Сценарій "Ой радуйся, земле, Син Божий народився!"

Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

Ведуча:    Нова радість стала, яка не бувала:

Зірка Різдва та надія ясно засіяла.

Під скатертю сіно і сніп на покутті…

Мати щедрими руками кладе на стіл кутю…

Мед, мак і пшениця – ці різдвяні страви –

Знову до нас завітали спогадом ласкавим.

Отож, запрошую вас у цю щедру хату на хліб, на сіль, на святу вечерю. Разом з вами пригадаємо призабуті звичаї наших дідів-прадідів – святкування Різдва.

Господиня (до чоловіка):     Іване, скоро зійде зірка, треба сідати до вечері, а ти    ще худобу не обійшов. Та й дідуха треба внести до хати, сіна, василика поклади на стіл, щоб і в нас як у людей було. Не сиди, берися до роботи, бо в мене все майже готово.

Господар Та так гарно колядують, що слухав би і слухав. Це ж рік тому колядували, заскучив.

Господиня:  А може ти торішньої наливки скоштував,- чи міцна іще, то тебе й на спогади потягло?

Господар: Та Господь з тобою, Маріє!  Коли це ж таке було, що я до святої вечері за чарку брався? Іще за цілі свята встигну начаркуватися.

Господиня: Усе встигнемо, і буде не гірше, ніж у людей. Дівчатка, ви уже дорослі, допомагайте батькам завершити приготування до вечері, та й будемо з божою поміччю розпочинати.

І дочка:  Мамо, що тобі допомогти? Ми з дівчатами швидко впораємось.

Господиня:  Дякую, помічники мої дорогі. Вечеря готова. Зараз будемо накривати на стіл.

ІІ дочка. Мамочко, а чому свята називаються Різдвяними?

 (Всі дівчата разом)  Розкажіть, матусю,  розкажіть, ну будь-ласка.

Господиня: Ну гаразд. Поки батько порається на дворі, я встигну розповісти дещо про сьогоднішнє свято.  ( Мама сідає на лаву, старша дочка біля неї, а менша  кладе голову на коліна). Колись давно в місті Вифлеємі у Діви Марії народився син – Ісус. Коли він народився на небі засіяла ясна зірка. Гінці ходили від хати до хати, сповіщаючи веселу новину. На землю зійшла благодать. Ісус ходив у кожну хатину, у кожну родину, вчив людей добра, справедливості. Вчив не кривдити бідного і допомагати слабкому, бути чемними , працьовитими, не обманювати. А дітям маленьким дарував здоров’я , радість та втіху. Від того часу, день, коли народився Ісус Христос, люди назвали Різдвом Христовим. В кожній українській оселі святкують свят-вечір, прикрашають ялинку, варять кутю, колядують, зичать одне-одному щастя, здоров’я на круглий рік.

Ой, щось ми заговорились. Вже скоро батько прийде. Нумо до роботи.

Входить господар з дідухом, Вітається «Христос народився», йому відповідають «Славімо його», Мати й діти формують стіл: василик, струцень, часник, монети, кутя, узвар, мак, мед, свічку, калину, горішки, стрічку кругом столу, окремий порожній прибор для померлих.

Господар: В тебе, Маріє,  все готове?

Господиня:    Вже і в нас все готове. Он дров іще трохи треба принести, щоб грибочки доварились, та й вже можуть дівчатка вмиватись, а тоді ставати до молитви.

ІІІ дочка  Мамо, дай нам шматок червоного шовку та монетку, ми  з сестрами підем вмиватись до води, та й дров принесем.

Господиня:  Біжіть, мої квіточки, вмивайтесь, щоб були здорові і красиві, багаті і людьми шановані!

Дівчата виходять, повертаються і радісно сповіщають.

І дочка. Ми бачили зірку. Тільки засвітилася.  А яка красива!

Господар.   От і дочекалися. Давайте всі до столу. Та перш, ніж сісти до столу годиться до молитви стати.  ( Запалює свічку)    Прийми, Господи, молитву старої людини, прийми, Господи, молитву малої дитини.  Першу ложку куті їмо навстоячки.

Господиня : Ой я ж зовсім забула! Донечки,  ж для ваших хресних батьків різдвяну вечерю приготувала! Швидше збирайтесь поки ще зовсім не смеркло, хутчій привітайте їх зі святом.

Господар:  Передавайте хрещеним наші вітання, гарно їх повіншуйте, та запросіть на завтра до нас на гостину.    Дівчата беруть клунки і виходять

Господар:  Щось наші діти довго забарилися. Чи не пристали , бува, по дорозі до колядників?

Господиня: Ні , що ти! Вони ж добре знають, що в свят-вечір всі повинні вечеряти тільки з родиною…. А от і вони . ( Забігають дівчата і розказують, що дорогою зустріли гурт  колядників).     Здалека вчувається коляда «Добрий вечір тобі, пане тгосподарю»

Господар: ( прислухається) :  Мені здається і до нашої хати повернули.

За вікном чути голоси колядників:  Пане-господарю! По цьому дому, по веселому

Чи дозволите колядувати,  Дім звеселити,

Христа прославити?!   Запроси вертеп до хати,

Радісну новину хочемо розказати.

Господар: Просимо. Заходьте до світлиці!

1-а жінка: Добрий вечір вам, сестрички.

 

 І вам, браття козаки.

 

2-а жінка: Добрий вечір, господине,

 

 Хай біда і лихо згине.

 

1-й пастушок: Чи чували ви новину

 

 Про небесну ту дитину,

 

 Що у яслах народилась,

 

 Разом з нами веселилась?

 

Коляда: "В Вифлиємі новина".

 

2-й пастушок: В Вифлиємі ми бували,

 

 Божу славу оглядали.

 

 І за вас просили Бога.

 

 Ой, важка була дорога.

 

1-а жінка: Лютий Ірод розізлився,

 Що син Божий народився.

 В світ катів цар посилає,

 Діточок малих стинає.

 

1-й пастушок: Ми ж від хати йдем до хати

 Добрим людям розказати,

 Щоб від лиха стереглися,

 Щоб Іроду не далися.

 

2-й пастушок: Як дитя в вас є маленьке,

 То вважай на нього, ненько.

 Помолися Богу стиха,

 Й бережи дитя від лиха,

 Від ворожої напасті,

 Щоб катам до рук не впасти.

 

Коляда: "Спи, Ісусе, спи".

 

1-а жінка: Ми ж молити будем Бога:

 Боже! Хай мине тривога,

 Хай минуть вас всі пригоди,

 Хай пропаде міць Ірода.

 Сестри, сестри, уважайте!

 І на Бога уповайте.

 Хмара зірку заступила,

 Наближається зла сила.

 

Входить жидівка.  Ну, чого так в хаті тихо?

 Чи скоїлось, може, лихо?

 Як є лихо, я пораджу,

 Розвеселю і розраджу.

 О! В вас, бачу, нині гості,

 Варто їм по довгім пості,

 Смачно випити та з'їсти,

 Ну! Ніхто не просить сісти.

 

1-а жінка: Хто ти і звідкіля ти

 Ідеш непрошена до хати?

 

Жидівка: Я! Мене тут кожен знає.

 Я від Мошка, жінка Хая.

 Ходжу з кошиком до хати,

 Люблю людям щось продати.

 Лиш напийтесь із плящини —

 Зараз лихо й смуток згине.

 

2-а жінка: А скажи ти нам, жидівко,

 Чи ти п'єш колись горівку?

 

Жидівка: Я — горівку оковиту?

 Або ж я дурна це пити.

 Ні, не (б'ється по губах) так, виходить:

 Я не п'ю, бо мені шкодить.

 

1-а жінка: Бачиш, то ти нас частуєш,

 А сама і не спробуєш.

 

Жидівка: Ну, як неохота пити,

 То щось інше мож купити.

 Ось які тут є убйорки:

 І коралі, і пацьорки,

 І корсетка, і панчохи,

 Файні мешти, пудри трохи.

 

2-а жінка: О ні, Хайко, ні не пляшки,

 Ані тії фаталашки

 Нам уже не до вподоби,

 Це в біду нас завело би.

 

1-й пастушок: В нас є своя гарна ноша —

 І тривала, і хороша.

 Будем ми ЇЇ носити

 У ній Господа хвалити.

 

2-а жінка: Так зі свого полотна

 Ноша красна і міцна.

 А як ще повишивати,

 То княгиню можна вбрати.

 

1-а жінка: Ми Ісусові малому

 Дари принесли із дому:

 Сорочечку—вишиванку,

 Дзюбиночку-вибиванку,

 Білу свитку і шапчину,

 І тепленьку кожушину,

 Сопілочку-дрібнограйку,

 І гуцульську красну крайку.

 

2-а жінка: А на ноги постулята,

 А на руки рукавчата.

 Все це власної роботи

 Для потіхи і теплоти.

 

2-й пастушок: То ж то нам серденько билось,

 Як дитятко веселилось.

 

Жидівка: То женете мене з хати —

 Неохота купувати.

 То отак ви помудріли?

 Та бодай ви подуріли.

 Піду я, але ви знайте:

 Помсти моєї чекайте.

 Ви гадаєте — не знаю,

 Що скоїлось в цьому краю.

 Знаю, знаю, що чувати,

 Знаю, що за гості в хаті,

Знаю, де були ви вчора,

 Буде помста, буде скоро.

 Я вас знаю — ти Юстина,

 А та, друга — Катерина,

 А ті жінки — то мами

 Тих пастушок знаєм ми:

 Замість вівці свої пасти —

 Ви кпите з Ірода власті,

 Замість стада пильнувати —

 Ви дитині йшли співати.

 Ви признались тут самі,

 Зараз вам покажем ми.            Виходить з хати.

 

3-а жінка: Що вона тут говорила?

 Чимось нам вона грозила?

Та не біймося, небоги.

 Уповаймо всі на Бога.

 Наше діло чисте й праве,

 Не діждемо ми неслави.

 

Біда: А, ви тут ся поховались,

 Що йому там поклонялись.

 Га! Скажіть, куди ходили?

 І кому дари носили?  Признавайтесь!

 

3-а жінка: Що ти? Хто ти?

 

Біда: Я — Біда, сестра Темноти.

 Ірод-цар мене післав,

 І ще строго наказав,

 Щоб я всіх тут пошукала,

 Що в містечку мандрували.

 

1-й пастушок: Ми не знаєм, що то страх,

 Бо в нас світло є в серцях.

 

Біда: А я знаю, що ще нині

 Вмрете всі в одній хвилині.

 Смерте, смерте, а ходи-но,

 Тут усіх візьми, зітни-но!

 

Смерть: Хто то кликав тут мене?

 Я прийшла з тою косою,

 Ти кажи кого стинати?

 Бо я мушу поспішати,

 Досить мало й нелегкої

 Дав нам Ірод днини тої.

 

Біда: Ось вони все з цеї хати

 Ірода не хочуть знати.

 Дуже вже змудріли видко,

 Ну, коси їх, але швидко!

 

Ангел: Стій, не смій їх убивати!

 Геть іди з цієї хати.

 Ти до них не маєш права,

 Бо над ними Божа хвала.

 Я тебе давно шукаю,

 Бо приказ для тебе маю.

 Від Господа з висоти,

 Що під ним і я, і ти.

 А приказ той слухай пильно!

 Той, що кров так лив обильно,

 Що неправді все служив,

 Кривду навкруги робив,

 І згубить хотів дитину,

 Ще сьогодні марно згине.

 Зараз в Єрусалим іди

 Ірода-царя зітни!

 

Смерть: Рік Господь із висоти,

 Що під ним і я, і ти.

 На приказ його іду —

 Ірода—царя зітну!    Виходить із хати.

 

1-а жінка: Слава Богу! Слава Богу!

 Що дав справді перемогу.

 

2-а жінка: Вже син Божий буде жити,

 Нас від кривди боронити.

 І тепер він був ласкав —

 Нас від згуби врятував.

 

Ангел: Сталося, як Бог велів.

 Всіма нами він зрадів,

 Що Ісусові вклонились,

 Темноті не покорились,

 За серденько ваше добре,

 І відважне, і хоробре,

 І за вірність свому роду

 Матимете нагороду.

 Щастя й долі він нам дасть.

 

3-а жінка: Просим, о Господня Мати!

 Дай усім нам виростати

 Добрих жнив на ріднім полі,

 Для усіх нас щастя й долі.

 

Коляда "На небі зірка ясна засяла"..

 

Всі: Слава Богу! Слава Богу!

 Заспіваймо всі в дорогу.

 

1-а жінка: Але заки вийти з хати,

 Треба щастя побажати,

 Дім добром обдарувати.

 

2-а жінка: Я вам дарую зернятко жита,

 Щоб ваша нива була дощем полита.

 Хай у вашій хаті хліба не бракує,

 Хай у вашій хаті достаток панує.

 

Коляда "Небо і земля".

 

3-а жінка: Хай щастя вам Бог у господу приносить

 В багатім врожаю, у щедрих покосах.

 Хай діти ростуть у цій хаті чудові

 І славлять усюди українську мову.

Щоб славного роду велося коріння

 У дружбі, повазі і розумінні.

 Не забувайте призвання свого.

 Христос народився!   Славімо його!

 

Коляда "Слава нашим господарям".

 

Коли закінчується вертеп  ІІІ пастушок : Прощавайте ми ідем і на другий рік прийдем.

Господар:  Дякуємо за хорошу Божу вістку, за щирі побажання. Щиро дякую, що не минули нашої хати.

ІІ дочка:  Тату, мамо! Подивіться, яка яскрава зоря горить на нічному небі! Аж палає вогнями…  (Сім’я вдивляється в далечінь)

Господар: Це свята і урочиста ніч…Яскрава зоря сповіщає радісну новину про народження Божого Сина. Своїм світлом вона повертає грішників на праведну путь, вказує дорогу заблудлим, повертає до віри в добро і справедливість. Слідкуйте, діти мої , за ясними променями цієї зірки -  і шлях вашого життя буде легким і приємним.   ( Господар звертається до глядачів їм низько кланяється)   Дякуємо вам люди, що прийшли до нашої господи на свят-вечір. Щастя вам, здоров’я зичу, божого благословення і всіляких щедрот.  Дочко, повіншуй як годиться нашим гостям.

ІІІ дочка.     Веселий день, весела новина, Народився Ісус, хороша дитина,

  Хочу вам правду сказати, хочу вам щастя- здоров’я побажати,

  Може у вашій хаті хтось гірко сумує, може  у вашій хаті когось ще бракує,

  Хто гірко сумує – розвеселяйте, кого ще бракує – не забувайте,

  Ми разом з маленьким Ісусиком вас вітаємо,

  Щастя, радості, здоров’я, благодаті вам бажаємо.

  Нехай у ваших серцях і домах  - ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ !

Всі співають «Щедрівку+»