Сценарій театралізованого масового дійства "Наслідуймо добро і вчинки Миколая!"

Сценарій

театралізованого масового дійства

«Наслідуймо добро і вчинки Миколая!»

 

Діючі особи: Зірочка – зірниця, Маруся, Мартуся, 3 Зірочки, 4 Вітри,         

                     Антипко, 3 Янголи, 2 Мишенят, Лисичка, Святий Миколай

 

Голос за сценою: За горами, за лісами,

                              Їдуть-їдуть дивні сани,

                              І викрешують копита,

                             Сріблом сонячним підбиті,

                             В зоряній височині

                             Метеори вогняні.

                             Миколай мандрує світом.

                             Він дарує чемним дітям

                             Те, про що їх світлі мрії.

                             Тут для кожного дари є.

                             Не забуде він нікого:

                             Ні хорошого, ні злого.

                             Миколай з небес весь час

                             Бачить кожного із вас.

                             Разом з вами він радіє,

                             І дарує вам надію.

                             Він всіх вас чудово знає.

                            Зустрічайте Миколая!

 

Пісня «Ходить по землі Святий Миколай»

 

На сцену виходить Зірочка – зірниця

Зірочка-зірниця: Доброго дня дорогі діти! Хто не знає про Святого Миколая?           

                              Гадаю, що кожний знає про нього. Щороку приходить він у  

                            кожну господу з миром і дарунками. Для маленьких стає  

                            чарівною казкою, коли невидимо з’являється вночі і кладе   

                             під подушку такі бажані гостинці. Виростають діти -  і добра  

                            казка зникає, а Миколай завжди залишається з нами.  

                            Наслідуймо добро і вчинки Святого Миколая! Нехай це  

                             свято стане для всіх нас святом Милосердя, святом Доброти,            

                           Прощення, Любові до ближніх!

Хореографічна постановка «Вже надходить ніч чарівна»

На сцену  виходять дві сестрички

Маруся: Мартусю, сестричко, послухай,

               Сьогодні наснилось мені,

               Янголи в небі на хмарках,

               Дарунки несли дітворі.

               А зіроньки їм помагали,

               Яскраво світили вони,

               Щоби Миколай і ангели

               До діточок чемних прийшли.

 Мартуся: Тобі це насправді наснилось?

                 До столу хутчіше ходи,

                  І ми до Святого напишем,

                 Щоб і нам подарунки були.

                 У мене бажань є багато,

                 Все краще я хочу собі,

                 Неси Миколайко дарунки,

                 Хай бачать і заздрять усі.

 Маруся:  Ну, Мартусю, ти подумай,

                Чи потрібно це тобі,

                Чи піде воно на користь

                У духовному житті.

                Може, хтось є поруч тебе

                У потребі, чи біді,

                І йому потрібно більше

                Допомоги, ніж тобі.

 Мартуся: Ти роби собі, що хочеш,

                 Та мене ти не повчай,

                 Йди проси собі дарунків,

                  І мені не заважай.

                «О, мій отче Миколаю,

                  Прошу те, чого бажаю,

                  Плеєр мій вже застарілий,

                  Флешку хочу і мобілу,

                  А ще – джинси найкрутіші,

                  Куртку, светер – наймодніші!

                  Прошу ще щось солоденьке,

                  Кіндер, мілку, щоб смачненьке.

                  Я тебе дуже чекаю,

                  Подаруночків бажаю!»

 Маруся:   Боже –Отче, я прохаю,

                 За провини жаль я маю,

                Якщо кривду десь вчинила,

                 Прошу вибачення щиро.

                 Святий отче Миколаю,

                 Прошу, я тебе, благаю,

                 Мою хату не минай.

                 Завітай до нас в ту днину,

                 Ми чекаємо гостинно.

                 Подарунків не прохаю,

                 Бо, що треба, я все маю.

                 Прошу лиш здоров’я мамі,

                 Таткові роботу дай.

                Помагай мені в навчанні,

                Про сестру не забувай.

                І якщо тобі не складно,

                І в нас в хаті, ти будеш,

                Солодощі дуже любим,

                Може ти нам принесеш.

 Мартуся: Скільки будеш ти молитись?

                 Он вже зірочки зійшли,

                 Як побачать що не спиш ти,

                 Подарунків не буде.

Сестрички виходять

Звучить музика. На перший план виходять Зірочка-зірниця й зірочки.

Зірочка -зірниця: Грудень місять вже гуляє,

                             Холодам пора вже буть,

                              І мороз зимі гукає: -

                              Запрягай вітрів у путь.

На сцену вбігають чотири Вітри

 Північний:  Я Північний вітер- пан,

                     Над всіма вітрами цар.

                     Гайда, браття, в довгу путь,

                     Нас давно морози ждуть.

 Південний: Я Південний – розбишака,

                    Найславніший тут гуляка,

                    Вже сьогодні закружляєм,

                    Гірки снігу назмітаєм.

 Західний:    Західний я вітерець,

                     Піду з снігом у танець,

                     Затанцюю, загуляю,

                     Всі дороги позмітаю.

 Східний:      Вітерець я є зі сходу,

                      Заморожу всю я воду,

                      Допоможемо Зимі,

                      Створим замки снігові.

 Зірочка 1: Вітри швидко підхопили,

                   Хмару з снігом, холоди.

                   Над землею пролетіли,

                   Сніг припав, нема води.

 Зірочка 2: На віконечках малюнки,

                   Скоро Миколай прийде,

                   Дітям принесе дарунки,

                   Під подушку покладе.

 Зірочка 3: Цієї ночі як ніколи

                   Радіє ліс, радіє поле,

                   На небі музика весела,

                   Радіють всі міста і села.

 Звучить мелодія колискової «Спи,Ісусе,спи

Зірочка-Зірниця: (говорить слова на фоні музики) 

                              Нічка тиха, таємнича,

                              Повна дива і чудес.

                              До дітвори прийде в гості

                              Довгожданий гість з небес.

                              Буде радість, буде втіха,

                              Бо ж усякий пам’ятай:

                              За дітей цієї ночі

                              Не забуде Миколай!

                              У ніч грудневу місяць світить,

                              Чарівні мрії, сни.

                              Тихо всюди, сплять всі діти.

                               Вже заснули всі.

                               Біля ліжка ангел Божий,

                               Хоронитель ангел жде.

                               Він тихенько вчинить двері

                                І подарунки покладе.

(музика замовкає)

                               Але, що це?..

(Хтось тупотить, поспішає. На сцену вибігає Антипко)

Антипко: Привіт, день добрий,

                Гуден таг! (кланяється)

                Вітаю вас на різний смак.

                Мене звуть Антипком.

                До Вас примчав я аж із пекла,

                У вас – зима, в нас – хата тепла,

                У вас – мороз за хвіст щипа, (показує хвоста)

                 І снігу в очі насипа,

                Не дивиться, що я тут гість,

                Морозить, студить, як на злість.

                Я без шапки, без кожуха,

                Відмерзають хвіст і вуха.

                От біда! Чи довго ждати,

                Поки влізу десь до хати,

                Де живуть погані діти,

                Треба ж кості розігріти!

                Ух, ух, ух, ух....

                Замерзає в мене дух!

                Не поможе тут і плач –

                Грійся, чортику, та й скач!..

(Задзвонили дзвони)

О, це вже янголи сходять з неба,

Десь би тут сховатись треба.

(Шукає, де б сховатись, ховається за завісою. По залу йдуть Дівчата – янголи, в руках у першого Янгола – дзвони, у другого Янгола – книга «Добрі земні справи», у третього Янгола – книга «Гріхи»)

Зірочка-Зірниця: Вітаємо Вас!

1 Янгол: Зі святом…

2 Янгол: Де з молока тече дорога,

               Де безліч зір, де царство Бога,

               Я звідти йду і вість веселу

               Несу у вашу я оселю.

1 Янгол: У грудневу ніч таємну,

               Миколай на землю йде,

               Він розносить подарунки,

               Під подушечки кладе.

2 Янгол: Чемним дітям дістаються,

               Подаруночки смачні…

3 Янгол: А нечемним, щоб ви знали,

               Замість ласощів – різки

(Обережно, щоб його ніхто не бачив, виглядає за куліси Антипко і показує глядачам в’язку вербових прутиків)

2 Янгол: А ти Зірочко-Зірнице,

               Не барися, поспіши,

               Ти роботу маєш пильну,

               Тож яскравенько світи.

 Зірочка-Зірниця: Так, я радо помагаю,

                               З року в рік з Святим іду,

                               Діток чемних я шукаю, 

                               На домівки їх лечу.

                               Сподіваюся, надіюсь,

                               Що зустріну діток знов,

                               Тих, що були завжди чемні,

                               Й тих, що стали добрі знов.

 1 Янгол: Ми поглянемо у книги,

                 Там записано усе,

 2 Янгол : Зачекай наша Зірнице,

                  Треба звірити це все.

1 та 2 Янголи дивляться у книгу «Добрі земні справи»

(Чути якусь сварку, хтось сперечається. На перший план  виходять сестрички)

 Маруся:  Чому ти ляльку мою взяла

                 І в мене навіть не спитала?

 Мартуся: У тебе ляльки красивіші,

                 Великі, гарні і модніші,

                 А в мене лиш м’які забавки,

                 Тому я взяла твої ляльки.

 Маруся:  То треба було попрохати,

                 І я тобі могла б їх дати,

                 Бери Мартусю мою ляльку,

                 А я візьму твою забавку.

 (Сцена завмирає. Мартуся стоїть спиною, ображена. З'являється Антипко)

Антипко:     Ой, я чую суперечку,

                    Дві сестрички, крики там,

                    Хтось нечемний, відчуваю,

                    Йду, поможу дітлахам.

(Антипко ховається збоку і підказує Мартусі, що говорити)

 Антипко: Ти краща за усіх дітей,

                  Сестру не слухай, хай йде геть,

                  Бо, Миколай, лише тобі,

                  Несе дарунки неземні.

Мартуся:  Я краща за усіх дітей,

                  І Миколай, лише мені,

                  Несе дарунки неземні.

                  Я в Миколая попрохаю,

                  Найкраще Він позалишає.

                  А ти, Марусю, йди собі, 

                  Забавки не віддам свої!!!

 Маруся:   Мартусю, прошу, схаменись,

                 До Бога щиро помолись,

                 Бо Миколай спішить до того,

                 Хто добрий й любить всіх довкола.

 Антипко:  Чого вона тебе повчає?

                   Завжди тебе перебиває?

                  Ану на неї покричи,

                  Позлися трошки, побурчи!

 Мартуся:  Чи ти скінчиш колись повчати,

                  Чи можеш трохи помовчати?

                  Нестерпно слухати тебе…

 Маруся:  Мартусю, що з тобою стало?

                 Ти звідки злість таку дістала?

                 Куди поділась доброта,

                 І ніжність й лагідність твоя?

 Антипко: Свого добився, ха-ха-ха!

                  І ця дитина вже моя.

                  Різки для них лежать на купі,

                  Криві, тонкі, сухі і грубі.

                  Ці діти слухають мене,

                  То ж Миколай їх омине.

                  Вони затяті розбишаки,

                  Крикливі, злісні забіяки,

                  Вони молитись забувають,

                  І ближніх завжди ображають.

                  Батьки щось просять їх – бурчать,

                  Ще можуть їм і набрехать.

                  Я тих дітей у списку маю,

                  До них Святого не впускаю.

 Маруся: Ах, невже тобі Мартусю,

                Щось Антипко шепотить,

                Сестро, ти його не слухай…

                - В кого ж помочі просить?

(Мартуся стоїть спиною, ображена)

Маруся:  Мартусю, прошу, злу не піддавайся,

                І до Антипка ти не прислухайся.

(проганяє Антипка. Антипко засмучений виходить)

               Лише молися щиро ти до Бога,

                Бо це в житті правдива є дорога.

(одягає на шию вервичку)

 Мартуся:  Ой мені аж легше стало,

                  Злості ніби не бувало

                  Сестро, ти мені прости, 

                  Ось забавки, на, бери.  (Обнімаються)

На сцену виходять Мишенята

Зірочка - Зірниця: Вітаю Вас!

2 Янгол: Ви хто?

1 Мишеня: Ми чемні виховані Мишенята

2 Мишеня: І тому ми маємо отримати подаруночка…

В цей час з’являється Антипко і шепоче 3 Янголу на вухо:

Антипко: Такі криві, грубі різочки. Ха-ха-ха!

3 Янгол відкриває книгу «Гріхи»

2 Янгол: Почекайте – почекайте! (до Мишенят) Доведіть, що ви хороші.

1 Мишеня: Мамі ми допомагаємо.

2 Мишеня: Зранку попросила нас мама – Миша, зернятка купити.

1 Мишеня: То ми не сперечалися відразу до магазину побігли…

2 Мишеня: Ось пакуночок.

Зірочка - Зірниця: А можна подивитися що ви там придбали.

1 Мишеня: А може другим разом…

2 Мишеня: Чого це ви у пакуночки до нас заглядатимете…

1 Мишеня: У магазині так добре загорнули…

3 Янгол: А ми все ж таки подивимося.

(розгортають пакунок, а там фантики від цукерок)

Антипко: Оце так зернятка…

1 Мишеня: Ми не винні це продавець помилилася…

1 Янгол: А ми зараз все перевіримо

2 Янгол: Зараз ми все з’ясуємо...

1 Янгол та 2 Янгол дивляться у книгу «Добрі земні справи», потім заперечливо махають головою

1 Янгол: Оце так виховання

2 Янгол Оце так чемність

Разом: Нічого собі чесність

3 Янгол: Здогадайтесь що вам подарує Святий Миколай?

Мишенята: Цукерки? Печиво? Іграшки?

3 Янгол: Дітки підкажіть Мишенятам що подарує їм Святий Миколай!

Діти відповідають що.

Антипко: Правильно! Різочки!

Мишенята сумні виходять.

1 Янгол: Але ж це буде як попередження на наступний рік

2 Янгол: Щоб не пустували…

1 Янгол: А ось ще хтось…

2 Янгол: Дивіться, яка працьовита.

1 Янгол: Навіть напередодні свята з віником.

На сцену виходить Лисичка. Вона з віником і відерцем.

Зірочка - Зірниця: Доброго дня!

Лисичка І вам того ж…

2 Янгол: Що це ти робила?

Лисичка: У хаті прибирала.

1 Янгол: Невже сама здогадалася?

Лисичка: Так мені ніхто не підказував…Бачу бруд на підлозі, узяла і   

                прибрала…

1 Янгол: Яка гарна лисичка!

2 Янгол: Тобі Святий Миколай обов’язково щось смачненьке подарує…

3 Янгол: Зачекай, а що у відерці?

Лисичка: Ой, що там може бути, звичайний бруд…

3 Янгол висипає з відерця уламки чашки.

3 Янгол: І що це?

Лисичка: Та що не бачите мама чашку розбила, довелося за неї прибирати…

2 Янгол: А ми зараз все побачимо,

1 Янгол: А ми зараз все перевіримо…

1 Янгол та 2 Янгол дивляться у книгу «Добрі земні справи», потім заперечливо махають головою

1 Янгол: Оце так виховання…

2 Янгол: Оце так чемність…

Разом: Нічого собі чесність…

3 Янгол: Здогадайся, що тобі Святий Миколай?

Лисичка: Цукерки? Печиво? Іграшки?

3 Янгол: Дітки підкажіть Лисичці, що подарує їй Святий Миколай!

Діти відповідають що.

Антипко: Правильно! Різочки!

Лисичка сумна виходить.

3 Янгол: Ой бачу свята цього року не буде!

2 Янгол: Чому?

3 Янгол: Ходили ми по світу шукали, але на жаль чемних дітей не знайшли.

1 Янгол: Так до книги земного буття і занотуємо…

Зірочка – Зірниця: Почекайте – почекайте… Ось чемні діти, невже ви не бачите…

3 Янгол: Невже?

2 Янгол: Треба перевірити…

Зірочка – Зірниця: Скажіть мені, діти, від усього серця:

• Чи іграшок у цей рік ви досить мали?
• Цукерок, ласощів, солодощів?
• Як грались, чи усі відпочивали добре?
• Здорові всі були?
• Допомагали хворим і старим?
• Чи рідних, друзів вірно ви любили?
• Чи з усіма жили ви у мирі?

1 Янгол: Ну це вже по справжньому виховані діти…

2 Янгол: Так і запишемо до книги земного життя…

З’являється Антипко

Антипко:  Скрізь тепер хороші діти.  Де ж мені різки подіти?

 Зірка -Зоряниця:  Ти одну собі бери, інші дай таким, як ти.

 Антипко:  Чуєш, Зірко препогана,

                  Не введеш мене в оману,

                  Досить сяйво розсипати

                  Та у справі заважати.

                  Ти Святому Миколаю

                  Сяйвом дуже помагаєш.

                  Снігом притрушу тебе,

                  Зразу сяйво пропаде.

Антипко вкриває зірочку простирадлом і тікає зі сміхом.

Заходять зірочки.

Зірочка 1: Де ж ти, сестро, подівалась?

                 Ти так мило посміхалась,

                 Сяйвом всіх нас обсипала

                 І тепло нам дарувала.

 Зірочка 2 : Як же Миколай Святий знайде стежку до дітей?

 Зірочка 3: Люба ти моя сестричко,

                   Лиш послухай, тут хтось плаче,

                   А неподалік по снігу,

                   Той лихий Антипко скаче.

 1 Янгол: Та це ж Зіронька-Зірниця,

                Що шлях освітляє,

                Це її антипко злий,

                В полоні тримає.

 2 Янгол: Ми повинні поспішити

                 Їй на допомогу,

                Бо без неї Святий Миколай –

                Не знайде дорогу.

 3 Янгол: Гей Вітри ви сильні й дужі,

                Поспішіть в потребі,

                Звільніть Зіроньку-Зірницю,

                Щоб світила в небі.

Забігають Вітри

Вітри: Не турбуйтесь слуги Божі,

           Вітри радо вам поможуть,

           В темну ніч їзда тривожна

           Заблудитись легко можна. (Вітри звільняють Зірочку – Зірницю)

 Звучить музика

До залу величаво заходить Святий Миколай

Святий Миколай:  Діточки любі, кохані, хороші,

                               Я йшов до вас довго крізь сніг та порошу,

                               Долав ліси й гори, далі дивні

                                І радісно знати сьогодні мені,

                                Що ви з нетерпінням на мене чекали,

                                Вірші учили і пісні співали.

                                Я хочу, щоб свято це було завжди:

                                Ні суму, ні сліз, ви не знали й біди,

                                Щоб сонце і зорі ваш шлях устеляли,

                                Щоб мами й татусі про вас піклувались.

                                Повірте у казку, надію плекайте,

                                Любов у сердечках завжди зберігайте.

                                У світі багато залежить від вас.

                                І збудуться мрії, коли прийде час.

        Сьогодні я приніс вам солодкі і смачні подарунки й усіх ними наділю і чемних, і навіть, не зовсім чемних, бо ви всі мені любі й милі…

На сцену вибігає Антипко,тримаючи в руках книгу «Гріхи»

Антипко: Кому дарунків? Забіякам цим і пустунам? Боягузам, лінюхам? 

                 (сміється) Антипку краще знати, кому дарунки роздавати.           

                  Миколаю, зупинися! Подарунки заховай.

                  Тут зібрались діти  грішні! (показує книгу)

                  Ти нічого їм не дай!

                  О Гріхів у них багато!

(Одягає окуляри, сідає на краю сцени, відкриває книгу «Гріхи» і читає)

Ось вчора Гриць тихцем у друга кинув камінцем.

 Іванко бігав над потоком і Ганнусі підбив око.

А малий Андрій до кави своїй мамі всипав солі.

Павло часто не ходив до школи.

А Оксанка – що й казати, не хотіла іти спати!

Нагрішили, нагрішили, ти дарунків їм не дай!

Дай мені, а я швиденько донесу їх у свій край…

1 Янгол:      Досить, досить! Щось ти крутиш, баламутиш.

                  Не дійдеш ти так до цілі.

                  Всі крутійства ті – намарні,

                  Бо всі діти наші гарні.

2 Янгол:    Згинь, нечиста сило!

                  Не ходи по цьому світу,

                  Зла ніде не сій!!!

                  Геть звідси! (виганяє Антипка) 

Святий Миколай: Я дарунки оті просто так не даю.

                              За всі гарні справи я торбину свою

                              Розв’яжу для дітей, що достойні наград

                              Котрі мають повагу і до буднів, і свят.

                              Котрі бога шанують в юнім серці завжди,

                              Він спасе від невдач, відверне від біди.

Діти отримують  подарунки від Святого Миколая

Святий Миколай:    Будьте добрі й завжди щирі,

                                  Живіть в злагоді і мирі.

                                  Мамі й татку помагайте,

                                  Менших себе не чіпайте.

                                  Вчителям у поміч будьте,

                                  І мене ви не забудьте.

                                  Швидко мчиться часу лік,

                                  Знов прийду я через рік

                                  На велике, світле свято.

                                   З Миколаєм вас, малята!

                                   Хай любов і щира злагода

                                   Живуть поміж вами,

                                   Щоб дружба і щастя

                                   Були завжди з вами!

                                  Хай щастить вам, діти, всюди,

                                  Хай ростуть з вас добрі люди.

 

Пісня «Доброта Миколая»