Тести від «На Урок»: Організація дистанційної роботи під час карантину

Урок з предмету Я досліджую світ. "Бережливе ставлення до води"

Про матеріал
учити дітей, що вода – це один із основних чинників здоров’я для кожної людини; учити встановлювати зв'язок між водою і людськими потребами; підтримувати в дітей інтерес до спостереження за своїми відчуттями, емоціями; виховувати бережливе ставлення до води.
Перегляд файлу

«Ознайомлення з водою»

 

Мета: учити дітей, що вода – це один із основних чинників здоровя для кожної людини; учити встановлювати зв'язок між водою і людськими потребами; підтримувати в дітей інтерес до спостереження за своїми відчуттями, емоціями; виховувати бережливе ставлення до води.

Стали ніжки на доріжку 

Стали ніжки на доріжку: туп-туп-туп-туп!

   Водичка намочила ніжки: куп-куп-куп-куп!

     Водичка мокра і холодна: гою-гою-гою-гою!

                                          Поливаймо ніжки теплою водою

 

Водичко, водичко намочи дитині ніжки

     Водичко, водичко, намочи

Оксані (Тетянці) ніжки:

          Щоб червоніли, мов малина.

Від колінок і до п’яти,

 Щоб була вона завзята.

        Холодна лийся і тепленька,

                         Буде Оксанка (Тетянка) здоровенька!

                                                                                   В. М. Ніколаєнко

Треба воду зберігати, щоб все змогли ми напувати

Поливають діти квіти,

Щоб квітучим було літо.

Ось так, ось так!

Діти по черзі махають правою, лівою рукою перед собою, неначе тримають поливальницю у руці.

Наливають воду в миску,

Напувати будуть кішку.

Ось так, ось так!

Діти присідають, роблять рухи рукою, неначе гладять кішку.

Дощик ллє, краплинки в полі

Напувають трави вволю.

Ось так, ось так!

Діти стрибають на обох ногах, стрибком повертаючись навколо себе.

Річка рибу напуває,

Про тварин не забуває.

Ось так, ось так!

Діти роблять рухи, нібито пливуть у воді.

А щоб діток напувати,

Природу треба зберігати.

Ось так, ось так!

Діти знизують плечима.

Не знаємо як, не знаємо як.

Після віршованого вступу вихователь зачитує оповідання про одну з перерахованих дій («Дощик ллє, краплинки в полі, напувають трави вволю»)

                                                                                                      В. М. Ніколаєнко

Казка про травичку, яка любить водичку

Жила-була в полі травичка. Дружила вона з комахами, метеликами та польовою мишкою.

 Навесні набиралась травичка степовими соками, а на початку літа кружляла в танку з вітерцем, раділа дощику. ЇЇ друзі за неї раділи. Часто до неї в гості навідувалися її друзі, вони розповідали про життя за межами поля, про ліс, річку, сади.

  Але одного разу в поле, де жила травичка, завітала тітонька Спека. День гостює, тиждень гостює, випила всі соки з травички. Схилилася травичка додолу, ще трішки і колір обличчя із зеленого перетвориться на жовтий. Тітка Спека не пускає в поле дощик, випила всю росу, мурашок і метеликів налякала, тому вони повтікали.

 Вирішила польова мишка допомогти подрузі травичці. У себе в шпарці вирила глибоченьку ямку, туди неначе в криницю набігла із земельки водичка. Набрала мишка воду за щічку, побігла до травички, полила її під корінець. Усю ніч вона носила воду, а на ранок травичка почала із землі підводитись.

- Дякую тобі, дорогенька подруго! Якби не ти, то, мабуть, і померла б, - говорить травичка.

Почали вони вдвох міркувати, як тітоньку Спеку прогнати геть, як урятувати польові рослини та комах, адже без води немає життя ані рослині, ані тварині, ані людині.

- Треба гукати вітерець і попросити у нього допомоги. Але де його шукати – нікому невідомо, -  мовила травичка.

Згадали подруги про метеликів і вирішили, що польова мишка побіжить до метеликів по допомогу. Як придумали – так і зробили.

Мишка побігла на край поля домете ликів.

Тітка Спека далі лютує.

Травичка ромашку та волошку заспокоює.

Минув ранок, минув день, мишка нарешті добігла на край.

- Метелику! Метелику! Де ти, бешкетнику, гуляєш? Кого розважаєш? – гукає мишка. – Поклич вітерець на допомогу, адже тітка Спека лютує, усе в полі без вологи залишила, ще трохи – і ми нічого не зможемо зробити.

  Метелик хутко почав будити вітерець, який відпочивав у березових гілочках:

Вітерець, вітерець!

         Спритний ти і молодець!

      Хмару в гості погукай,

    Тітку Спеку налякай!

Вітерець за мить закружляв, затанцював і погукав синю хмару.

І полився дощик в полі

Напувати трави вволю.

Тітка Спека налякалась,

Далеченько заховалась.

Вихователь робить висновок із прослуханої казки.

Вихователь. Якщо ви опинилися в лісі або на лузі, то намагайтесь не топтати траву. Адже під ногами людини тендітні стеблинки трав ламаються, верхній шар ґрунту твердішає. Він не пропускає воду й повітря, що необхідні рослинам.

 Намагайтеся ходити тільки по стежинках! Пам’ятайте, що рослини – живі! Вони все безкорисливо віддають людям, але самі є беззахисними та потребують нашої допомоги.

 

doc
Додав(-ла)
Гадючко Оксана
Додано
15 грудня 2019
Переглядів
85
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку