Сценарій останнього уроку для 11 класу "«Скінчиться урок – і дзвінок у життя продзвенить»

Скадовська спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів «Академія творчості»

 

 

 

       Сценарій останнього уроку на тему:

«Скінчиться урок – і дзвінок у життя продзвенить»

 

                       проведений у 11-А класі

класним керівником Гавриш С.П.

 

 

 

Тема:   Скінчиться урок – і дзвінок у життя продзвенить

Мета: Закріпити моральні ідеали особистості учня, виховувати культуру почуттів, повагу до батьків, учителя, родини; розвивати потребу у знаннях, самоосвіті, самовдосконаленні, здоровому способі життя.

 

ХІД  УРОКУ

І. Вступне слово випускників.

Ведучий 1.   Росте людина..її життя починається світанком душі – дитинством. Залишається воно у пам’яті, як потаємне і світле. І скільки б не пройшло років, берег Дитинства притягує до себе, повертає до найвіддаленіших куточків людської пам’яті.

Ведучий 2.   Це справді найкраща пора життя людини і проходить вона у школі. Є на планеті дорога серцю місце – рідна школа. Схиляються до самої покрівлі сиві тополі, тихо кружляє пух споминів. Кожного ранку, мов крихітні гомінливі струмочки, зливаючись у єдиний бурхливий потік,прямують сюди діти. Школа пам’ятає усіх.

Ведучий 1. Скуйовджених і охайних,

Ведучий 2. Бешкетників і сором’язливих,

Ведучий 1.   Веселих і сумних.

Ведучий 2.    Дороги, дороги …Тернисті і рівні

Із пристані «школа» ведуть у життя.

І хвиля несе їх кораблик наївний

Туди, де дитинству нема вороття.

Ведучий 1.   Роки, роки!

Невпинні, невблаганні.

Вони пливуть рікою в небуття.

В безодні тихо тонуть і зникають …

На жаль рокам немає вороття.

Ведучий 2.   Та пам'ять – джерело

Життя й безсмертя,

Вихоплює із глибини років  те,

Що було найкраще, наймиліше

Що не заблудиться в гущавині років.   ( Слайди з фото)

Ведучий 1.   - Найкращим, наймилішим для кожного з нас є спогади про дитинство. Дивлячись на дітей, кожен згадує себе. 

ІІ. Сценка про дитинство

. (Виходить дівчинка з іграшкою в руках. Звертається до учениці).

• Ти впізнала мене?
•  Ні…
•  Я – твоє дитинство…Сьогодні я покидаю тебе.
• Не поспішай, побудь ще мить.
• Я буду приходити у сни, а ти згадуй мене. Пам’ятаєш, як вперше закохалась в русявого хлопчину, що смикав тебе за кіски?
• Пам’ятаю.
• А пам’ятаєш те Новорічне свято, де ти була Снігурочкою?
• Пам’ятаю. Я все пам’ятаю. Дякую тобі за все.
• Прощавай.
• Прощавай, моє дитинство.

 

ІІІ. Виступ перших вчителів.

    Ведучий 1.  Дитинство непомітно минає  і малюки швидко виростають.  А      пам’ятаєте, як усе  розпочиналося? Одного вересневого ранку, ми  дехто з радістю та завзяттям, дехто з острахом та сльозами на очах, прийшли до школи. Нас зустріла усміхнена та красива перша вчителька. Це вона взяла наші тендітні рученята і повела за собою у чарівний світ знань, такий складний і незвіданий. Це на неї, добру і лагідну, дивилися ми з надією, у неї шукали захисту. Ловили кожне її слово, вдивляючись в очі, шукаючи там відповіді на всі запитання. Тож яким великим, щедрим,добрим і чуйним має бути серце, яке вмістило біль і радість кожного з нас.. Ми пам’ятаємо її завжди!

Учень 1.  

-Перша вчителька – добра й терпляча

Наче мама була нам малим.

А любов її щира, гаряча

Зігрівала сердечка усім.

 

 

Учень 2.

 Немов фея, і добра, і мила,

Усміхалася лагідно нам

Як же щиро вона нас любила

Як же завжди хвалила батькам.

Учень 3.

- Перша вчителька – це так багато!

Учила писати,вчила читати.

Вчила   цінувати щиру  розмову

Вчила любити батьківську  мову.

Учень 4.

 Маленькі неслухняні наші руки

Навчили ви виводити слова,

А скільки було радості і муки,

Як ми буквар читали по складах.

Учень 5. 

• Скільки літ промайнуло відтоді,
•  Дві косички злилися в косу,

 Ми побачили  вперше сьогодні

 В яснім погляді чисту сльозу.

  Ведучий 2. 

Слово надається ……          (Виступ перших вчителів)

ІV. Спогади про шкільне життя.

  Ведучий 1.  Відтоді  як ми стали п’ятикласниками промайнуло сім років, які ми провели разом з вами.  Більше 20 тисяч дзвінків почули ми за 11 років, що навчалися в школі. Кожен чув їх по різному. Тоді, коли з букетом  квітів першій вчительці йшов на перший урок, в перший клас. І тоді, коли немов би обривав цікаві  45 хвилин вашого улюбленого уроку. І був це довгожданий дзвінок на канікули. А ось сьогоднішній дзвінок останній … в стінах рідної школи. Востаннє прозвучав він у нашому безтурботному дитинстві  і покликав в нове життя. І яким би воно не стало, скільки  задоволення,   радості і щастя не принесло б нам, як далеко  і в які краї не закинуло, обов’язково згадаємо  нашу школу, своїх друзів  та радісне шкільне життя..

(Слайди з фото)

Ведучий 2.

_ Як швидко минули за партами роки і дні

Як проліски сині всміхаються очі ясні.

То доля,  мій друже, вклонилась тобі і мені,

І кличуть в дорогу стежки нас нові.

V. Роздуми про майбутнє.

 Виходить дівчина у довгому білому вбранні, із білим вінком на  розпущеному волоссі.

Дівчина:  Я - ваша доля.

                Доля світанкова.

                Горять казково

                Трави у росі

                До нотки нотка,

                 І до слова слово -

                Плету життя          

                В тривозі і красі.

Лунає вальс,   хлопець запрошує дівчину- долю  на вальс.

Під мелодію  вальсу ведучий 1 говорить вірш.

- Танцює доля вальс.

Весняно так танцює

І зупинився час

У скронях кров пульсує.

Танцює доля вальс,

Піднесено, натхненно.

Хай все складеться в нас

Не сіро , не буденно.

Нехай звучить в тобі,

В мені, у ній, у ньому

Ці звуки чарівні

У ритмі весняному

І кожну щастя мить

Хай кожен з нас цінує

Хай музика звучить

Хай доля вальс танцює.

VІ. Подяка батькам і рідним.

Ведучий 1. 

 Уже  зміцніли наші крила, щоб літати

Та не забудемо ми рідних маму й тата,

І хочемо ми добре слово їм сказати

Допоки живемо у рідній хаті.

Учень 6. 

- Батькам спасибі скажем нині.

В подяку від доньки і сина.

Ви нас ростили і любили

І з нами ви уроки вчили.

Учень 7.

Ви вболівали всі за нас

Учились з нами з класу в клас.

Багато ви приклали сили,

Щоб ми мов  птахи легкокрилі

Життя і небо покорили.

 

Учень 8.

- Рідна мамо, торкнусь твоїх втомлених скронь

Хоч на мить тебе словом зігрію.

Цілий світ в теплоті  материнських долонь

Ти мені віддала, і любов свою, й мрії.

Учень 9.

- Я цілую натруджені руки твої

І за все тобі кланяюсь щиро,

Хай дарує, матусю, небо радість тобі,

Дні, спокоєм наповнені й миром.

Учень 10.

Не жалій мене, мамо, не треба,

І не думай, що я  ще дитя,

І сьогодні, як щастя із неба,

Я чекаю твого напуття.  

Учень 11.

- Батьківські руки, надійні  й міцні,

Завжди опорою були мені,

Батьківське слово, ласкаве й суворе

Завжди доречне – і в радості, й в горі.

Учень 12.

- Бабусі вклоняюсь за мудру пораду,

За слово привітне, підтримку, розраду,

За руки невтомні доземно вклонюся

Промовлю з любов’ю «Спасибі бабусю».

Ведучий 2.

- Батьки у майбутнє торують нам  шлях,

І бачать себе у доньках і синах,

Любов нашу, вдячність даруємо їм,

Здоров’я  і щастя бажаємо всім. 

VІІ. Запалювання символічного факелу життя.

Мати:

Дорогі наші діти, найкращі для нас

Ми бажаємо  щастя  і долі,

Вам сьогодні з дитинством прощатися час

А життя – це стежина  у полі,

А життя – це дороги тернисті не раз,

А життя – це не сміх і не жарти …

Та не бійтесь нічого,  у добрий вам час!

Світ чарівний, і жити в нім варто.

Хай вам ляжуть під  ноги щасливі  путі

Горе  й лихо хай всіх обминає.

Хай вам буде удача і щастя в житті,

І хай серденько ваше співає.

Батько:  

 Дорогі наші діти! Сьогодні ми запалимо вогонь материнської та батьківської свічки. Прийміть її і передайте один одному.  Хай її полум’я завжди освітлює вашу життєву дорогу, як символічний факел життя. І де б ви не були, пам’ятайте, що в її полум’ї – вогонь любові материнського серця і батьківського благословення. Знайте, доки живі ваші батьки – доти цей благословенний вогонь супроводжуватиме і оберігатиме вас  по життю.  Живіть,  любіть,  даруйте добро і тепло іншим.

VІІІ. Оголошення «Закону про випускника»

Ведучий 1

                            Весняний сад. Пора цвітіння,

І ми, як квіточки на нім.

Це зрілість наша, це змужніння.

Нам далі йти… Та вже самим.

Приймати рішення самому,

Труднощі в житті долати.

Та впевнений я вже в одному:

Нам розуму не позичати.

   Ведучий 2.

І вже сьогодні як мудрі дорослі люди ми оголошуємо „Закон про випускника”.

Слово для зачитання закону надається членам ради класу.

                                        Закон про випускника

Прийнятий на класних зборах 11-А класу

 

Розділ І: Загальні засади.

Стаття 1. Випускник віднині стає самостійним, ні від кого не залежним, вільним і суверенним. Його воля і суверенітет забезпечується батьками.

Стаття 2: Суверинітет випускника поширюється на всю територію, яку він займає і закінчується там, де починається територія батьків.

Стаття 3: Випускник є людина. І в цьому прохання не сумніватися.

Стаття 4: Знання є основним багатством випускника. Головне пам’ятати де це багатство заховане.

Стаття 5: Основним символом випускника є атестат. Столицею випускника є школа.

 Розділ ІІ: Права, свободи та обов’язки випускника.

Стаття 6: Ніхто не може втручатися в особисте життя випускника, окрім батьків, учителів та громадськості.

Стаття 7: Випускник зобов’язаний до кінця днів своїх шанувати і вітатися з учителями і вчити цього своїх дітей.

Стаття 8: Випускник має право навідуватись, підтримувати, надавати спонсорську допомогу рідній школі в будь-який день, місяць, рік і в будь-якій валюті.

Стаття 9: Випускник зобов’язаний сприяти вирішенню демографічної ситуації на Україні, тим самим забезпечуючи школи учнями.

Розділ ІІІ: Права, свободи та обов’язки батьків випускника.

Стаття 10: Батьки випускника є гарантом його майбутнього навчання.

Стаття 11: Батьки випускника наділяються обов’язками:

-забезпечувати його вступ до навчального закладу;

-щотижня забезпечувати його продовольчою сумкою та грошовими преміями;

-гарантувати складання екзаменаційних сесій;

-забезпечити випускнику достойне життя і почесний вихід на пенсію.

 

Стаття 12: Батьки випускника користуються правом недоторканості на час виконання своїх обов’язків, ухиляння від своїх обов’язків розцінюється як порушення даного закону.

Стаття 13: В окремих випадках, повноваження батьків випускника дозволяється виконувати дідусеві та бабусі.

 Розділ ІV.   Прикінцеві положення:

Стаття 14: Закон про випускника набуває чинності з моменту вручення атестату.

Стаття 15: День вручення атестату є найбільшим святом в житті випускника і відзначається щорічно.

Стаття 16: Незнання батьками  даного закону не звільняє їх від виконання його положень.

ІХ. Заключне слово класних керівників.

Кл. кер.:   Шановні випускники! Хай ваше людське щастя буде осяяне          життєвою мудрістю і всеперемагаючим сяйвом духовності.

  Наш  урок закінчується і дзвоник, який продзвенить, буде дзвінком у життя.     Голос шкільного дзвоника  сьогодні  незвичайний.  Він продзвенить різними кольорами.

Жовтим кольором (подзвонити і так за кожним разом) – кольором сонця, світла і тепла. Хай життя ваше буде світле, повне хліба, багатства і достатку!

Червоним кольором – кольором любові і кохання. Хай по ваших життєвих шляхах поруч йде тільки любов!

Зеленим кольором – кольором життя та оновлення. Залишайтеся завжди молодими, повними сил і прагнення до кращого!

Блакитним кольором – кольором мрії і надії. Саме з мрією люди досягають найбільших вершин.

Сьогодні цей різнокольоровий дзвінок звучить саме для вас.

  Дякуємо всім за увагу!