19 квітня о 18:00Вебінар: Екологічна свідомість: від теорії до практики, або як почати сортувати сміття та зіровейстити

Сценарій літературного вечора «Я вибрала долю собі сама» (за творчістю Ліни Костенко

Про матеріал
Матеріал корисний для вчителів української літератури для проведення позакласних заходів щодо творчості Л. Костенко.
Перегляд файлу

Сценарій до літературного вечора

 «Я вибрала долю собі сама»

(за творчістю Ліни Костенко)

Мета: розкрити талановиту, багату натуру поетеси, визначити ті джерела, що формували її письменницький дар; ознайомити учнів з чарівною силою поетеси, розвивати творчі здібності учнів; виховувати силу волі й життєву стійкість на прикладі життя цієї видатної жінки, відчуття прекрасного.

Хід уроку

 (звучить Бах - Прелюдія Сюїти №1) 01M

Учитель: Чимало сіячів виходило на ниву української культури, кидаючи в рідну землю зерна віри, надії, любові, Великий Ярослав спромігся на тринадцятиглаве диво «Софію Київську», славний Богдан Хмельницький заявив про свій народ гучною славою бойового хрещення. Та особливе місце в могутньому поступі нашого народу належить жінкам, імена яких вам добре відомі: княгиня Ольга, Роксолана, Маруся Чурай, Леся Українка, Марко Вовчок та інші.

А ХХ століття подарувало Україні ще одну величну жіночу постать, яка успадкувала найкращі риси своїх попередниць: патріотизм, щедрість, доброту, розум, любов до навколишнього світу.

Мова йде, як ви здогадались, про Ліну Василівну Костенко. Саме ця мудра жінка, найталановитіша поетеса і є головною героїнею нашого літературного вечора.

Девізом нашого вечора нехай стануть слова: «Буває, може, й кращі голоси, але такого другого немає!»

(звучить Ave Maria) 02M

Ведучий 1: На зовнішність Ліна Василівна така ж гарна, як і її вірші. «Проникливо глибокі сірі уважні очі, грива густого хвилястого каштанового волосся, класичне розкрилля брів, і півусмішка людини, яка багато пережила і знає ціну собі у цьому світі».

 

Ведучий 2: Ії життєве кредо – свобода і правда. В її вустах це звучить так:

Я трохи звір. Я не люблю неволі,

Я вирвуся, хоч лапу відгризу.

Я не люблю нещасних. Я щаслива.

Моя свобода завжди при мені.

Ведучий 1: Поезія – це те, чого не можна до кінця передати у слові, насамперед це стан душі.

Ведучий 2: Ліна Костенко вибудувала самоцінний поетичний світ, що є не зліпком чи подобою реальності, а згустком енергії творчого духу, який, за словами безсмертної Мавки з «Лісової пісні», скарби творить, а не відкриває.

 (звучить С. Ротару – Одна калина) 03М

Ведучий 1: Холодні березневі ранки

Батьки хвилюються, ще б пак.

В сім’ї чекають немовляти,

І радість грає на вустах.

Ведучий 2: Вона народиться, дитина,

Єдина в світі донька Ліна.

Який топтати буде ряст?

Яку Бог долю їй надасть?

Ведучий 1: У творчості Ліни Костенко багато поезій присвячено родині. Поезія «Мати».

Ведучий 2: Поезія «Старесенька іде по тій дорозі…».

Ведучий 1: Вірш «Були у мене за дитячих літ…».

Ведучий 2: Поезія «Вже почалось, мабуть, майбутнє».

Ведучий 1: Кожний поет має свої тематичні домінанти, які є наскрізними у його творчості. До них у нього особливий потяг. І вся його творчість немовби обертається навколо них.

Ведучий 2: І якщо прагнемо пізнати митця, то в першу чергу необхідно визначити ці домінанти. У Ліни Костенко вони позначаються ключовими словами Пам'ять, Творчість, Любов, Природа.

(звучить 5-а симфонія Шостаковича) 05М

Ведучий 1: Напрям «Пам'ять». «Душа належить людству і епохам»

Ведучий 2: Категорія пам’яті в художньому трактуванні Ліни Костенко тісно пов’язана з поняттями батьківщина, історія, духовність. Поетеса добре розуміє, чим загрожує нації втрата національної свідомості і що найважливішим енергетичним джерелом, яке живить національну свідомість, не дає їй згаснути, є історична пам’ять народу.

Ведучий 1: Хіба може поет бути спокійним, знаючи, що його народ через злу волю історії зазнав численних утрат, руйнувань своєї держави, свого дому, у якому був господарем і будував власне життя. Український народ багато років був позбавлений державності. Ця гірка реальність постійним болем відлунює в серці Ліни Костенко, а відтак – і в її поезіях, які спонукають українців засвоїти уроки багатовікової історії. Зберегти в пам’яті своє минуле означає не втратити рідну державу, народ, зберегти самого себе «над берегами вічної ріки» життя.

Ведучий 2: Вірш «Життя іде і все без коректур».

Ведучий 1: Поезія «Колись давно, в сумних біженських мандрах».

Ведучий 2: Вірш «Буває мить якогось потрясіння…».

Ведучий 1: Поезія «День за днем, вони вже звуться - дати...».

Ведучий 2: Вірш «Пелюстки старовинного романсу».

 (звучить Шопен – Ноктюрн) 05М

Ведучий 1: Напрям «Творчість». «Поезія — це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі»

Ведучий 2: У творчості Ліна Костенко – максималіст: у точності вислову, у глибинності змісту, у готовності повторити кожне слово і потвердити його власним життям. У віршах, присвячених ролі митця у суспільстві, у художній формі задекларовані високі моральні принципи: відповідальність, самопосвята, самозреченість.

Ведучий 1: Поет не має права на пусті слова, які «мовчать», не може бути слабодухим, бо «скільки білого паперу слабих навіки замело». Митець має всеохопно відчувати контекст доби, в якій творить, і тонко реагувати на виклики сьогодення, не чекаючи сприятливого часу, бо «на цій планеті, відколи сотворив її пан-бог, ще не було епохи для поетів, але були поети для епох». Митець не може легковажити власним талантом і покликанням, не має права загравати із сильними світу цього. Лише власна совість є мірилом мовленого поетом слова:

Мені не треба слави, ані грошей,

ані щоб сильний світу похвалив,-

аби хто-небудь, мислію возросший,

до мене часом слух свій прихилив…

Ведучий 2: Поезія «Доля».

Ведучий 1: Вірш «Крила».

Ведучий 2: Поезія «Ой ні, ще рано думати про все…».

Ведучий 1: Вірш «Вечірнє сонце, дякую за день!».

 (звучить музика «Вітер змін») 06М

Ведучий 2:  Поезія «Ти знов прийшла, моя печальна Музо…».   

(звучить «Бетховен - Місячна сонета») 07М

Ведучий 1: Напрям «Любов».

 Цей світлий сон – пішов без вороття.

Це тихе сяйво над моєю долею –

воно лишилось на усе життя.

Ведучий 2: В поезії Ліни Костенко ми відкриваємо нові неповторні грані цієї теми. «Її інтимна лірика – це постійний діалог розуму і серця» - слова сучасної української поетеси Людмили Таран. Насправді тема любові невичерпна, бо незглибимим є духовний світ людини.

Ведучий 1: Навіть у такій темі поетеса максимально вимоглива, гранично раціональна. Лірична героїня кохання сприймає як стан душі, коли вона перестає керуватися розумом і логікою, від чого страждає: «Любов підкралась тихо, як Даліла, а розум спав, довірливий Самсон». Звідси і самоіронія: «А я закохалася. Сказано - женщина».

Ведучий 2: Поезію «Не говори печальними очима…».

Ведучий 1: Вірш «Не треба класти руку на плече…».

Ведучий 2: Поезія «Несказані слова».

Ведучий 1: Вірш «Спини мене отямся і отям…».

Ведучий 2: Поезія «Розкажу тобі думку таємну».

 (звучить «Вівальді – Літня гроза») 08М

Ведучий 1: За багато віків про кохання написано вже стільки, що, здається, нічого нового вже й не скажеш. Та Ліна Костенко знаходить щоразу нові й нові слова, нові відтінки, щоб повніше передати це незбагненне почуття, яке з усього живого може відчути тільки людина.

Не кожній людині Бог дає особливий талант — кохати. І кожен, хто пережив чи переживає стан закоханості, знає, що кохання і смуток ходять завжди поруч.

Ведучий 1: Поезія «Я хочу знати, любиш ти мене…».

Ведучий 2: Вірш «Моя любове! Я перед тобою…».

 (звучить Бетховен) 09М

Ведучий 1: Напрям «Природа». Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо.

Усе як є – дорога, явори,

усе моє, все зветься – Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори.

Ведучий 2: Ліна Костенко – один із тих митців, для яких тема природи завжди на чільному місці.

Уже багато написано і сказано про втрату сучасною людиною гармонійного співіснування з природою. Поезії Ліни Костенко з екологічної тематики змушують кожного українця пройнятися тривогою за долю рідної природи. Природа – це не просто степ, трава, річка, ліс, сосни, туман, дощ і вітер, а дарований Богом дивосвіт, у якому людина знаходить красу, спокій, черпає сили.

Ведучий 1: У спілкуванні з травами й деревами, птахами й небом, сонцем і вітром лірична героїня відкритіша й органічніше, ніж у розмові з людьми. Тільки на одинці з природою можна до кінця бути самим собою, нікого не боятися, не лицемірити, не шукати компромісів.

Ведучий 2: Часто в пейзажній ліриці Ліни Костенко ідейною домінантою стає філософський мотив: осінь у природі – це підсумок життя, коли час пожинати плоди свого труду, озирнутися й оцінити пройдений шлях: «Оце і є усі мої права. Уже й зникає сонце за горбами – сад цепотів пошерхлими губами якісь прощальні золоті слова…»

Ведучий 1: Поезія «Цей ліс живий…».

Ведучий 2: Вірш «Я вранці голос горлиці люблю…».

Ведучий 1: Поезія «Стояла груша, зеленів лісочок…».

Ведучий 2: Вірш «Шипшина важко віддає плоди…».

 (звучить Шопен – Сюїта) 10М

Учитель: Одночасно спілкування з її творчістю – це завжди важливий урок, на якому навчаєшся речам простим і мудрим. І якщо на тому уроці ти є старанним і розумним учнем, то зрозумієш дарований Богом дивосвіт, у якому ти знаходиш красу, спокій, взаєморозуміння, відновлюєш свої сили, заражаєшся радістю існування.

 

Література

  1. Ліна Костенко: Навчальний посібник – хрестоматія/Ідея, упорядкування, інтерпретація творів Григорія Клочека. - Кіровоград: Степова Еллада, 1999.-320с.


 

1

 

docx
Додав(-ла)
Гладка Марина
До підручника
Українська література (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Авраменко О.М., Пахаренко В.І., Мовчан Р.В.)
Додано
20 лютого
Переглядів
107
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку