Заняття-конференція « Я - дослідник»

ЦЕНТР ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІТА ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ШКІЛЬНОЇ МОЛОДІ ДАРНІЦЬКОГО РАЙОНУ М. КІЄВА

 

 

 

 

 

 

я – ДОСЛІДНИК

Заняття-конференція

 

 

 

Автор:

Адаменко Олена Андріївна,

Методист, керівник гуртка «Юний еколог» Центру технічної творчості

та професійної орієнтації шкільної молоді

Дарницького району м. Києва

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ – 2020

Заняття-конференція « Я - дослідник»

 

Тема: Я дослідник. Що таке дослідження?

Мета: Мотивувати, зацікавити та залучити до дослідницької діяльності дітей молодшого та середнього шкільного віку.

 

Завдання:

1. формувати мотивацію до заняття навчально-дослідницької діяльності і розвивати навички дослідницького поведінки;
2. ознайомити вихованців з поняттям «дослідження», «спостереження»;
3.  розвивати здатність спостерігати, бути уважним, бачити все, що нас оточує;
4. формувати досвід публічного виступу, сприяти формуванню культури мовлення;
5. розвивати мову, логічне мислення, увагу, будувати послідовні умовиводи.

 

Обладнання: віджатий в соковижималці сік синьої капусти, одноразові стаканчики, папір для акварелі, пензлі, лимонну кислоту у пакетах, харчова сода, пробірки, індикаторний папір, яблуко, мультимедійний проектор, ноутбук, екран, презентації, фотографії, малюнки.

 

Вид заняття: заняття-конференція

Тип заняття: комбіноване.

Форми роботи: індивідуальна, групова.

 

Хід заняття.

I. Організаційний момент. (3 хвилини)

Вихованці стають та беруться за руки. Та говорять один одному: мої вуха, моя голова, моє серце – відкриті до знань.

II. Повідомлення теми і мети заняття. (5 хвилини)

• Діти, сьогодні ми з вами дізнаємося, що таке дослідження, будемо вчитися спостерігати. А також кожен з вас сьогодні зможе стати дослідником.
• У нас сьогодні незвичне заняття. Сьогодні заняття-конференція. На занятті присутні маленькі вихованці, які хочуть дізнатись про оточуючий нас світ більше, хочуть досліджувати його і вихованці, які мали можливість протягом року, двох і більше на заняттях гуртка «Юний еколог» проводити власні дослідження, та змогли отримати знання про оточуючий світ та внести свій вклад в пізнання оточуючого світу, та у вирішення екологічних проблем нашої планети, країни, міста, вулиці і навіть подвір’я, на якому мешкають. Ми представимо нашим маленьким вихованцям результати дослідницької діяльності старших вихованців гуртка «Юний еколог», які досягли високих результатів на міських, всеукраїнських та міжнародних конкурсах науково-дослідницьких робіт, і дослідження яких відмічені науковцями як дослідження, що потребують уваги.

(вихованці сідають на місця)

III. Актуалізація знань. (15 хвилин)

1. Керівник гуртка  розповідає вихованцям що таке дослідження природи.

Вивчати та досліджувати природу - це значить вивчати навколишній світ: каміння, рослини, тварин, зірки, клімат і, звичайно, самих себе, оскільки людина є частиною природи.

Наше розуміння світу розвивалося повільно. Протягом багатьох століть люди не могли усвідомити, що Земля - кругла, і ще на початку ХІХ століття деякі вчені вважали, що багато живих істот, мухи, наприклад, можуть самозароджуватися в землі, гниючих рослинах або в морській воді.

І сьогодні нас обступають незліченні маленькі загадки життя. Чи зможе хто-небудь пояснити вам, яким чином сонечка збираються разом у великій рій до осені? Ні, оскільки це явище ще недостатньо вивчено. Ентомологи, що вивчають життя бджіл, часто не зможуть, по суті, нічого повідомити вам про спосіб життя багатьох інших комах. Ботанік-систематик, що знає латинські назви кольорів, прийде в замішання, якщо ви запитаєте про те, де вони виростають, або про ґрунти, які вони вважають за краще, або про рослини, які ростуть поруч з ними. Систематик не знає цього просто потому, що йому потрібно було вивчати безліч інших речей, безпосередньо пов'язаних з його вузькою спеціалізацією. Всі нині живі натуралісти, працюй вони спільно вдень і вночі хоч сто років, не зменшили б до кінця цього терміну кількості питань, які ставить перед нами природа. А тому кожен з нас має шанс знайти своє місце у благородній русі до істини, щоб власними зусиллями підняти край завіси перед незвіданим.

Візьмемо, наприклад, Чарльза Дарвіна, видатного натураліста, творця теорії еволюції. Одного разу, гуляючи в саду, він побачив черв'яка, що вилазить із землі. Мільйони людей дивилися на черв'яка, і у них не ворухнулося жодної думки, за винятком хіба тієї, що ця малоприємна тварина придатна для  рибалки. Але  Дарвін був допитливий. Він став вивчати черв'яка. До свого здивування, він прийшов до висновку, що земляний черв'як має винятково велике значення для родючості ґрунту. Розпушуючи ґрунт, він сприяє проникненню в неї повітря і бактерій, що зв'язують азот, без яких життєдіяльність рослин була б сильно пригнічена. Дарвін додумався до цього, спостерігаючи за  черв'яками в своєму саду. Чому б і нам не поміркувати над тим, що знаходиться у нас під боком?

«Не знаю, як інші, - писав великий Ісак Ньютон (1643-1727), - а я відчуваю себе дитиною, яка бродить весь день у кромки води, знаходячи то раковину, то відшліфований хвилею камінчик, тоді як величезний океан істини простягається перед ним , безмежний, недосліджений ».

Навіть вивчаючи те, що відкрито іншими, ви повинні зарахувати себе до найщасливішим з людей - адже мільйони і мільйони з них нічого не знають про те, що бачать щодня.

Багато чудових натуралістів починали свої дослідження з дитячих років. Деякі епізоди з життя великих натуралістів показують, наскільки сильним було їх захоплення ще в юні роки. Відомо, що Чарльз Дарвін в дитинстві колекціонував комах. Одного разу він приніс додому якогось жука в роті!

Таким любителем був і Томас Белт (1832-1878) - гірничий інженер, який жив у Нікарагуа. Його книга про рослини і тварин цієї тропічної країни і понині викликає захоплення у кожного початківця натураліста. Отто Діентс, бізнесмен з Нью-Йорка, прославився своєю роботою про жуків. Наукове хобі мав і великий американський ювелір Крістіан Грот, який завоював світовий авторитет на терені, вельми далекому від операцій з дорогоцінними каменями, - він був фахівцем з метеликам-вітрильникам. Цей список легко продовжити і далі. А може бути цей список продовжите ви своїм внеском у дослідженні навколишнього світу?

2. Керівник гуртка  демонструє  вихованцям елементарний дослід, який повинен викликати у дітей зацікавленість, запитання та бажання знайти відповідь.

 Візьміть яблуко та розріжте його навпіл. На свіжий розріз накапайте синьої капусти, з’єднайте дві половинки та потріть одна об одну. Роз’єднайте половинки яблука та чи змінився колір соку капусти? Як ви вважаєте, що відбулось? В яблуці міститься яблучна кислота, яка змінює фіолетовий колір соку на яскравий малиновий.

3. Керівник гуртка  ставить дітям питання.

- Як ви можете пояснити, що таке дослідження?

- Що значить «досліджувати предмет»? (Досліджувати - піддати вивченню, з'ясувати, оглянути, вивчити щось)

- Давайте підіб'ємо підсумок нашим міркуванням і сформулюємо поняття «дослідження».

- Хто зможе узагальнити?

Висновок: Дослідження – це науковий метод (процес) вивчення, пізнання невідомого, пошук незвіданого, як один з видів пізнавальної діяльності людини.

- Де і коли людині необхідні ці вміння?

- Коли людина може проводити дослідження?

- Які можуть бути дослідження?

- Хто проводить наукові дослідження?

- Чи може проста людина щось досліджувати?

- Де і як ми зможемо використовувати знання, отримані в результаті дослідження?

- Які якості потрібні людині, щоб стати справжнім дослідником?

(дітям можна запропонувати список якостей людини, з якого вони виберуть ті, які характеризують дослідника)

- Яка найголовніша якість дослідника?

- Як ви розумієте, що значить спостерігати?

Висновок: Спостереження - це найдоступніший і поширений метод проведення дослідження, який застосовують у більшості наук. Людина постійно використовує спостереження в своєму повсякденному житті. Воно є цінним джерелом отримання різної інформації про навколишній світ. Для спостереження можна використовувати прилади і пристосування.

- Які прилади ви знаєте і для чого їх можна використовувати?

- Ви хотіли б стати спостерігачем?

 

ІV. Виступ вихованців середнього шкільного віку з власними дослідницькими роботами перед вихованцями молодшого шкільного віку. (30 хв.)

Далі, як приклад, буде показана структура навчально-дослідних проектів:

1. Виступ вихованки гуртка «Юний еколог».

Тема навчально-дослідного проекту:

«Сукулентні рослини аридних областей тропічного і субтропічного поясів як представники штучної флори»

Мета. Дослідити середовище існування сукулентних рослин аридних областей тропічного і субтропічного областей, як представників рослин, що вирощуються в штучних умовах. Створити інсталяцію природного комплексу пустель тропічного та субтропічного поясів різних континентів тропічного та субтропічного поясів із сукулентних рослин в умовах міської квартири.

Теоретична значимість роботи

Актуальність роботи полягає в детальному розкритті особливостей саме адаптаційних пристосувань флори пустель, що саме відрізняє живих організмів цих місцевостей від інших, завдяки саме чому вони дуже витривалі і як це для них важливо. Які види сукулентних рослин можуть нормально розвиватись в умовах міських квартир та чи можливо в умовах міських приміщень створити природний комплекс пустель тропічного та субтропічного поясів та угруповання рослин подібні до природних.

Практична значимість роботи

В ході вивчення сукулентних рослин пустель тропічного та субтропічного поясів природних умов існування, я прийшла до висновку, що не всі рослини придатні для утримання в міських приміщеннях, а дослідивши середовище існування сукулентних рослин я впевнилася, що хоча умови існування видів схожі, видовий склад сукулентної рослинності пустель тропічного та субтропічного поясів на різних континентах  відрізняється. Я змогла в умовах міського приміщення  створити інсталяцію природного комплексу пустель тропічного та субтропічного поясів із сукулентних рослин, що можуть нормально розвиватись в умовах міських квартир або адаптовані до них. Мені також вдалося поєднати в одній композиції рослини певного біому.

Таким чином, працюючи над даною роботою, я змогла створити інсталяцію природної зони та побачити у себе на підвіконні  африканську піщану пустелю Калахарі, кам'янисту пустелю Наміб та американські пустелі Мексики, Чилі,  Перу.

За результатами  досліджень та успішним створенням рослинних угруповань сукулентних рослин штучної флори однієї кліматичної зони, зони пустель тропічного та субтропічного поясів, можна рекомендувати подібні інсталяції природних комплексів для навчального процесу, для просвітницької діяльності та фітодизайну.

Методи дослідження:

1. вивчення наукових і дослідницьких матеріалів з ​​літературних джерел;

2. проведення експерименту з реєстрацією в журналі спостережень;

3. моделювання природних комплексів пустель тропічного та субтропічного поясів різних континентів з використанням сукулентних рослин, що можуть бути використані для озеленення приміщень.

 

2. Виступ вихованця гуртка «Юний еколог»

Тема навчально-дослідного проекту:

«Пристосованість паличника в’єтнамського до умов оточуючого середовища»

Мета. Довести, що при  зміні кольору субстрату та фону через фоторецептори відбувається вплив на пігментацію покривів, пристосованість до оточуючого середовища та смертність паличника в'єтнамського.

Теоретична значимість роботи

Тварини постійно дивують і вражають нас своїм зовнішнім виглядом, поведінкою, здатністю виживати, навіть, у найсуворіших умовах, інакше кажучи, невичерпною можливістю пристосовуватися до умов довкілля. Еволюція, яка впливає на цей процес, триває то швидше, то повільніше. З покоління в покоління тварини освоюють нові території; при цьому їм доводиться вирішувати нові завдання й реагувати на нових сусідів. Тим тваринам, які не змогли пристосуватися, загрожує вимирання.  Щойно тварина з'являється на світ, починається її боротьба за існування. В цій боротьбі за існування важливе місце займає пристосованість організмів до умов оточуючого середовища. Завдяки захисному забарвленню організм стає важко помітним і, отже, захищеним від хижаків.

На теперішній день вивчення поведінки і фізіології комах залишається одним із головних направлень в зоології. А вивчення одного із найбільш цікавих видів комах загону примарових, таких як паличники, залишається актуальним.

Практична значимість роботи

У паличників, як і в багатьох інших організмів, зміна забарвлення тіла залежить від забарвлення фону - один з головних засобів захисту, що дозволяє тварині вислизнути від уваги хижака.

В результаті проведених досліджень було підтверджено, що зорові стимули, які діють через око тварини на зоровий центр мозку, вочевидь, збуджують виділення в кров гормону, що викликає переміщення пігменту, тобто забарвлення фону сприймається очима і для отримання позитивного результату в експерименті потрібне гарне освітлення. Вплив відбитого світла на пігментацію покривів дозволяє комахам виробити маскуюче забарвлення, яке найбільшою мірою відповідає фону.

Експериментально було доведено, що колір фону впливає на пігментацію покривів, пристосованість до оточуючого середовища паличника в’єтнамського та на його смертність. Позитивний вплив відмічений при утриманні комах в середовищі зеленого, блакитного та коричневого кольору, несприятливі умови виявилися при утриманні комах в інсектаріях з червоним та жовтим фоном.

Підчас спостережень було виявлено, що змінюють забарвлення в процесі пристосування до зміни кольору оточуючого середовища виключно самиці, колір самців залишається незмінним. Як наслідок, пристосування комах жіночої статі до зміни умов навколишнього середовища зумовлює збереження  певного виду. А також в результаті експерименту було помічено, що в результаті природного добору смертність паличників, що знаходяться в інсектарії, що обгорнутий червоним папером, вища.

Вважаю, що дана робота може бути цікавою та корисною при вивченні пристосованості організмів до середовища існування.

Методи дослідження:

1. Вивчення наукових і дослідницьких матеріалів з ​​літературних джерел.

2. Проведення експерименту з реєстрацією в журналі спостережень.

 

3. Виступ вихованки гуртка «Юний еколог»

Тема навчально-дослідного проекту

«Вплив якості води на паростки кавового дерева»

Мета. Виявити вплив якості води на паростки кавового дерева, та знайти оптимальний варіант для поливу в звичайній міській квартирі.

Теоретична значимість роботи

Питання якості води на сьогоднішній день є доволі актуальним, оскільки від якості води залежить наше життя. Вода прямо чи побічно бере участь в усіх процесах, які відбуваються в живих організмах. Так само якість нашого з вами життя залежить від природного оточення.

Кімнатні рослини – ідеальний засіб зробити оточуюче середовище для нас більш привабливим і спокійним, вони хоч якось допомагають зблизитися з природою. Протягом всієї історії людського суспільства, квітучі рослини завжди прикрашали життя людей.

А щоб мати у себе вдома здорові рослини, що добре ростуть та квітнуть,  необхідний правильний догляд, особливо важливий полив. А якість води, якою ми сьогодні поливаємо наші кімнатні рослини має безпосередній вплив на їх здоров’я, розвиток та зовнішній вигляд (морфо метричні показники). Цій проблемі я хочу присвятити свої дослідження.

Практична значимість роботи

Проведені дослідження свідчать про те, що якість води та розвиток паростків кавового дерева  перебувають у тісному зв’язку.

Найкраща динаміка морфометричних показників саме у паростка кавового дерева, який поливався протягом року водою, що  цілодобово збагачувалась киснем. На мою думку  наявність кисню є сприятливим фактором для розвитку паростків кавового дерева, може використовуватись для поливу в умовах міської квартири.

Найгірші морфометричні показники  у паростка кавового дерева, який протягом року поливався водою з бювету (вул. Симферопольська).  Вода з бювету вул. Симферопольської не сприяє розвитку паростків.

Враховуючи динаміку морфометричних показників паростка кавового дерева, який поливався відстояною водогінною водою, можу зробити висновок, що відстояна водогінна вода не в найгіршому стані та є придатною для поливу паростків кавового дерева в умовах міської квартири.

Звертаючи увагу на паростки, які протягом року поливались  водогінною відстояною водою, збагаченою розчином «Емочка», хочу відмітити, що мої очікування щодо дії препарату «Емочка» не виправдались. Динаміка морфометичних показників схожа з динамікою паростка, який поливався звичайною водогінною водою, тобто шкоди немає але і користі не помічено. Але, якщо враховувати динаміку росту, то на кривій можна побачити, що інтенсивність росту помітна тільки на початку експерименту. Тобто препарат «Емочка» можна використовувати для поливу в кімнатних умовах, але не  постійно.

У всіх експериментальних рослин, крім паростка кавового дерева, який поливався водою збагаченою киснем, помічено почорніння кінчиків листя, що свідчить про можливий негативний вплив слабко лужної реакції ґрунту.

Спираючись на результати дослідження рекомендую використовувати для поливу кавових дерев та кімнатних рослин воду збагачену киснем. Припускаю, що вода, що збагачена киснем, корисна для поливу і для інших кімнатних рослин. Також рекомендую при поливі кімнатних рослин враховувати якому ґрунту певна рослина віддає перевагу лужному чи кислому.

 А також планую і далі досліджувати вплив води, збагаченої киснем на інші кімнатні рослини, та досліджувати вплив води з різних бюветів на кімнатні рослини, на їх ріст та розвиток.

Методи дослідження:

1. Вивчення наукових і дослідницьких матеріалів з літературних джерел.

2. Проведення експерименту з реєстрацією в журналі спостережень.

 

4. Виступ вихованця гуртка «Юний еколог»

Тема навчально-дослідного проекту

«Негативний вплив сольової суміші, яку використовують для посипання доріг, на каштани»

Мета. Дослідити, що саме призводить до хвороб та гибелі каштанів міста Києва, знайти та запропонувати шляхи збереження дерев на прикладі дерев каштану кінського, які ростуть обабіч дороги на вул. Ялтинська.  Для цього мною були виконані певні спостереження, досліджено вплив солі на рослини за допомогою «флоратеста», портативного хронофлуорометра для експрес-діагностики; оцінено вплив сольової суміші, що використовують для посипання доріг в зимовий період. На основі отриманих результатів знайдені шляхи вирішення проблеми, які, на мою думку, при втіленні в життя покращать життя каштанів та змінять  обличчя рідного міста.

Теоретична значимість роботи

Екологи скаржаться на жахливе забруднення повітря в столиці і саме ним пояснюють стан дерев, деякі комунальники та науковці вважають, що окрім постійно забрудненого повітря та спеки, причиною хвороби дерев може бути надмірне використання солі, якою посипають дороги взимку. Сніг посипаний сіллю на дорогах, не прибирається, а відгортається під дерева, що ростуть вздовж доріг. Таким чином дерева міста Києва хворіють і мають непривабливий вигляд. Більш за все, на мій погляд страждають  київські каштани, які дуже чутливі і вибагливі до ґрунтів. Хлор проникає в ґрунт швидше, ніж натрій, тому він викликає велику стурбованість. У більш вузькому масштабі дорожня сіль високої концентрації може викликати зневоднення ґрунту і привести до загибелі дерев. Дехто вважає, що зелену красу міста нищить каштанова міль, але сліди, котрі залишають по собі ці шкідники, не схожі на ті, що ми бачимо здебільшого вздовж доріг, куди потрапляє найбільше солі. Дерева в'януть, жовтіють, скидають листя вже наприкінці травня - червня і незабаром зовсім всихають,  для каштанової молі вони вже не цікаві. Але каштани, які ростуть трохи поодаль від проїжджої частини та тротуарів, живуть і зеленіють. Нажаль комунальні служби вирішують проблему хворих дерев в місті одним шляхом: вирубують хворі  та садять молоді саджанці, але це не доцільно з економічної точки зору.

Практична значимість роботи

Каштани з вул. Ялтинська, які щозими зазнають впливу сольової суміші, мають пригнічений стан та виснажені.

Дослідження підтверджує припущення, що сольова суміш негативно впливає на рослини та призводить до їх виснаження.

У ході досліджень я помітив, що дерева, які знаходяться вздовж проїжджої частини вулиць нашого міста, є у незадовільному стані,  спостерігав, як поступово вплив сольової суміші негативно відображається на стані рослин.  Результати, які я отримав в ході експерименту не є втішними. Ця проблема вимагає негайного вирішення.

Використані мною методи дослідження допоможуть вирішити і інші проблеми рослинного світу. А рекомендації щодо використання солі в зимовий період допоможуть зберегти не тільки символ міста Києва – каштани, а й допоможуть зберегти місто зеленим.

Дослідження підтверджують, що сіль негативно впливає як на кімнатні рослини так і на каштани міста Києва, надмірне використання солі є причиною виснаження каштану кінського окрім постійно забрудненого повітря та спеку. Каштани, які знаходяться у стані пригнічення та виснаження, мають неестетичний вигляд, більш схильні до впливу хвороб та шкідників.

Щоб уникнути проблеми хвороб каштанів на вулицях міста, потрібно негайно:

1. якщо не зовсім виключити, то обов’язково обмежити кількість солі (хлорид натрію), яка використовується для посипання доріг в зимовий період;
2.  більше використовувати для посипання доріг піску та гравію;
3. не одкидати сніг з проїжджої частини під дерева, а збирати та вивозити;
4. потрібно модернізувати конструкцію у спеціальних машин, що   розсипають сольову суміш на проїжджу частину дороги, таким чином, щоб унеможливити попадання її на праву сторону дороги, де зазвичай висаджують дерева.  

Методи дослідження:

1.              Вивчення наукових і дослідницьких матеріалів з науково-літературних джерел.
2.              Проведення експерименту з використанням приладу «Флоратест» для експрес- діагностики стану рослин в умовах дії стресових навантажень природного і техногенного походження.
3.              Діагностика вибраних дерев та реєстрація результатів в журналі спостережень.
4.              Аналіз отриманих результатів та оцінка життєдіяльності рослин.

 

5. Виступ вихованки гуртка «Юний еколог»

Тема навчально-дослідного проекту

«Еколгічні зони в піднебессі»

Мета. Вирішення проблеми формування міського середовища, сприятливого для життєдіяльності людини та природи, збереження біорізноманіття та збереження екосистем руками самих мешканців міста Києва.

Теоретична значимість роботи

Зменшення біорізноманіття займає особливе місце серед головних екологічних проблем сучасності. Проблема великого міста – біологічне виснаження і втрата видів як наслідок впливу людської діяльності на навколишнє середовище.

Практична значимість роботи

Враховуючі ріст міста та збільшення антропогенного навантаження на природу, проблему збереження біорізноманіття, навантаження на людське здоров’я, а також задля поліпшення естетичного вигляду столиці, пропонуємо створити штучні екосистеми на дахах міста. Але не просто зелені зони на дахах, а по можливості створити штучні екосистеми подібні до природних, що раніше були на місці побудованої багатоповерхівки або ті, що були навкруги неї. Для цього краще використовувати види рослин, які зможуть пристосуватися до подібних умов. На відміну від видів, котрі часом можуть пристосуватися до антропогенного фактора, переселитися в штучні біогеоценози — природні екосистеми до людини не пристосовуються.  Щодо видів, які  не можна зберегти жодним іншим способом, окрім як зберігаючи  природні екосистеми в цілому, то такі екосистеми в межах міста потребують окремої уваги та повинні отримати статус тих, що охороняються законом. В таких місцях, навіть біля жилих будинків, якщо там зростають такі види, повинні бути попереджувальні таблички. В парках міста є таблички із зазначенням кількості дерев, але в міських парках та скверах і поміж жилих домів, вздовж міських доріг зростають, наприклад, первоцвіти, або інші небагаточисленні для міста види рослин. Ми вважаємо, що такі рослини повинні бути збережені в межах міста, а в  місцях їх зростання мають бути таблички із зазначенням видів, що потребують охорони, їх кількість, охоронний статус та  застереження щодо знищення.

Таким чином ми пропонуємо наблизитись до найбільш придатного співіснування людини та природи. А також пропонуємо створити приємні з точки зору ландшафтного дизайну території для відпочинку населення, наблизити екологічні зони до відчуття перебування людини у природному середовищі. Таким чином реалізувати єднання мешканців міста з природою.

Створення штучних екосистем не вирішує екологічної проблеми в цілому, так як штучна екосистема ніколи не зможе замінити природну, але поліпшить умови проживання людей у великому місті.

Озеленення дахів активно втілюється в життя за кордоном, але ідея нашого проекту озеленення міста – це створення екологічних та рекреаційних місць враховуючи потреби збереження біорізноманіття нашої країни, створюючи умови існування для частини видів, переносячи зону існування вище.

В ході реалізації проекту припускаємо, що при об’єднанні творчих здібностей мешканців міста задля гармонійного співіснування в єдиному здоровому організмі, ми отримаємо: благодатний комплекс красивого здорового міста, живої природи навколо та здорового творчого населення, яке розвиватиметься разом з містом.

Методи дослідження:

1. спостереження;

2. виявлення видів рослин і тварин, які мешкають в місті;

3. моделювання плану озеленення дахів будинків;

4. вивчення та аналіз літературних джерел.

 

V. Практична робота молодших вихованців з допомогою старших вихованців гуртка. (37 хвилин)

 Вивчення індикаторних властивостей пігментів (антоціанів).

Чи часто ви задавали собі питання: чому зелене листя восени жовтіють або червоніють? Чому пелюстки ромашки білі, а перші весняні листочки тополі червонуваті? Чому оточуючі рослини пофарбовані саме так, а не інакше, як виникає величезне багатство кольорів і відтінків? Чи можна приготувати фарбу з квіток троянди, волошки, нагідок, щоб холодною зимою радіти яскравим фарбам літа? Як людина може застосувати знання про колір рослин у повсякденному житті? Звичайно ж, якщо рослини пофарбовані, значить, в них є барвники –  пігменти. Рослинні пігменти є предметом дослідження багатьох наукових дисциплін.

Сьогодні ми познайомимося з властивостями пігментів, що містяться у синій капусти.

Антоціани - водорозчинні пігменти. Антоціани також містяться в буряковому соку і соку плодів багатьох рослин: смородини, чорноплідної горобини, вишні, малини. Їх водну витяжку можна отримати з листя червонокачанної капусти.

Для нашого заняття ми візьмемо:

свіжо віджатий в соковижималці сік синьої капусти, одноразові стаканчики, папір для акварелі, пензлі, лимонну кислоту у пакетах, харчова сода, пробірки, індикаторний папір, яблуко.

Розчини пігментів (або сік капусти, у нашому випадку) швидко псуються, тому їх краще зберігати в холодильнику і готувати безпосередньо перед дослідом

1. У чисту пробірку налийте 2-3 мл витяжки пігментів, додайте декілька кристалів кислоти. Якщо отримана витяжка антоціанів мала спочатку темне фіолетове забарвлення, то після додавання крапель кислоти вона прийме красивий малиново-червоний колір. Зміни забарвлення пов'язані з перебудовами в молекулі антоциана.

Визначте рН розчину за допомогою індикаторного паперу і додайте трохи, на самому кінчику ножа, порошку питної соди. Поспостерігайте за зміною забарвлення розчину в міру зміни рН. Цикл зміни забарвлення антоціанових розчинів під дією кислот і лугів можна повторити кілька разів.

Нагадайте вихованцям дослід з розрізаним яблуком, на половинки якого було нанесено сік червонокачанної капусти. Якщо є потреба, повторіть дослід ще.

Візьміть яблуко та розріжте його навпіл. На свіжий розріз накапайте синьої капусти, з’єднайте дві половинки та потріть одна об одну. Роз’єднайте половинки яблука та чи змінився колір соку капусти? Як ви вважаєте, що відбулось? В яблуці міститься яблучна кислота, яка змінює фіолетовий колір соку на яскравий малиновий.

 

 2. Поставте перед  кожною дитиною на столі пластиковий стаканчик із соком червонокачанної капусти, покладіть пензлик, аркуш паперу для акварелі, пакет з лимонною кислотою та пакет з харчовою содою.

 Запропонуйте дітям ретельно, не жаліючи соку капусти, замалювати весь аркуш акварельного паперу. Тепер попросіть дітей взяти дрібку харчової соди та ніби «посолити» нею весь аркуш. Сік капусти на аркуші паперу змінить колір на синьо-зелений. У нас з’явився всесвіт, або небо. Потім запропонуйте дітям взяти дрібку лимонної кислоти і «посолити» аркуш паперу лимонною кислотою.  На аркуші паперу стали з’являтися малинові «зірки» та цілі «галактики». За допомогою властивості рослинних пігментів і вашої фантазії спробуйте створити яскраві космічні картини.

Висновок: антоціани змінюють забарвлення залежно від рН середовища, їх спиртові витяжки, сік, або водні розчини можна використовувати як кислотно-лужні індикатори.

VІ. Підсумок заняття. (5 хв.)

 - Що вам особливо сподобалося?

- Що нового ви сьогодні дізналися?

- Чому ми навчилися?

- Які бажання у вас виникли після закінчення заняття?

 - Хотілося б продовжити досліджувати навколишній світ?

- Подумай, з яким настроєм ти закінчуєш заняття?

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Савенков А.И. Методика исследовательского обучения младших школьников.  Самара:  Издательство «Учебная литература»: Издательский дом «Федоров», 2011.
2. Федорова М.З., Кучменко В.С., Вороніна Г.А. Екологія людини: Культура здоров'я: Навчальний посібник для учнів 8 класу загальноосвітніх установ. - М .: Вентана-Граф, 2006. - 144 с.
3. Пчелкин А. В., Боголюбов А. С. Методи Лихеноиндикация забруднень навколишнього середовища: Методичний посібник. М .: Екосистема, 1997. - 25