Цей матеріал буде доцільно використати на заняттях з фінансової грамотності у10 класі, а також можна використати і в роботі з батьками під час проведення зборів.
Підготувала і провела вчитель економіки Галабіцька Ольга Адамівна
Мета заходу
Стимулювання обачної та свідомої поведінки громадян різних вікових і соціальних груп при веденні особистих фінансів для забезпечення стабільності національної валюти і підтримки стабільності фінансової системи України,що сприятиме стійким темпам економічного розвиткута побудові заможного суспільства.
Необхідна база
Для проведення запропонованого заходу потрібно: • достатньо просторе для групи приміщення;
• ведучий або тренер, здатний працювати з аудиторією та відповідати
на можливі запитання; бажано, щоб він був представником старшого покоління
(40-50 років), оскільки це сприяло би встановленню довіри між ним та аудиторією;
• канцелярське приладдя удостатній кількості: ручки, олівці, маркери,лінійки, папір А4 та А2, фліпчарт;
• стільці удостатній кількості; • годинник.
Тренер: «Вітаю вас,шановні! Дозвольте відрекомендуватися Галабіцька Ольга Адамівна,вчитель економіки .Радію можливості поспілкуватися з вами. В Україні проходив Тиждень фінансової грамотності. Ми з вами зібралися для того, аби поговорити про гроші та заощадження.
Це особливо важливо зараз, коли в пенсійній системі, яка слугує основним джерелом доходів для більшості з вас, проходить реформа. Простіше кажучи, у матеріальному стано-вищі багатьохприсутніхтутвідбулися зміни.Як правило,ці зміни позитивні,але як розпоря-дитися цими додатковими грішми розумно? Про це ми сьогодні й поговоримо.Але ми не лише говоритимемо –ми опануємо конкретні методики,які дозволятькожномуз вас збері-гати кошти та розраховувати бюджет.
Хочу запитати, хто з вас заощаджує гроші?»
Аудиторія відповідає.
Тренер: «А хто може розказати присутнім, навіщо він це робить?»
Аудиторія відповідає, наприклад:
• для впевненості у завтрашньомудні;
• щоб допомогти дітям та онукам;
• збираю гроші на щось конкретне.
Тренер: «А хто з тих, хто не заощаджує гроші, може розказати, чому він цього не робить?»
Аудиторія відповідає:
• замала платня, щоб з неї ще щось заощаджувати;
• все життя відкладав, а тепер не хочу собі відмовляти у необхідних речах
• платня виплачується стабільно у певний день, немає сенсу заощаджувати.
Тренер: «Чимало людей кажуть, що не заощаджують через брак грошей. Але двоє людей з однаковими доходами і витратами будутьпо-різномуставитися до питання заощаджень — один це робитиме, а другий ні. Тож справа не так у розмірі зарплати чи пенсії, як у звичках. Економісти твердять, що кожен може і повинен заощаджувати 10% прибутку, і це, за розумної поведінки, не вплине на рівень його життя.
2. Бюджет з планом заощаджень допомагає відстежити витрати та уникнути зайвих видатків. Саме бюджетдозволяє зібрати кошти для чогось конкретного.
3. Чим менше людина витратить,тим більше заощадить. Чим довше людина заощаджує , тим більше грошей вона матиме.
4. Бюджет повинен мати мету. Тоді можна визначити, скільки грошей потрібно для її втілення та як довго їх збирати.
5. Заощаджувати гроші слід якнайраніше, бажано у дитинстві чи в юному віці. Чим раніше людина починає це робити, тим швидше вона зможе заробляти на своїх заощадженнях.
6. Заощадження дають людині контроль над фінансами та фінансову незалежність. Борги навпаки роблятьлюдину залежною та несамостійною у рішеннях.
Звичайно, заощадження треба планувати – вести бюджет. Це перелік усіх прибутків та витрат у сім’ї, а також система управління цими прибутками та витратами (записує це на фліпчарті).
Прибуткова частина сімейного бюджету складається з (записує):
• прямих прибутків (зарплат, пенсій,дивідендів, виграшів, подарунків тощо);
• заощаджень.
Що це означає, як ви гадаєте?
Аудиторія відповідає.
Тренер: «Згадайте наш приклад про двохлюдей з однаковими прибутками та життєвими обставинами. Прибуток першого складається з його прямих прибутків, наприклад, із зарплати або пенсії, а також з відсотків. І він сам вирішує, чи витрачати гроші, нараховані банком,чи не чіпати їх,щоб відсотки нараховувалися й на них.Адруга людина розраховує лише на свій прямий прибуток –заробіток або пенсію.Погодьтеся,завжди краще знати,що є кілька джерел прибутку ,правда? Це правило колисьбуло сформульоване так: «Не кладіть усі яйця до одного кошика». Фінансисти радять усім його дотримуватися.
Тепер давайте поговоримо про витратну частину бюджету. Вона формується з (записує):
• постійних обов’язкових витрат (харчі, комунальні послуги, оплата транспорту,
виплата кредитутощо);
• обов’язкових, але непостійних (наприклад, оплата лікування);
• потрібних, але не термінових (наприклад, придбання пральної машини-автомату);
• бажаних, але необов’язкових (наприклад, нове зимове пальто замість старої куртки);
• добровільних інвестицій (наприклад, поповнення банківського рахунку).
Також можна говорити про основні статті витрат, виходячи з наших потреб.
Які основні потреби ви можете назвати?
Аудиторія відповідає, наприклад: • їжа;
•здоров’я;
• безпека.
Тренер: Так,ви маєте рацію. Але до базових потреб належить також спілкування,відпочинок, розвиток здібностей тощо. Крім базових потреб, існують інші, наприклад, естетичні, емоційні тощо. Як правило, вони є похідними від базових потреб, їхнім продовженням.
Наші потреби –базові та похідні –формують витратні статті бюджету.Давайте подумаємо,якими мають бути основні статті витрат.Прошу вас розбитися на групи (ділить аудиторію) та запропонувати свої списки.
Групи працюють самостійно протягом 10 хвилин.Потім тренер зупиняє роботу і пропо-нує охочим повідомити свої версії. Варто записувати на фліпчарті ті статті витрат, які записала перша група, а потім запросити інші доповнювати або пропонувати свої версії статей. Підсумком повинен бути приблизно такий список (якщо якогось пункту не згадав ніхто, тренеру варто його запропонувати та записати):
• комунальні послуги (житло, електроенергія, опалення, вода, газ);
• транспорт;
• витрати на зв’язок (оплата телефону, мобільного зв’язку, інтернету);
• господарчі товари (посуд,текстиль, меблі);
• побутова хімія та засоби гігієни;
• харчування;
• одягта взуття; •заощадження;
• відпочинок та подарунки;
• здоров’я та лікування;
• побутова техніка;
• різне.
Тренер: «Чи ви згодні, що усі ці статті є потрібними людині?»
Аудиторія відповідає, наприкла, «можна заощадити на відпочинку та подарунках.»
Тренер: «У принципі,можна.Але неможливо тільки працювати,нічим не радуючи себе та інших. У вас є діти, онуки. Ви ж даруєте їм щось? Хоча б яблука або малину, вирощену на власному городі? Або коли до вас приходить подруга, ви ж пригощаєте її чаєм з печивом?»
Аудиторія відповідає «так».
Тренер Ось бачите, усі ми так чи інакше робимо подарунки один одному. І цю статтю слід закладати у бюджет. Щоправда,фінансисти радять виділяти на відпочинок та подарунки не більше 5% бюджету.
Давайте тепер потренуємося складати реальний бюджет для пенсіонера на підставі наших статей витрат. Розділіться на дві команди (ділить аудиторію). Зараз кожна команда складе свій варіантбюджетудля самотньої жінки (записує) 65 років,яка з жовтня 2017року отримує 3409 гривень пенсії. Відомо, що вона:
• живе у власній однокімнатній міській квартирі та користується субсидією;
• має садовуділянку,де вирощує овочі та фрукти для власних потреб;
• періодично продає городину у свіжомута консервованому вигляді, а її середній прибуток складає 500 гривень на місяць;
• постійно приймає серцеві ліки, вартість яких становить 150 гривень на місяць.
Працюйте укомандахпротягом 10 хвилин. Зауважу,що деякі речі ми купуємо не щомісяця, а наприклад, раз у півроку чи раз у 10 років.Але це зовсім не означає, що ці потреби можна не враховувати у бюджеті. Наприклад, гроші на побутову техніку слід відкладати щомісяця – і тоді якщо раптом щось вийде з ладу, вам не доведеться обмежувати себе в іншому.
Команди працюють,тренер стежитьза часом.За 10 хвилин він зупиняє роботута пропонує командам презентувати свої бюджети. Визначаючи якість виконання завдання, тренер має звернути особливуувагу на такі важливі моменти.
1. Чи змогла команда звести баланс (чи відповідає загальна сума витрат прибутку з пенсії та продажу). За це команда отримує 5 балів.
2. Чи запропонувала команда конкретні суми для кожної з визначених раніше основних статей витрат. За кожну статтю витрат з конкретною сумою команда отримує по 1 балу.
3. Чи заповнила команда пункт «заощадження» та яку суму з бюджету на це було відведено. Якщо команда виділила на це 10% – вона отримує 3 бали, за суми, близькі до цієї цифри – 2 бали, за наявність пункту «заощадження» – 1 бал, за відсутність такого пункту – 0 балів.
4. Наскільки відповідають дійсності запропоновані командою суми витрат на кожну статтю. Ці цифри мають відповідати реальній економічній ситуації у регіоні.
За кожну правильно названу командою цифру нараховується по 2 бали.
Приклад бюджету
Прибутки:
• пенсія – 3409 гривень;
• прибутки від продажу городини – 500 гривень
Разом – 3909 гривень.
Витрати:
• комунальні послуги (фактично сплачені, без урахування субсидії) – 500 гривень;
• транспорт– 50 гривень (пенсіонер користується правом безплатного проїзду, але іноді йомудоводиться їздити на маршрутках);
• зв’язок (мобільний + інтернет) – 150 гривень;
• господарчі товари (посуд,текстиль і т.д.) – 100 гривень;
• побутова хімія та засоби гігієни (мило, пральний порошок, шампунь, засіб для посудутощо) – 100 гривень;
• харчування – 2100 гривень (плюс продукти власного виробництва);
• одягта взуття (за 3-4 місяці можна назбирати на зимове взуття або куртку) – 150 гривень;
• заощадження – 400 гривень;
• відпочинок та подарунки – 50 гривень;
• здоров’я та лікування – 200 гривень;
• побутова техніка (ремонт або накопичення на крупну покупку) – 100 гривень.
Під часвиступів команд тренер та інша команда може ставити свої запитання,уточнювати відповіді.Наприклад: «Ваша команда взагалі не виділила гроші на транспорт.Зрозуміло, що пенсіонер користується правом безкоштовного проїзду. Але іноді вам доводиться користуватися послугами приватнихперевізників,чи не так? Аіноді виникає потреба поїхати поїздом, наприклад, щоб відвідати онуків в іншому місті. Я заклав би до бюджетухоча б 50 гривень на транспорт»; «Ви заклали 150 гривень на лікування, тобто вартість лікарських засобів, які приймає пенсіонерка.А ви знаєте, що з квітня 2017 року уряд запровадив програму бюджетної компенсації на ліки від серцево-судинних захворювань і деяких інших? Тепер пенсіонерка може заощадити на цьому. Але з іншого боку, літня людина може мати інші проблеми зі здоров'ям, наприклад, хворі суглоби, або захворіти грипом.Тож я би радив закласти гривень 200 на лікування чи профілактику»; «Ви не заклали до бюджету витрати на побутову техніку.Але ж ви користуєтеся нею! Так, ви не міняєте щомісяця холодильник або праску .Але якщо певний прилад вийде з ладу,вам доведеться його або ремонтувати,або купувати новий.І тому я раджу відкладати на це гроші.Хай невеликі,але щомісяця.Те саме варто робити з одягом.Його можна не купувати і півроку,але рано чи пізно доведеться,тож виділяйте на це гроші.А щоб не плутатися у пачках,заведіть собі конверти,які підпишіть за статтями витрат «харчування», «одяг», «господарчі товари» і так далі».
Після того, як команди презентують свої роботи, а тренер підрахує результати, він оголошує команду-переможця.
Тренер: «Я бачу, що кожна команда чудово впоралася з завданням.Але давайте я порахую бали та ми зможемо визначити переможця (записує на фліпчарті бали,а потім виголошує загальний рахунок). Перемогла команда (називає). Привітаємо!
Тепер,коли ми навчилися вести бюджетта заощаджувати,давайте подумаємо,що робити із заощадженими грошима. Можна, звичайно, сховати їх вдома.Але щоразу, коли вам доведеться піти, ви будете хвилюватися про ці гроші. Тож чи не краще покласти їх до більш надійного сховку,наприклад,до банку? Усвіті одним з найнадійнішихта найконсервативніших способів збереження грошей вважаються депозитні вклади в стабільному банку. Це надійніше ,ніж тримати гроші вдома,і вигідніше! Скільки грошей за рік збере пенсіонерка, якщо вона поповнюватиме депозитний рахунок на 400 гривень протягом 12 місяців? Хто готовий відповісти?»
Хтось з аудиторії відповідає «4800 гривень».
Тренер: «Чудово! Додайте до цього ще,близько 400-500 гривень,які нарахує їй банк протягом року, вийде 5200-5300 гривень.»
Припустимо, приклад нашої пенсіонерки надихне когось з присутніх, і він також хочете відкрити депозитдля своїхзаощаджень.Але навітьодин банк пропонує кілька різнихдепозитних програм! Як у них розібратися? Як зорієнтуватися, куди покласти «вийняті з-під матрацу» гроші,наприклад,5000 гривень? Чи можна додавати до них заощаджені щомісяця 10% пенсії? І чи не позбавлять вас за це субсидії? Хочу відразу заспокоїти: якщо ідеться не про мільйони, то субсидія нараховуватиметься вам, як і раніше. Крім того, у деяких випадках прибутки з депозиту навіть не оподатковуються! Тож давайте я розповім вам, якими термінами оперують банки та що ці терміни означають.
Отже, згідно з Цивільним Кодексом банки можуть пропонувати своїм клієнтам вклади двох основних категорій.
1.Вклади на вимогу (поточні) (гривневий і валютний депозит)–видача депозиту здійснюється за першою вимогою вкладника. Договором може бути передбачено внесення додаткової грошової суми на інших умовах її повернення.
2.Строкові вклади–внесок повертається після закінчення визначеного договором терміну.Договір може укладатися на різні терміни від одного місяця до кількох років.
У рамках названих категорій банки формують свої численні види вкладів.
Ощадні вклади
Вклади для тих ,хто має намір зберегти деякий контрольнад своїми грошовими коштами. Найчастіше урамкахдоговорупропонується регулярна виплата відсотків на розрахунковий рахунок або пластиковукарту,а також можливістьвільно знімати грошові суми,залишаючи заздалегідь встановлений мінімальний залишок. Отже, вкладник завжди може розрахову-вати на свої заощадження і періодично, наприклад, щомісяця або щокварталу отримувати відсотки.
Накопичувальні вклади
Вклади фізичнихосіб для накопичення великої суми.Уряді випадків проводиться капіта-лізація відсотків, тобто відсотки за вкладом банк нараховує і додає до основної суми вкладу, тим самим збільшуючи її, що враховується при кожному подальшому нарахуванні відсотків.Крім того вклади можна поповнювати протягом строкудоговору.Більшістьбанків пропонує такі вклади в рамках цільових комплексних програм, наприклад: автомобільні вклади, іпотечні внески тощо. Валюта або гривні приймаються від клієнта банком, а після накопичення конкретної суми він може подати заявкуна отримання кредитудля придбання автомобіля або нерухомості.
Соціальні вклади
Різновидом є пенсійні вклади.Вони дозволяють робити перший внесок невеликого роз-мірута зараховувати пенсію,а також мають привабливі умови.Водночас вони можуть бути відкриті тільки за наявності пенсійного посвідчення за віком або по інвалідності.
Давайте спробуємо визначити, скільки грошей отримає наша пенсіонерка, якщо вона покладе на рахунок наявні в неї готівкові 5000 гривень і додаватиме до них щомісяця по 400 гривень. Припустимо, що вона обрала соціальний (неоподатковуваний) вклад на 12 місяців під 12% річних.
Скільки грошей пенсіонерка покладе фактично протягом року з урахування внесеної готівки та щомісячного поповнення?
Аудиторія відповідає: «9800 гривень».
Тренер: «Правильно. А скільки, на вашу думку, банк нарахує відсотків протягом року? Зауважте ,що це не пряме множення на 12%,а зростання щомісячних нарахуваньупрогресії».
Аудиторія висуває припущення.
Тренер: «Насправді найближчою до істини є сума у 1000 гривень.Тож замість вкладених 9800 гривень за рік ви матимете 10 750-10 800 гривень».
Ці правила допоможуть вам вести особистий облік ефективніше.
10. Кількість грошей у будь-якої людини чи родини, незалежно від статків, є обмеженою. І хоча придбати все одразу неможливо, цілком реально назбирати кошти на певну мету протягом певного часу.
11. Бюджет з планом заощаджень допомагає відстежити витрати та уникнути зайвих видатків. Саме бюджетдозволяє зібрати кошти для чогось конкретного.
12. Чим менше людина витратить,тим більше заощадить. Чим довше людина заощаджує , тим більше грошей вона матиме.
13. Бюджет повинен мати мету. Тоді можна визначити, скільки грошей потрібно для її втілення та як довго їх збирати.
14. Заощаджувати гроші слід якнайраніше, бажано у дитинстві чи в юному віці. Чим раніше людина починає це робити, тим швидше вона зможе заробляти на своїх заощадженнях.
15. Заощадження дають людині контроль над фінансами та фінансову незалежність. Борги навпаки роблятьлюдину залежною та несамостійною у рішеннях.
16. Потрібно мати фонд непередбачених витрат, так звану «подушку безпеки». Якщо з цього фондудоводиться витрачати кошти, його слід поповнювати за першої ж нагоди.
17. Гроші слід тримати у безпечному місці. Наприклад, на депозиті в банку або рахунку в НПФ, страховій компанії.
18 Гроші повинні працювати. Але чим вищим є відсоток потенційного заробітку, тим вищим є ризик, і чим старшою є людина, тим консервативніші інструменти накопичення вона має обирати.
19. Найкращий варіант– це наявність кількох джерел прибутку. Життя на одну зарплату, хай навіть високу– це набагато більший ризик, аніж депозит у банку.
Дотримуючись цих нескладних правил ви вже убезпечите себе від несподіванок долі.
Якщо у вас є неповнолітні діти, намагайтеся навчати їх усім основним принципам і інструментам фінансового управління і тоді перед вашими нащадками не буде так, як перед вами, стояти питання про багатство, вони вже не будуть боятися фінансових установ і стануть інвестувати свої кошти набагато раніше, ніж ви. А це значить, що вони швидше вас стануть фінансово незалежними.
Тренер: «Рада, що сьогодні ми з вами плідно поспілкувалися, обговорили пенсійну реформу,опанували методики ведення бюджету,дізналися про критерії виборудепозитних рахунків тощо. Сподіваюся, наше спілкування було корисним для кожного з вас!»