Сценарій «Моя Україна – соборна і вільна»

«Моя Україна – соборна і вільна»

Підготувала і провела

                           педагог – організатор Черненко Т. В. 

Ведуча 1. Добрий день дорогі друзі, учні, вчителі! Сьогодні в нас велике свято – День Соборності України, свято рідного краю, свято нашої держави.

Ведуча 2. 22 січня Україна щороку відзначає державне свято – День Cоборності України з нагоди проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Ведуча 1. Свято присвячене Дню Соборності України оголошується відкритим.

Звучить Державний Гімн України

Ведуча 2. Упродовж століть  землі України були розрізнені, належали до різних держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини.

Ведуча 1. У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.

Ведуча 2. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави. І ось 22 січня 1919 року злилися століттями відірвані одна від одної частини єдиної України.

Ведуча 1. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.

Ведуча 2. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації

та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

Ведуча 1. Давайте переглянемо історичні документальні кадри про події, які відбувалися більше ніж 100 років тому.

(Перегляд відеофільму про Акт Злуки (документальне відео 1919 року)

Ведуча 2. Ті історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї.

Ведуча 1. Справжню єдність народу у боротьбі за незалежність продемонструвала світові Україна 22 січня 1990 року. У розмаїтті жовто-синіх знамен наші сучасники на згадку про проголошення Акту Злуки поєднали живим ланцюгом від Києва до Львова Схід і Захід України.

Ведуча 2. Соборність – це символ  боротьби за волю, символ порозуміння між людьми, символ надії і віри у майбутнє нашої великої родини, що зветься Україною.

Ведуча 1. Акт возз’єднання УНР та ЗУНР – історичний факт, який показав безсилля будь-яких спроб роз'єднати український народ, протиставити українців один одному, змусити їх служити чужим для них інтересам. Він став етапом становлення і розвитку української державності.

Ведуча 2. Ця акція прискорила розпад СРСР і здобуття національної незалежності, бо переконливо засвідчила духовну єдність східних і західних регіонів України. Утворення незалежної Української держави в 1991 році знаменувало початок якісно нового етапу в утвердженні суверенітету і соборності українських земель.

УЧНІ

1. Я — українець. Є у мене право

на рідну мову та свою державу,

на гордий прапор золотисто-синій,

на щастя жити у такій країні.

2. Я — українець. Право знати маю

про тих, кого героями вважаю,

що людство рятували від руїни, —

синів і дочок, гідних України.

3. Я — українець. Хочу право мати

завжди усе, що думаю, казати,

на незалежну та міцну державу,

на все, що гарантовано по праву.

4. Я — українець. І моє це право

любити землю горду й величаву,

та дух свободи набирати в груди.

Я — українець. Був ним, є, і буду!

Ведуча 1.  Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!

Говорять сьогодні дорослі й малі

Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,

Немає такої, як ти, на землі.

 

 

Ведуча 2. Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

Бо ти у нас одна-єдина,-

Писав в своїх віршах Тарас

«Молюсь, - казав він,- щоб у тебе

Не було між людьми війни

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі».

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!

Савицька Олександра

О, Боже єдиний, здійсни мою мрію,

Не діли нашу землю на західну й східну,

Бо всі ми єдині, усі ми – сім’я,

У всіх нас одна батьківщина, одна.

 

Одна і єдина, як вічна любов,

За неї ще пращури лили свою кров,

За волю, за єдність боролись вони,

Щоб в вільній країні ми з вами росли.

 

За неї Шевченко ще в Бога благав,

У віршах своїх він про неї писав,

Писав і благав у свого народу,

Щоби не проспав України свободу,

 

Бо звір стоголовий уже не дрімає

І пазурі гострі у серце впинає.

Не дай йому, Боже, не дай розірвати,

Не дай, щоби брат йшов війною на брата,

 

Прожени той туман, що укутав усіх,

Щоб жити народ наш у спокої міг,

Щоби Україна завжди була вільна,

Завжди залишалась одна, неподільна.

І стяг синьо-жовтий здіймавсь аж до неба –

І більше для щастя нічого не треба.

З одно боку виходить дівчина Західна Україна і промовляє:

Я – Західна Україна! 
Горджуся й радію, 
Що рідною мовою 
Я володію,
Шевченковим словом 
Умію писати 
Слова мелодійні 
І вірші складати.
З іншого боку кімнати виходить дівчина Східна Україна

Я – Східна Україна! 
Де все мені в радість: 
Ліси і садки. 
Озера й річки,
І глибокі ставки,
Лани неосяжні, 
І гори, й долини, 
Цвіт білосніжний 
У лузі калини. 
В душі моїй солодко 
Грає сопілка, 
Бо я з України, 
Бо я - українка!

Західна Україна (з гордістю)

Бо – я – Українка!

До Українок підходить дівчинка

Одна Батьківщина, і двох не буває, 
Місця, де родилися, завжди святі. 
Хто рідну оселю свою забуває, 
Той долі не знайде в житті.

З залу виходить хлопчик

Ой ти, ненька-Україна,
Я тебе кохаю,
У свiтi кращої країни
Я не знаю.
Чорне море, степ широкий,
Зеленi Карпати,
I пiд небом синьооким
Стежина до хати.

Ось тому сьогоднi треба
Нам i нашим дiтям
Пiд блакитним мирним небом
За неньку радiти.

дівчинка промовляє

Я вірю, Вітчизно, ти станеш на ноги,

Махнуть золотистим крилом рушники,

І щастя затьмить всі печалі й тривоги

На вічні роки і прийдешні віки!

Ведуча 1.  Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні! Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.

 Ведуча 2. Нема життя без України, бо Україна - це мати, яку не вибирають, бо Україна - це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна - це пісня, яка вічна на цій землі.

Тож заспіваймо пісню про Україну.

Пісня

Ведучий 2. Сьогодні  війна на  сході, боротьба за Україну – єдину  самостійну  Соборну Українську державу – найбільш яскрава сторінка історії визвольної боротьби українського народу.

Ілінська Дар’я. Знову здригнулась земля
Від вибухів, плачу й прокльонів.
Знову московська орда 
Підлізла до наших кордонів
Знову земля наша в горлі
Кісткою їм мабуть стала.
Знову гартуємо зброю,
Щоб стати на захист держави

              Знову стріляють, крадуть
Терзають наш край, нашу мову
Лякають нас, нам брешуть і ждуть,
Що скориться їм весь народ  знову.

              Єднаймося, встанем до лав
Козацького славного війська:
Не скорить нас жоден пахан
Чи хан, чи московський убивця.

              Ми вільний і сильний народ,
Ми славного батька є діти.
Із нами є правда і Бог,
Шевченка й Франка заповіти.

              За Землю, що силу дала -
Ми станемо разом на захист,
За матір  і  села, й  міста,
Дніпро і кремезні Карпати.

               Гартуємо зброю і дух
Бо час не до слова, - до діла
Допоки ще ворог не вщух
Ідемо у бій гордо й сміло!

Ведуча 1. Повсякчас пам’ятаймо про незліченні жертви наших  співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності. Вшануємо їх пам’ять хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання.

Ведуча 2. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

   Устина: Маєм сонце, маєм море,

Маєм Київ і Дніпро,

Маєм землю неозору,

На якій росте добро.

Синьо-жовтий прапор маєм

Й Володимирський тризуб,

Дон і Сян їх обіймають.

Ми – народ - великолюб.

Світлана: Боже-Отче всемогутній,

Захисти коханий край!

Дай нам вийти у майбутнє,

Мужність і сміливість дай!

Захисти нас від свавільних

Хижаків, жорстоких, злих,

Захисти від божевільних,

Від Чорнобилів нових!

Таня: Хай собори на руїні

Стануть там, де Ти прорік.

Незалежній Україні –

Разом – Слава нині і повік!

Танець «Квітуча Україна»

Ведуча 1. Щоб ми жили в своїй державі

І свою мову берегли.

Щоб називались українці-

Візьмімось за руки, брати!

Ведуча 2. Наше свято підійшло до кінця. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!

Ведуча 1. Слава нашій Україні, невмируща слава.

Стійте струнко, в цю хвилину лине Гімн держави.

 (Звучить Державний Гімн України)

Ведуча 2. Свято присвячене Дню Соборності України оголошується закритим.