26 серпня о 18:00Вебінар: Навчання в умовах пандемії: рекомендації ООН та світовий досвід

Сценарій перформансу до 200 - чя Станіслава Монюшка

Про матеріал
Перформанс до 200-річчя видатного польського композитора Станіслава Монюшка. Життя та творчість.
Перегляд файлу

1

 

Перформанс

до 200 річчя з дня народження

Станіслава Монюшко

04.12.2019 р.

Ведуча Яна Авдєєва.

 

Фільм№ 1,2

 

В цьому році виповнюється 200 років від дня народження музиканта і диригента, найбільшого композитора свого часу Станіслава Монюшка. Ювілейна дата внесена до списку пам'ятних дат ЮНЕСКО, тож і ми сьогодні долучаємося до світової спільноти та відзначаємо 200-річчя від дня народження митця.

 

Станіслав Монашко народився 5 травня 1819 р. в м. Убель Мінської губернії в дворянській сім ‘ї Чеслава Монашко, особистого ад'ютанта маршалів Мюрата і Давю,  та Єлизавети (Ельжбети) Маджарской, дідом якої був Ян Маджарскій,  той самий, який в середині XVIII століття стояв біля витоків виробництва слуцьких поясів, елементу багатого чоловічого костюма білоруської, польської та української шляхти.

Маєток, що тонув в зелені на березі річки Волми не збереглась – будинок в другу світову знищили фашисти. На території маєтку багато років працював санаторій «Мінськтрансу». Раніше відпочивальники пішки ходили в село Озерне, в школі якого завдячуючи білоруським та польським ентузіастам працював єдиний у світі музей Монюшка. Нещодавно музей переїхав у селище Сміловичи, де рід Монюшок мав палац.

Видатному історику, меломану і шанувальнику творчості Монюшка Маріану Фуксу

вдалося виявити руїни садибного будинку і розташованої неподалік каплиці.

Завдяки старанням історика через кілька років територію колишньої садиби причепурили і встановили на місці незбереженого будинку пам'ятну стелу. Напис на дошці говорить: «Тут в маєтку Убель 5 травня 1819 року народився великий білорусько-польський композитор Станіслав Монюшко».

Стась ріс в атмосфері творчості. Батько,Чеслав Монашко, особистого ад'ютанта маршалів Мюрата і Давю, учасник наполеонівських війн, був гарним художником. Мати Ельжбета Маджарска, що має армянське походження дідом якої був Ян Маджарскій (Маджарянц), той самий, який в середині XVIII мав мануфактуру по виготовленню слуцьких поясів, елементу багатого чоловічого костюма білоруської, польської та української шляхти.

Станіслав був єдиним сином у Чеслава і Єлизавети. Хлопчик народився слабким і хворобливим, короткозорим та кульгав, але був чудовим оповідачем та відчував надзвичайне захоплення музикою: «Мати перша помітила в мені блискучу іскру обдарування і, як тільки пальці мої трохи зміцніли, сама стала вчити мене засадам улюбленого мистецтва». До заміжжя Єлизавета брала уроки музики у феноменального мінського композитора Караффа – Корбу та, що грав на 20 музичних інструментах.

 «Багатель». Виконує Анастасія Бєсєда. Викладач Оксана Марценюк.

 

Віра в Бога та музика поведуть Монюшка по життю!

 

Батьки намагалися дати йому різносторонню освіту в Варшаві: Після нетривалого періоду домашнього навчання під керівництвом своєї матері Ельжбети з 1827 року навчався грі на фортепіано та органі у Августа Фрейера в Варшаві, часто відвідує концерти та оперу.

Але через три роки сімя була змушена повернутися в Білорусь через матеріальні труднощі. Зате Станіслав має змогу повністю віддатися музиці - у Мінську хлопчик займається музикою у диригента губернського оркестру прекрасного викладача Домініка Стефановича. І в 16 років створює свій І твір - оперетку «Конторники».

В своєму домі в Музичному провулку, в так званому «Домі масонів» Монюшки влаштовують музичні вечори, співають, грають в 4 руки.

Станіслав запасся музичними враженнями на все життя!

Стась іде на навчання в єдину в місті польську гімназію, яку не встиг закінчити через повстання 1830 – 31, коли всі польські установи були закриті.

Його домашнім вихованням і освітою займалися дядьки Казимир і Домінік, люди високоосвічені, доктора права та філософії

А коли Станіславу виповнилося 17 років, Казимир Монюшко повіз племінника в Вільно. Вони зупинилися на квартирі у полковника Ксаверія Мюллера, де Станіслав побачив його дочку, 16-річну Олександру. Побачив - і полюбив на все життя.

 

2. С. Монюшко. «Полна Розичка». Виконує Марія Шпортій, концертмейстер Лада Цоколова.

 

Дивно, але батьки дівчини не пручались такому юнацькому коханню. Мама Олександри Марія Мюллер поставила єдину умову: Станіслав має отримати якусь освіту і професію.

І Станіслав вирішує стати композитором. Він їде в Берлін вчитися в Музичній академії. Директор академії Карл Фрідріх Рунгенхаген був так вражений його здібностями, що поселив студента у себе вдома на всі чотири роки навчання. І як композитор Станіслав дебютував саме в Берліні, представивши три романсу на вірші Адама Міцкевича. Присвячені вони були, звичайно, коханій Олександрі.

3. «Золота рибка» вик. Марія Томощук, концертмейстер Юлія Кравчук.

Вінницький коледж культури і мистецтв ім.. Леонтовича

 

Після закінчення навчання Монашко хотів влаштуватися у Берліні, але повертається у Вільно. В місті не було ні оперного, ні драматичного театру на постійних засадах, тому навіть зібрати симфонічний оркестр у повному складі було неможливо для віленських аматорів музики. В такій атмосфері Монюшко прожив майже 20 років.

У 1840 році, коли Станіславу Монюшко був 21 рік, він обвінчався з Олександрою в костелі Святого Яна. І більш, ніж тридцять років, до самої смерті композитора, вони були разом, любов їх не згасла. В будь-які дні розлуки Станіслав писав дружині найдокладніші листи, завдяки яким ми сьогодні знаємо, наприклад, як і чим жив Мінськ середини XIX століття.

Але, незважаючи на таке сімейне щастя, життя Станіслава була дуже непростою. Щоб прогодувати дружину і сімох дітей, він влаштувався органістом в той костел, в якому вінчався. Для шляхтича це було вкрай не престижно. Він давав приватні уроки. І дуже багато писав. За ці роки Монюшко написав близько 300 романсів, об'єднаних в «Домашні пісенники» – рідкісні по красі чи не найперші національні твори для голосу.
Тоді польська шляхта дуже захоплювалася італійськими, французькими романсами. Але при цьому хотіла щось своє. І Станіслав писав романси на вірші польского, белоруського, литовского поета, фольклориста та етнографа Яна Чечота, білорусько-польський поета, краєзнавця, історика  літератури, перекладача Людовика Владислава Сирокомлі та польського поета, який народився і жив на території сучасної Білорусі, політичного публіциста, діяча польського національного руху Адама Бернарда Міцкевича.

Резананс, який отримали«Домашні пісенники» на батьківщині не мали собі подібного. Появлення національної музики, яка «розмовляла» польською, в той момент, коли польська була під забороною, мала насамперед патріотичне значення. «Пісенники» Монюшка затьмарили все, що коли-небудь з’являлося в Польщі в цьому жанрі.

 

Фільм № 3.

Але в ту пору віленського життя слава до композитора йшла повільно. Воленьці й не підозрбвали, що органіст, якого вони слухають в костелі і який дає уроки музики за карбованець в годину – видатний композитор. (павза).

Саме в ті роки була написана перша білоруська опера «Ідилія» ( «Селянка») на лібрето білоруський письменника і драматурга, класика білоруської літератури Вінцента Дуніна – Марцинкевича, білоруського драматурга та друга Монюшка. (3 вересня 2016 року в Мінську відбулося урочисте відкриття пам'ятника творцям білоруської національної класичної опери - композитору Станіславу Монюшко і драматургу Вінцента Дуніна-Марцинкевичу. Скульптурна композиція розмістилася в сквері біля ратуші на пл. Свободи.

 

Прем'єра опера «Ідилія»  пройшла в Мінську з великим успіхом. І в цей вечір білоруська мова вперше прозвучав зі сцени. звучали національні мелодії, приказки, прислів'я і крилаті вислови. Але п'єса не сподобалася владі, так як в ній критикувалися деякі явища феодальної дійсності. Після першого ж показу оперу заборонили, а сам клавір був загублений. Хоча Монюшко дуже ретельно стежив за тим, щоб всі його твори були видані. Вціліла тільки одна арія.

 

Незважаючи на труднощі, і навіть злидні, Монашко здійснив у ці роки свою заповітну мрію – створює Першу Польську Класичну оперу «Галька».

Це відгук композитора на революційний рух польського селянства, що розгорнувся в 40 роках 19 століття. В першому варіанті опера мала закінчуватися селянським повстанням.

З цензурних міркуваннях кінець опери Монюшці довелося змінити. але опера не втратила своєї викривальної сили. Вперше опера «Галька» прозвучала у 1848 році в концертному виконанні у Вільно. Тоді вона складалася з двох дій.

Протягом 10 років всі спроби Монюшка поставити оперу на столичній сцені були  приречені на невдачу. Нарешті, 1 січня 1858 року у Варшаві відбулася прем'єра  другої, чотириактної, редакції опери «Галька», і цей день вважається днем народження Польської національної опери.

Жодна з більш зрілих і досконалих опер Монюшка не мала такої популярності, як «Галька».

В музиці «Гальки» немає жодного справжнього народного мотиву, жодної фольклорної цитати. Але від першої до останньої ноти музика просякнута колоритом польських та українських народних пісень.

Герої опери протиставленні не тільки сюжетно, але й інтонаційно – вони розмовляють різною музичною мовою. Так, образи селян Гальки та Йонтека пов’язані з народно - пісенними інтонаціями. А шляхтичі – традиційними оперними партіями в італійському стилі Бель канто.

4. С. Монюшко. «Думка Йонтека» «Між горами вітер виє» з опери «Галька». Виконує Іван Адаменко, вкл. Дмитро Нужда, концертмейстер Олександр Челядінов.

 

Ім’я Станіслава Монюшка стало відомим не тільки в Польщі, але і в Празі, Софії, Белграді, Берлині, Відні. Його запрошують на пост директора опери Варшавських театрів, і він приймає це запрошення. Цю посаду він обіймав до самої смерті, хоча мріяв про іншу роботу.Він хотів стати головним диригентом Маріїнського імператорського театру, дружив з багатьма російськими музикантами, композиторами. Але вихідцю з Північно-західного краю не варто замислюватися про посади в імператорському театрі.


Протягом року Станіслав перевозить сім'ю в Варшаву, де проживе майже 15 років до самої смерті. За ці роки він написав чимало опер, які ставилися по всій Європі - в Парижі, Празі, Веймарі, Берліні, Мілані, Дрездені. Це були опери «Сплавник лісу», «Графиня», «Зачарований замок, або Страшний двір».

Остання була заборонена цензурою відразу після прем'єри.

До досягнень Монюшка останнього десятиріччя його життя відносяться хорові твори на тексти Міцкевича «Примари», «Кримські сонети», балада «Пані Твардовська».

5. Обробка «ПООстуй пєнькна голонбечко» вик. вокальне Тріо.

 

конц. Юлія Кравчук. Вінницький коледж культури і мистецтв ім.. Леонтовича

 

Слава прийшла до нього в кінці життя. Слава, але не гроші. Часто густо композитор ставив свої опери за власний кошт. Дуже багато працював як викладач та музикант.

 

Станіслав був професором Музичного інституту у Варшаві, викладав такі дисципліни, як гармонія, поліфонія, композиція. Студенти дуже любили відкритого і добродушного викладача. Але бурхлива сварка з директором інституту привела до серцевого нападу, від якого Станіслав Монашко і помер у 1872 році.  Йому виповнилося лише 53 роки.

 

На похорон Станіслава Монюшка прийшли 100 тисяч людей, вся площа перед Варшавською оперою була заповнена. Відспівували композитора в костелі Святого Хреста під звуки реквієму, який він написав всього два роки тому на смерть свого батька.

Станіслав не шкодував гроші на дві речі - освіту дітей (вижило 7 з 10) (і вони всі її отримали) і видання і просування власних творів. Він хотів, щоб його музика звучала.

Як склалася доля його дітей, відомо досить мало. Старша дочка Єлизавета за життя батька була його ангелом-хранителем, супроводжувала у всіх поїздках. Пізніше стала відомим художником-графіком.

Син Болеслав був віолончелістом Варшавської опери. Ян став професором академії мистецтв у Петербурзі. Його праправнучка Клара Монюшко сьогодні живе в Парижі, вона піаністка, професор Паризької консерваторії, приїжджала в Білорусь кілька років тому.

6. Вальс Ля – мажор. Виконують Лада Цоколова та Олена Бурська.

 

Опера «Галька» вже в наш час ставилася в 25 країнах світу, навіть в Мексіке, Кубі, Японії. У Токіо є Інститут слов'янської культури імені Монюшка.

На честь Станіслава Монюшка названі вулиці в багатьох містах Польщі, а також Мінську, Гродно, Кривому Розі та Харкові

Білорусь до 200-річча з дня народження Станіслава Монашко запустила віртуальний проект на сайті національної бібліотеки «Музичний романтик з Мінщини».

Польща обявила 2019 рік роком Станіслава Монюшка.

 

7. Струнний квартет № 1 ре-мінор. Виконує струнний квартет у складі Кароліни Гребеннікової, Евеліни Мазур, Іоанна Репіка, Наталії Захаренкової. Керівник Людмила Громова.

 

1

 

doc
Додано
10 травня
Переглядів
93
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку