Сценарій " Нобельська казка "

Про матеріал
Сценарій розроблений для представлення Нобельського фестивалю гумору, участь в якому брали відомі письменник-гумористи з Рівненщини, Волині, приїздив Євген Дудар.
Перегляд файлу

 

 

 

 

«НОБЕЛЬСЬКА   КАЗКА»              

Сценарій  виступу учасників літературної студії Зарічненського ліцею №2 Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області на  Нобельському фестивалі гумору

Ведучий:

                                                                                                                                                                      

@8На Нобельському  озері, в гущавині лісу

Зібралися звірі, що живуть на Поліссі,

 І стали гадати, як далі їм жити:

Ворогами бути, чи все ж слід дружити.

 

Лось-велетень став на чільному місці,

Понюхав повітря й таку сказав звістку,

Глянувши на берег гористий.

Лось:

- До нас у Нобель внадилися звідусіль гумористи –

Фестиваль щорічний в липні влаштували –

 Звірів більшість так перелякали,

Що бояться в лісі жити ,

Мусимо вже щось робити.

 

Борсук підвівсь, якось поник.

Борсук:

- Жили ми тихо цілий вік,

Не тільки ми, а й предки наші.

Тепер такий порядок зник –

Ми  змушені тікати в хащі.

 

Лелека став на повен зріст.

Лелека:

 

-Закони звірів досить строгі:

Зайців рятують лише ноги,

І жертву бик бере на роги,

 Завжди чатує бусел жабу,

Лисиці мають свою звабу:

То курку вкрадуть, то малят –

У вересі та під багном від них ховається усяк.

 

Озвався знову красень-лось.

Лось:

- Та в горі мусим все забути,

Порадимось, як далі бути;

Цей фестиваль для нас – біда,

Поприїжджають всі сюда –

Із Києва , із Пінська, Луцька,

Із Рівного, із Сарн і Слуцька,

Дубровиці, з Рокитно, Дубно –

Нобель усюди люблять, видно.

Ми мусимо біді зарадити,

Приїздам цим якось завадити.

 

Тут слово просить мудрий вовк

(як страх нагнати – зна він толк),

Тому пораду дав таку.

Вовк:

-Як тільки липень - місяць стане

І фестивалю час настане,

Сорока хай край стереже

І скреготом своїм, і криком

Всіх  сповістить, а вепри риком

Гостей злякають, вовки щоб вили,

Бобри вночі трасу розрили,

Ти, «слимень», ляжеш на дорогу,

Гадюка прийде на підмогу,

У воді вуж дітей злякає.

Косуля всіх своїх скликає –

І таким чином звабить  в ліс туристів.

А там сховаються хай кабани у листі,

Зненацька скочать, поженуться за людьми, -

Так  здихаємося усіх туристів ми.

Тоді Полісся вільним стане,

І тиша в лісі знов настане.

 

Коза підскочила.

Коза:

 « Ме-ме. Усі послухайте мене.

Про це я думала весь рік,

У Нобелі була торік,

На Нобельськім фестивалі

Гумор слухала, злякалась

І у ліс втікла, бо дуже

Музики був звук потужним.»

 

Зайці промовили всі дружно.

Зайці:

-Яка ж, козо, ти дурнувата,

Вуха слід було позатуляти.

Скільки люду там відпочивало

І ніщо ніде не поламали.

 

Ласка вигнула спину й промовила спішно.

Ласка:

-Я, лисиця, заєць за деревами притихли.

Було добре чути і дуже вже смішно.

А гості? Це ж не мисливці,

Приїхали та відпочили,

Природу нам не засмітили,

Лиш трішки  риби половили,

Позагоряли, поспівали,

Побігали, потанцювали, награлися і попоїли –

Натішились і…    «полетіли»…

 

 

Тут вилізла ондатра із води.

Ондатра:

-Послухайте мене, погляньте всі сюди:

Давайте все, як є, залишим,

Такий сучасний світ – уже не буде тиші.

В день гумору відійдем далі в ліс.

Для зарічненців фестиваль святковий час приніс.

Всі їдуть в Нобель, щоб у колі друзів відпочити,

Концерт послухати, митців маститих. Й риби половити.

Люди в нас трудящі, щодня вони працюють,

Нас, звірів, не чіпають, ще й корм на зиму нам готують.

Тож хай сміються й тішаться поліським краєм.

Ми звірі мудрі:  ми людей не зачіпаєм.

Ведучий:

Лось пропозиції обидві поставив на голосування,

Щоб всі змогли прислухатись до серця поривання.

Пристала більшість на останню пропозицію:

Рішили всі вони - ондатра має рацію.

Хай фестиваль проводять, нікому він не шкодить,

Лишень талантів гумору нових народить.

                                                                                                                                                                             

 

 Автор СТРІЛКОВА Любов Дмитрівна, учитель української мови та літератури Зарічненського ліцею №2 Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області

 

docx
Додано
19 липня
Переглядів
82
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку