Сценарій "Музика — мистецтво звуків"

Доброго дня дорогі друзі, шановні наші гості, уважні слухачі!

Ми зібралися на зустріч із прекрасним.

 

    Тему нашої зустрічі підказало саме життя, наш із Вами час. Час захоплюючий, фантастичний, а також суворий, я б навіть сказала жорстокий.

 

    Нас оточує техніка, високі швидкості, весь вільний час ми віддаємо комп’ютерам, телевізорам, ігровим приставкам, тисне прес усілякої інформації.

 

   І ми стаємо іншими: менше дивуємося, притупилося вміння співчувати, співпереживати, а байдужість зустрічається поміж нами дедалі частіше.

 

   Що це? Хіба в нас серце стало битися по іншому? Або слово ДУША змінило свій зміст? Чи замислювалися Ви над цим?

Так, поняття духовності, сердечності завжди були пов’язані з нашими почуттями, емоціями,  саме зі здатністю відчувати, переживати.

 

   Музика — мистецтво звуків, вона здатна відтворити багато того, що ми чуємо в навколишній природі: це і голоси птахів, і шелест листя, дзюрчання струмка, гул високої морської хвилі, політ джмеля і шум дощу.

 

    Можливості музичного мистецтва у втіленні внутрішнього світу людини безмежні. З надзвичайною силою музика втілює радість і відчай, торжество і тривогу, надію і розчарування, напружену роботу думки і швидкоплинне враження, безтурботний спокій і рішучість. Відображення внутрішнього, духовного світу людини і є чи не найголовнішою рисою музичного мистецтва.

 

Ні слова… Лише пролітають

По клавішах тіні двох рук,

І струни роялю зітхають,

За звуком народжують звук.

 

Генріх Классен   «Ескіз» виконує Саша Васюхник

  Часто те, що непосильне навіт поезії, підвладне музиці. Кожен наповнює її змістом своєї душі – своїми почуттями, думками, спогадами.

Прислухайся і серцем відгукнись,

Мелодія душі у вічність лине.

Яскрава, радісна, єдина мить,

Вона нас піднесе і не покине.

 

 

Укр.нар. пісня  «Ніч яка місячна» на сцені

Арсен Ярошик та Назар Лихач

 

Марта Майєр «Циганський танець» у виконанні

Вікторії Лугової

 

О ! Музика ! Яке це справді диво,

Вона підносить в сині небеса,

Ти невагомий і летиш щасливо,

А навкруги простори і краса.

 

І скільки щастя, радості легкої

Любові, світла, ласки навкруги.

Криси божественної, неземної,

Реальність враз втрачає береги…

 

А хвиля музики тебе несе, гойдає,

Відносить в загадковії світи.

І вабить душу, ніжно пригортає,

Частинкою її стаєш і ти.

 

І все земне уже не актуальне.

А лише музика в душі твоїй луна.

То спрагла, лагідна, а то печальна,

Але тобою випита до дна.

 

Оксана Кимлик   «Настрій»  у виконанні Олени Климук

 

       Наше життя не можливо уявити без різнобарвного світу музики. Музика – своєрідний емоційний маятник нашого настрою, джерело емоцій та почуттів.

     Існує різний настрій, різний стан людини про який музика розповість часом навіть краше, чим слова…

   А як Ви думаєте чи  є у музики душа?

        Звичайно ж — це мелодія. Музика ніби жива і в ній б’ється серце. Кожен музичний твір має свій характер, тому що кожен композитор нас захоплює, використовуючи свої індивідуальні музичні фарби та кольори.

«Фарби осені»   за інструментом   Марія Горбач

 

Е.Градескі  «Морозиво» виконують  Марк Кушнірчук та Христина Павлович

   Весна  приносить в наші серця хороший настрій та веселощі. А при хорошому настрої ми згадуємо мелодії улюблених пісень, які зігрівають нашу душу. Так і в наших юних музикантів в репертуарі є улюблені твори, які приносять задоволення.

 

Антон Діабеллі   «Alla Turka»  виконують

Арсен Ярошик та Назар Лихач

 

Наталія Торопова  «Чарлі Чаплін» на сцені  Марк Кушнірчук

Диво — музика  лине над світом,

Сипле звуки свої навкруги.

Зачаровано слухають квіти,

Річка й, навіть, круті береги.

         

Я ловлю кожен звук, кожну ноту.

Це, мов казка, мов вічна весна.

І я хочу, щоб музика дивна

В моїм серцю довіку жила.

 

Наталія Торопова  «Романс»  виконує Христина Павлович

 

Мій друг найкращий – це рояль,

Він оживає під руками,

Коли з любов’ю піаніст

Його торкає звуком гами.

 

Рояль у стані говорити,

Глухий лиш цього не почує,

Його лиш варто зачепити,

Він то сміється то сумує.

 

 

Мілан Дворжак  «Джазовий етюд» на сцені Андрій Климук  

 

Хоча композитор роботу скінчив,

Та твір не відразу знайде слухачів,

Бо ноти лиш на папері значки,

Іще не живі вони й не гомінкі.

Вони лише задум, записана мрія,

А далі вже – на виконавців надія.

А ось виконавець – він знає, як чемно

Вдихнути життя у ті знаки таємні.

 

І що він не робить — співає чи грає-

Написана музика враз оживає,

Злітає й казковою пташкою в’ється

У кожне вікно і від серця й до серця.

 

Альбер Лавіньяк «Галоп-марш» у виконанні

Вікторії Лугової,

Марка Кушнірчука,

Олександри Васюхник та

Марії Горбач

 

Безмежність всесвіту оспівує орган,

Та так, що застеляють очі сльози,

Мелодію струмка повторює баян,

Вечірній дзвін нагадує про грози.

На струнах скрипки — пісня солов’я,

До зір летить духмяними ночами.

А вторить їй сопілка вівчаря

І жаворонком в’ється над полями.

 

Тужливу думу кобза виграє

В засніжених степах разом з вітрами.

І біль, і  радість — все, що з нами є

Із серця виливається піснями.

О музико Землі ! Найкращий поліглот

Тебе в словах не зможе повторити.

Щасливий той, хто в гамі семи нот

Гармонію Небес уміє відторити.

 

Херардо Эрнан Матос Родригес  танго   «La cumparsita»

на сцені Назар Лихач

Людвіг Шітте   «Етюд»  виконанні  Катерини Талах

 

Музика, як казка, музика – жива.

І не треба серцю будь-які слова.

В музиці — найвищі ніжні почуття.

В ній любов і туга, та саме життя.

Музика, як море, то штормить, то ні.

 

Там знаходять серце рятівні вогні.

Музика,як сонце гріє нам серця,

Їй нема початку, і нема кінця.

І чого не зможеш словом досягти,

В музиці розкажеш щиру правду ти.

 

Франц Шуберт «Серенада»  на сцену запрошуються

Вікторія Лугова,  Андрій та Олена Климуки

 

    Я сподіваюся, що наша розмова про красу, значення духовності, розбудила в кожному з Вас проагнення бути кращими, викликала  бажання створювати духовні цінності й дарувати їх людям.

    Нехай у Ваших серцях завжди живе весна, панує мир, гармонія, краса та надія!!! Всього вам доброго! До нових зустрічей!