Сценарій на тему " Зима і весна" за мотивами опери Миколи Лисенка

«Зима і Весна»

  Дійові особи: Гануся, мороз, зима, весна та учні.

Заходять дійові особи у зал ( звучить музика, Увертюра до опери « Зима і Весна» Миколи Лисенка).

Гануся.  Зима – це чудова пора, це казка. Вона принесла чудові свята. День святого Миколая, Новий Рік, Різдво, Водохреща. Скільки радощів принесла зимонька дітям. Але час їй відступати і весні чергу віддавати. У народі кажуть, що в цей день, 15 лютого, зима з весною зустрічаються і сперечаються.                                                                      Мороз. Я лютий, я ще покажу вам, буду лютувати. Холод ще покажу.                            Зима. Іду, іду-у, снігу намету,

З вами разом поспіваю, потанцюю,

Бо ще силу свою чую. Ще морози я пришлю, вітер буйний, заметіллю замету.

Діти співають. (Звучить пісня « Ой, зима» слова і музика Василя Лисенка).  Гануся. Ось-ось, Зимонько, пропаде твоя сила.                                                                      Зима. Хіба прийшов уже час мені з весною зустрічатися? Я не здамся, я ще сильна.                                                                                                                                                                                      Гануся. Аякже, через декілька днів свято Стрітення. Зустрінеться весна з зимою, а хто переможе покаже погода.

Діти беруться за руки, стають в коло, рухаючись по колу співають. ( Звучить музика, українська народна пісня « Зима і Весна» в обробці Я. Степового).

Зима зустрічається з Весною

Весна. Доброго дня тобі Зима! Ти вже досить така стара, потрібно тобі вже здаватись. Час тобі поступитися мені, я пануватиму на землі.                                                        Зима. Доброго тобі здоров’я, дівчино Весна! Рано ти прийшла, ой рано. . . Ще твоєму царюванню час не настав.                                                                                                                               Весна. Та поглянь на себе, Зимонька. Адже вже комора, торбина пуста, потрібно тобі нас залишати.                                                                                                                                                          Зима. Ні, я не готова ще йти.  Це ти весно досить зарано прийшла. Ще навіть весняних птахів не видно.                                                                                                                                            Весна. Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють, а в тебе тиснуться по закутках, та ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а в тебе люди трусяться від холоду і вмирають від голоду.                                           Зима. У мене люди не трусяться, вони одягаються тепліше. Хай іще відпочинуть у будиночках тепленьких.                                                                                                                                            Весна. А я – царівна – куди ступаю, сонце сяє, все навколо оживає!
А ще пробуджую від сну я нашу землю чарівну!       Зима. Не пущу! Я ще сильна, люта та ще й грізна. Злітайтеся, дочки мої, хурделиці, завірюхи! Сюди! Сюди! Покажіть свою силу!

Учень 1.

Летять, летять сніжинки

На поле, ліс і сад,

Веселий свій таночок

Танцює снігопад.

Надворі – лютий холод,

Тепла давно нема.

Заліз в копичку зайчик

І солодко дріма.

Мете хвостом лисичка

Сніжок біля сосни.

В барлозі спить ведмедик,

Солодкі бачить сни.

Учень 2.

 Із сніжком ми дружимо

Там, де поле, там, де луг,

Ходить завірюха,

Сипле сніг із рукавів

І морозить вуха.

Щоки полум”ям горять,

Та біжать малята,

Щоб везти із гірки сміх

На своїх санчатах.

Ти, вітриську, зупинись,

Йди із нами гратись,

На санчатах цілий день

Будемо кататись.            Зима. Які гарненькі вірші! Як мене ще дітки полюбляють.                                                        Весна. Про мене, ще більше віршів знають. Співати вміють, закликати весну.              Учень 1.

Ховайте швидше саночки!
Немов пташки, летіть із клітки, –
З кімнати, з хати у садки.
А там, в садочках, – сонце, співи.
В траві фіалки зацвіли…
Джмелі і бджілки загули,
І скрізь метелики щасливі.          Учень 2.

Іде кіт через лід
Чорнолапо на обід.
Коли чує він — зима
Його біла підзива:
Ти чого йдеш через лід
І лишаєш чорний слід?
Бо я чорний,— каже кіт,—
Я лишаю чорний слід,
Коли ж біла ти сама,
То білій тут дотемна! —
І пішов кіт через лід
Чорнолапо на обід.
Стала зимонька сумна:
За котом ішла весна!          Весна. Утікай, утікай,
Біла зимонько!
Вже нема, вже нема в тебе силоньки.
Вже весна, йде весна – чарівниченька,
Потемніє, почорніє твоє личенько.         Учні танцюють в колі ( Звучить пісня, Микола Лисенко « А вже весна» з дитячої опери « Зима і весна»                                                                                                                                                          Зима. Ти перемогла сестрице!  (віддає ключі). Хоч тяжко і журно мені, тобі передаю я панування над землею. Повсюди, сестрице, встигай ти, як я. А я піду спочину, щоб наступного року прийти з новими силами.                                                                      Весна. (бере ключі).

Піду я далі лугами й лісами!

Встелю землю килимами!

Я теплом людей зігрію,

І здоров’я всім навію

Рідним словом, щоб зростали,

Щоб звичаї пам’ятали!

Дійові особи радіють весні і всі співають ( звучить музика, українська народна пісня « Ой минула вже зима»)                                                                                                                                            Гануся. Гарно у родинному колі. Хороше Зимоньку провели, Весну-красну зустріли. Нехай охороняє вас стрітенська свічка і свята вода. Нехай ваші родини будуть здорові і щасливі.

Добігає кінця наше свято,

Прощаватись настав уже час.

До побачення! Будьте багаті!

Хай Господь береже усіх вас!