Подорож сторінками екологічної книги

Подорож сторінками екологічної книги

 

Мета. Продовжувати формувати уявлення дітей про весняні зміни у природі (тане сніг, виростає тра­ва, зацвітають квіти...). Закріпити засвоєні знання про весняні квіти, їхні лікарські властивості; знання дітьми казок про квіти, рослини. Удосконалювати вміння спільно з однолітками скла­дати картину з декількох деталей. Розвивати діалогічне та моно­логічне мовлення, логічне мислен­ня, уяву. Виховувати доброту, бе­режне ставлення до квітів, всієї природи.

 Попередня робота.

1.       Розповідання казок та легенд
   «Кульбаба і «Сонечко», «Пролісок і Краплинка», «Добрий лікар».

 

2.       Ознайомлення з правилами гри «Назви квітку за кольором».

 

3.       Ознайомлення з лікарськими властивостями квітів.

 

4.       Спостереження за квітами, рослинами.

 

5.       Вивчення вірша К. Перелісної  «Що з весною настає?».

 

6.       Ознайомлення з правилами гри «Бережи природу».

 

Обладнання. «Екологічна книга», магнітофон, касета «Струмок», гра «Бережи природу», іграшковий ведмедик, квітка запитань, роздатковий матеріал до гри «Що спочатку, а що потім»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід заходу

Організаційна частина.

Діти стають у коло, говорять веснянку.

Вчитель:         Йде весна-красна в зеленій хустинці.

Несе весна-красна у скриньці гостинці.

Ягнятам -

Діти: травицю,

Вчитель:         гусенятам:
Діти: водицю,

Вчитель: каченятам:

Діти: ряску,

А малятам казку!
Вчитель:         Доброго-ранку!
Діти: травам росистим.

Вчитель:         Доброго ранку!
Діти: квітам барвистим.

Вчитель:         Доброго ранку!
Діти: сонечку ясному!

Людям усім і усьому прекрасному!

(Діалог вихователя з дітьми за мо­тивами вірша К. Перелісної «Що з вес­ною настає?»).

Вчитель. Що з весною настає?

Діти. Сніг у полі розтає.

Вчитель. А чому то так буває?

Діти. Сонце його пригріває.

Вчитель. Що синіє на землі?

Діти. Ніжні проліски малі.

Вчитель. А що гнеться з-під листка? 

Діти. То травичка виросла.

Вчитель. А над полем що бри­нить?

Діти. Любий жайворон дзвенить.

Вчитель. Весна вступила у свої права. А екологічна стежинка знову покликала нас у куточок лісу. Та й Лісова Фея просила нас пройти цією стежиною.

Скажіть, а на чому можна  потрапити до лісу?

(відповіді дітей)

Педагог піднімає дітей і веде їх за собою.

На пероні без упину галас, гамір, штовханина.

Потяг голос подає:

— Місце в кожного своє!

Виставляє ланцюжком стільчики й роздає дітям розрізані навпіл картинки.

• Отримуйте свої квитки на наш чарівний потяг і шу­кайте кожен своє місце. А знайти його можна в такий спосіб: квиток — це половинка малюнка, що на дверця­тах вагона. Тож ви маєте швиденько визначити, якого саме. (Діти сідають на стільчики, до спинок яких заздалегідь прикріплені малюнки квітів, "кондуктор" перевіряє, чи відповідають "квитки" зайня­тим місцям).

 

Діти повторюють за педагогом останні слова рядків римовки та звуконаслідування й виконують  рухи, які він показує.

Потяг їде ... (Їде, їде). (Роблять колові рухи руками).

Потяг мчить... (Мчить, мчить) (Тупають ногами).

Потяг вітер обганяє:

Шшш... (Шшш,шшш) (Піднімають руки вгору).

Аж у вухах той свистить.

Ссс... (Ссс, ссс). (Махають руками над головою).

Уповільнює ходу:

Ччч... (Ччч, ччч). (Згинають руки в ліктях).

І дає гудок він:

Ууу... (Ууу, ууу).      (Прикладають долоні трубочкою до рота).

- Ось ми і потрапили до лісу, де можемо насолодитися чудовою весняною природою. А скажіть мені чим пахне весна?

(Першою зеленню, теплою землею, молодим листячком, квітами...)

-Діти, подивіться, що це в мене?

Сьогодні ми будемо читати цю книж­ку. А називається вона «Весняна еко­логічна книга». На кожній її сторінці є щось цікаве.

1 сторінка — «У світі казок і легенд».

(Вчитель читає уривок з казки, а діти називають).

 

1. «... Всі чекали на диво. Але дива не сталося. І вона із сорому закрила свої очі пелюстками».

(«Кульбаба і Сонечко»)

2. «... Який я красивий. А ти зовсім неважка і не холодна. Давай будемо
дружити. З того часу на ньому щоранку з'являються краплинки-намистинки».

(«Пролісок і Краплинка»)

3. «... Дізнавшись про біду Коника-Стрибунця, він швидко приготував зі
свого соку ліки, змастив ними рану і во­на швидко загоїлася».

(«Добрий лікар»)

    Вчитель. Малята, а можливо і вам хтось розповідав цікаві історії, каз­ки про квіти, рослини? (Розповіді дітей).

 

2 сторінка — «Квіткова».

Вчитель. Пограємося у гру «Назви квітку за кольором». Я називаю колір, а ви при­гадуєте, які квіти мають таке забарв­лення.

    Білий — підсніжник, конвалія.

 Жовтий — кульбаба, мати-й-мачуха.

 Синій — пролісок, сон.

— А що ви знаєте про квіти?

1.Квітка підсніжника найсильніша і вона надає людям сили.

2.Пролісок має лікарські властивості, лікує дихальні шляхи.

3.Квітку сон називають так, тому, що вона має властивість навіювати сон;
відвар її заспокоює нервову систему.

4.Я люблю конвалію. І знаю, що її настій п'ють при хворобах серця.

5.Свою назву мати-й-мачуха одержала саме через листи. Знизу вони м'які і ніжні, наче дотик матері, а зверху тверді та холодні, як погляд мачухи.
Ця рослина  допомагає мамам лікувати захворілих дітлахів від простуди

6. Кульбабки  називають "дітьми Сонця", бо, як і Сонце, вони додають життєвих сил організму, підвищують апетит.

7.Всі ці квіти занесено до Червоної книги, тому їх потрібно берегти.

 

З сторінка — «Ігрова».

Психогімнастика

— Я — перша квіточка весни.
(Діти присідають, голова опущена, руки схрещені над головою).

— Сонячне проміння торкається ме­не, гріє, пробуджує сили. Я починаю
рости. Я тягнуся до сонечка, бо я росту, росту, росту...

(Діти повільно підводяться).

— Від сонячних поцілунків я розкри­ваюся все більше і більше.

(Руки поступово розводяться в сторони).

— Мої пелюстки починають гратися з вітром, колишуться вліво-вправо, вперед-назад.

(Нахили тулуба вправо-вліво, вперед-назад).

— А ще хочеться кружляти у таночку.
(Довільне кружляння).

— Але ось надійшов вечір, сонечко йде відпочивати, і всі квіти готуються до сну, закривають свої пелюстки.

(Діти присідають, нахиляють голо­ви, схрещують руки над головою).

— Засинають.

А зараз підійдіть до столів і з окремих частин складіть картинки. А тепер їх з'єднаємо і зробимо велику весняну картину.

Проводиться д/гра «Бережи природу»

4 сторінка — «Пригодницька».

Вчитель. Діти, а ви хочете подивитися, що в мене є? Тоді дивіться. Яка чудова квітка! А знаєте, хто її приніс? Спробуйте відгадати.

Буркотливий, вайлуватий

Ходить лісом волохатий.

Одягнувся в кожушину,

Мед шукає і ожину.

Літом любить полювати,

А зимою в лігві спати.

  Діти. Це — ведмедик!

  Вчитель. Ось і він, співає свою пісеньку. (Чути спів Вінні-Пуха). Згадали, як звуть його?

  Ведмедик. Добрий день, мої малята. Це я приніс таку гарну квітку. Вам подобається?

  Вчитель. Діти, а давайте про квітку скажемо гарні слова.

Діти. Гарна, чудова, ніжна, пахуча, ласкава, запашна, біленька.

Ведмедик. Які гарні слова! Молодці!

Вчитель. Сподобалися слова наших діток, то може розкажеш, де ж ти її знайшов?

Ведмедик. Та я і сам не знаю. Повертався від П'ятачка додому та знайшов насінинку. Таку холодну-холодну. За­хотів її зігріти. Заліз в барліг, накрив лапами та й заснув. Прокинувся, бачу, а замість насінинки — ось ця квітка!

Вчитель. Усе зрозуміло. Діти, а ви знаєте, як з'яви­лася квітка? То може розкажемо Ведмедику? Та ще й по­кажемо, що було спочатку, а що потім.

(Діти підходять до столів, де є малюнки з етапами рос­ту квітки, які дітям треба розташувати в правильному порядку).

Вчитель. Малята, розкажіть ведмедику, що потрібно для гарного росту будь-якої рослини. ( відповіді дітей)

 

Ведмедик. Зрозумів! Зрозумів! Тепер я все знаю! Побіжу до П'ятачка, усе-усе йому розповім.

Вчитель. Дивіться! Так поспішав, що й квітку забув! Ой, а на її пелюстках щось написано. Що ж це таке? Може екологічна книга нам допоможе?

5 сторінка — «Запитань і відпо­відей».

— Листя якої рослини прикладають до укусів комарів? Коли уріжешся?

(Подорожника)

• Дуже ніжний, синє очко, п’є водичку із струмочка,

Із-під снігу визирає, білу зиму проводжає.           (Пролісок)

• Навесні вона у гаї  різнобарвно розцвітає.

        Медоносна, запашна, для джмелів вона смачна.    ( Медунка)

• Біленькі дзвіночки, зелені листочки,

    Цілою сім’єю стоять в холодочку. ( Конвалія)

• Жив у траві росистій ліхтарик золотистий,

         Світив, світив, потух, перетворився на пух.  (Кульбабка)

• Зверху лист гладенький, а знизу – гладенький,

Чаю нап’єшся – здоров’я наберешся.  (Мати-й-мачуха)

Вчитель. От і прочитали ми нашу книгу. Та на останній сторінці лежить лист у конверті. Від кого ж він? Давайте прочитаємо. (читають лист від Лісової Феї)

«Дорогі діти! Я впевнена, що ви дуже любите вес­ну, весняні квіти. Ви завжди будете охороняти їх. Сьо­годні я  дарую вам  красиві літаючі квіти з написами весня­них побажань. Кожен розгляне, що йому дісталося, поду­майте вдома разом з батьками, що це побажання означає, а потім розповісте про це у школі» (Красу, здоров'я, радість, працьовитість, любов, щастя, добробут, тепло, мир)

(Звучить мелодія)

Вчитель. Малята, а що це за музика звучить?

( «Підсніжник» П.Чайковського)

Так. Вона звучить, тому що на нашій лісовій галявині розквітли підсніжники. Давайте подаруємо їх з найкращими побажаннями нашим гостям, які весь час подорожували з нами екологічною стежиною, на  згадку про нашу подорож.