Сценарій"Ми вже не малята"

Про матеріал
В нас сьогодні - свято.Ми підслухали розмову першокласників. Здається, що тільки вчора мої діти переступили поріг нашої школи. Шановні батьки, на ваших обличчях сяють щасливі усмішки , це усмішки радості за ваших дітей. Ваших малят уже не впізнати. Це самостійні, серьозні учні. Це ваше сьогодення , це ваше майбутнє, це сенс вашого життя. Вони виросли, багато чому навчились. Цілий рік працювали, розумнішими стали.І звичайно хочеться, щоб ця зала засяяла щасливими дитячими усмішками . Тож наші діти вітання варті, заслужили свято! З першим класом час прощатись. Я їх всіх люблю. Зустрічайте. Ось вони ті ,хто вчився читати і писати, й рахувати, додавати й віднімати, малювати і співати, а ще креслити, ліпити, різні іграшки робити, мову свою українську любити.
Перегляд файлу

    

 Сценарій

»Ми вже не малята»

 

 

 

 

 

 

 

Голопристанський  район,

Кардашинська ЗОШ І-ІІ ст..

Вчитель початкових класів:

 Бухтій Ксенія Миколаївна

На фоні пісні»Вчать у школі»

Учень: Недавно – дуже дивно здавалося мені:   Ваня

Ну як писати рівно ці літері трудні?

І навіть з паличками я впоратись не міг.

Криві та з закарлючками, ну, просто, як на сміх.

Учень: А далі знов рядочок, мов бублик, кругле “О”.   Артем

Мені аж серед ночі ввижалося воно.

Пишу – виходить криво, неначе пада вбік.

А потім я, на диво, писав, писав – і звик.
Учениця: Старалась я не марно – кривуль ніде нема. Ксюша

І ручка пише гарно, виписує сама.

І літеру, і кому я можу написать

І вже несу додому відмінний знову бал

Учитель:  Добрий день, шановні гості, дорогі батьки! Закінчився рік навчальний,

 В нас сьогодні -  свято.Ми підслухали розмову першокласників. Здається, що тільки вчора  мої діти переступили поріг нашої школи. Шановні батьки, на ваших обличчях сяють щасливі усмішки , це усмішки радості за ваших дітей.  Ваших малят   уже не впізнати. Це самостійні, серьозні учні. Це ваше  сьогодення , це ваше майбутнє, це сенс вашого життя. Вони виросли, багато чому навчились. Цілий рік  працювали, розумнішими стали.І звичайно хочеться, щоб ця зала засяяла щасливими дитячими усмішками .  Тож наші діти вітання варті, заслужили свято! З першим класом час прощатись.  Я  їх всіх люблю. Зустрічайте. Ось вони ті ,хто вчився читати і писати, й рахувати, додавати й віднімати, малювати і співати, а ще креслити, ліпити, різні іграшки робити, мову свою українську любити.(Діти  виходять і танцюють танець біля стільців під музику,»Ха-фана-на-на»)

Учні
1учень:  Одну цікаву казку, Дав.                    Б.   2 учень:  Її з дитинства знаєм,
А, може, і не казку.                                                      А може  і не знаєм,
А може не цікаву                                                          А може не з дитинства,
Бажаєм розказати.                                                         Та вигадаєм враз.
3учень: Ось раптом чиїмсь мамам,                      4 учень: Прислав їм хтось хлоп’яток,
А може і не мамам,      Дан.                                            Н. А може й не хлоп’яток,
А може навіть татам                                                        А може і дівчаток,
Нарешті повезло.                                                              Що добре було теж.

 5учень: Ми так швидко виросли                              6учень:  І тут ми всі здружились
А може і не виросли                                                              Що навіть здивувались
А може і не швидко.      Ніка                              Єв.           І мами всі і тата
Та в школу всі прийшли.                                                       І навіть вчителі.
7учень:  І ось вам твір про школу   Ул.
А може не про школу
А може і про літо
Послухайте батьки.
 

8учень. В небі сонечко сіяє,  Ваня

Заглядає в перший клас,

І воно, напевне, знає,

Що сьогодні свято в нас!

9учень.Є святкових днів багато    Ангел.

На листках календаря.

А між ними й наше свято –

Прощання з першим класом!

10учень. Ми браві першокласники,   Нікіта

І все у нас гаразд.

Сьогодні ми зібралися.

Щоб вам прозвітувати.

11учень.Щоб все на світі знати,  Ксюша

Потрібно працювати.

Щоб школу закінчить,

В престижний вуз вступить.

12учень. Ми щиро всіх вітаємо    Артем

І шлем палкий привіт!

І ми усім бажаємо

Уроки вчить як слід.

Всі.Щоранку на уроках

Багато запитань.

Помалу, крок за кроком ,

Ми йдем в країну знань.

Лунає пісня «Ми – першокласники»

Голос з-за рогу: «Ой, не можу! Ви тільки подивіться ! Теж мені вчені!»

Учитель: Ой, хто це? Хто це сказав?

Нафаня: Це я, Нафаня.

Учитель. (задумливо): Нафаня ...в нашому класі такого учня немає. Виходь, покажись нам!

(Нафаня виходить.) Ти з якого класу, хлопчик?

Нафаня: З якого класу? Так ви чо? Я взагалі ніде не вчуся, не вчився і вчитися не збираюся! Навіщо мені голову забивати всякою нісенітницею?

Учитель: Що означає»нісенітницею"? Та ти у першокласників  запитай, скільки всього вони за цей час дізналися – читати, писати навчилися!

Нафаня: Ну вже, писати! Яка проблема-то-став собі закорючки і справа з кінцем! А читати–то на що? Мені моя бабуся такі казки розповідає – ні в якій книжці не прочитаєш!

Учитель: Казки – це добре. Але я впевнена, що стільки казок, скільки їх в книгах написано, твоя бабуся не знає.

Нафаня: Неправда. Давай посперечаємося, що знає, і я знаю!

Учитель. Давай! Ми з дітьми тобі гру пропонуємо «Вгадай казку». Нам прийшла телеграма від казкових героїв. Спробуй здогадатися, від кого вони.

Учитель читає телеграму, Нафаня намагається відгадати.

1) Дуже засмучена - мишка випадково розбила моє яєчко.

2) З’їв козенят. Болить живіт.

3) Моє гусенятко десь забарилось, тому прилетіти не можу.

4) Золотий ключик у мене.

5) Допоможіть знайти черевичок.

6) Терміново викликали лікувати звірів у Африку.

7) Рукавичку загубив.

8) Від діда утік, від баби утік, а лисичка не відпускає.

            9)Шлю Привіт із замку людожера. Якщо здолаю його, то з маркізом Карабасом прибудемо на Ваше свято. ("Кіт у чоботях" Ш. Перро)

Нафаня (програвши): Гаразд, ваша взяла! Радійте, що образили дитину. Скажу все бабусі, вона вам ще покаже! (Ображений йде)

Стукіт, гуркіт. У клас влітає Баба Яга.

Баба Яга: Так! Ну-ка, хто тут мого Нафаню образив? Ух, які дівчатка-школярочки. Утю-тю! Які хлопчики-школярчики! Видно, у мене сьогодні непоганий обід буде: смажені школярі! З кетчупом! М-м-м! Пальчики оближеш! А ну зізнавайтеся! Хто образив Нафаню?

Ведучий: По-перше, здрастуйте. По-друге, ви нам завадили свято проводити. А по-третє, ніхто вашого Нафаню не ображав.

Баба Яга: Як не ображав? Дитина вся в сльозах.

Ведучий: І нічого поганого ми про нього не говорили. Просто ваш Нафаня гру програв. Виявилося, що його бабуся не всі казки на світі знає.

Баба Яга: звичайно не всі. А я цього і не стверджувала. Але багато! Правда ось пам'ять мене стала підводити. Я скажу вам, які казки я Нафані читала. Ось послухайте.

(Б. Я. називає, діти виправляють)

• Жовта кепочка. (Червона Шапочка.)

* Сестриця Наташенька і братик Сашенька. (Сестриця Оленка і братик Іванко)

• Гидке курча. (Гидке каченя.)

• Стійкий залізний солдатик. (Стійкий олов'яний солдатик.)

* Казка про рибалку і рибачку. (Казка про рибака і рибку.)

• Цибульний хлопчик. (Чиполліно.)

Вовк і семеро ягнят. (Вовк і семеро козенят)

Баба Яга: Ух ти, які розумні. Багато казок знають.

Ведучий: знають багато, тому що книжки розумні читають, вчаться. А ваш Нафаня вчитися не хоче.

Баба Яга (сумно): Та знаю я! Скільки разів намагалася читати навчити, а він все ухиляється: то голова болить, то живіт, то спати хочеться, тобто. Загалом, біда.

Нафаня: та добре вже! Зате я такі загадки знаю! Вам  в житті не відгадаєте!

ЗАГАДКА.

 1. Цілий день до смакоти він їв цукерки і варення.

Жив на даху він бідолаха, його звали ... (Карлсон)

 2. Він грає потроху для перехожих на гармошці

Музиканта знає всяк його ім'я.... (Крокодил Гена)

  3. Був він хмаркою дощовою, з П'ятачком ходив додому,

І, звичайно, мед любив, це –  ... (Вінні-Пух)

 4. Кукурікає спросонок милий, добрий ... (півень)

 5. Хто гризе на гілці шишку? Ну, звичайно, це ... (білка)

Нафаня: Гаразд, ваша взяла! Сам бачу, які діти ваші швидкі та розумні .

Учитель: бабусю, Нафаня, не гнівайтесь! Адже діти в 1 класі такі розумні, красиві і талановиті! Ви тільки подивіться , який танець  вони вам  можуть затанцювати.

(Танець»Буба»)

Нафаня: Зрозумів я все! Вчитися просто необхідно! Ось вивчуся я, бабусенько, і стану бізнесменом! Ти ще мною пишатися будеш!

Ведучий: Ось і молодець. Вчися читати і писати. А поки подивіться, як наші дітки будуть змагатися.

Конкурс»Шляпа»

Нафаня: Все я зрозумів. Поїхали бабусю швидше буду вчитися читати.

Разом. До побачення.

Вчитель:Діти,кого не вистачає на нашому святі?(Букварика) Він день за днем учив вас читати й думати. Буквар – перша сходинка до знань. На Землі дуже багато книг – великих і маленьких,наукових і розважальних . Але Букварик– усім книжкам начальник.Давайте покличемо Букварик!
Діти.Букварику!Букварику!Букварику!

Учень.  В житті все починається з малого,
З зернини – хліб, з промінчика – зоря.
І вчитель сам свою важку дорогу
Так починав з малого Букваря.
Зустрічайте , він – наш почесний гість, я чую його кроки.
ФОНОГРАМА із м-ф «КТО ЛЮДЯМ ПОМОГАЕТ»  
Вчитель: А хто це, діти? На Букварика не схожа. Ти хто? Ми чекаємо Букварика.

(Заходить Шапокляк  з великою валізою)
Шапокляк:.Ха-ха-ха!Букварика чекаєте.Він у мене.Не віддам я вам його.Я хочу,щоб в  школах діти не вміли читати.  Бо я  бабуся хоч куди! І розумна й молода. Зі мною моя криска, на ім’я Лариска.
Вчитель: Навіщо ти прийшла до нас у цей святковий час,та ще й  Букварик заховала?
Шапокляк: Хоча ви цілий рік провчились, Та нічому не навчились. Безумовно ви впізнали, Шапокляк – бабуся я . Цілий рік спостерігала як живе тут дітвора. Міністр освіти одіслав мене з Києва до вас з завданням: провірить тут, пронюхать там. І всім поставить «двійки » вам. Я екзамен проведу, що не знаєте знайду.
Учень: Ви бабуню не сваріться, краще сядьте придивіться. І ми покажемо для вас, чого навчились за цей час.

Шапокляк.Ні-ні-ні!Я вам сама дам такі завдання,що ви ніколи їх не виконаєте.
Гра «Так» чи  «Ні».
- Якщо правильно відповідь дасте, поверну вашого Букварика.
- Треба гарно вам читати? (так) . Треба менших ображати (ні).  На перерві пострибати? (так). А всі парти пописати? (ні). Друга треба  виручати? (так). А треба слухати матусю? (так).
- Тоді дратуйте хоч бабусю! В школі вибийте шибки. Вчительці робіть все навпаки. Брудне взуття несіть у школу. І книги кидайте додолу  (ні).
- А загадки вмієте відгадувати? Відповідь кажіть разом.
1. Він вам, як мама, дорогий. Він хоче вас навчити. Любити край, чудовий світ. Це мудрий ваш - …( учитель).
2.Вчить читати й рахувати,  і писати, і співати всіх дітей до кола наша люба …( школа)
3.Для письма сказати прошу : Що потрібно взяти?...(зошит).
4.Виводить букви і слова ота цікава штучка. В руці виблискує здаля нова, гарненька  (ручка)
5.Вона вкладається в книжки, щоб не шарпать сторінки. Дуже проста відгадка: цей предмет- …

( закладка).
Шапокляк: З такими розумними не хочу дружити. Пішла я у другу школу, а вам повертаю Букварика.
(Букварик виходить з валізи)
 Букварик  А ось і я . Мої вітання , перший клас!

 Я - Буквар, ваш добрий друг

 Дуже гарний, малюнковий.

Залюбки всіх вчу  читати. 

 Нема часу спочивати.

 Кожен рік мене листають ніжні пальчики нові.

 Хай же розум здобувають любі дітоньки малі.

 Я сьогодні радію, що всі діти в 1класі вже читати вміють

Уч.1 З тобою, Буквар, я в перший раз Давід
Прийшов у свій перший
світлий клас.
Я цю книгу полюбив,
Я в ній всі букви вивчив,
І як мені радісно сказати:
«Вмію я тепер читати!»

Уч. 2.Як добре вміти читати – Боцан
Не треба до мами приставати,
Не треба благати сестрицю:
«Ну почитай ще сторінку!»
Не треба кликати, не треба чекати,
А можна взяти і прочитати.

Уч.3.Я спочатку чорнилом  Даніл
Тільки палички писав,
А тепер в Буквар дивлюсь,
Букви сміливо виводжу
І ось за це кажу
Спасибі книзі Букварем.

Уч.4.Ми дізналися в Букварі, Назар
Як писати «а»і «р»,
І дізналися, наприклад:
Кажуть не «ре», а «ер».

Уч.5.Навчилися ми писати Ніколь
І великі фрази.
Можемо ми тепер читати
Казки та оповідання.
Попрацювали ми чимало:
Адже, по правді кажучи,
Української грамоті початок –
На сторінках Букваря.

Учень 6. Перша книжка - мудра й мила, Євтенко

Ти читати всіх навчила.

Кожна буква букваря

Це промінчик ліхтаря.

Книжечка дитячих літ

Нас виводила у світ.

Уч 7. Буквар взяли ми перший раз, Уляна

Як прийшли у перший клас,

І як нам радісно сказати:

- Тепер вже вміємо читати.

Уч 8. Літера перша і перше слово, Ваня

З книгою перша серйозна розмова.

Перша сторінка і друга сторінка,

Перша тривога і перша оцінка.

Уч 9. Букви ми старанно вчили,  Ангеліна

Знаємо їх від А до Я ,

І сторіночку останню

Прочитали з Букваря.

Уч 10. Я вже вмію так багато: Нікіта

Ма – ма, ба – ба, ді – до, та – то,

А до книжки як візьмуся,

То ще більше я навчуся.

 Учень11: Спасибі тобі за добру науку, Ксюша

 За паличку першу і першу букву,

 За перше слово, за першу казку,

За першої вчительки щиру ласку.
Учень12: Треба знати, Букварику, Артем

 Науки всі вивчали ми без скуки,

Тай без усмішок у нас

 Жить не може 1 клас

ВСІ: Навчився читати наш дружний клас,

Ви можете всі поздоровити нас!

Букварик.Які гарні слова вдячності мені ви сказали!Що аж сльоза покотилась по щоці.

Я любі мої,діти,не з пустими руками до вас проийшов.Я приніс вам документ  про закінчення першого класу.

(Вручення дипломів)

(Пісня про буварик)

Букварик. Як жалісно і сумно,

Настала вже ця пора.

Чекає на Букварика

Нова вже дітвора.

Допобачення  любі діти!

(Букварик йде)

Конкурс

 

Вчитель.Ви вивчали не тільки українські літери,а літери з англіської мови.Надаю слово

                 вчителю англійської мови Людмилі Анатоліївні.

 

Вчитель. (Звучить тиха, лагідна мелодія і вчитель читає слова)

Давно – предавно небо вночі було зовсім темним. На ньому зовсім не було зірок, крім однієї маленької зірочки. Вона жила високо в небі, і коли оглядалась навкруги, то помічала, що вона одна – однісінька. І від цього їй ставало сумно. Їй дуже хотілося бачити на небі інші зірки, щоб ловити їх проміння і дарувати їм своє тепло.

  • Одного разу вирушила зірочка на землю до старої мудрої людини, яка жила на високій горі. І коли знайшла, то запитала: «Чи можеш ти мені допомогти? Мені так самотньо на небі. Немає з ким поговорити, нікому подарувати своє тепло. Інколи я навіть плачу – так мені самотньо». Старий мудрець знав, як це -почувати себе самотнім. Він знав, що тоді немає бажання грати, їжа стає несмачною, не співаються веселі пісні… Йому сподобалася маленька зірочка.  Так як він був дуже – дуже мудрим, то пообіцяв, що допоможе їй.
  • Спочатку мудрець пішов у свою домівку і взяв блискучий чорний чарівний мішок. Звідти він дістав безліч яскравих зірок. Один помах руки – і по всьому нічному небу засяяли тисячі зірок. «Подивись, промовив мудрець, - хіба це не прекрасно?. Тепер на небі багато зірок, це твої братики і сестрички. Ти можеш з ними розмовляти, дарувати їм своє світло і ловити проміння від них. Ти довгий час була самотньою, тому я для тебе ще дещо зроблю. Хочу, щоб пам'ять про тебе назавжди залишилася тут, на землі.  Я створю на чомусь незвичайному твоє зображення». Він клацнув пальцями, і зображення маленької зірочки назавжди викарбувалося на землі….
  • І тут закінчується ця історія.
  • Хто здогадався, як мудрець зберіг зображення зірочки на землі?
  • Зірочками на землі стали люди. Кажуть, що кожна людина народжується під своєю зіркою. На небі немає двох однакових зірок, а на землі немає двох однакових людей. Кожна людина по – своєму унікальна і талановита. Ви – маленькі зірочки, але тепла і світла уже у вас дуже багато. Нам, дорослим, хочеться, що ви зростали не байдужими людьми, дарували проміння своєї зірочки.
  • Я знаю, що кожен з вас приготував сьогодні зірочку із побажаннями для своїх рідних людей. Ця зірочка ще маленька, але до кінця 4 класу вона стане більшою. Подаруйте її разом з подякою вашим батькам

За те що ви дітей своїх любили,
Несли в їх душі ніжний світ й добро.
Що пестили й від бід їх боронили,
З те, що дарували їм тепло,
За те, що ви ночей не досипали,
Читали й малювали із дітьми,
Що з ними знов маленькими ви стали,
Старанно і сумлінно фарбували
Підлогу, вікна, стелю та столи

  • За те, що з дітьми разом  ви співали.
    Ростили квіти, школу берегли.
    Я дякую, батьки, за все уклінно!
    Нехай у вас в серцях живе любов!
    Життя біжить, як день і ніч, невпинно.
    Але добро вернеться в душі знов!

(Діти дарують зірочки )

Пісня»А ты меня любишь»

  • Сьогодні вас хочуть привітати (директор школи, батьки)

(Привітання.)

Вчитель.

  •                   Закінчується наше свято. Я бажаю вам, дорогі діти, успіхів у навчанні, а вам, шановні батьки, - бачити своїх дітей завжди здоровими і щасливими.

Адже діти ваші – мої учні –

Є кмітливі й дуже мудрі,

Чуйні є, і небайдужі,

Танцюристи є й музики,

Є спортсмени і базіки,

Є плаксиві й веселенькі,

Галасливі і тихенькі.

Нетерплячі та активні,

Артистичні і співучі,-

Отакі у мене учні!

Де я кращих ще знайду?

Через те я їх люблю.

(Танець «Долоньки)

 

Література:

1. Третяк Н.А. Свято Букваря. // Розкажіть онуку. – Березень №7 – 8. – С. 42 – 43.

2.Яковенко Л.В. Жива абетка у віршах. – Харків: Чайка, 2013. – 64 с.: іл… (Серія «Завтра в школу»)

3.Яковенко Л.В., Курмашев Р.Ф. Весела абетка – Харків: Чайка, 2014. – 64 с.: іл… – (Серія «Кращий подарунок»)

4.Ярешко Л. Є. Весела абетка. – Чернігів: Десна, 1992. – С. 78.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

1