Сценарій першого уроку для 1 класу "Здрастуй, школо!"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Підготувала

вчитель  1–А класу

Юрченко Л.В.

 

 

 

 

Ромни 2016

 

 

 

 

Вчитель: Дорогі діти! Шановні батьки, гості! За давньою українською традицією дорогих гостей зустрічали з короваєм. Ви сьогодні найдорожчі, найбажаніші в цій школі. Сподіваюсь, переступивши цей поріг, ви станете справжніми господарями цього приміщення. Адже школа – це ваша друга домівка. Запрошую вас до класу.

 

(Діти заходять до класу)

 

Слово вчителя: Дорогі учні, батьки, гості!

     Перше вересня - початок нового навчального року. Цей день є визначним і радісним святом для кожного з нас. Адже він знаменує початок нового етапу в житті наших учнів-першокласників. Ось уже ы розпочалась подорож у шкільне життя, в Країну Знань. І вчителі, і батьки, і діти докладуть багато зусиль, щоб ця мандрівка була успішною, захоплюючою.

    Як же себе почувають найголовніші на нашому святі першокласники?
Давайте послухаємо головних на цьому святі, наших першокласників.

 

Виступ  дітей:
Перший день навчання

У містах і селах! 

Світить нам привітно

 Сонечко веселе!

 

Все навкруг сміється,

 Все навкруг співає,

 День такий знаменний

 Раз в житті буває!

 

Хлопчики й дівчатка

 Дуже поспішають.

У просторих класах

 Парти їх чекають.

 

У цьому році в перший раз

 Іду я в школу в перший клас!

 І першим учнем з цього дня

З’являтись в школу буду я!

 

Ми - найменші школярі,

 годі бігать у дворі.

 Будемо читать, писати,

 літери в слова складати.

 

Білі в нас сорочки,

наче на параді.

Ми такі поважні,

як депутати в Раді

Ми не просто малюки,

а вже справжні «першачки» ,

А за років одинадцять

підростем на всі сто двадцять

 

Пісня (ми першокласники)

 

Вчитель: За старовинною легендою діти, які ідуть до школи це маленькі зернята які 6 років наповнювалися маминою і татовою любов’ю, бабусиною і дідусевою добротою, теплом і радістю всіх оточуючих. І саме сьогодні прийшов час засіяти поле для того, щоб виростити добрий урожай. Саме сьогодні турботливі руки батьків, вчителів, рідних людей посіють ці зернята і будуть плекати їх. Прийде час і наше поле дасть добрий урожай, але зараз, що потрібно нашим зерняткам щоб вирости? Якщо вам важко відповісти, подивіться на ваші парти - можливо, вам допоможуть малюнки?
Тепле сонечко зігріватиме своїми промінцями наші зернятка. Даруватиме тепло та любов.
Веселі хмарки - напоїть їх водичкою, такою прозорою та чистою як ваші мрії.
Квіточки – зачарують своєю красою, допоможуть побачити красу, навіть там, де буде здаватися, що її немає.
Красу нашого поля доповнять легкокрилі метелики, які будуть веселити нас своїми танцями.
До квіточок за солодким нектаром прилетять працівниці – бджілки. Співаючи пісень про працю.
Веселі комашки – сонечка знайдуть тут свої домівки.
Ось так, з чистого аркуша паперу, народжується картина. З чистого листа розпочинається і життя нашого класу. У школі з’явилася – нова шкільна родина.
Протягом довгих шкільних років будуть зріти наші зернята. І кожен з вас буде вкладати в них свої старання і успіхи.  Залежить це і від вас, шановні родини, адже Ви є наймудрішими порадниками своїм дітям і найбільшими помічниками вчителів.
Тепер ваші діти стали і моїми, і я сподіваюся , що нашім дітям буде тепло і затишно в шкільній родині, яку ми будемо разом з вами створювати. Хай життя нашого класу, який щойно народився, завжди б’ється чистою джерельною водою. Успіхів вам! Натхнення, терпіння, нових відкриттів на нелегких, але цікавих шкільних стежинах.
Хай доля вам стелиться рушниками!
 

Вчитель: Символом мудрості і знань є сова. Вона завітала до нас на свято. Але подивіться, вона не сама, а з своїми помічниками – маленькими совенятами. Вони принесли вам завдання. Давайте подивимось, що там.

 

Загадки

 

Не кущ, а з листочками; не сорочка, а зшита, не людина, а навчає. («Книга».)

У білому полі чорні ниви.
Хто розуміє, той у полі сіє. (Зошит.)

Чорний Іван, дерев’яний каптан;
Де носом поведе, там помітку прокладе.(Олівець.)

Їдуть братці 
Верхи на конячці,
Не кусає кінь удило,
П’є не воду, а чорнило,
За ним тягнеться слідок,
За рядком встає рядок. (Ручка.)

Маленьке, біленьке по чорному полю скаче, слід залишає. (Дошка та крейда.)

А тепер закінчіть такі рядки:

Букви всі від А до Я
На сторінках… (букваря.)

Для письма, сказати прошу,
Що потрібно взяти? (Зошит.)

Ручки й олівці, щоб знали,
Ми кладемо у… (пенали).

В сумці зошит і буквар.
Хто до школи йде? (Школяр.)

Хто скликає на урок?
То гучний шкільний… (дзвінок).

 

 

Вчитель: Жодне свято не може обійтися без сміху. Сміх продовжує людині життя. А тому я пропоную послухати смішин­ку й подумати, чи можна брати в школу зайві речі.

Микола-першокласник

Перший раз малий Микола

Став збиратися до школи.

Олівця поклав у сумку,

Книги, ручку, зошит, гумку,

М'яч, перо, граблі, подушку,

На обід м'яку пампушку,

Два ведмедики, лопату,

Білочку руду хвостату,

Лук і стріли, і рушницю,

Ще й пухкеньку паляницю.

Ще стільця, стола і парту,

Ще й географічну карту,

Трактора, машину, мило.

Вже й надворі звечоріло.

Сів Микола, дума думку —

Чи усе поклав у сумку?

• Чи можна брати в школу зайві речі? Якщо ні, то чому?

 

 У кожному куточку України – живуть родини, батьки і діти, бабусі і дідусі у місті чи в селі, але всі ми живемо в одній державі – в Україні, яка є для всіх нас єдиною. Україна – це наш рідний батьківський край, і саме в цьому році виповнюється 25 років з того часу, як наша країна стала вільною.

- А зараз я прочитаю вірш з пропущеними словами, а ви спробуйте їх відгадати і хором назвати.

На землі великій є одна країна:

Гарна й неповторна, мила …(Україна).

І живуть тут люди добрі, працьовиті,

І скажу, до речі, ще й …(талановиті).

Землю засівають і пісні співають,

На бандурі грають і вірші … (складають).

Щоб жила й раділа кожна родина,

Щоб була щаслива наша …(Батьківщина)!

 

Поповнення знань про державні символи України:

• Назвіть державні символи України. Що ви про них знаєте?
• Наша рідна Україна, наша Батьківщина, яка має свою землю, свою мову, культуру, історію, власні звичаї і традиції має також неповторні державні символи.
• Про них послухайте легенду.

      Давно-давно жила одна жінка. І було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими і дуже любили свою матір, готові були віддати за неї своє життя.

      Підросли вони і вирішили піти в люди і прославити свою матір.

      Першим пішов старший син. Мати, щоб він про неї пам’ятав, подарувала йому золоту корону з трьома промінчиками. Пішов син. І за корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала дорогу до кращого життя, дали першому сину ім’я – Тризуб.

     Середньому сину мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми хорошими справами прославив він свою матір. Дали люди йому ім’я – Прапор.

     А там, де був молодший син, завжди звучала дзвінкоголоса пісня, тому що мати подарувала молодшому сину голос солов’я. І дали йому ім’я – Гімн.

     З того часу йдуть завжди разом – Тризуб, Прапор і Гімн, прославляючи рідну матір.

 (Демонстрація державних символів України)

То хто ж ця матір?

 

Вчитель.
Найсвітліша дорога на світі-
Це дорога до знань, до школи.
Пам’ятайте це, любі діти,
Не забудьте цього ніколи.
І хоч вчитись нелегко буває,
Та наука завжди хороша.
Кожна в світі людина знає,
Що знання – це найлегша ноша.
Хай не ваблять витребеньки,
Хай вас лінощі не точать,
Хай живеться вам легенько
І навчається охоче.

Вчитель. Дорога класна родино! Наше свято добігає кінця.
Ми дуже вдячні всім, хто завітав до нас. Сподіваємось, що цікава розмова, теплота і щирість залишаться в наших серцях назавжди. Хай злагода і мир панують у ваших родинах.
Був такий звичай, що ніякий гість без хліба не йшов: скибочку відкраювали на дорогу.
Гості наші дорогенькі!
Добра вам бажаємо,
І за цим добрим звичаєм,
Короваєм пригощаємо.