Позакласний захід з «Я у світі» для учнів 3 класів у формі пізнавальної гри-подорожі. Тема: «Вінниця – зоря подільських міст на золотому небі України". Проводиться як підсумок проектної роботи з вивчення та дослідження рідного краю (м. Вінниця).
Позакласний захід з «Я у світі»
для учнів 3 класів
Пізнавальна гра-подорож
Тема: «Вінниця – зоря подільських міст на золотому небі України»
Мета: узагальнити та розширювати знання учнів про місто, в якому вони живуть, його історичне минуле та сьогодення, ознайомити з архітектурними пам’ятками та спорудами, видатними особистостями міста; удосконалювати навички дослідницької діяльності у складі творчої групи; розвивати мовлення учнів, творчу уяву, пам`ять; сприяти формуванню національної свідомості; виховувати почуття патріотизму, людяності, гордості за рідне місто, його людей.
Обладнання: комп’ютер, мультимедійна презентація, відео та аудіо ряд, карта подорожі, предметні малюнки, сигнальні картки, дзвіночки, магніти, бейджі для учасників команд, фото-колаж «Туристична Вінниця», виставки малюнків, поробок та збірок поетичних творів про Вінницю, зоряне небо та зірки.
Хід проведення заходу
І. Організаційний момент.
Слайд 1
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети заходу.
Слайд 2
- Що ви уявляєте, почувши миле серцю слово – Вінниця?
- Впродовж останнього місяця ми активно вели бесіди про його історію і культуру, відвідували музеї, пам’ятні та громадські місця.
- Пригадайте, куди ж завели нас стежки рідного міста? (Показ фото-колажів «Туристичні місця Вінниці» 3- А клас, 3- Д клас)
- Чи любите ви мандрувати? Як це можна зробити? (Полетіти літаком, поїхати потягом, на автомобілі, пішки…)
- А я пропоную вам сьогодні ще один вид мандрівки – уявний, повітроплавальний. Ось погляньте, на нас чекає повітряна куля – аеростат. (Показ малюнку.) Ми піднімемося на ньому високо в небо і спробуємо побачити наше рідне місто з висоти пташиного польоту.
3. Уявна подорож над містом.
Слайд 3 або відео 1
- Готові? Щоб вам не було страшно заплющте на мить підйому оченята. Розплющуйте.
- Наш аеростат піднявся на висоту. Погляньмо вниз. Помилуймося його красою.
(Декламування вірша учнями під музичний супровід та відео ряд).
На Поділлі є перлина,
Тут живе моя сім’я
Це маленька Батьківщина
Квітни, Віннице моя!
Наче стрічка в’ється річка-
Це тече Південний Буг.
До водиці верби гнуться
Зеленіє все навкруг.
Жив хірург тут знаменитий,
Всім відомий Пирогов
Вулиця, музей, лікарня
Звуться іменем його.
І Михайло Коцюбинський
В нашім місті проживав.
Тут „Харитю” і „Ялинку”
Він для діток написав.
Ти мого дитинства місто
Наймиліше на землі.
Горобина мов намистом
Вкрила вулиці твої.
На Поділлі є перлина,
Тут живе моя сім’я
Це маленька Батьківщина
Квітне Вінниця моя!
- Чи подобається вам своє місто?
Слайд 4
III. Робота над темою заходу
Слайд 5
Команда “Дослідники”
Наш девіз: Досліджуй, вивчай
Свій рідний край!
Команда “Слідопити”
Наш девіз: Відкриваєм, пізнаєм,
Край, в якому ми живем!
Вчитель:
Девіз нашої гри-подорожі.
Слайд 6
Рости і гідно неси
Горде ім`я – вінничанин!
Слайд 7
Учитель: Нас хтось зустрічає біля першої зупинки…
Екскурсовод (Газієва А.)
Подивіться всі на мене!
Екскурсовод я – не забудь!
Ні хвилиночки не гаймо,
Я запрошую вас в путь!
Взяти всі знання в дорогу
І посмішку – не забудь!
ПИТАННЯ:
Екскурсовод: Молодці, ви багато знаєте про Вінницю. Можете мандрувати далі.
Слайд 8
Учитель:
Метод «Мікрофон
Учитель доповнює за необхідності, вивішує на дошку пам’ятку:
Є декілька версій щодо походження назви міста.
Розповідь легенди ученицею
“Прийшов на берег Бугу чоловiк, поставив собi хату i зажив з жiнкою. Мав двох дочок. Одну ласкаво називав Вишенькою, а другу – Вiнничкою. Росли дiвчата, як ягоди, рум’янi та веселi. А коли виросли, то одружив їх з працьовитими риболовами. Поставила Вишенька з своїм чоловiком дерев’яну хату на правiм березi Бугу, а Вiнничка – на лiвому. Рубали лiс, випалювали пнi, землю орали i жито засiвали. В дуплах мед вибирали…
Одного разу зiрвався сильний вiтер, завив. Птицi перестали спiвати, сонце зайшло за чорну хмару. То не вiтер вив, не буря надходила, а страшнi вороженьки понад Бугом чорний копоть пiдняли. Оточили зненацька домiвки Вишеньки i Вiннички, хотiли всiх в полон забрати, на схiдних ринках молодичок продати. Виходу не було. Краще смерть, нiж довга i чорна неволя. Вiнничка першою запалила свою хату. Сестра Вишенька побачила вогонь за Бугом i також розвела вогонь в оточенiй хатi. Як двi свiчки, палало сухе дерево, трiскотiв вогонь. Вiд пекучого жару та їдкого диму трiсли серця двох сестер…
Проминули лiта. Багато води у Бузi протекло. Прийшли новi люди сюди, осiли, побачили згарища, дiзналися про гiрку долю Вiннички i Вишеньки. На пам’ять добру про них назвали їх iменами рiчки, що несуть свої води до Пiвденного Бугу. Побудували тут фортецю, а мiсто бiля неї назвали iменем рiчки Вiнницею”.
Виступ істориків
Історик 1: А про Вінницю, ми багато знаєм.
Ось послухайте, усім розповідаєм
Про край наш Вінницький, подільський,
Історію про заснування міста.
Історик 2: Шість сотень, п’ять десятків і три роки тому
Була заснована перлина нашого Поділля -
Красуня Вінниця над річкою,
Що називаєм ми її Південним Бугом.
Слайд 9
Історик 1 : Давайте трішки перенесемося у часі назад і опинимося у 1363 році, біля першого замку, який наші предки Федір і Костянтин Коріатовичі побудували на лівому березі річки П.Буг. Стіни замку були виготовлені із дерева і обнесенні земляним валом. А на стінах було побудовано 5 веж з бійницями.
Учитетель: А що, вам ще відомо про подальшу долю нашого міста?
Слайд 10
Історик 2: У 15 столітті замок спалили татари. З метою посилення захисту від ворогів на острові Кемпа, нині Фестивальний, збудували нову фортецю, кам’яний замок, від якого на обидва береги були прокладенні мости. З того часу починає забудовуватись правий берег Бугу, починається історія нового міста. І до нині правий берег називають нове місто, а лівий – старе місто.
Історик 1: А тепер помандруємо у часі вперед і опинимося в епоху козаччини.
Учитель: Яке відношення до Вінниці мають козаки?
Слайд 11
Історик 2: Чи відоме вам ім’я вінницького полковника Івана Богуна? А чи відомо вам, що саме І.Богун полковник Вінницький, у 1651 році під Вінницьким (Вознесенським монастирем), на річці Богу проломи зробивши, поляків потопив», які порушивши перемир'я, увірвалися на Поділля.
Історик 1: В народі І.Богуна називали сміливим та винахідливим і вірили, що він зачарований: бо не брала його ні шабля ні куля.
Слайд 12
Історик 2: З 1793 року Вінниця перейшла під владу Російської Імперії. Під час Великої Вітчизняної війни недалеко від неї розташовувалася резиденція Гітлера – «Вервольф». А звільнене наше місто від фашистких загарбників було 20 березня 1944 року.
Історик 2: Ці роки, що сплили, дарма не летіли
Багато чого вони всім помогли
Здобути і славу та всі перемоги
І трішечки смутку додали вони.
Історик 1: Та все, що було, що ми пережили
Не може вернути ніхто
Лиш в пам’яті треба нам закарбувати
Історію рідного краю свого.
Слайд 13
Гра «Вірю – не вірю»
історичний факт від вигадки.
- Я задаватиму питання по черзі командам. Ви порадившись маєте дати відповідь: якщо це факт підняти долоньку зеленого кольору, якщо вигадка – червоного. За кожну правильну відповідь ви отримаєте зірочку.
Слайд 14
СЛАЙД 15
СЛАЙД 16
СЛАЙД 17
СЛАЙД 18
Слайд 20
Фотораунд «З минулого в сьогодення»
Слайди
1871 год залізничний вокзал Центр культури, просвіти та дозвілля Міноборони, 1939
(Будинок офіцерів Повітряних Сил Збройних Сил України)
арка до головного входу в парк Вінницька обласна державна адміністрація
Коровій Валерій Вікторович
школа 30 готель Україна (раніше Савой)
бібіліотека ім. Тімірязєва вулиця Соборна
Учитель: Так, саме такий вигляд вона мала в кінці 19 століття. І згідно з дослідженнями вчених вулиця Соборна є однією із 5 найстаріших вулиць нашого міста.
(До речі в 5 найстаріших вулиць нашого міста входять ще такі вулиці як в. Володарського, а раніше вона називалася Шляхетська; Свердлова - (Красносельська); Шолом – Алейхума (Ринкова); Першотравнева (Довга).)
ЗАВДАННЯ ГЛЯДАЧАМ
відео-запитання.
Завдання від тележурналіста: Герб Вінниці: який він?
Слайд або (перегляд 2 відео)
Відповіді дітей
Перевірка відповідей Слайд або 3 відео
(Червоний колір символізує хоробрість, мужність та безстрашність жителів міста у боротьбі з нападниками. Колір срібла (білий) свідчить про чистоту помислів міщан. Срібна корона вказує на адміністративний статус міста. Литовський воїн нагадує, що найдавніша письмова згадка про Вінницю пов'язана з литовським князівством. Український козак символізує звитягу часів, коли Вінниця була козацьким полковим містом. Хрест з гачком дійшов до нинішнього часу з майже 300-літньої давнини. Схрещені шаблі засвідчують, що на місцях покладалися обов'язки охорони міста та захисту прилеглих земель від загарбників.Золоте колосся символізує багатство і добробут краю).
Перевірка виконання завдання глядачами
Фізкультхвилинка «Моє місто»
Діти виконують імітаційні рухи відповідно до змісту віршованого тексту.
Ой яке чудове рідне місто! (Плескають у долоні.)
Сяє над ним сонечко іскристе. (Піднімають руки й голову вгору.)
Вулиці в нім — ось які широкі, (Ставлять ноги в широку стійку, руки розводять у сторони.)
А будівлі — ось які високі, (Піднімаються на носочки, тягнучись руками вгору.)
В зелені алеї тут зростають, (Обертаються навколо себе.)
Нам привітно гіллячком кивають. (Нахили тулуба в сторони.)
Мчиться транспорт вулицями всюди, (Біг на місці, руками зображують керування автомобілем.)
Поспішають на роботу люди, (Швидкий крок на місці.)
Серед них — і я іду-крокую, (Уповільнюють крок.)
Рідне місто від душі люблю я! (Притискають руки до грудей, усміхаються.)
А будемо ми це робити на зупинці розважальній - біля Вінницького фонтану, куди з кожним роком приїжджає виступати все більше укр.артистів. А ви підтримайте наших молодих артистів.
Виконання пісні учнями слайд або відео 4
ХЛОПЦІ (4 учнів)
У місті старих речей,
невтомних вулиць і днів.
Серед загублених слів
і тут знайдеш ти свій дім.
ДІВЧАТА (4 учнів)
Де зупиняється час,
в очах привітних людей.
Серед блискучих вітрин
фонтанів, башт і алей.
разом:
Так вільно дихає час
і сонце світить для нас.
І завжди вирій подій
це місто здійснення мрій
чекає тебе.
ПРИСПІВ
Куди б не їхав чи йщов
з тобою завжди одна
відверта, вільна й проста – Вінниця.
І коли важко тобі,
залиш усе повернись,
і посміхнеться твоя - Вінниця.
Хлопці (4 учнів)
Така прекрасна удень
І таємнича вночі.
В серцях щасливих людей
Безмежний світ почуттів.
ДІВЧАТА (4 учнів)
Це місто творчих ідей
Завжди у ритмі життя
Відчуй в повітрі легкий
Солодкий смак почуття
Хтось із учнів:
Так – це Вінниця – це моє місто
і все що роблю ненавмисно.
Тільки тут відчуєш себе вільним
і завжди зможеш бути сильним.
Я не один, нас тут багато
ми завжди будемо кохати
Це Вінниця це моє місто -
воно наповнено для мене змістом.
Кожна людина повинна любити свою маленьку батьківщину, вносити вклад у її розвиток. Багато людей прославили нашу Вінницю на всю Україну, на весь світ і ми повинні знати їхні імена. Я переконана, що кожен із вас має талант, який треба розвивати, а для цього треба багато працювати. І прикладом для вас нехай будуть відомі люди нашого міста. Я дуже хочу, щоб у майбутньому серед них опинились і ви.
Змагання між капітанами
«Знай видатних земляків»
Завдання для капітанів: ви зачитуєте сферу діяльності видатної людини, а команда повинна відгадати її прізвище з поданого списку на картці. Кожне відгадане прізвище оцінюється однією зіркою.
Завдання команді «Слідопити»
Завдання команді «Дослідники»
Нехай існує істина стара -
Людина починається з добра.
Таня: А чи знаєте ви друзі що раніше вулиця Соборна починалась на Казанському майдані, де колись був Кінотеатр Росія (фото), а завершувалась на базарі Калічі (фото), нині це район центрального універмагу і площі Гагаріна(фото).
Вчитель: А звідки виникла така назва „Каліча”?
Віка: На місті сучасного універмагу і центрального парку відпочинку колись пролягав досить широкий яр – Калічанський, який був межею тогочасного міста, і мав він круті схили і урвище де часто калічили ноги люди і тварини. Звідки і пішла назва.
Таня: Сьогодні біля концертного залу „Райдуга” ми також можемо спостерігати цей яр, який тягнеться до озерця і центрального входу в парк він і є початком калічанського яру (фото). Раніше тут було болото з якого витікала річечка і бігла яром до Бугу. До речі, ця річка є і досі, але тепер вона перетинає площу Гагаріна під землею в трубах.
Віка: Проіснував базар близько 60 років. Незабаром площу упорядкували і назвали на честь першого в історії людства космонавта – Юрія Гагаріна. Сталося це у 1961 році.
Таня: До речі, в цьому ж році біля центрального входу в парк ім. Горького були встановлені бетонна арка і металевий шпиль (фото). Це ідея місцевого архітектора Романа Романовича Мархеля(фото). Він довго обдумував цей проект, але все ніяк не міг знайти рішення. Аж поки його не підказала одна з дитячих іграшок, які здавна зберігались у домі Мархелів - різьблена дерев'яна фігурка кішки (фото). Споруда ніби відтворює її вигнуту спину і також спирається на чотири основи, як на м'які котячі лапи.
Віка: А якщо підключити уяву, то й стрімку стелу можна уявити витягнутим вгору котячим хвостом-трубою. Але офіційно і арку, і стелу знають як символ космонавтики. Не міг же Роман розказувати, що ідею йому підказала звичайна дитяча іграшка.
Таня: Так, з такою передісторією цей проект на честь першого польоту людини в космос тоді ніколи б не затвердили. Натомість тепер це б нікого не здивувало. Але головне, що сам проект вийшов дуже вдалим, непересічним, і відтоді арка на довгі роки стала справжнім символом міста.
Гра «Статистична»
- А тепер давайте спробуємо, не виконуючи досліджень, користуючись інтуіцією відповісти на запитання стосовно статистики.
- Кожна команда замовляє зірочки від 1 до 3 і відповідає на запитання стосовно статистики.(відповіді в числах). Команда суперника називає більше або менше число. Хто з них точніше вкаже, тому переходять всі замовлені зірочки.
ПИТАННЯ:
IV. Підсумок заходу
Учитель:
Декламування вірша дітьми
Моє місто - чарівна перлина,
Зоряний куточок на землі.
Це моя маленька Батьківщина
З голубами миру на чолі.
Моє місто - золоте намисто,
Куполами світиться церков.
Пахне чорнобривцями, любистком,
Липами, каштанами, бузком.
Моє місто в усі пори роки
Найяскравіші вдягає кольори.
Огортає річку синьооку,
Вікнами моргає їй згори.
Понад Бугом верби миють коси,
В зелені купаються пташки
Тепле сонце п'є ранкові роси,
Застеля туман усі стежки.
Моє місто Вінницею зветься
І найбільший скарб її - це ми
То ж хай кожен на мій заклик озоветься
– Будьмо ж її гідними людьми!
Дарування магнітів на пам’ять усім часникам заходу