Сценарій новорічної казки "Загадкова новорічна історія"
1
Сценарій новорічної казки
«Загадкова новорічна історія»
Облаштунки сцени.
(на сцені змонтована картина на задньому фоні Діснеєвський замок, половина сцени зима, а інша половина літо . Зима – ялинка прикрашена снігом, сніжинки, сніжки, сніг, та роблені із тканини маленькі пагорби снігу також коло замку сніжинки на стіні. Літо- на підлозі квіти , квіти на маленькій провоці та кущики з листям, щоб не затіняти артистів. На стіні сонце та промінці від нього. На стелі на нитці сніжинки та маленькі квіточки. Штора – половина зима, половина літо, але впротилежності. Так само у залі.)
Автор: Все відбувалося в час коли гаджети брали верх над свідомістю людей та полонили весь світ. Але на велике здивування, саме в нашій історії йдеться мова про тих героїв, які ще не натрапили на чудо знахідку під назвою «телефон», вони живуть за своїми правилами , готуються до новорічних свят та вірять у самого могутнього чарівника Діда Мороза, але як і в нашому світі, знаходяться ті герої яким іноді не вистачає розваг і починаються різні чудасії, про що і йтиметься у нашій історії…
(відкриваються куліси, вибігає Медведик та Лисичка, і починають бавитися один з одним – і штовкають один одного, і сідають на підлогу)
Лисичка: Ох і сумно, начебто зима, а таке враження, що в нашому лісі все зовсім по-іншому, ледь не як у всіх прекрасних лісах! (сумно)
Ведмедик: Що тебе саме бентежить у нашому лісі?
Лисичка: Ти що !? Тобі напевно непомітно, що у нас по праву стежку – зима, а по ліву начебто – літо.
Ведмедик: І що , у нас так завжди , уже років, як 10-ть, а то і більше!
Лисичка: Мені все ж таки здається, що все це не правильно, от всі говорять новий рік, все в снігу, заметілі, ялинки прикрашені в Діда Мороза вірять, а таке враження начебто я прокинулася в якомусь дуже дивному місці де завжди якась плутанина з погодою.
Ведмедик: Ну перестань, не все так і погано є свої плюси у цьому.
Лисичка : Ну вже й не знаю, от я, не вірю у всі ці нісенітниці з чудо-атмосферою свята, в мене біля дому, мурахи всю мандарину обнесли, хоч би одну залишили.
Ведмедик: Тобі що шкода?!
Лисичка : Та що там шкода, ти мені скажи, що ж це за нормальні мурахи, які взимку не сплять та ще й мандарини у чесних звірів крадуть.
Ведмедик : Так я тепер розумію всю проблему,(чекає) все настільки заплутано з цими (чекає) мандаринами…
Лисичка: Ох і в мене друзі… От мені хочеться, так хочеться чогось незвичайного….
- «Хочу шалить» Лисичка.
Ведмедик : От зараз я тебе розумію, а давай з тобою вирушимо до Діда Мороза і Снігуроньки вгості!?
Лисичка: О ще краще, тобі там мураха раптово в голову моєю мандариною не потрапила?
Ведмедик : А що !?
Лисичка: Діда Мороза не існує, а Снігуронька це взагалі бідна дівчина , яка злими чарами була прикута до чарівного Діда, таскати за ним мішок з подарунками. Ти таке уявляєш!?
Ведмедик: Хмм.. Цікаво. Добре , Лисичко, ходімо додому може і придумаємо, що ж будемо робити далі… (бере за руку та веде за куліси)
(Поки автор читає слова, Ведмедик переодягається у Діда Мороза, Лисичка в Снігуроньку)
Автор: Отже, як Ви зрозуміли не все так просто було в цьому лісі, а герої в ньому ще більше здивують Вас, але зараз не про це!
Вирушивши додому, Ведмедик і Лисичка довго думали, як розважити себе перед новорічними святами, але б краще вони зовсім не думали. Вирішивши, що в лісовій країні не вистачає новорічного настрою і святкування, вирушили всіх запрошувати на свою новорічну вечірку, де вона відбулася б, довго не вибирали, вирішили вибрати зачарований замок, як вони туди потраплять ще не знали, але ж це не важливо!!! А поки Наш Ведмедик та Лисичка перетворются в чудесників, на лісову галявинку завітав лісовий гість із своє новорічною мрією.Зустрічайте.
- Бібіка – Гора Дамір
( виходять Ведмедик (Дід Мороз) і Лисичка (Снігуронька)
Лисичка: Ведмедику, а може це погана ідея перевдягнутися в самого Діда Мороза та Снігуроньку.
Ведмедик: Ти ж не віриш в цього Діда та бідну дівчину.
Лисичка: Ну добре і що ми будемо робити !?
Ведмедик: Тримай мою руку, а по дорозі я тобі все розповім.. (бере за руку та іде по колу , ніби то розповідає щось)
Автор: Вирушивши по лісу, наші герої навіть не думали, що їх очікує, але тяга до пригод була цікавіше за всі перешкоди та труднощі лісового царства. Ведмедик і Лисичка домовилися, що будуть себе видавати за справжніх новорічних чарівників Діда Мороза та його онуки Снігуроньки. В перевазі Ведмедик мав на увазі те, що їхне свято відновить баланс с природою і у них буде саме справжнє новорічне свято.
Ведмедик: У нас буде сама крута тусовка з усіх лісів нашого світу! (викрикує)
( на сцену поважно виходить Пава, в руках портфель, йде не поспішаючи до школи повз Ведмедика та Лисички, красується своїми крилами чи хвостом)
Лисичка: ( звертається до Ведмедика) Це ще хто така? Чи може в мене від яскравості її вбрання зовсім засліпило!?
Ведмедик : Дівчино, Ви хто!? Як Вас зовуть такої краси ми ще не бачили в наших просторах.
Пава: Ви колись чули про таких пташок, які називаються павичами от я і одна із них, сама найкрасивіша і сама яскрава представниця, цього прекрасного пташиного виду.
Лисичка: А де ти йдеш ?
Пава: Йду до школи, аж до того замку! (показує портфель)
Ведмедик: Щось ти дуже повільно йдеш, як для школи, адже по нашому лісовому розкладу до уроку залишилося 5 хвилин!?
2.Пава « Пять минут до урока»
Автор: Так, насправді птаха красива, але ходити до школи перед новорічними святами Паві зовсім не хотілося, от як більшість дітей не полюбляла навчатися, а повільність її маршруту до школи давала велику можливість лісовим звірям полюбуватися на та цю модницю. Пава, була з тих дівчаток , яка полюбляла свята, Новий рік для неї із самих довгоочікуваних свят.
Пава: Я завжди вважала, що навчання це не головне, а от як виглядаєш в житті більше пригодиться і за 5 хвилин до уроку я встигаю. А Ви взагалі хто, дуже когось нагадуєте!? ( задумливо)
Ведмедик: І кого ж саме?
Лисичка: ( крутиться і показує вбрання).
Пава: Ви напевно з карнавалу втекли, чудернацькі у Вас вбрання!
Лисичка : Взагалі, ми ті самі Дід Мороз та його найпрекрасніша, найкрутіша, най… (ведмедик штовхає ліктем) ну цей, його онука Снігуронька.
Ведмедик: Так що дівчино у нас є до тебе запрошення на вечірку ( віддають запрошення) до мого замку, який он там..(показує замок), але є одне важливе прохання якщо не будеш ходити до школи, то ворота замку перед тобою не відчиняться. (голосно і грозно)
Пава: Ой , лишенько! Треба поспішати , до зустрічі, я обов’язково прийду!!!( йде за куліси)
(зачиняються штори та ставиться «камінь»)
Автор: Зробивши начебто добру справу, Ведмедик та Лисичка, почували себе грандіозними героями, а їхній подвиг був схожий на один із подвигів Геракла.
Вирішивши, що начебто-то в них все виходить із перевтіленням, вирушили далі подорожувати по казковому лісі, але й на те він казковий, щоб там траплялися різні чудернацькі дива.
( на сцені стоїть стулочка, устелена тканиною «камінь» на ній сидить принцеса Попелюшка та плаче)
Попелюшка: (плаче) Ну це ж треба, заблукати в такому дивному лісі, що ж мені робити, як знаходити дорогу, адже Навігатор в цій місцевості зовсім не працює, Вай-фаю немає і зовсім дивна погода, ( піднімається з каменю) ось тут холодно, а тут вже й тепло. Скоро Новий рік, а я сиджу в якомусь лісі, ще й без Вай – фаю, просто жах!
Автор: Отже , як Ви здогадалися , це сучасна попелюшка, зачіска з часами змінилася, навіть занадто… Сукня стала більше яскравішою та з дрогоцінним камінням ві Сваровські, туфельки з кришталю, зовсім перетворилися на модні туфельки від Гучі,ну а агрегат в руках нашої принцеси новенький айфон –чудо телефон.
Попелюшка: (в зал) А може у Вас є Вай-фай? Ага, ну до кого я ж звертаюсь, в наш час коли просиш пароль від Вай-фаю, таке враження що паспорт для кредиту попросила. ( сідає на камінь)
(виходить Ведмедик і Лисичка, і починають голосно говорити, сперечатися, начебто не помічають Попелюшки на камені.)
Лисичка: Мені наснився сон, ой який же він жахливий.
Ведмедик: І що, за сон!? Може ти мені розповіси!?
(починає Лисичка повторювати за Автором, тільки жестами)
Автор: Сон, був такий… Начебто у лісі всі звірі схаменулися та зовсім втратили реальність, почали не виходити гратися, забули про свята та поринули у світ невідомого простору. Ведмедик, дуже налякався , але слухав досить уважно… В усіх лісових звірів зявилися,якісь коробки в руках і в них показували різні картинки, але вони ще й рухалися і потім … задзвенів будильник.
Ведмедик: Оце в тебе сни, ти напевно перед сном фантастики перечитала.
(звертають увагу на Попелюшку , дивляться на неї та Лисичка показує Ведедику на телефон)
Лисичка: Зла чаклунко не чіпай нас, залишай свою коробку з картинками при собі, а то ми тобі тут покажемо як вміють звірі битися!( показують кулачки, як боксери)
Попелюшка: Яка зла чаклунка, я Попелюшка. Ав руках у мене чудо телефон – Епл айфон. А Ви взагалі хто?
Автор: І знову наші герої почали говорити про те що вони Дід Мороз і Снігуронька та всіх запрошують на свою вечірку у чарівний замок .
Ведмедик: Ось тримай запрошення! (віддає запрошення)
Попелюшка : Хмм… Прекрасно, а куди мені іти!?
Лисичка і Ведмедик : Ажж туди … ( показують дорогу)
Попелюшка: А у Вас раптово Вай-фаю немає?
Ведмедик: Ой, лишенько Лисичко , ойййй Снігуронько начебто твій сон здійснюється, давай вшиватися звідси.
( тихенько навприсядки починають виходити за куліси)
Попелюшка: Де ж це Ви ? А я ж хотіла для Вас заспівати, ну добре , заспіваю для Вас.
3.Попелюшка – «Снегопад»
Попелюшка: От я й казала, як попросиш пароль від Вай-фай так і слід пропав. Ну добре що є запрошення на вечірку, може зустріну своїх знайомих. ( йде за куліси)
( з іншого боку виходять Ведмедик та Лисичка)
Лисичка: Ти це чув, Вай-фай !!! Це ж треба така вимовити Вай-фай!!! (сміється)
Автор: Після такої дивної зустрічі, наші герої продовжують свою подорож та не здогадуються, що зовсім скоро в їхньому житті трапиться зовсім великі зміни.
(зявляються феї, за куліз за спинами Ведмедика та Лисички і починають чаклувати «бавитися»)
Ведмедик: (фея махає паличкою та спле золотавий пил та насміхається) Щось у мене так ноги сверблять зараз затанцюю ( танцює)!!!
Лисичка: Що це з тобою, я гадаю не час для танців( сміється)!!! (фея сипле пил) Ой, щось і в мене все починає сведбіти (танцює).
(танцюють , а феї над ними сміються)
Автор: До вашої уваги, дві прекрасні феї, добрі, чуйні, але тільки коли сплять. В лісі вони для всіх були самими бешкетними пані.
(феї говорять слова, а Лисичка та Ведмедик танцюють)
Фея 1 : Може досить з них!
Фея 2: А мені подобається, подивися які вони смішнючі!
Фея 1: Ага, ще й врання у них начебто когось нагадують, але не пригадаю ніяк.
Фея 2 : Ну добре, абра кадабра – не танцюй!
( зупиняються)
Фея 1: Привіт!
Фея 2: Хелоу!
Лисичка : Ви що !? Взагалі, з глузду з’їхали !
Фея 1 : Ой, ну трішки повеселилися з ким не буває, ми дві феї добра, а от Ви хто це вже питання, судячи з вашого врання стиліс Вам в допомогу.
Автор: І знову ж таки , почали виправдовуватися Лисичка та Ведмедик та пригрозили, що покарають фей та залишать без святкування Нового року та подарунків.
Фея 2 : Ой, пробачте нас ми ж не хотіли.
Фея 1 : Ми зараз виправимося!
(феї співають виходять на перед, Лисичка та Ведмедик підтанцьовують)
4.Феї «Новий рік»
Автор: Побачивши, що феї виправилися , Ведмедик та Лисичка вручили феям запрошення на їх грандіозну вечірку з подарунками та відправилися далі.
(Ведмедик і Лисичка йдуть по колу)
Фея 2 : Пішли швиденько збиратися, адже запізнимося!
(йдуть із сцени, виходить Королева Диско)
5. Королева Диско – «Non stop»
(виходять Ведмедик та Лисичка)
Ведмедик: Оце так чудеса, а пісня то яка!!! Дівчино, скільки років тобі!
Королева диско : В дівчаток краще не запитувати таких питань , це не коректно. Я – Королева диско, побувала у Сан-Франциско, співала в Азії для мавпенят, а в нашому лісі я повелительниця усіх малят.
Лисичка: Королева диско із Сан-Франциско, ага !!! А я Снігуронька –онука Діда Мороза!
Ведмедик: Так , так і є!!! ( Підштовхує Лисичку)
Лисичка: Ну добре, з тобою напевно весело то тримай від Діда Мороза та мене, запрошення на новорічну вечірку, адреса в листівці.
Королева Диско : Я якось по іншому уявляла Діда Мороза з бородою, з посохом, подарунками…
Автор: Королева Диско, щось запідозрила, але дуже полюбляла гучні вечірки то відмовитися було складно, взяла запрошення та пішла кливати з собою мавпенят та всіх малят лісу. Видихнувши, що Королева Диско ні про, що не здогадалась, мандрівку продовжили далі.
Лисичка: Слухай медведику, а раптом хтось здогадається про нашу забавку з цим перевтіленням. Що ж тоді з нами буде?
Ведмедик: Тихіше, ще хтось почує! (і показує «тихіше»)
Лисичка: Ти чуєш , щось гудить або жужить, а раптом нас хтось почує , побігли… (біжать, закриваються куліси)
Автор: А тим часом, зібралися маленькі зайченята та почали бавитися в ігри.
6.Танок зайченята.
( за час танцю ставляться вулики, та малята сідають за ними , бджілки сідають трикутником, відкриваються куліси, виходить Лисичка)
Лисичка: Ой, зайченят ми запросили….( показує) А, що ж це таке…Що ж воно таке!? ( підходить до вуликів)…. Що ж воно так жужить? А де ж це, Ведмедик, ой Дід Мороз дівся! Діду ти де!? ( йде за куліси, шукаючи)
7.Тріо Бджілок – Жу жу маленька бджілка.
(виходить Ведмедик)
Ведмедик: Снігуронько, онуко ти де!? ( сміється)
(вибігає Лисичка)
Лисичка : Та тут я, не галасай.
Автор: Перед ними були дуже симпатичні чарівні лісові бджоли, як і у всіх лісах тут звичайного нічого очікувати бо наш ліс був зачарований… Ведмедик, був дуже здивований таким яскравим героям і запросив їх на святкування Нового року разом із своєю Лисичкою . Пояснив бджолятам , що він самий могутній чарівник Нового року та новорічних свят Дід Мороз і його онука Снігуронька.
(бджолята хлопають в долоні)
Бджілка 1 : А ми Вас чули в лісі!?
Бджілка 2 : Але нічого не зрозуміли?
Бджілка 3 : Так, зовсів не зрозуміли.
Бджілка 1 : А у Вас не має чого поїсти!? ( жалісливо)
Автор: Поки бджоли були в плутанині, Ведмедик вирішив діяти, пообіцяв бджолярам, що запрошує їх на своє святкування і там на них чекає багато смачненького.
Ведмедик: Тримайте своє запрошення, та ведіть себе чемно.(віддає листівку)
Лисичка : А мені дуже сподобався Ваш виступ,чекаємо Вас у замку, нам пора . До зустрічі!!! І візьміть с собою трошки меду!( махає їм долонею)
(бджілки під музику виходять за куліси та махають Ведмедику та Лисичці)
Ведмедик : Ти ще б чемно з ними порозмовляла…
Лисичка: Ну вони такі милі, що я хотіла ще трішки з ними побути.
Ведмедик : Годі, нас тільки що не впізнали, ходімо нас чекають важливі справи…
( ідуть зі сцени Лисичка та Ведмедик, вибігають вовки та бавляться у футбол)
Вовк 1 : Напевно, сьогодні ми гратимемо одні…
Вовк 2 : Так, але ж в футбол вдвох не пограєш…
(стають на центр сцени, перестають грати у футбол)
Вовк 1 : Ти помітив, що в лісі якось стало метушливо
Вовк 2 : Так, я щось чув про якусь вечірку так званого Діда Мороза та Снігуроньки….
Автор: Вовкам, було дуже цікаво чому ж саме до них ще не пришли запрошення на свято, адже майже всі лісові звірі вже збиралися вирушати до замку та й начебто цілий рік вони поводили себе чемно. Ну їм хотілося в це вірити, а особливо, щоб в це повірив сам Дід Мороз.
Вовк 1 : Сумно…
Вовк 2 : (штовхає) не нервуй, снікерсуй… Ой про що це я!!! Вибач!!!
(виходить стрекоза та плаче)
Автор: В той час, повз галявини проходила Пані Стрекоза, як і всі комахо видні цього виду, зимі вона ну зовсім була не рада й не тішило її нічого, адже вона загубила свою золоту монету подарованою Мухою-Цекотухою.
Вовк 1 : Пані Стрекоза, що трапилося?
Автор: Пояснивши всю ситуацію проблеми, Стрекоза розчулила Вовків, які пообіцяли допомогти пані.
Стрекоза: Хлопці, дякую Вам за Вашу чуйність , але напевно в цьому лісі вже нічого не знайдемо , адже всі збираються на святкування Нового року та й снігом все замело.
Вовк 2 : Не переживай, ми все владнаємо. Як кажуть, не сумую снікерсуй…
(хапає себе за голову) І де ж я цього набрався!!
Стрекоза: Такккк… Зараз молодь зовсім не та, пам’ятаю я себе в молоді роки ох,як же було весело…
Вовк 1 : До зустрічі, пані Стрекоза…
(вовки відправляються на пошук монети)
Автор : Поки Пані Стрекоза очікувала своїх рятівників, на галявинці зібралися вовченята погратися у футбол вони були такі цікаві та веселі, що наша Пані Стрекоза зовсім забула про свою проблему та відволіклась від очікування.
8.Танок Вовки
Стрекоза: Які ж Ви умілі та талановиті, а чому б і мені трішки не повеселитися, й де ж ці Вовки ділися. Напевно піду їх пошукаю.
(Стрекоза йде зі сцени… Виходить Дід Мороз і Снігуронька та виводять Вовків за вухо, тянуть за собою мішок )
Вовк 1: Ай, не треба , відпустіть!
Вовк 2 : Не чіпайте нас!
Лисичка: Ну Ви бачили таке, поки я трішки відволіклася в гостях у Журавля, то ці нишпори ледь мене до нитки не обібрали.
Ведмедик: Так, добре, що я вчасно підійшов, а то б точно залишилися без чарівного мішочка.
Вовк1 : А що в чарівних мішках знаходиться якесь лахміття, схоже на одяг якоїсь хвостом-верть та шуба з вухами.
(відпускають вовків, та починають відступати назад)
Автор: Ось тут і затремтіли ноги у наших героїв , адже їхня задумка близька до провалу. Вже напевно діватися було нікуди та вибору десь тікати не було.
Вовк 2 : Ха-Ха купилися, ми ж відразу зрозуміли що ви!
Вовк 1: Що ви!
Вовк 2: Що ви ! Дід Мороз та Снігуронька…
Лисичка та Ведмедик: Фухххх… таккккк( посміхаються)
Автор: І знову їм вдається уникнути провалу, але й на те чудеса щоб в казці траплявся тільки хороший фінал, але ми не про це…до нього вже рукою подати. Лисичка та Снігуронька вручили запрошення для вовченят та попрямували далі…
8.1. Вовки – Не волнуйтесь тётя.
( вовк тримає монету)
Вовк 1 : Ой ледь забули, побігли до Пані Стрекози…Ох , як же вона зрадіє знахідці…
(вибігають за куліси, з криками «Пані Стрекоза», в той момент за ялинками деклративними зявляються «ЯЛИНОНЬКИ»)
Автор: Так як в цьому лісі все чарівне то і у дерев та квіточок, є вушка , а ще вони вміють розмовляти і не тільки…
9.Ялинки «Тайна»
Ялинонька 1 : А я все бачила , як ця Лисичка і Ведмедик, переодягалися в Діда Мороза та Снігуроньку.
Ялинонька 2: Так, це самозванці.
Ялинонька 1: Ой лишенько, а що ж буде зі свято.
Ялинонька 2 : Все на фоні провалу.
Ялинонька 1 : Та, це ж неподобство яке, треба негайно сповістити справжнього Діда Мороза та Снігурону!
Ялинонька 2: Але як ?!
Ялинонька 1 : Я напишу їм листа та передам оленем , який є одним із помічників Діда Мороза, а нам треба з тобою поспішати, до приходу тих звірят.
(віддає листа іншій Ялинці).
Ялинонька 2 : Пішли скоріше, щоб ми встигли до їх приходу бути непоміченими.
(закриваються куліси – ставлять колони)
Автор : Ялиноньки попрямували в чарівний замок та мандрівкою передали через помічника Діда Мороза – лист, в якому йшлося про пригоди Лисичка та Ведмедика та що вони скоїли.
(виходить Чаклунка та починає розмовляти сама з собою в руках люстерко)
Автор: Лисичка та Ведмедик , ще не здогадувалися , що їхні пригоди тільки набирають оберту і їх чекає ще безліч цікавих особистостей.
Чаклунка: (дивиться в дзеркальце ) Я на світі всіх миліше , красивіше та біліше…!?
Автор : Дзеркальце, як завищало, заскрипіло, закричало… «Ты красива спору
нет, скоро в замок прийдет волшебный Дед»… Тут чаклунка посміхнулась, зачіску підправила та почала чекати того чарівного Діда, ну як Ви зрозуміли мова йщла саме про нашого Діда Мороза.
Чарівниця : От сиджу вже тут майже 100 років, а його все немає та немає… От так хочеться, якихось чудес, щоб зявився новорічний настрій… А якщо мені заспівати пісню….( трусить дзеркало )
Автор: Потрусивши дзеркало заграла мелодія та почалася красива музика.
10. Чаклунка – « Мне не жаль тебя»
(Чаклунка підходить до колон та дивиться у дзеркало та поправляє зачіску.
На сцену забігає Лисичка і Ведмедик)
Ведмедик : Хух… Ледь нас не розшифрували.
Лисичка: Ох,чує мій хвостик , що щось на нас чекає…
(Чаклунка перебиває їх своїм кашлем)
Ведмедик : А Ви ще хто?
Лисичка: І що у Вас в руках?
Чаклунка: Я полюбляю їсти таких маленький і солоденьких , як ви… (пауза, а Лисичка і Вовк обнялися)Що !? Повірили… Та ні, це зовсім з іншої опери, я з добрих всемогущіх чаклунок нашого замку.
Автор : Придивившись на цих маленьких з виду звірят а може й люде1, Чаклунка все ж таки вирішила розпитати.
Чаклунка: Знайоме у Вас врання… (придивляється)
Лисичка : Авжеж, перед Вами сама Снігуронька та чарівний Дід…
Ведмедик : ( доповнює) Мороз!
Автор : Чаклунка не могла повірити у своє щастя, такий маленький, худенький, що ледь тримався на своїх двох був той самий відомий Дід Мороз.
Чаклунка: Я ж на Вас чекала 100 років, давайте я Вас проведу до нашого замку ( проводить). Проходьте та почувайте себе в безпеці…
Лисичка: (повертається і віддає запрошення) А це для Вас запрошення на вечірку Діда Мороза. (йде зі сцени)
Чаклунка: Не можу повірити у своє щастя! Пішла я причепурюся…
(закриваються куліси ставиться камін, в зал вибігають миші та починають бавитися , кружляти та ділити сир між собою, миші забігають на сцену та ложать сир між собою )
Мишка 1 : Ой, як тут багато, діток і я бачу у них цукерочки…
Мишка 2 : Такккк, пахнуть всі солодощами та смачненьким.
Мишка 1: А може в них пошарудіти по карманчикам.
Мишка 2: Так можно ще й по сумочкам…
Автор: Миші в цьому замку почували себе, як володарі великої губернії лісів їх ніхто ніколи не помічав, мали все, що хотіли та взяти просто так і не мали це за крадіжку.
(входять Дід Мороз та Лисичка)
Ведмедик: Як тут красиво, тут би я оселився перезимувати, цікаво чи є у них запаси меду.
Лисичка: Треба в цьому замку піти та поцікавитися запасами комори, адже скоро вечірка, а у нас нічого не готово.
Автор: Миші все почули і дуже були здивовані, що ще хтось захотів прийти якби до їх володінь та ще й поцікавився дорогоцінною коморою.
Мишка 1: Доброго дня, панове! Чи не зарано вже про комору говорити, це наш замок ми тут володарюємо!
Лисичка: Хелоу! Я Снігуронька, а це (показує) Дід Мороз, червоний ніс…(сміється)
Мишка 2: Щось Ви більше схожі на звірят в час великих новорічних знижок, купи одяг Діда Мороза та Снігуроньки зі знижкою в 99 %.(мишенята насміхаються)
Автор: Зрозумівши, що діла не буде Лисичка і Ведмедик вирішили робити ноги, ну а якщо говорити красиво, накивали п’ятами…
(Лисичка та Ведмедик тікають)
Мишка 2 : Куди це вони!? Зовсім розум народ втрачає від новорічних знижок.
Мишка 1: Давай хоч заспіваємо.
11.Мишки – «Маленькие мышки»
(мишки йдуть зі сцени)
Автор: Зрадівши Мишенята побігли шарудіти по коморам та кишеням малят, так що будьте уважні! А ми продовжуємо далі…
(На сцену виходять Собачка –Лаккі , Лисичка та Ведмедик)
Лисичка: Яка ти цікава дівчинка, як тебе зовуть та чого сама по замку блукаєш!?
Собачка-Лаккі: Я Лаккі, в народі відома як королева усіх герцогських песиків.
Ведмедик: А що такі бувають !?
Собачка- Лаккі: Так! Моє імя з перекладу на англійську мову «Щасливчик» тож Вам дуже пощастило, я майже все тут знаю та можу рознюхати будь які таємні справи.
Лисичка: От нюхати не треба! (показує руками)
Ведмедик: А ти співати умієш?
Собачка-Лаккі: Авжеж, в мене навіть є родичка в шоу –бізнесі , Настя Каменських в неї ще є пісня, яка славиться у нас посеред песиків «Стиль собачки» начебто так називається.
Лисичка: Так, авжеж, так…(верте головою що начебто чула)
Ведмедик: (підштовхує Лисичку ) це хто!?
Лисичка : Та не знаю, мовчи та слухай.
(Лисичка та Ведмедик підтанцьовують під пісню а вкінці втікають)
12. Собачка- Лаккі «Лапу Дай»
Собачка-Лаккі: Та де ж вони вже ділися… Чую носиком побігли туди ..(показує) … Я ще не всі питання дізналася… (йде зі сцени)
Автор: В той час коли всі метушилися та збиралися на святкування перші гості вже прибули до замку, вони були яскравому вбранні та з красивими зачісками… Як же самі Лялечки не відкриють новорічний бал …
13.Танок Лялечки.
(на сцену тим часом виходять всі герої наперед стають ялинки та звучить танок вони веселяться)
Автор: Всі запрошені в замку веселилися, лунав сміх та звідусіль лунала музика, новорічне свято продовжувалося , але в усій цій історії не вистачало одного Діда Мороза та Снігуроньки , тільки не ті , які переодягнулися і видають себе за чарівників, а справжніх, адже чудеса могли зробити тільки вони …
Ялинонька 1: Люди, люди озирніться це ж не справжній Дід Мороз та Снігуронька, ми їх бачили, як вони переодягалися та йшли запрошували всіх на свято.
Лисичка: Кому Ви вірите , це ж Ялинка, а ми справжні.
Пава: Так, так щось зовсім не те, я відразу запідозрила , признавайтеся… Та знімайте це вбрання
(Ведмедик та Лисичка починають роздягатися та просити щоб їх не виганяли)
Лисичка та Ведмедик : (разом) Не проганяйте нас, ми тільки хотіли трішки повеселитися!!!
Автор: (всі звірі між собою начебто спілкуються) Звірі гарненько все обдумали та вирішили, що Лисичка та Ведмедик хоч і таким не дуже гарним прикладом, але зробили для всіх таке гарне свято.
Лисичка та Ведмедик : (разом) Дякуємо!!!
Лисичка : За Ваше добре та милосердне серце, для Вас хочу заспівати, тільки мені потрібна Ваша допомога.
Автор: Ну а тепер коли все владналося та в замку панує атмосфера нового року та всі непорозуміння вщухли час, покликати самих добрих та довгоочікуваних героїв нашого свята Діда Мороза та Снігуроньку… Дітлахи, Ви готові покликати Діда Мороза та Снігуроньку !? Давайте допоможемо нашим героям, покличемо всі разом.
(Діти кличуть Діда Мороза. Входить в зал чарівник та Снігуронька)
Дід Мороз: Спішив !Спішив! До Вас на свято о як же Вас усіх багато, я часом не запізнився!?
Снігуронька:Діду подивися, які всі гарні та веселі, напевно нас чекали в цій оселі.
Дід Мороз: Але до мене прийшов лист про двох неслухняних звірят, де ж Ви виходьте не соромтесь.
(Лисичка та Ведмедик прихиливши голову виходять)
Лисичка та Ведмедик ( разом) : Це ми!
Снігуронька: І як Вам в ролі Діда Мороза та Снігуроньки!?
Лисичка та Ведмедик (разом) :Важко!
Дід Мороз : Пообіцяйте, що більше не будете так обманювати лісове казкове царство? Але я дуже вдячний Вам що Ви змогли зібрати всіх звірят та жителів чарівного лісу на святкування Нового року.
Лисичка та Ведмедик : ( разом) Обіцяємо!
Автор: Мораль цієї казки в тому, що потрібно бути добрішим один до одного та обман завжди пізно чи рано, чи навпаки … випливає на верх чесності . Наша казка з добрим завершенням, всі герої щасливі та всі очікувані Нового року. А щоб він почався прямо зараз для Вас звучить Новорічне побажання.
15.Снігуронька – Загадаю бажання
Автор: Дід Мороз, я вважаю що дітлахи сьогодні зачекалися твоїх подарунків.
Дід Мороз : Авжеж. Снігуронько допоможи мені з подаруночками… (роздають подарунки на сцені).
16. Молод. Ансамбль – Новий рік
Автор: А ми з Вами не прощаємося, а говоримо до нових зустрічей… Дякуємо Вам за підтримку та увагу, від нашої дружньої великої творчої команди. Бажаємо Вам у новому році – бути щасливими, здоровими та нехай затишок у Ваших домівках панує завжди!!! До нових зустрічей!!!
*Кінець*
про публікацію авторської розробки
Додати розробку