Сценарій останього уроку в 11 класі "Творчий звіт". Учні 11 класу представляють кращі номери за останній рік навчання в стінах рідної школи, запрошені вчетелі, батьки, друзі
Ведуча: Шкільні роки – це 3000 днів, 3000 ранків, коли ви прокидались, не додивившись своїх найзвабливіших снів. Це 3000 вечорів за книжками і зошитами, відмова від улюбленого фільму.
Ведучий: Скільки лабораторних, самостійних та контрольних ви виконали за цей час! Скільки ручок і зошитів списали, скільки парт знищили, скільки штанів протерли, скільки вікон розбили, поки цей день настав!
Ведуча: Скілики разів ви думали: « Ну коли це, нарешті, все скінчиться? »
Ведучий: І ось воно… Все… Скінчилося … Для вас настала найбільш хвилююча мить. Мить, що її ви запам’ятаєте на все життя.
ВедучаЛетять роки, немов пташина зграя,
Пливуть роки потоком бурних рік,
І мчать вони холодними вітрами,
Біжать мільйонами стежинок і доріг.
ВедучийЯк хочеться сказати: Зупинись!
Постій хвилинку не спіши в дорогу!
А ти біжиш, пливеш і мчиш кудись,
Все далі від батьківського порогу.
Останній день і мить,
Остання зустріч, погляди зріднілі,
Душа болить, сльоза в очах тремтить-
Учнівські роки в вирій відлетіли.
Стараєиось згорнути у клубок
Щасливі зими, осені і весни
А в підсумок: останній наш урок,
Що ластівки із вирію принесли.
Дорогі наші вчителі
Прийміть слова найщирішої вдячності
За працю величну, за ночі безсонні
За любляче серце, за сонце в долонях.
За все, що сказано невчасно,
все, що зроблено не так,
Без заперечення,завчасно
Скажу тихесенько: «Пробач»
Та ось уже й настав час прощання,
Ви сьогодні трішечки сумні.
За Ваше виховання і навчання
Прийміть наш сердечний уклін до землі
Ми всі також випускники,
Хоч молодші віком,
Вам на зміну ми прийшли
І принесли квітку.
6. У ній 11 пелюсток,
Стільки ж ви навчались
Щоб про всі шкільні роки,
Сьогодні вам згадалось.
1.Перший клас, перший наш клас!
Скільки справ зустріло нас,
Треба фрукти рахувати,
По складах книжки читати
А письмо – це справжні муки,
Від напруги ниють руки!
Вам би, пальчики-билинки
В ляльки гратись, у машинки.
Другий клас–пішла таблиця,
І ночами стала сниться.
Ми її вчимо, вчимо,
На уроках – «горимо».
2.Різні дії як насіли –
Розібрать немає сили!
Додавання, віднімання –
жарти, мінімум старання,
А от множити, ділити –
Годі браття, й говорити!
Ми трудились, що є сили,
Цінне все, чого нас вчили
Всю програму вже пройшли,
Другу висоту взяли.
3.Ось і третій рік ми в школі,
А сюрпризів ще доволі:
Треба шлях порахувати,
Звідкись час і швидкість взяти.
Не задачі – просто мрія:
Розбери тут – яка дія!
1.Швидко промайнув цей час,
Нас чекав четвертий клас.
Казка, вірш, оповідання,
Увесь час ведуть змагання:
Хто цікавіше розкаже,
Ще й корисне щось покаже.
1.п’ятий… Ох, цей п’ятий
Ходиш, жахом обійнятий:
Вчителів нових багато.
Як же всіх запам’ятати ?
А вимоги ? Хоч тікай!
Ми всі виснажились вкрай.
І з півроку їх вивчали:
Що та як на «вус мотали»
Викладають тут цікаво,
Йде навчання наше жваво.
(Ми ж допитливі були)
так і літні дні прийшли.
2.Ось і в шостий перейшли.
Вчитель каже: «підросли»!
І взялись нас тренувати,
Та знаннями набивати.
Ми вивчали піраміди,
Дроби, катети, гібриди.
Губки і материки.
Мезозой, неандертальців
Кроманьйонців, португальців
Зрозуміли зі слізьми - Гомосапієнси ми.
В сьомому іще складніше:
Подають, що розумніше, -
Ось рівняння розв’яжи,
Теорему доведи.
А задачі! А задачі!
Тато й мама гірко плачуть.
І нові пішли предмети.
Що не день – одні секрети.
З хімією — не лади
(Розум пнеться не туди)
І чомусь земне тяжіння
Тягне далі від учіння.
У 8 – ми акселерати:
Стали по ночам гуляти.
На заняттях всі мовчать,
Бо уроки мало вчать.
Он хтось явно недоспав,
Мабуть, усю ніч гуляв.
Врешті, більшість добре спали
Й працювати краще стали.
9та 10 Клас
Посоліднішали діти,
В класі ( ніде правди діти)
Вчитися не дуже хочуть,
але голови морочать
нашим бідним вчителям:
« Можна, я вам перездам?»
Ведуча
Я щойно за кулісами знайшла записку і вважаю, що всі її повинні послухати
Ми, що нижче підписалися батьки сьогоднішніх випускників школи видаємо розписку школі в тому, що ми дійсно отримуємо в 20__-му році назад своїх дітей, зданих в школу в 20__ році, на тимчасове зберігання, виховання і навчання. Претензій до школи немає, але є подяки і вельми великі! Батьківський комітет з приймання дітей назад відзначає лише одну проблему: ми здавали на зберігання дітей мілкоформатних, а отримуємо назад — великогабаритних, а їх значно складніше прогодувати, взути, одягнути і дати подальшу освіту!
Але тим не менш, дивлячись на задоволені, красиві і натхненні обличчя дітей, ми сподіваємося на те, що отримані в школі знання, наші діти скоро віддадуть на благо суспільства, а суспільство від цих благ, дивись, щось виділить і батькам …
За сим дякуємо і підписуємося: Мами, тата, дядьки, тітки, дідусі, бабусі випускників 20__-го року.
Батьківський комітет з приймання дітей назад
1. Тим, хто пізнати добро допоміг,
Тим. Хто відкрив для нас тайни доріг,
Тим, хто нам крила дарує щодня,
Тим, хто відкрив нам жагу пізнання
2. Тим, чия праця важка, непроста,
Тим, чиє слово добром пророста,
Тим, хто відкрив нам науки світання
Ми відкриваємо наші таємні бажання!
Як часто, дуже часто ми хотіли,
Щоб раптово всі ви захворіли.
І щоб на місяць чи на рік один
Оголосили в школі карантин.
Щоб математичка забула про урок,
З уроку пролунав швидше щоб дзвінок,
А зарубіжка на уроці щоб заснула,
А українська – зошити забула.
Щоб на фізиці всі прилади зламались,
На хімії всі колби підірвались.
І щоб перерва 45 хвилин тривала,
А на урок щоб 10 вистачало.
7. І щоб кохана класна керівничка
Десь на безлюдний острів зникла,
Журнал й щоденники забрала
І з них багаття розкладала.
Щоб прилетів Горинич Змій –дванадцять глав
і інформатика з комп’ютером украв.
Поніс у замок свій і щоб там він
Сидів там з комп’ютером один.
10. А як частенько ми бажали,
Щоб завучів нечисті вкрали.
І десь далеко занесли,
Щоб ми без розкладу жили.
11 . Щоб англічанка загубила словники
Нехай у них гніздяться павуки.
Щоб воєн рук взяв протигаз
І з ним поїхав на Кавказ,
Щоб він назад не повернувся,
І наш урок щоб не відбувся.
Щоб всі трудовики взяли сокири і пилки
Й пішли в тайгу і ліс рубали.
І назавжди, і навіки,
Щоб школу всі позабували.
Історики щоб в Спарту всі пішли
Й назад дорогу довго не знайшли.
І щоб англійчанка загубила словники –
Нехай у них гніздяться павуки.
Щоб географічна так-сяк,
Зібравши карти у рюкзак,
Пішла в пустелю чи у гори,
Ну в крайнім випадку – на море.
Щоб дощ на фізкультурі йшов,
Або щоб вчитель не прийшов
І завалився щоб спортзал,
Приймайте скоріше від нас всіх вітання
Директор й зауч мають бути мудрецем, читцем, співачкою та ще й поетом,
Щоб керувати школою, та ще виховувати всіх авторитетом.
Директор завжди знає, що і як
Чому в Данила настрій геть змінився,
Чому Катруся одяглася так?
А Женя знову запізнився.
Директор добре знає свій урок, і відповідь дає на всі питання
Він навчає нас за кроком крок, даючи все нові й нові завдання .
Працю завуча не зміряєш ніяк, і результат її ти не побачиш.
Він дітей навча не аби як – він життєві нам розв’язує задачі.
Випускник. Скільки різноманітних наказів директора школи чули ми за 11 років навчання у школі. Отож, користуючись нагодою, оголошуємо свій наказ!
1. Директору школи і Завучу школи:
Пункт 1. Зважаючи на бажання учнів, збільшити кількість уроків малювання, фізкультури, праці інформатики і відповідно зменшити кількість уроків математики, фізики, хімії,
Пункт 2. Ввести уроки перукарства та косметології, щоб уникнути підпільного створення зачісок та оригінального макіяжу.
Пункт 3. З метою плідного проведення дозвілля учнів організувати факультатив азартних ігор.
2.Класним керівникам: пам’ятайте: не шукайте зустрічі з учнями. Коли ви будете йому потрібні — він вас сам знайде.
3.Всьому педагогічному колективу:
Пункт 1. Під час заліку чи іспиту не дивитися пильно на учня. Він може подумати, що ви підозрюєте його в списуванні, й образитися.
Пункт 2. Не запитуйте, який іспит він прийшов складати, він же не запитує, який іспит ви прийшли приймати.
Пункт 3. Будьте тактовні. Якщо учень не зрозумів запитання, тактовно переведіть розмову в інше русло.
Пункт 4. Знайте: якщо учень відповідає неправильно, дуже може бути, що він сам вас перевіряє.
Пункт 5. Ніколи не запитуйте, чому ви вперше бачите учня у класі.
Можливо, ви самі були неуважні.
Пункт 6. Поспівчувайте, заради оцінок у табелі учень іде на все, навіть на уроки.
Пункт 7. Запам’ятайте: ви у ваших учнів не один! Звичайно, усе це
Жарти. А якщо серйозно, ми дуже вдячні вам, дорогі наші вчителі,
За все те добро, що ви зробили для нас.
Мовникам
Нас в школі вчителі любили
І мови рідної навчили,
Щоб ми в свої сімнадцять літ
Йшли українцями у світ.
І рід козачий добре знали,
Та батька-матір поважали,
Через віки несли звичай
Й любили щиро рідний край.
Й любов цю в серці зберегли,
Де б ми у світі не були.
То ж дуже вдячні вам за мову:
Ліричну, милу, світанкову.
Ми понесемо мову в світ.
А вчителям — палкий привіт!
Математикам
Нас математики навчали,
Щоб ми усе прорахували:
Що множити, а що ділити
І як в складному світі жити.
Любов нам множити потрібно,
Ділити радість принагідно,
От щирість й щедрість — додавати,
А зло від серця віднімати.
І як почнемо так робити,
То правильно ми будем жити:
Чудово, здорово і ясно.
То ж буде все у нас прекрасно.
За це ми вдячні вчителям.
Від нас — уклін доземний вам!
Історикам
Історія — це пройдене життя,
Та без минулого немає майбуття.
Для того ми історію й вивчали,
Щоб краще рідну землю нашу знали.
А як пізнали — серцем прикипіли.
Для себе цілий всесвіт враз відкрили.
Якого роду-племені ми діти
І як нам далі в світі жити.
То ж за науку вдячні ми без меж,
Історикам вклоняємося теж!
Трудовикам
Людина й праця, як сіамські діти,
Нізащо їх не можна розділити.
Труд без людини просто не існує,
Людина ж без труда — життя марнує.
Тому до праці нас привчали в школі.
Трудились ми в майстернях і у полі.
Навчилися чогось-таки робити
І буде легше нам у світі жити.
Спасибі вчителям за працю і натхнення.
Ми в праці бачим наше сьогодення.
Географам
Яка Земля чарівна — просто диво!
Ми ж люди на планеті голубій.
Живемо тут комфортно і щасливо,
Хоч зоримо у небо, будучи на ній.
А в школі географію вивчали,
Щоб добре знати, що навколо нас:
Материки, моря, ліси, канали,
І гори, й ріки в різні ери й час.
Захоплива наука, що й казати,
Земля казкова, хоч пиши вірші.
Учителям, що світ дали пізнати,
Спасибі щире-щире, від душі!
Хімікам
Хімія — наука і складна, й цікава,
Бо присутня всюди, будь це сталь чи кава.
Чи листок зелений, чи роса у полі.
Ось таку науку ми вивчали в школі.
Сил не шкодували, так її вивчали,
То ж багато дуже в світі ми пізнали.
Часом програвали з нею у двобою,
Та знання чималі несемо з собою.
З погляду науки пізнання ці дрібні,
Та в житті людини кожної потрібні.
Вчителям хорошим вдячні всі ми щиро.
Зичимо їм щастя, радості і миру!
Фізикам
Фізика — наука в світі необхідна,
У житті людському дуже всім потрібна.
Без знання законів в космос не злетіти,
Через річку бистру міст не спорудити.
Не було б будинків, літаків у небі,
Кораблів у морі — це ж усім нам треба.
Тому цю науку в школі ми вивчали,
Хоч за неї мали й не найкращі бали,
Але ж в основному знаємо багато
Й техніку найкращу несемо у хату.
Дякуємо щиро за шкільні уроки,
Хоч чимало з нами мали ви мороки,
Та прийміть подяку і вітання чемні,
За уроки в школі і слова натхненні.
Іноземна мова
Ми іноземну мову теж вивчали,
Щоб в розмаїтті світу не пропали.
Бо ж іноземну мову треба знати,
Щоб добре слово другові сказати,
Який живе за сотні довгих миль,
І мова в нього інша, інший стиль…
Життя складне і нас колись зведе,
Від цього ти не дінешся ніде.
То ж так важливо знати різні мови,
Тоді життя приємне і чудове,
Бо розумієш все і вмієш сам сказати,
Слова не треба в словниках шукати.
Учителям ми вдячні безконечно,
Прийміть подяку і любов сердечну.
Біологам
Навколо нас природа наче казка,
Рослинний і тваринний дивосвіт.
В природі є добро, любов і ласка.
Про це дізнались ми з маленьких літ.
А ще є світ невидимий для ока,
У цих істот іде життя своє.
Їх поведінка іноді жорстока,
Але у світі — кожному своє.
Та створене в природі все, щоб жити,
Радіти сонцю, дощику й теплу.
Людина в світі, щоб добро творити,
В усі часи протистояти злу.
За цю науку вдячні ми сердечно
Учителям, що вчили доброті.
Уроки ці у серці безконечно…
І вас ми не забудемо в житті.
Класним керівникам
У нас є класний керівник,
Який для нас такий, як мама.
До нас, таких як є, він звик,
І любить нас усіх так само.
Усі роки веде в життя,
Вчить поважати і дружити.
І проводжає в майбуття,
Щоб жити в світі і творити.
То ж вдячні за науку ми,
І скажемо, йдучи зі школи:
Ми будем справжніми людьми
Й не підведемо вас ніколи!
Спасибі, любі вчителі,
Уклін доземний рідній школі.
Ви всі — найкращі на землі!
За це ми дуже вдячні долі!
Сценка
В. Добрий день діти, спасибі що прийшли
У. Добрий день
В. Що це вас так мало сьогодні?
- Михайло?
У. Спить ще, він же вчора тут був.
В.Олександр?
У. Ну що ви,ще ж тільки перший урок, він же на другий приходить.
В. А вчора на третьому уроці він де був?
У. Він не міг прийти, в нього велосипед зламався.
В.Так він же зовсім поряд зі школою живе?
У. В нього стрес, він переживав.
В.А ти Юля вчора на третьому уроці де була?
У.У мене нога заболіла, а Міша, Вовка, Ігор і Богдан ходили мене до лікаря проводити. Ой за мною Рома приїхав, будемо у Київ їхати, відпустите, добре
В. Ну от і весь урок
В.2. Протягом 11 років вам допомагали зростати і мужніти, ставати добрішими і розумнішими:
В.1. А ще сприяла вашому розвитку, вашій ерудиції – бібліотекар __________.
В.2. Організовувала ваше дозвілля – ____________.
В.1. Сприяла забезпеченню всім необхідним для школи – ___________.
В.2. Створювали чистоту й комфортні умови та привчали вас до чистоти й охайності _________.
В.1 Годували смачними стравами _____________.
Щоразу, коли ми приходили до школи зустрічали нас тут щирі друзі, які разом з нами раділи і сумували. Це і техпрацівники, і кухарі, і медична сестра, і водій, і звісно – вчителі.
Якщо є щось на землі святе, то це перш за все мама і тато, і батьківська хата,, і мамине слово, і стежки, по яких ми ходили.
Ведуча
Найкращі дні для наших матерів –
Це дні, коли щасливі їхні діти.
Від нас залежить, скільки днів таких
Ми можемо для матері зробити.
1 випускник: В тобі мій БОГ, в тобі моя душа,
2 випускник: В тобі зерно моє, мій зародок-початок.
3 випускник: В тобі очей моїх весела гра.
1 випускник: В тобі все основне моє й додаток.
2 випускник: В тобі мій день, в тобі моя краса,
3 випускник: В тобі і ніч моя, і зоряне світання.
1 випускник: В тобі мої загадки й чудеса.
2 випускник: В тобі мій світ, в тобі моє зітхання.
3 випускник: В тобі моя земля і небеса,
1 випускник: В тобі усе моє майбутнє існування.
2 випускник: Щире слово і батьківська ласка
Мені силу й наснагу дало.
3 випускник: І дитинство моє, наче казка,
На рожевих вітрилах пливло.
1 випускник: Ми вам вклоняємось доземно,
За те, що нам життя дали.
Разом: І виховали, і зростили
І в майбуття нас провели!
Любі ви наші, а чим же віддячимо?
1.Тим, що ми є.
2.І тим, що ми значимо.
3.Тим, що ми будемо.
1.Тим, що ми створимо.
2.Тим, що збудуємо.
3.Тим, що засіємо.
1.Нивою тою, яку ми розоремо.
2.Тим, що в житті ми своєму зуміємо.
3.Любі наші вчителі! Ми всіх Вас пам’ятаємо і любимо:
1.Здоров’я вам від Бога й від роси!
Високого польоту – думці, мрії!
І щедрої, душевної краси!
Любові щирої, і Віри, і Надії!
2.Сплітайте славних успіхів вінець!
Започаткуйте гарні, добрі справи!
Несіть, як факел, полум’я сердець!
Во ім’я учнів, школи і держави!
3. Усі шкільні працівники і вчителі,
Прийміть уклін наш до землі,
Як часточки наших сердець,
З любові квітів вам вінець.
(Виходять два учні з горщиком каші та пряниками.)
1.Щоб себе ви з кожним днем
Почували краще,
В подарунок вам даєм
У горщику кашу.
2. З нами вам було не мед
— Хто з дітей не ледар?
Тож до каші додаєм
Цілу ложку меду.
3. А щоб Ви усе ж за нами
Сумували трохи,
То у кашу ми поклали
Ще й півложки дьоггю.
4. Щирим серцем в знак любові
Ще додати мушу:
Оці пряники медові
Засолодять душу.
(Вручають горшик каші та пряники.)
Спасибі, що усіх ви нас любили,
Хоч і суворими були не раз,
За те, що ви нас думати навчили,
Вам дякує увесь наш дружній клас.