Сценарій на тему"Свято вулиці"

Село … Село. Краса  моя  і  сила

А  вулиця  моя  = мій

Незівялий  вічний  первоцвіт 

В  душі  моїй  як  сонячне  розкрилля

Мойого  серця неосяжний світ

Усе  таке  буденне  незвичайне,

Таке святе що  в  серці  не вмістить

Для вас звучить Пісня Пахне рідне село

В  цьому році ми започатковуємо  проведення  свята  вулиці  села.

Бо  вулиці  це  його  окраса.

Сьогодні  ми  знаходимось  на  вулиці  ПОКРОВСЬКА-  де  живуть  наші  чудові  односельці !!!

Поспілкувавшись  з  жителями  вулиці ,  ми  дізнались, = З  діда -  прадіда тут  живуть  невтомні  трудівники  які  разом  будувалися,  справляли  новосілля  , допомагали  одне одному в радості і в горі, ставали  не  лише  сусідами а й кумами, сватами, ростили дітей і внуків.  Недарма з давніх – давен є приказки про сусідів ;,,Умій  дружбою  дорожити,з сусідами в мирі і злагоді  щасливо  жити.,,   ,,Люби  себе,  сусіда поважай , працюй, зла не бажай, і буде в хаті щастя   й запашний  Український коровай.

Багато на світі вулиць, проспектів , багато розбито скверів  та садів . Однак найдорожчою є та на якій ти живеш та працюєш.  На нашому святі найпочеснішими гостями є велика родина мешканців вулиці Покровської – від найменшого її жителя до найповажнішого.

І як щирі господарі ми раді вітати на нашому святі дорогих гостей,запрошених, і всіх жителів села які прийшли  до нас  сьогодні.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 Села та вулиці, як і люди, мають свої біографії. У кожного вона своя-неповторна.  Колись у давнину село наше складалось з 20 кутків,  а кутки назвали прізвищами чи іменами людей що були першими поселенцями в селі наприклад Гаращенки, Губи, Жуки, Петрики, Куток на якому знаходиться вулиця Покровська – називався  САМАРІ- це також було прізвисько поселенця.Саме тут на вулиці Покровська в сиву давнину розташована була волосна управа. Де працював війт, писар, приміщення школи. Пізніше вулиця мала назву Радянська      А рішенням  сесії  С/ради  від 4 лютого 2014 року вулиця  отримала нову символічну назву  Покровська, чому символічну. тому що і церква у нас ПОКРОВСЬКА і Герб села   Помоклі  -  Свята Покрова .І Храмове свято  у  Помоклях також на Покрову. На вулиці розташовано 55  дворів  . А ще на вулиці  Покровській знаходяться всі адміністративні будинки  Сільська рада , Свято - Покровська  Церква , Лікарня,Бібліотека,  Пошта,  Будинок культури, та магазин Бар. Все це для хороших людей які живуть працюють , примножують славу рідного села  . Мало  хто знає що приміщення сільської ради збудоване у 1968 р. яке функціонує ще і на цей час. А працюють  у ньому прекрасні працівники, голова села Микола Васильович Клименко , секретар Марина Миколаївна Даценко, бухгалтер Ольга Михайлівна Черненька,землевпорядник Світлана Василівна Костюк, техпрацівник Наталія Миколаївна Черненька.    

Ми прагнемо, щоб у селі співпрацювали люди та природа, і щоб на нашій праведній землі господарем був істинний господар.

Немало добрих слів може сказати про наших земляків господар Помоклівської сільської ради , сільський голова М. В. Клименко. Запрошуємо вас до вітального слова.

 

Не один рік переймається турботами і проблемами Помокель директор ПП «Соснова», депутат районної ради та голова аграрної партії Переяслав-Хм. району Юрій Іванович Павлушко. Запрошуємо вас до вітального слова.

 

Не від’ємною частиною кожного села є його духовна культура.

   В 1764 році в нашому селі на нашому кутку була збудована перша церква. Вона була осередком життя  помоклівчан. Аж поки політичні перипетії не зруйнували найкращу та найбільшу церкву  в Переяслав-Хмельницькому районі. На зламі тисячоліть почалася нова ера відродження духовності. З приїздом до села отця Іоанна почалося будівництво нової церкви.  Тому до слова запрошується настоятель свято- покровського храму о. Іван.

.пісні

Мабуть немає жодної людини в селі  яка б не зверталась  в лікарню , а вона також розташована на вулиці Покровській лікарню відкрили у 1946 році, там був пологовий будинок , амбулаторія аптечний пункт, на нашій вулиці працював  навіть радіовузол.  І тепер медичні працівники акушерка -  СВІТЛАНА ЛЕОНІДІВНА БОЛІЛА, МЕДИЧНА СЕСТРА-ГРЕСЬ  ВІталія МИКОЛАЇВНА АПТЕКАР-  СЕМЕСЬКО ВАЛЕНТИНА ДМИТРІВНА, водій Анатолій Миколайович Гресь ТА САНІТАРКА КАТЕРИНА Миколаївна ЧИМБЕЛЬ ввічливо обслуговують жителів села надають кваліфіковано першу допомогу кожному хто до них звертається. слово надаємо  С.Л.     БОЛІЛІЙ_______________________________

 

Хочемо сказати що на другому крилі приміщення лікарні знаходиться сільська бібліотека  І два музеї та картинна галерея, які перенесли із школи. Тож хто хоче згадати своє дитинство і юність завітайте в музей  на вул. Покровська вас радісно зустріне  БІБЛІОТЕКАР Н.М. Клименко

   Музей та бібліотека – місце роботи останніх ангелів, які ще не покинули землю.  Це осередок духовної культури, який зберігає пам’ять про видатні події, людей, плекає і примножує реліквії, з ними пов’язані. Вулиця Покровська – володарка 3 колекцій  Музей освіти, музей рушника, вишита картинна галерея. У цьому осередку весь духовний світ Помокель. Музеї були дбайливо зібрані та впорядковані вчителями Помоклівської школи, а з червня 2014 р. завдяки сільському голові М. В. Клименку знову вони радують жителів та гостей С. Помоклі.

 

А поруч з такими шанованими сусідами живуть люди з високим рівнем інтелекту і начитаності: зустрічайте Олена Яковченко прочитає гумореску - _________________________________________

 

На вулиці Покровська розташоване    почтове відділення зв’язку ,   яке надає різноманітні послуги всьому населеному пункту. Підписка періодичних видань і розповсюдження серед населення , прийом посилок, листів, бандеролей.  Виплата пенсій, соціальних допомог, переказів,торгівля товарами першої необхідності, і працюють там хороші, ввічливі працівники  Ольга Потапенко та Людмила Гресь. Раїса Андріївна Даценко пропрацювала багато років на почті, а згодом завідувачкою стала її дочка Ольга. Тож тепер маємо династію. Завідувачка Ольга Потапенко ще й проживає на вулиці Покровській  і радує нас своїми театральними постановками, які ви сьогодні побачите.

Не минемо  увагою ще один важливий заклад  на нашій вулиці Магазин –Бар в якому селу також надається багато послуг. Тепер  немає проблем якщо потрібно відсвяткувати якусь подію. До ваших послуг приміщення бару в якому обслуговують недорого і смачно. Якщо треба зробити  святковий обід, працівники бару  тут швидко і смачно приготують страви. І вправна господиня там Оксана Михайлівна Савченко Запрошуємо Вас до слова.

 

І перейдемо до Культурного центру села. Кульпрацівники- вони душе люби. Саме тому Л. О. Потапенко, Н. М. Ходан, Віра ________ Матов зустрічають всіх, як рідних, і кожному дарують частинку своєї душі.

 Народ без пісні – дерево без плоду. Немає пісні – той нема народу», – Про це подумав так Всевишній Й подарував Помокляночці пісню. З тих пір красуні наші  Таким безцінним скарбом володіють. Пишаються , радіють, мов дитина, Що співати так уміють. Пісня душу розтривожить, Розвеселить, утішить, заворожить... Про все розкаже мудра пісня. Без неї, часом, серцю тісно.

Колективи художньої самодіяльності Помоклівського будинку культури відомі не тільки в районі, але й за межами області .

 Колективи мають звання народного . Неодноразово  Помокляночка і Тріо Лілея займали перші місця  на обласних оглядах конкурсах. На четвертому сезоні Арт – шоу   Переяславщина талановита  тріо Лілея здобула ГРАН-ПРІ народного шоу талантів.

На 26  обласному конкурсі-огляді ім .Т. Г. Шевченка, наш художній керівник Наталія Ходан здобула перше місце 

Пісня

Ще одна видатна подія відбулась на нашій вулиці у 2016 році  випускники 1966р за ініціативою Миколи Івановича Павленка відкрили алею пам’яті випускників Помоклівської школи.

Алея пам’яті хай скрасить сивину,

Хай нагадає юність і навчання,

Найкращих друзів, рідних вчителів,

І тих кого, на жаль, немає з нами.

Слово надається Павленку Миколі Івановичу

 

Сторінки життя села, сторінки історії вулиці… Одні веселі, радісно-цікаві, а інші – сумні, але величаві.

На обличчі вулиці Покровської є дві зморшки – обеліск Слави та Пам’ятний знак  Голодомору 1932=1933 рр., відкритий у листопаді 2016 р.

Здавна так повелося, що сучасники шанобливо ставиться до старшого покоління. Молоде покоління мешканців вулиці Покровської принесли квіти до пам’ятних знаків на знак поваги та подяки

 

Життя прожити не поле перейти                                                                               

Слухай старих людей , той чужого розуму наберешся , і свого не загубиш.  Пишається рід Вулиці Покровської нашими старійшинами,  тими людьми, хто найстарший за віком, чиї скроні вкрила сивина, чиї руки в мозолях, чия мудрість життєва є повчальною книгою для молодшого покоління.  Низький уклін найстарішій, наймудрішій жительці нашої вулиці Покровської. Дибі Ганні Василівни  1926 року народження.

Вже зовсім скроні посивіли,

Але то зовсім не біда

Хай ваше серце не старіє

Душа хай буде молода

Як подарунок звучить ПІСНЯ ОЙ чого ти мамо посивіла рано

А ми віримо що майбутнє нашої вулиці буде таким же світлим, юним і повним життя, як наймолодші жителі нашої вулиці Болілий Олександр Віталійович та Потупа Ярослав Андрійович.

          Вулиця Покровська   славиться    не  тільки  працьовитими  людьми,  але і творчими людьми, які    продовжують   традиції  української  культури. сьогодні  на  святі  представлені  вироби наших  умільців народного  промислу – це Дмитро Книш, Юлія Боліла, Катерина Канупер – талант, якої - це голос та доброта.

 

 

Гордиться Покровська і своїми  ошатними обійстями.

 Хата, як і людина вміє плакати і усміхатись, вона може бути горда і сумна, пихата й доброзичлива . Все залежить від того, яка людина в ній мешкає.

Жителі вулиці і всі односельчани добре знають і поважають  дбайливих господарів, чуйних односельчан – сім’ю Савченко. До слова запрошується зразковий господар, хороший сім’янин, поважна людина В. І. Савченко.

Щастя вам,Радості, добра, здоров’я, на многії ,многії літа !!!

 

 Вулиця моя – моє життєве джерело. А джерелом воно стає й через те, що в ньому є щедрі люди, які дбають про добробут односельців,  

За активну позицію, доброту серця,гарне ставлення до людей

Теплі слова вдячності линуть депутату сільської ради О. І. Луценко. Надаємо їй слово.

 

А ще Покровська багата на квіти. Буяють вони різнобарв’ям,вулиця з весни до глибокої осені тоне в кольорах і барвах. Крізь квіти: біля осель, в палісадниках, а найкращі, найяскравіші клумби – біля садиб Диби Наталії, Ольги Левченко, Катерини Левченко, К. Канупер, які  потопають у трояндах.

В кожній квітці, що виростили дбайливі руки – любов і натхнення жінок трудівниць, безмежна любов до рідної землі, до краси, як тут не пригадати слова класика про те, що краса врятує світ.

 

А як можна не згадати про Василя Степановича Слизького 1943 р. н. Завжди готовий прийти на допомогу змайструвати полагодити. Не відмовиться бо має добру вдачу, за  що йому вдячні односельці.

ПІСНІ

 

 

у  ось  ми про все  вам  розповіли

Пора  вже  прощатись , кінчається   свято

Бажаємо  вам у добрім  здоров»ї  прожити,

Й  наступного  свята  на  той  рік  діждати.

Щоб  наша вулиця   розросталась і  квітла,

Завжди  щоб  дзвеніла   тут пісня  крилата.

Гули  новосілля, весілля , родини,

І радості щастя  було  в  нас  багато.

 

Хай Бог охороняє нас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб були ви щасливі і здорові

На многії і благії літа!