеницю жала,

Втомилася, не спочивать

Пішла в снопи, пошкандибала

Івана сина годувать.

Воно сповитеє кричало

У холодочку за снопом.

Розповила, нагодувала,

Попестила і ніби сном

Над сином сидя, задрімала…

Виконується пісня «Летить галка через балку»

2 ведуча. Багато поетів та письменників крім Шевченка звертались до «жіночої» тематики, багато творів покладено на музику, але немає у світовій літературі іншого поета, який би так ніжно, з любов’ю оспівав у своїй творчості жінку-матір усієї Землі, берегиню, продовжувачку роду.

Українська жінка, її характер, її душа, її доля були темою багатьох його віршів та поем: «Тополя», «Княжна», «Відьма», «Сова», «Наймичка», «Катерина» та інші. Образ жінки в творах Шевченка є таким: проста, добра, гарно вихована, красива дівчина, має мужній характер, кориться своїй долі, хоче щастя.

Виконується пісня «Плавай, плавай лебедонько»

Тарас Шевченко ніби воєдино зібрав всі страждання жінок у кріпосному суспільстві і розказав про їх трагічну долю цілому світові:

Єсть на світі доля,

А хто її знає?

Єсть на світі воля,

А хто її має?

Виконується романс «Нащо мені чорні брови»

1 ведуча. Кожна жінка-жертва для поета рідна. Він плаче її слізьми, мучиться її муками. Схвильованість виступає у кожному його рядку. Хіба може бути хтось байдужим до страждань і мук одинокої матері, сина якого забрали у солдати, до ридання молодої дівчини над своєю долею, над розбитим коханням, гіркою сирітською долею. Поет малює кріпацьких Мадонн прекрасними навіть у їхньому невимовному горі.

Тяжко жить на світі, а хочеться жити.

Хочеться дивитись, як сонечко сяє.

Хочеться послухать, як море заграє.

Як пташка щебече, байрак гомонить,

або чорноброва в гаю заспіває.

Виконується пісня «Полюбила чорнобрива»

2 ведуча. Цілу галерею жіночих образів творив Шевченко. Образи Шевченкових дівчат та жінок не лише багатостраждальні, я й високоморальні. Поет підніс жінку на найвищу сходинку чистоти, глибини і вірності почуттів, краси і величі, кмітливості та мудрості.

Виконується пісня «Не щебечи соловейку»

Великий Кобзар писав і жартівливі поезії , але, на жаль, їх дуже мало. Поет розкриває характер веселої української дівчини, жінки у віршах побутової лірики.

Утоптала стежечку

Через яр,

Через гору, серденько,

На базар.

Продавали бублики

Козакам,

Вторговала, серденько,

П’ятака.

Виконується пісні: «Утоптала стежечку», «У перетику ходила»

1 ведуча. Видатний український поет та письменник Т.Г. Шевченко змалював у своїх творах тяжку долю українських жінок, які з різних причин пережили різні трагедії свого життя. Як наприклад поета хвилює доля нещасної Катерини. Вона не тільки витвір його поетичної музи, а й рідна йому душа.

Затоплю недолю

дрібними сльозами.

Затопчу неволю

босими ногами.

Виконується пісня «По діброві вітер виє»

2 ведуча. Більш за все Великий Кобзар цінував у жінці духовну красу, шанував материнство, возвеличував вірність і щирість. Вдумливо читаючи твори Тараса Шевченка, присвячені жіночій долі, можливо кожен віднайде вищу мудрість життя жінки-матері.

Висвітлюючи образ жінки-матері Т.Г. Шевченко відштовхувався від власних ідеалів, від Біблійських канонів. Бо Марія - це символ прекрасного, перед яким поет благоговів усе своє життя, Марія –це святість і божественність, а Матір – це рідна матір, матір-земля, ненька-Україна.

І перед нею помолюсь

Мов перед образом святої.

Нічого кращого немає,

У нашім раї на землі,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Виконується пісня «Зацвіла в долині» (муз. Б. Фільц)